Публікації за тегом: Вірші

Кожен текст добірки «Мій читацький щоденник» побудовано за таким принципом: власне мій невеличкий есей вставлено у середину розрізаної навпіл цитати з твору героя нарису. Читаймо!

ВАЛЕР‘ЯН ПІДМОГИЛЬНИЙ ЮРІЙ ЯНОВСЬКИЙ ВІКТОР ДОМОНТОВИЧ ВАЛЕРІЙ ШЕВЧУК ЮРІЙ ВИННИЧУК ЮРІЙ ІЗДРИК ДМИТРО БЛИЗНЮК ВОЛОДИМИР ДУБОВЕЦЬ ІЛАХІМ ВОЛОДИМИР КАРАЗУБ ІВАН ПОТЬОМКІН

"Двадцять третього числа були пом'якше ми,
Але все змінилося в ту зиму.
Двадцять третього ми всі були інакшими —
Двадцять третього ми всі були живими..."

(Максим Коровниченко)

 

 

 

 

"Против ро́жна перти,
Против хвиль плисти́,
Сміло аж до смерти
Хрест важкий нести!
Правда против сили!
Боєм против зла!
Між народ похилий
Вольности слова!
З світочем науки
Против бре́хні й тьми —
Гей, робучі руки,
Світліі уми́!.."
(Іван Франко)

 

"Witnesses said.
The city was targeted.
At about 05:40.
In the heart of Lviv.
Lviv’s Mayor said.
‘Orcs’ attack had damaged.
More than 50 buildings.
In the historic heart of Lviv.
Including homes.
Schools and clinics.
He posted a picture.
On social media..."

(Kurama)

 

"Спека у місті, яке ще недавно жило й хотіло...
Сонце немилосердно шмагає тіло.
Вкотре по мирних жителях прилетіло.
Місто недавно юрмилося, било в дзвони:
Сукні, краватки, дитячі комбінезони,
Звуки автомобілів, гудки промзони...
Нині у місті лишилося тільки лихо.
Стало вражаюче пусто, страшенно тихо.
Місто поранене в груди і ледве диха..."

(Дмитро Довбуш)

 

"Бій відлунав. І червоні знамена
Затріпотіли на станції знов.
І до юрби полонених
Сам комісар підійшов.
Аж до кісток пропікає очима.
Хлопці стоять перед ним, як мерці.
П’яно хитається смерть перед ними,
Холодно блима наган у руці..."

(Володимир Сосюра)

 

"Мій перший вірш написаний в окопі,
на тій сипкій од вибухів стіні,
коли згубило зорі в гороскопі
моє дитинство, вбите на війні..."

(Ліна Костенко)

 

 

 

 

 

"Today ‘Mordor’ once again.
Demonstrated its cruelty:
A missile attack on.
The Ohmatdyt Children’s Hospital.
Buildings and facilities.
Were damaged.
There are wounded.
And dead..."

(Kurama)

 

"Swim against the current,
Shove against the lance,
Bear the cross’s burden
Boldly unto death!
Truth will battle power!
Evil will be cowed!
’Midst a people bound to
Freedom of the word!"

(Ivan Franko)

 

 

"Зберу насінини, всі ночі і днини,
лузатиму їх, ідучи по стежині,
і кожного ранку саджатиму зерня,
щоб квіткою – сонце
й малюнком – майстерня".
        
(Сергій Ґуберначук)

 

 

 

 

 

Борис Васильович Остапенко — український поет, член Національної спілки письменників України, лауреат премії Національної спілки журналістів України «Золоте перо» (2001), лауреат Всеукраїнської премії імені Івана Огієнка, лауреат обласної премії імені Михайла Клименка (2012).

 

 

 

 

 

"Порожня, мов кімната, голова,
в якій гуляє одинокий вітер…
Я часом чую, як росте трава,
поміж собою розмовляють квіти,
освідчуються в коханні риби —
все навкруги освячене любов‘ю,
і гребені на хвилях, наче німби,
спалахують над темною водою…"

(Юрій Гундарєв)

 

Хрестоматія  містить  вірші, оповідки, ребуси, кросворди, цікаві завдання-заморочки, каверзні та хитрі загадки, легенди про козаків, віртуальну мандрівку «Великий Луг». Читачі  дізнаються  про життя та побут козаків Запорозької Січі,  про Дніпрові пороги та їх історію, зможуть пройти іспит козацько-лицарської честі. Словничок-довідничок малого козачка допоможе відшукати відповіді для кросвордів та ребусів. В оповідках та віршах відображено реальні історії із життя сучасних джур молодшої вікової категорії, які брали участь у Всеукраїнському етапі гри «Джура» на базі дитячої турбази у селі Осій  Іршавського району Закарпатської області. Ця книга призначена для здобувачів позашкільної освіти, початкової загальної середньої освіти, вихованців гуртків «Джура» молодшої вікової групи, виховників, керівників гуртків військово-патріотичного напряму, педагогів та батьків.  

