Омоніми, пароніми та антоніми в поезіях Людмили Кибалки

Людмила Кибалка

ОМОНІМИ У ВІРШІ "ОСІНЬ"

День ліг відпочити птахам на крила,
Втомлену землю ніч накрила,
Над хатами ясний місяць зійшов.
Ось  ранок настав  і пішов на став,
Де в серпанку на березі
Сонечко радо зустрічав.
Вітер тріпоче листя на березі,
То він усім нагадав,
Що скоро вже падолист.
Осінь вийшла на ґанок,
Розвісила разки намист.
Вересень – дев'ятий місяць року –
Нарешті прийшов,
Діточок до школи покликав.

*Омоніми – це слова, які за своїм звуковим складом однакові, але мають різні значення.

* * *

АНТОНІМИ У ВІРШІ "СТЕЖИНИ"

На зустріч із ніччю день ступає.
Під вербою парубок на дівчину чекає.
Серденько рветься від розпуки:
Холодний вітер шепче про розлуку,
А теплий спогад душу зігріває.
Схрестилися стежини радості та смутку.

*Антоніми – це слова з прямо протилежним значенням.

* * *

ПАРОНІМИ У ВІРШІ "ОСІНЬ"

Осінь запросила на гостину,
Зварила борщику
В полив'яному горщику.
Апетитно. Смачно.

***   ***    ***

В Осені музикальний слух:
Чудово передає зміст твору
"Життя сяє усіма барвами"
Не тільки фарбами,
А й музичними звуками.

*Пароніми – це слова, подібні між собою за звучанням і частково за будовою.