Статті для дітей та батьків

Сортувати:    За датою    За розділами

Т.Г.Шевченко. Тополя. Кольоровий папір, італійський олівець. 1839–1840. С.-Петербург"Не нарікаю я на Бога,
Не нарікаю ні на кóго.
Я сам себе, дурний, дурю,
Та ще й співаючи. Орю
Свій переліг — убогу ниву!
Та сію слово. Добрі жнива
Колись-то будуть. І дурю!
Себе-таки, себе самóго,
А більше, бачиться, нікóго?"

(Тарас Шевченко)

"Як народжувався идароп — авторський поетичний жанр; зразок неодноплощинного мислення; передмова до написання всеукраїнської об’єднувальної ідеї, до створення авторської філософії ціленаправленого інакомислія. Дослідницьке проникнення в проблематику вивело на авторський поетичний жанр. Думка в идаропі не нав’язується, а пропонується. Авторський монолог вірша перетворюється на діалог рівнозначимих «за» і «проти», що спонукає читача не на споживацьке пережовування прочитаного, а на зацікавлене конструювання власної думки навколо заданої фактом самого идаропа проблеми. Структурна побудова вірша має такий вигляд: Теза, Антитеза, Алогічний висновок та Идаропна метаморфоза. Алогічність працює на логічне мислення, відтінює та підкреслює задану проблематику..." (Володимир Нагорняк)

"За столом – Дмитрик, Кіт, Дід та Баба. Мама подає Дмитрику та Коту пюре з котлетою, виходить на кухню. Баба плете носок. Дід читає газету..."

Читаймо, що буде далі...

 

"Це идаропне, авторський прозовий жанр, оповідання викликане, як при сеансі спіритизму, херсонськими подіями, що пов’язані з Указом Президента щодо вихідного 10 березня 2008 року. Адміністрації деяких шкіл Херсона — не без відчайдушного благословіння відповідного тодішнього, що перейшло нам у спадок, обласного  управління — вивели свої педагогічні колективи на роботу. Цинічний саботаж відомого Указу Президента  мотивували,  (мовляв, нам з погреба видніше!) — навчально-виховним процесом, турботою про підростаюче покоління. А ти що подумав? Мені ж це здалося біблейськими булижниками  благих намірів,   з котрих мостилася дорога  до пекла..." (Володимир Нагорняк)

"...Ясинувата...
Пітьма патлата
На місто впала;
Біля вокзала
Неон палає;
Хто зустрічає?..
Синочка — мати..."

(Володимир Нагорняк)

"У Марці було дві чарівні донечки — Олеся та Іванка. Олеся була менша, їй всього сім рочків, вона дуже схожа на маму. Таке ж біле личко, маленькі волошкові очі, мов вогники, завжди усміхалися, звеселяючи всіх навколо себе. Дівчинка завжди ходила слідом за мамою, в усьому їй допомагала, тягнулася до землі, помічала, як все з неї проростає, як довкола розцвітає. Іванка – старшенька, їй було дев’ять рочків. Та була більше схожа на батька. Мала грубіші риси обличчя, смагляву шкіру, чорні хитрі оченята. Полюбляла довше поспати і трохи лінувалася, до роботи бралася неохоче. Та мама любила обох донечок однаково, бо тільки мамине серце здатне любов ділити порівну. Чоловік Данило давно поїхав на заробітки, там і залишився. Важко було Марці з двома дівчатками, та діти допомагали їй по господарству..." (Юлія Хандожинська)

Ганна Максимович. Різдвяні вірші для дітей. Коляда. Прилетіли янголята."Біла віхола крутилась,
Снігом віяла, мела,
Біля річки зупинилась
І спочити прилягла.
Стало гарно, мов у казці,
Скрізь білесенький сніжок.
В темній свиточці зірчастій
Вийшов вечір на лужок..."

(Ганна Максимович)

Щедрівки для дітей"Сію вам житечко, сію пшеницю,
Хай у цій хаті добро колоситься.
Сію з надією, сію з любов’ю,
Сію вам житечко, будьте здорові!
З Новим роком!"

(Наталя Карпенко)

Наталя Карпенко. Дитячі вірші до свята Миколая"Всі у світі неспроста
Миколаю шлють листа.
Ти чому не написав?
Не кажи, що ти не знав!
– Ні! Я хочу все-все-все,
Миколай не донесе!"

(Наталя Карпенко)

Наталя Карпенко, Іграшка"Що розважає і донечку, й сина?
Іграшка! Скаже вам кожна дитина.
Іграшка – радість, що бавить і вчить,
Іграшка поруч – уже й не болить.
Іграшка стільки можливостей має,
Іграшка стільки світів відкриває.  
Іграшку дати свою не шкодуй,
Лагодь, піклуйся, як друга шануй."

