З
І
Й
К
Кароль Тіна та Бровченко Микола
Кузьменко Дмитро (Кузько Кузякін)
Л
"То не чорні хмари над Богуславом стояли, то турки-яничари на місто напали, людям руки путами в’язали і гнали їх у далеку землю турецьку, в тяжку неволю. Спіймали й дівчину-білявку, попівну Марусю Богуславку. Вродлива, справжня красуня була Маруся. Тож, коли її в Стамбулі на базарі продавали, вподобав її багатий паша турецький. "Не годиться таку пишну квітку важкою каторгою в’ялити, візьму її до свого дому, скажу її виховати в мусульманській вірі та в звичаях турецьких, туркенею стане, за дитину мені буде." Купив паша Марусю, у свою палату привів, у турецьку одежу зодягнув і найняв учителів, щоб дівчинку по-своєму вчили, щоб її потурчили-побусурменили. І пильнували вчителі, щоб вона українського слова не чула, хреста не бачила, щоб не до Христа, а до Аллаха молилася. Але дівчинка глибоко в серці, мов чарівний образок, носила спогад про рідний край — про чудовий краєвид із сріблистою рікою, крутими скелястими берегами й білими хатками у вишневих садках..." (Роман Завадович)
"Зникли печеніги, але не поселився в руських степах мир. Новий, небезпечний ворог з’явився там - половці. На легких, прудконогих конях вихором налітали вони на села й міста. Грабували, палили, гнали людей у рабство. І ніяк не могли руські князі зібрати сили для відсічі їм. Бо все сварилися поміж собою за владу у Києві. А половці дедалі більше нахабніли. Вже й до стольного Києва докочувалися хвилі кінноти кочівників.Переяславський князь Володимир Мономах умовив Святополка Київського виступити проти ворога спільними силами. І рушили їхні війська вздовж Дніпра у пошуках половців. Розвідники кочівників давно помітили руські дружини й передали звістку про них своїм ханам. Зібрали хани раду, щоб вирішити, як діяти проти князів. Оскільки вони були твердо переконані в своїх силах, то постановили: вирушити назустріч руським і дати бій..." (Михайло Слабошпицький)
Літературні (авторські) легенди
Читаймо легенди, які записали такі відомі українські письменники, як: Іван Франко, Наталена Королева, Сергій Плачинда, Катерина Гповацька, Ольга Бондарук, Юрій Мосенкіс, Євген Шморгун, Михайло Слабошпицький, Роман Завадович, Надія Кир'ян, Ольга Горянка, Сергій Губерначук, Володимир Нагорняк, Борис Харчук, Галина Римар та інші українські автори.
М
Н
О
П
Р
Біуроки — уроки майбутнього
Урок, результатом якого є зовсім нове утворення, домінантами котрого виступають не стільки зовнішні чинники, а скоріше взаємопроникнення їх і взаємовплив – стане предметом розгляду в нашому блозі. Тобто синтез не як агрегат, а як «творчий синтез». В синтез-уроках реалізуються філософські аспекти нової педагогіки, де вчитель та учень працюють в тандемі як дослідники, відкривачі нових граней того чи іншого предмету. Маємо надію, що спільна робота в такому руслі принесе багато користі для всіх педагогів, викличе жвавий діалог і бажання поділитися власними досягненнями. Девізом нашого блогу нехай стануть слова: «Йти потрібно так, щоб не здіймати пороху». Ціль ресурсу – не феєрія нових технологій, а усвідомлена робота на вияення прихованих властивостей у звичних речах, на вироблення назрілих поглядів щодо них.
...Бути грамотним, знати слова в ХХІ ст. замало. Потрібно бути ІТ-грамотним. В плані ІТ-грамотності сьогодні людство, в більшій масі, вміє «говорити» та «читати», але не «писати». Тобто воно, в своїй більшості, не складає програми. Але через програми для машин людина перетворить «слово» на «дію». Саме такий алгоритм розмірковувань Фауста. Те, що так бентежило філософів доби Просвітництва, настане в добу Сингулярності. Людство має навчитися комунікації з машинами...
Насування епохи ІТ-технологій вимагає структурування великого обсягу інформації і без візуалізації тут не обійтись. К. Д. Ушинський писав: «Розум є не що інше, як добре організована система знань». Система, в перекладі з грецької, означає – ціле, складене з частин з’єднання. С. Л. Рубінштейн свого часу зазначав: оскільки все в реальному світі системне, взаємообумовлене і взаємопов’язане, то і знання, що описують різноманітність форм цього світу, повинні бути системними. А системні знання – це знання, що вибудовуються за логічною схемою.
С
Т
У
Ф
