"Oй єсть в лісі калина,
Ой єсть в лісі калина,
Калина, калина.
Комарики, дзюбрики, калина."(з народної пісні)
До цього збірника увійшли пісні, записані Надією Поляковою протягом 90-х років минулого століття переважно в Оріховському, Запорізькому, Чернігівському і Токмацькому районах Запорізької області від фольклорних колективів або окремих носіїв фольклору, які саме і передали фольклорним колективам старовинні пісні: "За Україну!", "Ой у лузі червона калина", "Розлилися круті бережечки", "Гомін, гомін, гомін по діброві", "Зажурилась Україна", "Стоїть явір над водою", "Ой на горі та женці жнуть", "Ой у лузі та ще й при березі".
Більше козацьких пісень та їх характеристику дивіться на нашому сайті:
У добірці пропонуються такі козацькі пісні та їх характеристика:
"А, хто хоче війну знати",
"Гаєм зелененьким вода тече",
"Гей, з устні Дніпра та до вершини",
"Гомін, гомін по діброві",
"Гомін, гомін, гомін",
"Горе мені, козакові, що батька немає",
"Да вари, мати, вечеряти",
"Добривечір тобі, зелена діброво",
"Засвистали козаченьки в похід з полуночі",
"Коло млина, млина",
"На вулиці сурма грає",
"Не жаль мені на сотника",
"Не жур мене, моя мати",
"Нещаслива годинонька була",
"Ой а у полі, гей, терен, теренок",
"Ой зацвіла калинонька у темному лузі",
"Ой із лісу із темного",
"Ой крикнула лебедонька",
"Ой кряче, кряче чорненький ворон",
"Ой літа орел, літа сизокрилий",
"Ой мандрував молодий козак",
"Ой матусю, та не гай мене",
"Ой по горах сніги лежать",
"Ой сів козак їсти, ідуть к йому вісти",
"Ой там в степу при дорозі",
"Ой у лузі та і при березі",
"Понад морем, Дунаєм",
"Соколику-сину! Вчини мою волю",
"Ставлю коня в вишневому саду",
"Стоїть явір над водою",
"Та йшов козак дорогою",
"Туман поле покриває".***********************************************************
У цьому підрозділі знайдете пісні Марусі Чурай, Василя Діденка, Олександра Кониського, Семена Климовського, Констянтини Малицької (Віри Лебедової), Тараса Шевченка, Павла Чубинського, Степана Чарнецького, Миколи Вороного, Левка Лепкого.
Весільні пісні: "Тройця по церкві ходила", "До бору, дружбонько, до бору", "А брат сестрицю та й розплітає", "Розвий, сосно, сімсот квіток, рано-рано", "Летять галочки у три рядочки", "Ой ненько моя, та не гай мене".
У цьому розділі пропонується добірка родинно-побутових пісень з текстом, нотами і відео: “Місяць на небі, зiроньки сяють”, Цвіте терен", "В кінці греблі шумлять верби", “За городом качки пливуть”, “Лугом іду, коня веду”, “Сонце низенько, вечір близенько”, "Місяць на небі, зіроньки сяють", "Світи, світи, місяченьку", "Чом ти не прийшов", "Ніч яка місячна, зоряна, ясная", "Дивлюсь я на небо", "Ой, не світи, місяченьку".
У боротьбі українського народу за незалежність і свободу нашої держави велику роль завжди відігравала література, зокрема полемічна, що широко розповсюджувалась у краї. Однак найбільшу моральну та естетичну насолоду отримував наш народ від історичних пісень та дум, що виконувались в усіх місцевостях України. Ці твори підносили ідею патріотизму, оборони рідної землі від чужоземних нападників, возвеличували народних героїв.
Вони увібрали в себе дух того новітнього національно-патріотичного піднесення нашого народу, який проявився в його змаганнях за свободу і державну незалежність України в період Першої світової війни та особливо яскраво заяснів у героїчному чині військового формування Українських січових стрільців. Звідси і їх назва.
Коломийка - це коротка, найчастіше дворядкова пісня, кожний рядок якої складаеться з 14 складів, з цезурою після восьмоrо складу, з жіночою римою. Виконується вона на мелодію усталеноrо типу. Може виступати як приспівка до танцю або існувати незалежно від нього.
У скарбниці української народної поезії від давнини збереглися календарно-обрядові пісні. Вони нерозривно пов’язані з певною порою року, відповідними звичаями і сільськогосподарськими роботами. Зустріч нового року і весни, проводи літа і збирання врожаю завжди супроводжувались ритуальними діями, піснями, іграми, хороводами. Різноманітні за змістом і формою, характером і часом виконання, колядки, щедрівки, веснянки, петрівки, русальні, купальські та жнивні пісні відображають свята і будні давнього українського села. Впродовж віків у них втілювались мудрість і досвід народу, його духовне багатство, морально-етичні та естетичні ідеали.
В неосяжному океані народної пісенності важливе місце посідають соціально-побутові (або суспільно-побутові) пісні: козацькі, чумацькі, кріпацькі, рекрутські, солдатські, бурлацькі, наймитські, заробітчанські, робітничі. Розвинулися вони на основі традиції, виробленої ще раніше обрядовою і позаобрядовою ліричною та епічною пісенністю, продовжуючи і збагачуючи її. Це ліричні твори, де на перший план виступає ідейно-емоційне ставлення до події, а оповідальний елемент відіграє підпорядковану роль (на відміну від епічних і ліро-епічних). У соціально-побутовій ліриці відобразилися думки, почуття, настрої народу, викликані явищами, подіями чи обставинами суспільного життя, класовими суперечностями, боротьбою проти іноземних загарбників та феодально-капіталістичного гноблення. Взяті в сукупності, ці пісні дають широку, правдиву картину історичного буття народу. В них особливо виразно виявляються його волелюбність, ненависть до насильства й експлуатації, мрії про справедливий суспільний лад.
Спасибо за подсказку
ну не дуже