Кінець літа завжди підкрадається непомітно. На календарі вже серпень, а це означає, що незабаром до школи. Звісно, за період канікул чимало знань зі шкільної програми трошки підзабулися. Але ще є час для того, аби пригадати все та навіть вивчити нове. Так, малеча навряд буде радіти такій перспективі, бо навчатися в останні дні літа це не круто. Але вихід є. І це – ігри...
Марія Деленко. "Я - абеточка твоя"
"А Б В Г Ґ ДЕЙКА
А Б В Г Ґ Д
Ось абетка в гості йде.
Е Є Ж З
Ждуть солодкого бізе.
И І Ї К –
На кисіль із молока.
Для Л М готовий джем..."(Марія Деленко)
Найвидатніші відкриття, які змінили світ, створювалися звичайними людьми - такими ж, як і всі інші, але здатними розгледіти надзвичайне у звичайному, - людьми, які завдяки допитливому розуму і схильності робити висновки, стали винахідниками. Проект "Світ чекає на відкриття" - це навчально-розважальні мультфільми, які надихають дітей розкривати свої таланти та з цікавістю спостерігати за навколишнім світом, адже навіть з маленької звичайної дрібнички можна зробити дивовижне відкриття.
Вже вкотре Книжковий Арсенал приймає численну читацьку аудиторію. Цьогоріч кількість відвідувачів подолала межу в 57 тисяч. Книголюби й книгомани приходять, щоб вхопити новинку, якої ще немає навіть у великих книгарнях. Як і минулого року книжковий фестиваль розкинувся на два крила. Тож не дивно, якщо хтось певний час блукав у пошуках улюбленого книговидавця. Видавництво «Ранок» привернуло до себе увагу дітей та дорослих новими книжками та яскравим оформленням. Фотозона з цитатами книжкових героїв збирала біля себе фанів різного віку.
Сьогодні представляю наймімімішніша добірка фольклору за весь час. Я поділюся з вами милими й наївними повір’ями, прикметами й забобонами, які чула від своїх однокласників та одногрупників. Я достеменно не знаю, якому етносу належать усі ці вітражі мудрості, мабуть, що жодному, це вже такий собі фольклор великого міста. Вірити вам у це чи ні – ваш особистий вибір. Особисто мені це все цікаво лише з культурологічного погляду. Була меншою й недосвідченою – хотілося вірити в щось хороше – то я їх усі на собі випробувала. Але потім я стала дорослою й усілякі забобони в моїй голові потіснили закони психології, піару й економіки. Страшно звучить, знаю ☺ Але в житті краще відмовлятися від ілюзорних надій і вірити в людей, щонайперше – у себе.
"Друга добірка фразеологізмів, крилатих висловів, ідіом, які я за часи студентства колекціонувала на випадок кар'єри поетки чи перекладачки. Коли це станеться - не знаю, проте поділитися надбаннями можна просто зараз. На жаль, я не можу вказати достовірне авторство, оскільки гамузом занотовувала всі цікаві вислови на нетбук чи мобільний із численних наукових і науково-популярних статей, тож прошу вибачення за анонімність. Єдине уточню: я не авторка цих висловів, я їх просто збираю. Щось може здатися банальним, щось - занадто екстравагантним, у будь-якому випадку, я постаралася зібрати те, чого не знаходила в "СУМі" чи інших популярних ресурсах. Приємного перегляду". (Ольга Шарко)
"Є кафедра у одному з університетів... Де саме? У Черкасах. У якому університеті? Технологічному. Є такий університет у моєму славному козацькому місті. А якщо вже витримувати чіткість і офіційність у визначеннях, то це – Черкаський державний технологічний університет. З 1993 року я працюю на цій кафедрі і що можу про неї сказати? Що на ній у той час працювали цікаві люди, залюблені у свою справу викладачі. Люди з якими було цікаво спілкуватися. Та і студентам, сподіваюсь, було цікаво зі своїми викладачами. Та і коли нині відбуваються неофіційні засідання кафедри з якогось святкового приводу і на столі займає своє почесне місце смачний торт і до нього додаються акуратно нарізані фрукти, духмяний чай, гаряча кава, то тем для розмов буває дуже багато. Тем, що аж ніяк не обмежуються предметами, що викладаються на кафедрі. З чого, звичайно ж, можна було б і зробити висновок, що і тепер на кафедрі працюють цікаві люди. З якими цікаво спілкуватися. І з якими, думаю, цікаво і нашим студентам..." (Володимир Даник)
Вчителька математики Калуського ліцею №10 Мар’яна Уляк створила перший україномовний ресурс корисної математики у соцмережі Instagram, за яким школярі з легкістю зможуть підготуватися до уроку, ЗНО чи ДПА. Навчальний профіль створено під назвою insta_math_help .
