Людмила Кибалка. Твори для дітей та дорослих


Людмила Кибалка. Твори для дітей та дорослих

Людмила Кибалка - сучасна молода українська поетеса та письменниця. Вона народилася і живе у Києві. У 2002 році закінчила факультет української мови та літератури Київського національного університету  ім. Тараса Шевченка, а згодом навчалася в аспірантурі Інституту філології КНУ ім. Тараса Шевченка. Людмила Кибалка пише як поетичні, так і прозові твори. Усі вони - щирі та теплі, сповнені любов'ю та добротою. Тож читаймо разом і поринаймо у світ прекрасного...

 

                                                                   * * *

 

 

Людмила Кибалка

         ДЯКУЮ

З-поміж безлічі слів
Вирізняється одне-єдине  — 
        ДЯКУЮ!
Богові   — за кожний день Життя,
За те, що  ми існуємо в цьому світі...
Батькам   —  за Щастя...
Чоловікові або дружині  —
За взаєморозуміння...
Дітям  —  за Радість у Майбуття...
          ДЯКУЮ!
Хто поруч ішов,
Хто пліч-о-пліч іде,
Хто йтиме...
         ДЯКУЮ!
До небес  злітає  —  
І  Серце  відкриває.

 

           * * *

 

         РІДНА

Заквітла яблунька в саду,
Загомоніли бджоли-трудівниці.
Від спогадів зорепаду
Завирувала серця криниця,
Бо рідна ненька, як горлиця,
Співає колискову. 

 

           * * *

 

       ВЕСНІЄ

Весніє квітами Весна.
Як квітучий барвінок,
Цвіте блакить небесна.
Мов дзвіночок,
У серці пісня
Бринить про Кохання,
Про барвисте мріяння,
Про палке зітхання...

 

 

 

                                                                     * * *

 

 

Людмила Кибалка. Вірші про рідну землю. Вірші про Україну. Поезії про рідний край."Напоєна духом святого хліба,
Повертаюся до твоїх берегів
Крізь пам’яті тумани…
Лечу, мов перелітна птаха,
Припасти до золотаво-
                    пшеничних  полів…"

(Людмила Кибалка)

 

 

 

Людмила Кибалка. Загадки для дітей. Журавлиний ключ."Двері неба  відчиняє, 
На видноколі плавно  лине
Журавлиний … (ключ)."

(Людмила Кибалка)

 

 

Людмила Кибалка. Зимові вірші для дітей. Диво."Димом димарі мережать небо,
Яке комори відкриває,
Де сніговій сніжинки вирізає,
А ними землю напрочуд оповиває..."

(Людмила Кибалка)

 

 

Людмила Кибалка. Поезії про осінь."Жовтогарячий  ранок
Заплітає коси травам, 
Вмиває прозорими крихтами
Роси.
Сьогодні буде краще,
Ніж учора,
Бо сонце Боже усміхається мені."  

(Людмила Кибалка)

 

 

Людмила Кибалка. Добірка віршів для дітей"На зеленому серпанку
Розсипало сонечко
Намистинки зранку.
Покотилися, розгубилися
У травиці-муравиці.
Круглолице сонечко
Промінчики-рученята простягло:
- Любі діточки!
Як на ниточку намистинки нанизати,
Щоб докупи все зібрати..." (Людмила Кибалка)

 

Людмила Кибалка. Вірші для дітей про котиків."На дереві спати
Я мастак!
А скажіть, любі друзі,
Що не так!
Від людського ока сховався,
Під листочок замаскувався.
Ніхто мене не зачіпає,
Бо про мою засідку не знає.
На пташину чатую  -
Нею поласую. (Людмила Кибалка)

 

Людмила Кибалка. Лірика кохання

Людмила Кибалка. Лірика кохання"Крізь призму свічада душі,
Де відбивається сонячне проміння,
Я бачу дні та ночі найсолодші,
Як МАКРОКОСМ усміхається мені…
Мить  зародження тремтливої зірниці -
                               променистого КОХАННЯ…"

(Людмила Кибалка)

 

 

 

 

Людмила Кибалка. Оповідання для дітей.Людмила Кибалка - молода українська поетеса та письменниця. Її щирі та теплі, життєво правдиві, сповнені любов'ю та добротою оповідання цікаві як дітям, так і дорослим...
 

