Земля Українська є батьківщиною багатьох визначних учених і культурних діячів, що зробили неоціненний внесок до розвитку світової науки й культури. В останні роки стараннями окремих дослідників і подвижників поступово почали зникати білі плями в нашій культурі і науці. Повертаються незаслужено забуті й штучно вилучені імена вчених і творців української культури. Але вже так повелося, що про українських письменників, діячів культури ми знаємо набагато більше, ніж про вчених-природодослідників і винахідників. За деякими підрахунками більше кількох сотень українців наприкінці ХІХ та у першій половині ХХ століття працювали за кордоном і користувалися неабияким авторитетом у науковому світі. Серед них було чимало таких, чиїми відкриттями гордиться весь світ...
----------------------
На відео: Ігор Сікорський у проекті «Великі Українці» від Національної Бібліотеки України для дітей.
Новий випуск проєкту «Великі українці» познайомить вас із особистістю видатного винахідника, авіаконструктора Ігоря Сікорського та його залізними птахами. Розповість про непростий шлях майстра до втілення та вдосконалення конструкторської ідеї самого Леонардо да Вінчі, його мрію, у здійснення якої не вірив ніхто, випробовування ним літальних апаратів, навчання та безліч інших фактів з життя Ігоря Івановича.
Вашій увазі містер Гелікоптер у «Великих українцях»: «Залізні птахи Ігоря Сікорського».
----------------------
"Гайдемарі Стефанишин-Пайпер – перша американська астронавтка NASA українського походження, яка побувала у відкритому космосі та допомагала у спорудженні Міжнародної космічної станції. Вона любить повертатися в Україну, позаяк саме тут, на Львівщині, її коріння. В рамках Всесвітнього тижня космосу вона провела зустріч зі студентами НУ "Львівська політехніка", де розповіла про своє життя та кар’єру. Астронавтка поділилася особливостями тренування та роботи на космічній станції, а також про те, як проходив її перший політ."
"Коли дивишся на планету з висоти космічної орбіти і бачиш таку красиву землю ... хочеться попросити: "Боже, бережи нашу Землю, дай розуму людям!" Але коли пригадуєш, як ми живемо, то особливо там надзвичайно глибоко усвідомлюється, наскільки не досконале людське суспільство. Ми не правильно ставимося до природи. Треба берегти свою планету!» (Леонід Каденюк)
12 січня - день народження основоположника практичної космонавтики, відомого українського вченого у галузі ракетобудування та космонавтики, конструктора Сергія Корольова. Цей легендарний житомирянин є прикладом того, що при бажанні можна «дотягнутися до зірок». Вченому довелось пройти ув’язнення у ГУЛАГУ та захворіти тифом, який зробив його інвалідом на все життя, але попри це Корольов не відмовлявся від амбіційних мрій, які здавались на той час нереальними.
17 квітня - день народження американського вченого, етнічного українця Любомира Романківа. Це ще один наш співвітчизник (крім Стівена Возняка, – ред.) без якого існування найбільш успішної корпорації в історії було б неможливим. У 1962 році Любомир Романків розробив для IBM перші в світі магнітні головки, для запису інформації. Технологію придбала компанія Apple і незабаром представила свій перший настільний комп’ютер. Попри постійне проживання у США, Любомир Романків дуже добре розмовляє українською мовою і майже щороку відвідує Україну. Він вручає премії молодим українським вченим і подорожує країною. Також він надихає тим, що в уже доволі поважному віці залишається активною і молодою в душі людиною.
Український народ породив зі своїх сокровенних надр велетів духу, геніїв слова, геніїв науки, вірних синів України, котрі в часи найважчих випробувань і лихоліть не зрадили своєї землі. Доля цих най славетніших синів і дочок України різна, але, поза сумнівом, всім було притаманне жертовне і високе служіння рідному народові, У цьому — їхня велич, їх безсмертя. Згадаємо ім’я ще одного вченого, яке й досі мало знають на Батьківщині. Він був визначним літературознавцем, публіцистом, перекладачем, автором близько трьох тисяч праць, президентом Української Вільної Академії наук, президентом Української Могилянсько-Мазепинської Академії наук в екзилі. Ім’я цього вченого-славіста, професора — Ярослав-Богдан Рудницький.