(Наталя Карпенко)

Малюнок Нікіти Тітова (фрагмент)"Чому буває день і ніч?
Я розкажу, у чому річ. 
Земля на місці не сидить,
Вона круг Сонечка біжить!
І щодоби із року в рік
Під Сонцем гріє кожен бік. 
Звуть Схід і Захід ті боки,
Там щодоби все навпаки..."

(Наталя Карпенко)

"Хто пильнує перші кроки,
Хто щодня дає уроки?
Мама!
Хто без слів усе побачить,
Хто тобі усе пробачить?
Мама!
Хто тебе завжди чекає,
Хто всім серцем обнімає?
Мама!
Хто приймає все на віру,
Тебе любить понад міру?
Мама!"   (Наталя Карпенко)

Ольга Науменко. Зимові чари (вірш для дітей). Ілюстрації - Костянтина Лапушена. Відео - від дитячого каналу Хмаринка"Біля теплого віконця Ясочка вмостилась,
І уважно на дорогу дівчинка дивилась.
А на вулиці сніжинки у танку кружляли
І на землю, як пір’їнки, лагідно лягали."

(Ольга Науменко)

Наталя Карпенко. Вірші до свята Нового року"Биця наш, маленький, 
Биця наш, біленький.
Йди додому, биче,
Тебе мишка кличе.
Є у нас для биці
І вода в криниці,
І трава у полі,
І сіна в стодолі.
Дуже тебе прошу,
Бицю, будь хороший,
Не показуй роги,
Не звертай з дороги." (Наталя Карпенко)

 Дивовижна історія африканської майстрині Естер Маланґу. Блог майстрині-писанкарки Ірини Михалевич"85-річна південноафриканська художниця з народу Ндебеле Естер Махланґу відома світу завдяки великим картинам та муралам. Її творчість заснована на традиціях народу Ндебеле, зокрема настінному розпису. Візерунки, які створює художниця, геометричні та яскраві. Контури орнаменту наносяться чорною фарбою по білому тлу. Численні рівні лінії та барвисті елементи Естер Махланґу малює звичайною курячою пір'їною без лінійки та будь-яких допоміжних засобів. Традиційно жінки народу Ндебеле оздоблюють кольоровим орнаментом зовнішні стіни власних будинків. Естер стала першою, хто використав їх в якості дизайну на різних платформах..." (Ірина Михалевич)

 

Читаймо цікаві та пізнавальні легенди, створені письменницею Галиною Римар про писанки, про  Котигорошка та про котика й песика.

Малюнок Марії Ємельянової."Було це дуженько давно. Спершу людина приручила песика й гарно про нього дбала. Сама ще не поїсть, а його погодує. А пес за це вірно день і ніч служив господареві — старанно охороняв його сім'ю, дім, майно. І звик до людини. Тоді чоловік узяв до себе й кішку, щоби всіляких гризунів від житла відганяла. І от кішечка чи стереже вночі дім, а чи преспокійненько собі спить, зате як проголодається, то тихенько-ніжно підійде до господині, господаря чи діток і так в очі їм задивиться премило та ще й замуркоче, що вони одразу все покинуть, аби тільки її погладити та погодувати. Вся увага кішці, а про нього мов забули. Кинуть що-небудь чи плеснуть води в черепок — ото й усе..." (Галина Римар)

 

"В тиху нічку-новорічку
Божий Ангелок літав.
І дівчаткам, і хлоп'яткам
Сни спокійні дарував.
І зустрів маленьку Фею,
Що трудилась, як і він.
Фея казочки носила
Добрі-добрі в кожен дім.
І домовились летіти
Вони вдвох. Так веселіш!
Можна ще й погомоніти.
І зробити все хутчіш..."  
(Галина Римар)

"Коли трішки засумуєш,
а чи сильно дуже,
у країну Казочок
завітай, мій друже!
У краю затишнім цім
віднайдеш розвагу,
а іще — що так важливо —
просто рівновагу.
Розповім тобі сьогодні
про мале дівчатко.
Тож умощуйся зручненько
й слухай за порядком..." 
(Галина Римар)

Neurons in the brain"Є у світі загадкове королівство — Королівство незвичайних доріг. І тих доріг у ньому безліч та таких різних: і коротких, і довгих, і заплутаних, заповідних, таємничих чи невідкритих. Мешкають у тім королівстві невтомні чарівні працівники. Звати їх нейроники. Схожі вони на кульки із променями-антенами. І день, і ніч працюють і тішаться щоразу, як вдається їм з’єднатись в ланцюжок і таким чином утворити нову стежку чи дорогу. А рухаються по тих дорогах крихітні сигналики. І якщо активні вони, і багато їх — міцно-міцно тримають ланцюжок чарівні працівники. А якщо пригасають сигналики чи взагалі зникають, то ледь тримається дорога, а то й зовсім обривається. Адже не знають чарівні працівники, куди ведуть стежинки-доріжки. Потрібні чи непотрібні дороги, то лише по сигналиках здогадуються..." (Олена Більчук)


Всього:
5605
Поточна сторінка: 1
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11  
Наступна
В кінець
Топ-теми