Статті для дітей та батьків

Чарівна пані Муза за два роки знову прилетіла до Лізи! І тепер ми можемо побачити її нові творіння! Подорослішала художниця, виросли і її творчі образи!!! Нові малюнки стали чудовим подарунком для нас усіх! Дякуємо і чекаємо ще!

 

 

 

 

 

"Бій відлунав. І червоні знамена
Затріпотіли на станції знов.
І до юрби полонених
Сам комісар підійшов.
Аж до кісток пропікає очима.
Хлопці стоять перед ним, як мерці.
П’яно хитається смерть перед ними,
Холодно блима наган у руці..."

(Володимир Сосюра)

 

"Мій перший вірш написаний в окопі,
на тій сипкій од вибухів стіні,
коли згубило зорі в гороскопі
моє дитинство, вбите на війні..."

(Ліна Костенко)

 

 

 

 

 

Читаймо поезії Юрія Гундарєва й пишаймося нашими видатними спортсменами:

1. ОЛЬГА ХАРЛАН 2. ЯРОСЛАВА МАГУЧІХ 3. ВІКТОР БАННІКОВ 4. ОЛЕКСАНДР УСИК 5. АНДРІЙ ШЕВЧЕНКО 6. ОЛЕКСАНДР ХИЖНЯК 7. ІГОР БЄЛАНОВ 8. СЕРГІЙ КУЛІШ 9. ВЛАДИСЛАВ ВАЩУК 10. МИКОЛА СУШАК 11. ОЛЕГ БЛОХІН

"Вітання, друзі. Цей допис присвячено одній чудовій дикій рослині, плоди якої дозрівають у серпні, вони чорні зовні і коричневі зсередини, дуже соковиті і цілющі, а ще ж вміють фарбувати. Мова піде про жостір очисний (Rhamnus cathartica). Серпень тече, крутить полиновими пахощами під променями золотистого сонця. У серпні дозріває чимало чорних плодів. Найпершою згадується бузина. Здалеку її плоди здаються чорними, стиглими, а підійдеш ближче — плодоніжки зелені, а значить і плоди ще не поспіли. Дозріває бузина аж тоді, коли плодоніжки в кетягах рожевіють, стають такого кольору, як ото лапки в голубів...." (Ірина Михалевич)

 

"На пухнастій кульбабці сидів Джмелик. Крильця він звісив аж до землі. Тож настрій мав кепський. А все тому, що був найменший від усіх. А на галявині змагалися жучки-вусачі Силач і Тягач. — Я можу підняти ось цей величезний камінь! — А я — ще більший! — вихвалялися вони. — Ех… — зітхнув малий. — Дзінь-дзінь! — заспівали дзвоники. — Чого зітхаєш, Смугастику? — спитала Фея Бажань і примостилась на блакитній пелюстці. — Та… — Ось ці вусачі кепкують з мене. Бо я не такий сильний, як вони. Та я ж художник. Нічого важчого за пензлика й відерця з фарбою я не підніму… — То чого ти сидиш? — А що мені робити? — Тренуватися!.." (Ольга Зубер)

 

 

"Today ‘Mordor’ once again.
Demonstrated its cruelty:
A missile attack on.
The Ohmatdyt Children’s Hospital.
Buildings and facilities.
Were damaged.
There are wounded.
And dead..."

(Kurama)

 

"Swim against the current,
Shove against the lance,
Bear the cross’s burden
Boldly unto death!
Truth will battle power!
Evil will be cowed!
’Midst a people bound to
Freedom of the word!"

(Ivan Franko)

 

 

"Я малюю на картині
В синім небі хмари сині,
Синє небо, синій дім...
Я живу сьогодні в нім,
Бо на дощик задивився —
Малювати в нього вчився."

(Наталія Погребняк)

 

 

Читаймо дві історичні оповідки від Марії Деленко:

«Січляндія» (розповідь про козацьку країну "Запорозька Січ"),

«Осійська Мала Січ» (про козацьку гру «Джура» для молодших школярів).

 

 

 

 

 

"Спала киця на лежанці.
В неї ніс був у сметанці.
Мишка з нірки визирала,
Киці пісеньку співала..."

(Наталія Погребняк)

 

 

 

"Гудуть сирени, працюють хаймерси,

хтось скиглить, що немає шансів…

Чи бачиш: тобі посміхається

дівчинка у вишиванці?"

(Юрій Гундарєв)

 

 

 

 

"Зберу насінини, всі ночі і днини,
лузатиму їх, ідучи по стежині,
і кожного ранку саджатиму зерня,
щоб квіткою – сонце
й малюнком – майстерня".
        