Іван Павлович Пулюй (2 лютого 1845 року, Гримайлів, Гусятинський район, Тернопільська область — 31 січня 1918 року, Прага) — український вчений-фізик і електротехнік, винахідник, організатор науки, громадський діяч, перекладач, а також - доцент Віденського університету, професор Вищої технічної школи в Празі, ректор першого в Європі електротехнічного факультету, доктор Страсбурзького університету, державний радник з електротехніки Чехії і Моравії.
Володимир Михайлович Кубійович (23 вересня 1900, Новий Сонч, Лемківщина, нині Польща; - 2 листопада 1985, Париж) — український історик, географ, енциклопедист, видавець, громадсько -політичний діяч, організатор видання та головний редактор Енциклопедії українознавства та фундаментальної праці «Географія українських і сумежних земель».
(з Декалогу Володимира Кубійовича)
Архип Михайлович Люлька, уродженець села Саварка Київської губернії, вчений, конструктор авіаційних двигунів, академік, керівник ОКБ імені А. М. Люльки.
Юрій Васильович Кондратюк (справжнє ім’я Шаргей Олександр Гнатович) — український вчений-винахідник, один із піонерів ракетної техніки й теорії космічних польотів. Автор так званої «траси Кондратюка», якою подорожували на Місяць космічні кораблі «Аполлон».
Іван Якович Горбачевський - український хімік, біохімік, гігієніст та епідеміолог, громадсько-політичний діяч, Академік АН УРСР. Професор Іван Горбачевський є символом справжнього вченого-патріота, який усе своє життя віддав науці, служінню рідному народові, а також ідеалам гуманізму.
"З культурного і наукового боку український народ виявив себе віддавна. Одним з найкращих доказів цього може бути каменярська праця Нестора сучасних хіміків, славетного українського в ченого академіка професора Івана Горбачевського". (Юліас Стокла)
Академік, беззмінний керівник відділу рідинних і електричних двигунів і ракет Валентин Глушко був Головним конструктором потужних ракетних двигунів, які використовувалися на всіх радянських ракетах-носіях, що літали до останнього часу в космосі. Він створив школу ракетного двигунобудування. Вчений, конструктор, творець ракетно-космічних систем Валентин Петрович Глушко є уособленням великого генія людини, яка реалізувала фантастичні мрії багатьох землян про завоювання далеких просторів Всесвіту.
«Наукові праці Вороного були визнані геніальними ще його сучасниками, вони стали поштовхом для нових напрямків досліджень в аналітичній теорії чисел, алгебраїчній теорії чисел, геометрії чисел, теорії функцій. Особливо популярною стала остання робота Вороного — про примітивні паралелоедри — у зв’язку з розвитком таких актуальних напрямків науки як комп’ютерна графіка, розпізнавання образів, створення штучного інтелекту, екологія, молекулярна біологія, радіаційна фізика, космологія, хімічна інженерія, фізична хімія...". (Е. Енгел, Г. Сита)
Федір Кіндратович Вовк — український антрополог, етнограф і археолог. «Як у Парижі Вовк був ніби послом від української нації до культурного світу Європи, так у Росії він був, сказати б, українським послом від європейської науки». (Петро Стебницький)
Володимир Вернадський був і назавжди залишиться в історії людства геніальним ученим, не лише людиною Землі і Космосу, а й великим Сином українського народу. Людиною, чиє ім’я навічно вписане в історію Української Академії наук.
"... Повернувшись до Києва, Василенко викладає в університеті курс української історії. Очолює в уряді Скоропадського Міністерство освіти. Результатом діяльності Комісії стало створення Української Академії наук, перші збори якої відбулися 27 листопада 1918 року. Цікаво зазначити, що в Статуті Академії наук було зазначено. що «орудою діяльності в Академії наук є виключно українська мова», а дійсним членом Академії наук не може бути вчений, який не володіє українською мовою...."
"...Він від молодости до нинішнього сивого волоса був українцем — самостійником, народовцем у найкращому значінні цього слова... Багато тертя і каміння стрічав цей невтомний діяч-українець на довгому шляху своєї громадської праці. Але заслуги його на полі української культури величезні і безсумнівні….» (Богдан Лепкий)
«Досягнення науки варто пропагувати через життєпис учених, які їх творять» (Василь Шендеровський)
Дякую інформауія допомогла