Оповідання люб'язно надіслано автором спеціально для читачів "Малої Сторінки".      Більше творів Людмили Кибалки на "Малій Сторінці": Людмила Кибалка. Твори для дітей та дорослих Людмила Кибалка. Твори для дітей та дорослих Людмила Кибалка - сучасна молода українська поетеса та письменниця. Вона народилася і живе у Києві. У 2002 році закінчила факультет української мови та літератури Київського національного університету  ім. Тараса Шевченка, а згодом навчалася в аспірантурі Інституту філології КНУ ім. Тараса Шевченка. Людмила Кибалка пише як поетичні, так і прозові твори. Усі вони - щирі та теплі, сповнені любов'ю та добротою. Тож читаймо разом і поринаймо у світ прекрасного..."Ранок. Кафе. Марія пила каву та дивилася у вікно. Поруч дорога, де сновигали автомашини. "Мить життя... Насолоджуйтеся нею! Усі кудись поспішають. Цікаво куди? Зупиніться!" – промовила в думках, розглядаючи проїжджаючі машини. Зненацька рух зупинився, щоб молодий чоловік міг перетнути дорогу на інвалідному візку. На жаль, не виходило самотужки виїхати на пандус. Кут нахилу не відповідав нормам, тож візок скочувався назад. Так продовжувалося хвилину…" (Людмила Кибалка)

Людмила Кибалка. Дитячі очі. Оповідання про тих, хто в душі має Віру, Надію, Любов."Ви остаточно вирішили вдочерити Віру?" "Так", –  одностайно відповіли Іван і Любов. "Мабуть, вона не сказала,  – раптом директор дитячого будинку замовк, але за мить продовжив,  –  що у неї є сестра. Погодьтесь, варто врахувати думку дитини. Віра дуже дружна з молодшою сестрою. Розлучати? Підійдіть до вікна, будь ласка. Подивіться..." Дівчата сиділи на лавці, обнявшись, уважно розглядали подарунки, які щойно принесли названі батьки. Ніхто не чув їхньої розмови, але дитячі очі   –  вони про все повідають   –  світилися вогником радості..." (Людмила Кибалка)

Людмила Кибалка. Крила. Оповідання."...Минуло п'ять років.  Млин життя перемолов минуле, залишивши Віру, Надію та Любов, які збирала по зернині, хоча іноді вдавалася в розпач, але на поміч завжди приходили вірні сестри. "Мамо, я знайшов фотоальбом. Це ти?"  –  якось запитав син, показуючи на старі світлини.
Усміхнулася і відповіла: "Мабуть, це не я. Придивися. Тут я безкрила, а зараз вже є крила." І плавно підняла руки до неба, ніби для злету..." (Людмила Кибалка)

Людмила Кибалка. Вінок із квітів духмяних. Добірка літніх поезій. Диво дивне. Простір душі. В уяві. Скаче літо. Літо (акровірш). Пісня. Тиша. Прочитання.

"Скаче літо на коні,
Веселково усміхається мені.
Спить ранок на видноколі.
Гойдають його трави зелені,
Наче в човні.
У синій далечині
Линуть хмари окрилені –
Відкривають обійми долі."   

(Людмила Кибалка)

Людмила Кибалка. Сім поколінь і я - добірка віршів про сім'ю "Сім'я —  сім поколінь і я.
Линуть в ірій століття,
А кожне покоління
У скарбницю життя
Складає надбання,
Яке важливе для розуміння
Щастя й буття..."  (
Людмила Кибалка)

Людмила Кибалка. Акровірші. "Кохання - витати в емпіреях,
Очима в мрію впитися,
Ховати рум'янець на щоках...
А втім, серця двох мережать
На рушнику Щастя в пишних  узорах,
Назустріч іскристо летять,
Як на крилах білосніжних ..."

(Людмила Кибалка)

Людмила Кибалка. Філософська лірика та духовна поезія. Криниця твоєї душі. Неповторність буття. "З глибин душі
Воскресла давня мрія.
Така стара...
І знову – молода.
На видноколі 
Трикутник журавлиний лине,
Як візія минулого життя.
Жадання  заповітне в ірій рине,
Шукаючи можливості буття."   

(Людмила Кибалка)

Людмила Кибалка. Новорічне. Вірші до нового року"Новий рік двері відчиняє.
У нього питаю:
- Що взяти мушу в майбуття?
- Віру, Надію, Любов, - 
Мені відповідає. -
 Вони сестри мудрі,
А з ними лагодиться буття..."

(Людмила Кибалка)


Останні коментарі до сторінки
«Людмила Кибалка. Твори для дітей та дорослих»:
Сашко , 2019-02-22 18:05:38, #
Оновити список коментарів
Всьго відгуків: 1     + Додати коментар
Топ-теми