Людмила Кибалка
ФIЛОСОФСЬКА ЛIРИКА ТА ДУХОВНА ПОЕЗIЯ
|
Філософська лірика Поезія Поезія – це те, що в матеріальній субстанції не віднайти, |
|
|
* * *
На небовиді На небовиді зорі з місяцем мріли,
* * *
Синє небо Протуберанці мережать ранок,
* * *
Єство Пізнання свого єства –
* * *
Дитинонько
* * *
Серед квітів
* * *
Польові квіти Польові квіти –Частинка Всесвіту В руках людини, Леліяні промінням сонця, Подихом вітру. У діамантові шати Їх одягають на світанку Міріади краплинок роси. |
|
|
Різнобарвна Радість Різнобарвна Радість окриляє,
* * *
Різнобарв'я шат На осінньому килимі
* * *
Згаяний час Вступати в гостру суперечку –
Зорі На синьому склепінні неба
Між народженням і смертю – |
|
|
На ниві серця На ниві серця
До майбутнього
* * *
Лінія життя Зморшка на обличчі,
* * *
Кожне слово неповторне,
Слова з іскрою Добра
* * *
Без… Без печалі, |
|
|
Тоне зір у зорі Тоне зір у зорі.
До обрію тягнеться стежина.
Летіти Небо над землею
* * *
Прояв Іноді лине мріяння,
* * *
Кухва (глек) Обертає Деміург |
|
|
Міріади зірок Міріади зірок
Мрія З глибин душі
* * *
Мала і доросла дитини У глибині душі
Щаслива та людина,
* * *
Життєвий … Хто з радістю свій хрест несе,
* * *
Серце забуває Рани від слів із перцем,
* * *
Добро і зло Добро і зло – вузькі стежини |
|
|
ЛІНІЇ БУТТЯ У чому сенс життя? У простих лініях буття?
Прислухайся до серця:
Кажуть, що є країна Щастя.
До серця Печалі навідалася Радість
Вогонь душі не згасне,
* * *
Бездонне серце Бездонне серце, |
|
|
КРИНИЦЯ ТВОЄЇ ДУШІ Криниця - джерело життя... Глибока вона,
(роздум) Що карбовано
Ти так завзято кажеш,
Боже, від привидів оманливих
Колись слова,
Душа – сопілка тиха,
Не плач, не звинувачуй |
|
|
НЕПОВТОРНІСТЬ БУТТЯ Холодно! Тривожна пташка
* * *
Намисто Жовтогаряче яблуко
Душа – це вулик, |
|
Поезії люб'язно надіслані авторкою спеціально для читачів "Малої Сторінки".
Більше творів Людмили Кибалки на "Малій Сторінці":