Освіта
У розділі - статті про знання, освіту, навчання, виховання та саморозвиток. А також - велика добірка статей з педагогіки від Василя Сухомлинського, Олександра Захаренка, Григорія Ващенка, Івана Огієнка, Миколи Балліна, Шалви Амонашвілі. Дивіться також блог викладачки Людмили Федорової та розділ "Вчимо мови", що допоможе Вам у вивченні іноземної мови.
В Європі протягом 6 - 21 жовтня 2018 року відбувався Тиждень коду ЄС, який ґрунтується на ідеї Young Advisors, групи радників комісара ЄС з цифрового напрямку Нейлі Кроуз. Ініціатива Meet and Code підтримує заходи з наукової та технологічної тематики впродовж Тижня коду ЄС. Мета Europe Code Week – показати дітям і молоді віком від 8 до 24 років світ програмування та іннноваційних технологій. Заходи у рамках ініціативи призначені для того, щоб продемонструвати, як із допомогою програмування можна втілити найсміливіші творчі ідеї. В Україні Тиждень коду ЄС реалізовується ГО "Академія інноваційного розвитку освіти" разом із Ресурсним центром ГУРТ, який є партнером Глобальної мережі TechSoup.
Якщо ти талановитий, креативний, хочеш бути успішним, а твій учитель-наставник – ініціативний, то освітній проект «Відкривай Україну» саме для тебе. Взявши у ньому участь, ти навчишся втілювати свої ідеї та задуми і, можливо, зможеш змінити свою школу, місто й Україну. Освітня частина проекту складається з онлайн-навчання учнів, вчителів через інтерактивну онлайн-платформу, і офлайн-навчання для регіональної команди, підлітків малих міст, команд-фіналістів та вчителів. Кожен учасник матиме можливість отримати консультації від провідних столичних експертів, а переможці – цінні подарунки та освітні подорожі до Європи! Реєстрація на проект триватиме до 25 листопада 2018 року!!!
KUMON - японська методика індивідуального розвитку, за якою займається 4 млн. дітей у 49 країнах світу. У 2018 році книги за методикою KUMON були вперше представлені українською мовою у видавництві “Ранок”. Із книгами за цією методикою навчання дитини - не нудна робота, а цікавий щоденний експеримент з розвитку та набуття нових навичок. Кожна книга є сходинкою до засвоєння певної навички й розрахована на декілька занять: одна сторінка - одне заняття. Складність завдань у посібниках KUMON збільшується поступово, непомітно для дитини. У кожному посібнику є грамоти, які покажуть досягнення дитини. Це мотивуватиме дитину продовжувати заняття.
В рамках Форуму «Хай-тек і майбутнє», який пройшов у Києві на початку жовтня, відбулося багато важливих подій та окремих заходів. На Форумі виступив член «Групи друзів України» Європейської комісії Бенедикт Геррманн та представники західного бізнесу. Найбільш знаковими були наступні події: Алея стартапів та ідей для бізнесу; презентація проекту «Майстерня талантів» та міжнародних досягнень його учасників у галузі високих технологій; презентація британської програми стажування молодих юристів, а також Свято мистецтв – від музики до ілюзії.
У середу, 3 жовтня 2018 року, о 13:30 в Центральній бібліотеці ім. Т.Г. Шевченка для дітей, що розташована за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, 25А, відбудуться курси інноваційної профорієнтації та навчання майбутнього:
- приєднуйтесь до нашої комплексної хай-тек програми навчання (візуальне програмування, англійська з віртуальною реальністю, робототехніка та ін.);
- здобувайте глобальні та національні перемоги з великими призами, стипендіями, можливістю поїхати на міжнародні заходи, а потім і на навчання: Велика Британія, Канада, США, Італія, Іспанія, Польща, а також країни Далекого Сходу;
- творчі техно-конкурси - новий вимір Космохакатону з цінними призами, включаючи 3D-окуляри віртуальної реальності! Також зустрічайте нових дуже симпатичних роботів!
- шукаємо талановитих дітей; набираємо команди на міжнародні хайтек-конкурси.
