Публікації за тегом: Вірші

"З глибин душі
Воскресла давня мрія.
Така стара...
І знову – молода.
На видноколі 
Трикутник журавлиний лине,
Як візія минулого життя.
Жадання  заповітне в ірій рине,
Шукаючи можливості буття."   (Людмила Кибалка)

"Учителю! Важка твоя дорога...
І твоя дума горда й непроста!
Ти звик оцінки виставляти строго,
А як оціниш сам – свої літа?!"

(Володимир Даник. Часопис "Апокриф", 2017 р.)

"Жовтогарячий  ранок
Заплітає коси травам, 
Вмиває прозорими крихтами
Роси.
Сьогодні буде краще,
Ніж учора,
Бо сонце Боже усміхається мені."  

(Людмила Кибалка)

"На зеленому серпанку
Розсипало сонечко
Намистинки зранку.
Покотилися, розгубилися
У травиці-муравиці.
Круглолице сонечко
Промінчики-рученята простягло:
- Любі діточки!
Як на ниточку намистинки нанизати,
Щоб докупи все зібрати..." (Людмила Кибалка)

"Моя рідна земля", "Казка світанкова", "Стежка", "Вiтчизно моя", "Просинь", "Проміння" - такі поезії увійшли до красивої добірки віршів по Україну від нашої сучасниці - киянки Людмили Кибалки.

Людмила Кибалка - сучасна молода українська поетеса та письменниця. Вона народилася і живе у Києві. У 2002 році закінчила факультет української мови та літератури Київського національного університету  ім. Тараса Шевченка, а згодом навчалася в аспірантурі Інституту філології КНУ ім. Тараса Шевченка. Людмила Кибалка пише як поетичні, так і прозові твори. Усі вони - щирі та теплі, сповнені любов'ю та добротою. Тож читаймо разом і поринаймо у світ прекрасного...

"Синьо-жовтий прапор України –
Це безхмарне небо, синє-синє,
А під небом золотіє нива,
І народ – і вільний, і щасливий."

(Наталка Поклад)

"Красивий, щедрий рідний край
І мова наша солов’їна.
Люби, шануй, оберігай
Усе, що зветься Україна."

(Ігор Січовик)

"З журбою радість обнялась", "Чари ночі", "Сніг в гаю... але весною", "В дитинстві ще... давно, давно колись", "О слово рідне! Орле скутий!", "Айстри" - поезії Олександра Олеся, що увійшли до цієї добірки.

"Луг за ніч причепурився,
Жовтим цвітом рясно вкрився.
На кульбабки ясноокі
Сіли промені високі."
(Наталя Карпенко)

 

До збірки Володимира Лучука "Подарунки для мами" цвійшли вірші: "Заблудилась пісенька", "Мак", "Чорний жук", "Прогулянка", "Цвіркунець", "Незабудки", "Півень", "Ніч", "Золотий дощ", "Тільки мама", "Дарунки для мами".

"Проста арифметика", "Все не так", "Справжні подруги", "Хвостата мова", "Спішу додому", "Вірш без кінця", "Батьки-«чомучки»", "Шпаченята", "Коло ставу", "Жовтоокий Жонжовір", "Поговорили...", "Імена", "Літні турботи", "Страшна таємниця", "Серпень", "Радісна квітка", "Лист од зими", "Веселий сніг", "Бурульки", "Рукавички", "Вітя може все!", "Чемний герой", "Нове життя", "Бюро знахідок" - вірші Анатолія Костецького, що увійшли до збірки "Бюро знахідок".

"У далекім Вифлиємі
Діва зродила Ісуса
У стаєнці на соломі
На постеленнім обрусі.
В пелену сповила,
В ясля положила,
Сіла у куточку...
Люлі, мій синочку..."

(Оксана Аннич)

"Я так свій край люблю несамовито - 
Сади квітучі, вишиті луги,
Де кольорів весною, мов налито,
В цвіту черемхи сквери й береги."

(Тетяна Лісненко)

"Матусенько, голубонько моя,
Лише тобі - весняні пишні квіти!
Немов би світанковая зоря,
Синам і донькам у житті ти світиш..."

(Тетяна Строкач)

"- Як ти любиш мене, мамо?
- Дуже сильно я люблю!
Ти життя моє, ти радість -
Лиш для тебе я живу..."

(Оксана Аннич)

"Немає на світі поганих дітей!
Усі ми хороші і талановиті.
У кожного з нас є багато ідей,
Тож зможемо разом щастя здобути.
Давайте із нами творити добро
Усім, хто попросить допомагати.
Відкиньте від себе печалі та зло,
Усі перешкоди не бійтесь долати!"

(Оксана Аннич)

"Люблю я, літечко, тебе,
За небо ніжно-голубе...
За квіти, ягоди і фрукти,
За свіжі і смачні продукти,
За ласку, за твоє тепло,
Боюсь, щоб швидко не втекло!"

(Лана Виноградова)

"Ще ніби вчора, долі у одну зв'язали,
У вірному коханні присяглись.
Жили у радості й розлуки не чекали,
Але на жаль прийшла стражданню мить..."

(Оксана Аннич)

"Гнат та Ганна - друзі щирі, 
І завжди живуть у мирі! 
Ганнуся Гната пригощає, 
А Гнат Ганннусю захищає! 
Гарно, коли друзі є, 
Радіє серденько твоє!" 

(Лана Виноградова)