Стрілецькі пісні - один з найоригінальніших і найзначущіших пластів української культури XX століття. Вони увібрали в себе дух того новітнього національно-патріотичного піднесення нашого народу, який проявився в його змаганнях за свободу і державну незалежність України в період Першої світової війни та особливо яскраво заяснів у героїчному чині військового формування Українських січових стрільців. Звідси і їх назва. Стрілецькі пісні є комплексне явище, в якому об 'єднані спільною тематикою різножанрові пісенні твори: літературного і професійно-музичного походження, пісні фольклоризовані, тобто такі, що перейшли в народний репертуар з певними змінами, та пісні, які виникли в народному середовищі.
"О Україно!
О рідна Ненько,
Тобі вірненько
Присягаєм:
Серця кров
І любов
Все тобі
Віддати в боротьбі."((Микола Вороний)
"Ой видно село, широке село під горою,
Аж там їдуть стрільці, січовії стрільці до бою.
А хто піде з нами, буде славу мати,
Ми йдемо за Україну воювати."(Фольклоризована стрілецька пісня)
"Ой видно село, широке село під горою,
Ой там їдуть стрільці, січовії стрільці до бою.
Іде, іде військо крізь широке поле,
Хлопці-ж бо то хлопці, як соколи."(Левко Лепкий)
"Не хилися, червона калино, маєш білий цвіт,
Не журися, славна Україно, маєш славний рід.
Білим цвітом, червона калино, заквітчайся,
Славним родом, наша Україно, гей-гей, розвеселяйся..."(З фольклоризованого варіанту пісні)
"Ой у лузі червона калина похилилася,
Чогось наша славна Україна зажурилася.
А ми тую червону калину підіймемо,
А ми нашу славну Україну, гей-гей, розвеселимо!"(Степан Чарнецький та Григорій Трух)