Публікації за тегом: Вірші

"Я з цих країв, де сонце сходить в полі,
А вітер пестить яблунь пелюстки.
Постій-дивись: засоняшнилась доля,
І хлопчиком побігла до ріки..."

(Володимир Нагорняк)

"Always say Bon appetit!
To all people when they eat
Or just say Enjoy your meal!
And it'll show them how you feel."

(Viktoria Stasiv)

"Придумали й зладнали люди Піч.
Чи Прометей для нас її приніс...
До неї здавна тулиться малеча.
Бо тепленька черінь й смачне все з печі.
Вона казками діток забавляє.
Про все на світі Піч, напевно, знає.
Ось з печі кашку дістає матуся.
І пиріжки смачнесенькі - бабуся..."
(Галина Римар)

"Во дні фельдфебеля-царя
Капрал Гаврилович Безрукий
Та унтер п’яний Долгорукий
Украйну правили. Добра
Таки чимало натворили,
Чимало люду оголили
Оці сатрапи-ундіра."

(Тарас Шевченка)

"Не нарікаю я на Бога,
Не нарікаю ні на кóго.
Я сам себе, дурний, дурю,
Та ще й співаючи. Орю
Свій переліг — убогу ниву!
Та сію слово. Добрі жнива
Колись-то будуть. І дурю!
Себе-таки, себе самóго,
А більше, бачиться, нікóго?"

                                          (Тарас Шевченко)

"Біла віхола крутилась,
Снігом віяла, мела,
Біля річки зупинилась
І спочити прилягла.
Стало гарно, мов у казці,
Скрізь білесенький сніжок.
В темній свиточці зірчастій
Вийшов вечір на лужок..."

(Ганна Максимович)

"Сію вам житечко, сію пшеницю,
Хай у цій хаті добро колоситься.
Сію з надією, сію з любов’ю,
Сію вам житечко, будьте здорові!
З Новим роком!"

(Наталя Карпенко)

"Всі у світі неспроста
Миколаю шлють листа.
Ти чому не написав?
Не кажи, що ти не знав!
– Ні! Я хочу все-все-все,
Миколай не донесе!"

(Наталя Карпенко)

"Що розважає і донечку, й сина?
Іграшка! Скаже вам кожна дитина.
Іграшка – радість, що бавить і вчить,
Іграшка поруч – уже й не болить.
Іграшка стільки можливостей має,
Іграшка стільки світів відкриває.  
Іграшку дати свою не шкодуй,
Лагодь, піклуйся, як друга шануй."

(Наталя Карпенко)

"Чому буває день і ніч?
Я розкажу, у чому річ. 
Земля на місці не сидить,
Вона круг Сонечка біжить!
І щодоби із року в рік
Під Сонцем гріє кожен бік. 
Звуть Схід і Захід ті боки,
Там щодоби все навпаки..."

(Наталя Карпенко)

"Хто пильнує перші кроки,
Хто щодня дає уроки?
Мама!
Хто без слів усе побачить,
Хто тобі усе пробачить?
Мама!
Хто тебе завжди чекає,
Хто всім серцем обнімає?
Мама!
Хто приймає все на віру,
Тебе любить понад міру?
Мама!"   (Наталя Карпенко)

"Біля теплого віконця Ясочка вмостилась,
І уважно на дорогу дівчинка дивилась.
А на вулиці сніжинки у танку кружляли
І на землю, як пір’їнки, лагідно лягали."

(Ольга Науменко)

"Биця наш, маленький, 
Биця наш, біленький.
Йди додому, биче,
Тебе мишка кличе.
Є у нас для биці
І вода в криниці,
І трава у полі,
І сіна в стодолі.
Дуже тебе прошу,
Бицю, будь хороший,
Не показуй роги,
Не звертай з дороги." (Наталя Карпенко)

"В тиху нічку-новорічку
Божий Ангелок літав.
І дівчаткам, і хлоп'яткам
Сни спокійні дарував.
І зустрів маленьку Фею,
Що трудилась, як і він.
Фея казочки носила
Добрі-добрі в кожен дім.
І домовились летіти
Вони вдвох. Так веселіш!
Можна ще й погомоніти.
І зробити все хутчіш..."  (Галина Римар)

"Коли трішки засумуєш,
а чи сильно дуже,
у країну Казочок
завітай, мій друже!
У краю затишнім цім
віднайдеш розвагу,
а іще — що так важливо —
просто рівновагу.
Розповім тобі сьогодні
про мале дівчатко.
Тож умощуйся зручненько
й слухай за порядком..." (Галина Римар)

"Літа, де і проблем, і гніву...
А глянеш навсебіч: 
Є щось по-справжньому сяйливе –
Це... новорічна ніч!
І хоч живемо у напрузі,
Бува, що і сумні,
А все ж за нас, шановні друзі!
І за щасливі дні."

(Володимир Даник)

"Мама-киця муркотіла 
І синочка свого мила: 
«Мур-мур-мур, моє маля, 
Треба митися щодня.
Буде шерстка в тебе чиста,
І м’яка, і шовковиста.
Добре мийся, не лінуйся, 
Не крутися і вгамуйся». "

(Ольга Науменко)

"Велика радість мами й татка -
Це їхнє крихітне дитятко.
Маленький син чи люба донька,
Що тягнуть приязно долоньки.
Що пильно дивляться їм в очі
І щось по-своєму белькочуть.
У них попереду чимало,
Та починається все змалу."

(Ольга Науменко)

"Чую з двору: "Хо-хо-хо!"
Хто ж це може бути? Хто?
Потім кроки - рип-рип-рип,
І дверей тихенький скрип.
Чи це сон, чи все всерйоз?
На порозі Дід Мороз!
В шубі, шапці та з мішком,
Припорошений сніжком."

(Ольга Науменко)

 

"Що б мені не говорили
хтось з батьків чи вчителів,—
я на все шукаю рими,
ніби хтось мене завів...
Скаже тато: — Як уроки? —
Я йому: — Летять сороки!
Скаже мама: — Ти поїв? —
Я їй тут же: — Сто корів!!
(Анатолій Костецький)