Публікації за тегом: Вірші

"Осінні дива́ злива змива,
барви плутає вітер.
Давай, іди – збирай плоди, 
розсипане золото літер."

(Сергій Губерначук)

"А було колись – Тарас вимальовував портрет,
На портреті – дуже гонористий пан!
Багатьом панок допік, бо характер – ой, не мед!
Та ще й з виду – як вгодований кабан…"

(Володимир Даник)

"Голубмо мрій!
Загинув бо,
Птах не летить, зламавши
Життя-крило.
Голубмо мрій!
Допоки ж суть – 
Життєвий пар сніжить
Прадавня лють."

(Ленгстон Х’юз у перекладі Ольги Шарко)

"Любити природу одну, що змінилася іншою,
складати колекцію барвну з фіналів її,
моритись майбутньою нею, вмирати з торішньої –
призначений той, хто, як циган, гуляв по землі."

(Сергій Губерначук)

У поезіях Сергія Губерначука, зібраних у книжці "Перґаменти", втілено живі слова, глибокі думки, філософські міркування, роздуми про буття і біблійні істини, вміло, у суто індивідуальній манері, створено різноманітні образи і характери, відображено соціальні особливості, історичні події, представлено відомі особи. До цього циклу тринадцять Пергаментів. Усі вони своєрідні та щирі, просякнуті душевним теплом і любов'ю або тонким і дружнім гумором.

 

"Дай, я буду таким, як хочу,
Щоб не всі мене розуміли...
Ти вбачаєш у цьому злочин?
Я вбачаю у цьому - крила!.."
(Сергій Губерначук)

"Хвилями котиться,
множиться й божиться
щастя народу мого!
і невідомо якого свого
я відчуваю щастя!

... Не губіться ніколи!
Не ходіть по колу!
Біжіть прямо й прямо
до святого Храму!"  

(Сергій Губерначук )

"По́ро моя пізня, злякана зимою,

не тремти останнім листом,
                           не біжи за мною
жовтим вітром, шляхом битим,
полем, полем, полем…" (Сергій Губерначук)

"І сірий колір буднів буває – досить яскравим! Коли будні переповнені подіями і радісним хвилюванням. Коли життя твоє не без творчості і не без певних досягнень, як наслідок тієї ж таки творчості. Ото ж інколи і виходить так, що твої сірі... інколи уже і зовсім сірі будні виявляються осяяними і справді... святковим промінням! Кожна мить, яку ми переживаємо, тісно пов’язана і з днями прожитими, і з днями теперішніми. І певна річ, з поглядами у майбутнє… Особливо, коли бачиш наочне підтвердження цьому взаємозв’язку..." (Володимир Даник)

"Малесенькі сніжинки - 
Дарунок - диво з див!
Мабуть, це ельф зимовий
Сніжинки розгубив!"

(Ольга Зубер)

"Любий дощику, не йди:
Вже настали холоди,
І твої холодні краплі 
Студять спину сірій чаплі..."

(Оксана Кротюк)

"Я не заздрю уже нікому —
Де ще мудрих таких знайти?
Це ж мені стало вперше відомо:
Ікс плюс ігрек — це будеш ти..."

(Василь Симоненко)

"На кривавому полі,
на горбочку край Крут
вітруганища голі
забігають в редут,
мертвим холодом стрілять,
світ шугають на сме́рть,
мов надіяться й вірять
відстоя́ти цю твердь!.." (Сергій Губерначук)

"Ти даєш мені все! Ти – мов сонце велике!
На палаючий день перероджуєш ніч
і на крилах пісень, полохливих і диких,
надсилаєш мене до божественних віч!.."

(Сергій Губерначук)

"Рідні береги", "Квітка Сонця", "Прощання на причалі", "Теплий край", "Гроза в Карпатах ", "Летючий корабель" - такі поезії Анатолія Качана зі збірки лірики та ігрової поезії «Гуляє парус на Лимані» увійшли до нашої добірки віршів про Україну та рідний край.​

Культурна референтура ОУН оголосила Всеукраїнський дитячий конкурс патріотичної поезії імені Олени Теліги та Олега Ольжича. До участі в конкурсі запрошується українська учнівська молодь – юні поети і поетеси віком від 7 до 17 років. Рукописи на конкурс приймаються з 14 жовтня до 31 грудня 2018 року. Кожен учасник чи учасниця конкурсу подає один рукопис обсягом щонайбільше 10 власних віршів українською мовою, з яких щонайменше один вірш мусить мати виразне громадянське, патріотичне звучання.

 

"На дереві спати
Я мастак!
А скажіть, любі друзі,
Що не так!
Від людського ока сховався,
Під листочок замаскувався.
Ніхто мене не зачіпає,
Бо про мою засідку не знає.
На пташину чатую  -
Нею поласую. " (Людмила Кибалка)

"Грати я не вмію – все одно навчуся!
Будуть танцювати тато і матуся.
Все село, вся область, місто і держава!
Грай, моя сопілонько!
Нас чекає слава…"  

(Сергій Губерначук)

"І повноводе, мов Дніпро,
Бажання манить, ніби магніт,
Поспішаймо робити добро,
Поспішаймо відкривати світ!"

(Володимир Даник)

 

"Полюбилися двоє.
І немає вже сну,
і немає вже дня
без молитв…
Помолилися двоє.
І немає вже сну,
і немає вже дня
без любові…"  (Сергій Губерначук)