28 вересня 2018 року відзначаємо 100 років від дня народження Василя Олександровича Сухомлинського - видатного педагога сучасності, вченого, письменника, громадського діяча. Василь Олександрович Сухомлинський належить до найвидатніших постатей у педагогіці. З його іменем поєднується дальший розвиток і піднесення сучасної педагогічної науки. Неймовірно значуща, така самобутня спадщина Василя Сухомлинського з плином часу привертає все більшу увагу. Про педагогічні ідеї, систему навчання і виховання підростаючого покоління, збагачену сільським учителем написані численні наукові статті, книги. Василь Олександрович Сухомлинський – педагог світового рівня, український просвітитель, людина енциклопедичних знань. Він належить до педагогів , вислови яких цитують як незаперечний доказ педагогічної думки. Філософські роздуми педагога переконують, що в основі його діяльності – глибокі знання і розуміння дитини, віра, надія, любов і повага до неї. У подвижницькому житті і науково – практичній творчості гуманіста провідною є система поглядів на людину, як на цінність.
"Шановні читачі, колеги - вчителі, вихователі, директори шкіл! Ця праця є підсумком багаторічної роботи в школі-підсумком роздумів, турбот, тривог, хвилюванні. Тридцять три роки безвиїзної роботи в сільській школі були для мене великим, ні з чим не порівнянним щастям. Я присвятив своє життя дітям і після тривалих роздумів назвав свою працю "Серце віддаю дітям", вважаючи, що маю на це право. Хочеться розповісти педагогам - і тим, хто трудиться в школі зараз, і тим, хто прийде в школу після нас, - про великий період свого життя - періоді, який дорівнює десятиріччю. Від того дня, коли маленька дитина-нетяма, як часто ми, педагоги, називаємо його, приходить в школу, до тієї урочистої хвилини, коли юнак чи дівчина, отримуючи з рук директора атестат за середню школу, стає на шлях самостійного трудового життя. Цей період є періодом становлення людини, для вчителя ж він - величезна частина його життя. Що найголовніше було в моєму житті? Без роздумів відповідаю: любов до дітей..." (Василь Сухомлинський)
"Директор школи" - з книги Василя Сухомлинського "Серце віддаю дітям" (розділ 1 - "Школа радості")
"Після 10 років педагогічної роботи я був призначений директором Павлиській середньої школи. Тут завершилося формування моїх педагогічних переконань, які складалися в перше 10-річчя педагогічної праці. Тут мені хотілося побачити свої переконання в живій творчій справі. Чим більше я прагнув втілити свої переконання в практику, тим ясніше ставало, що керівництво навчально-виховною работою - це правильне поєднання вирішення ідеологічних і організаційних завдань в масштабі всієї школи з особистим прикладом в роботі. Роль директора школи як організатора педагогічного колективу незмірно підвищується, якщо вчителі бачать в його праці приклад високої педагогічної культури, безпосереднього вихователя дітей. Виховання - це перш за все постійне духовне спілкування вчителя і дитини..." (Василь Сухомлинський)
"Восени 1951 року за 3 тижні до занять, одночасно з прийомом дітей в 1 клас, школа взяла на облік 6-річних хлопчиків і дівчаток, тобто тих, кому починати вчитися через рік. З цими дітьми мені треба було працювати 10 років. Коли я зібрав всіх батьків разом з дітьми і запропонував послати дітей в школу за рік до офіційного початку навчання, думки розділилися: одні батьки схвалювали мій намір, вважаючи, що при відсутності цілорічного дитячого садка (в ті роки в селі був дитячий садок, який працює тільки в літній час) відвідування дітьми школи буде хорошою допомогою сім'ї, інші побоювалися, що передчасне вчення несприятливо позначиться на здоров'ї дітей..." (Василь Сухомлинський)
"Щоб добре дізнатися дітей, треба добре знати сім'ю - батька, матір, братів, сестер, дідусів і бабусь. У мікрорайоні нашої школи була 31 дитина 6-річного віку, 16 хлопчиків і 15 дівчаток. Усі батьки погодилися посилати дітей в "Школу радості" - так через деякий час батьки і матері назвали нашу групу дошкільнят. З 31 людини 11 хлопців не мали батьків, у двох не було ні батька, ні матері. За кілька тижнів до відкриття "Школи радості" я познайомився з кожною родиною. Мене турбувало, що в окремих сім'ях не було атмосфери дружби між батьками і дітьми, батьком і матір'ю, не було взаємної поваги, без якої неможливе щасливе життя дитини..." (Василь Сухомлинський)