 

«Моє на підмостках життя... Вірші, роздуми, спогади, цитати» — збірка є багатосторонньою розвідкою, яка присвячена поетові, акторові, драматургу Сергію Ґуберначуку. Основний фокус уваги – його акторський шлях, театральні роздуми та відкриті питання, які автор ставить до себе, до мистецтва, до друзів і колег. Перший розділ складено з поезій, присвячених театру, акторам, друзям, вчителям, і відображають почасти враження, почуття і життєві події автора. Друга частина – вибрані цитати і роздуми, в основі яких – думки про мистецтво. Окремий розділ – спогади митців, які відтворюють період знайомства з Сергієм Ґуберначуком. Зібраний матеріал приваблює щирістю, повною відвертістю поета, оригінальністю його мислення, теплим ставленням до творчості і мистецтва, любов’ю до світу і людей, загальним оптимістичним настроєм, а інколи – і тонким дружнім гумором. Збірка розрахована на широке коло читачів.

 

До книги увійшли такі козацькі вірші Марії Деленко:

«Отаман»;
«Пісенька осійських козачат»;
«Так є!»;
«Козак Синиця»;
«Козачок Ґулька»;
«Козачка Дрібка»;
«Йшла на Січ сороконіжка».

 

 

 

"Зачиняти –  вікна та двері.
Розгортати  – книги, журнали.
Тож у мовленні й на папері,
Сподіваюсь, Ви так уживали?
Відчиняймо  в кімнаті кватирку,
Розгортаймо  роман цікавий.
Відкриваймо  ж  – у небі зірку!
І розплющуймо очі від кави..."

(Міла Сонячна)

 

 

"Я в отчий край ранесенько вертаю,
Хто знає легшу і солодшу путь?
Зоря чомусь на заході світає —
То соняхи матусині цвітуть...
Ах, соняшники — сонечка розквітлі,
Ласкаві промінці мого села!
Від вас на світі стало більше світла
І в серці більше затишку й тепла..."

(Борис Остапенко)

 

Цей ужинок симфо-віршів (коли ритмізована проза поєднується власне з віршами, утворюючи своєрідну поетичну симфонію) присвячено нашим героям. Тим, хто, на превеликий жаль, вже на небі, і тим, хто, на щастя, на землі виборює нашу з вами свободу:

ВАСИЛЬ СЛІПАК ДМИТРО КОЦЮБАЙЛО АНДРІЙ ПІЛЬЩИКОВ ОЛЬГА СІМОНОВА ДМИТРО БУЙВАЛ СЕРГО ГОРНАКАШВІЛІ АНДРІЙ ХАЛОЇМОВ АНТОН СМЕЦЬКИЙ ДЖЕРІКО МАГАЛЛОН СВІТЛАНА ЛУК‘ЯНЧУК ІГОР БЄЛАНОВ ЄВГЕН НИЩУК ГАЛИНА АЛМАЗОВА МИКОЛА БІЛЕНЬКИЙ ОЛЕКСІЙ ЮКОВ

 

"Колись в якімсь куточку на землі
З’явилось чудо — перші вчителі.
Створили школу — щоб усіх навчати,
Як слід читати, думати, писати...
А люди чудувалися навколо.
Хтось заздрив, хтось радів і йшов до школи.
А хтось боявсь народного прозріння
І в шибки тишком мірився камінням..."

(Міла Сонячна)

 

"А ранок пташечкою пурх,
Зацвірінчав, заусміхався.
Легенько крильцями тріпнув.
І день почався.
З-під ковдри виліз спершу ніс,
А потім очка,
Мов дві росинки хтось приніс
Нам з холодочка.
Стрибнули ніженьки на діл,
Гайнули далі.
— Добридень, сонечко. Тобі
Всі діти раді."

(Галина Мирослава)