(Сергій Ґуберначук)

 

 

 

 

 

"...Було це, діточки, давно. У понижжі за порогами могутнього Славутича-Дніпра на вільних землях почали збиратися волелюбні відчайдухи та сміливці. І стали разом військову муштру проходити, волю, силу духу кувати, різну зброю проти нечистого ворога освоювати, щоби бути готовими нападникам гідний відпір давати. А що були набожними, то в центрі Січі звели затишний Храм-Церковицю. Так щоранку, щовечора та о полудні у ній збираються і щиро моляться за збереження й благословення землі рідної. Якось молилися ревно козаки перед боєм, бо знали про наближення ворожої орди, що палила цілі села, забирала молодь в рабство, а ще прикликала зло в поміч...." (Галина Римар)

 

 

"Автентичні традиції не в змозі знищити навіть війна. Ба схоже, навпаки, вони міцнішають, як колись у боях міцнішали стародавні богатирі. Тому, що у нас в душі завжди живе сонце, а сила духу підтримується вірою в Україну! Є у Києві одне (втім, не одне) сакральне місце. Це «Селище Козака Мамая» - «Мамаєва Слобода», котра розкинулась у тому самому урочищі, з якого бере початок легендарна річка Либідь! Це унікальний куточок стародавнього українського хутора прямо у столиці. І саме тут у неділю 23 червня відбулося надзвичайне дійство - святкування Івана Купайла. Гадаю, вже нікого не дивує, що ми відзначаємо це давнє свято 23 червня, а не 6 липня, – бо так власне й відбувалося у сиву давнину!.." (Катерина Колесник)

 

Борис Васильович Остапенко — український поет, член Національної спілки письменників України, лауреат премії Національної спілки журналістів України «Золоте перо» (2001), лауреат Всеукраїнської премії імені Івана Огієнка, лауреат обласної премії імені Михайла Клименка (2012).

 

 

 

 

 

"Порожня, мов кімната, голова,
в якій гуляє одинокий вітер…
Я часом чую, як росте трава,
поміж собою розмовляють квіти,
освідчуються в коханні риби —
все навкруги освячене любов‘ю,
і гребені на хвилях, наче німби,
спалахують над темною водою…"

(Юрій Гундарєв)

 

Хрестоматія  містить  вірші, оповідки, ребуси, кросворди, цікаві завдання-заморочки, каверзні та хитрі загадки, легенди про козаків, віртуальну мандрівку «Великий Луг». Читачі  дізнаються  про життя та побут козаків Запорозької Січі,  про Дніпрові пороги та їх історію, зможуть пройти іспит козацько-лицарської честі. Словничок-довідничок малого козачка допоможе відшукати відповіді для кросвордів та ребусів. В оповідках та віршах відображено реальні історії із життя сучасних джур молодшої вікової категорії, які брали участь у Всеукраїнському етапі гри «Джура» на базі дитячої турбази у селі Осій  Іршавського району Закарпатської області. Ця книга призначена для здобувачів позашкільної освіти, початкової загальної середньої освіти, вихованців гуртків «Джура» молодшої вікової групи, виховників, керівників гуртків військово-патріотичного напряму, педагогів та батьків.  

 

«Моє на підмостках життя... Вірші, роздуми, спогади, цитати» — збірка є багатосторонньою розвідкою, яка присвячена поетові, акторові, драматургу Сергію Ґуберначуку. Основний фокус уваги – його акторський шлях, театральні роздуми та відкриті питання, які автор ставить до себе, до мистецтва, до друзів і колег. Перший розділ складено з поезій, присвячених театру, акторам, друзям, вчителям, і відображають почасти враження, почуття і життєві події автора. Друга частина – вибрані цитати і роздуми, в основі яких – думки про мистецтво. Окремий розділ – спогади митців, які відтворюють період знайомства з Сергієм Ґуберначуком. Зібраний матеріал приваблює щирістю, повною відвертістю поета, оригінальністю його мислення, теплим ставленням до творчості і мистецтва, любов’ю до світу і людей, загальним оптимістичним настроєм, а інколи – і тонким дружнім гумором. Збірка розрахована на широке коло читачів.

 

До книги увійшли такі козацькі вірші Марії Деленко:

«Отаман»;
«Пісенька осійських козачат»;
«Так є!»;
«Козак Синиця»;
«Козачок Ґулька»;
«Козачка Дрібка»;
«Йшла на Січ сороконіжка».