Публікації за тегом: Вірші

"Двері неба  відчиняє, 
На видноколі плавно  лине
Журавлиний … (ключ)."

(Людмила Кибалка)

 

"Недарма ясніше сонце сяє,
чисті небеса, струмки течуть.
То на свято для моєї мами
на галявах проліски цвітуть."

(Галина Римар)

"Андрій Антону абрикоси
Показує в альбомі.
- Андрійку, йдем… -
Антоша просить.
-  Куди ідем?!
-  Додому!
Там – абрикоси…
- А  альбом?
- Віддаймо цим дівчаткам двом."

(Володимир Нагорняк)

"Сонце радісно всміхнулось,
день почався знов новий.
Я до школи вже крокую,
усміхаюся усім.
Мені сонечко моргає,
чую спів я солов'я.
Я - маленька українка
і навкруг - земля моя.
Я - маленька українка
і навкруг - земля моя."

(Галина Римар)

"Пішов дзбанчик у танчик" - чудова ілюстрована збірка логопедичних  віршів ​Марії Деленко, які допоможуть поставити мову малятам та віднайти гарний настрій усім нам :)) 
Зміст книги: Барабан і барабанчик, Балабайка-балалайка, Бібабушчині співаночки, Балагурик баранець, Весняна пісенька, Мушка-джеркотушка, Зелена пісенька, Жовта пісенька, Жовтопузик, Громовиця, Хрумси-румси, Брів на ринок рундучок, Буквар, Балабушка, Літній дощик, Фаєчка і байка, Чап-чалапа, Чубчик кучерявий, Жу-жу-жу, Синій вірш, Відгостило літо, Колискова мишеняті, Вересневі нотки.

 

"Не пригаса кипіння струн
І у душі моїй – зима…
Йому сказали: ти – шпигун!
Ось тільки… доказів нема..."

(Володимир Даник)

"Кохання - витати в емпіреях,
Очима в мрію впитися,
Ховати рум'янець на щоках...
А втім, серця двох мережать
На рушнику Щастя в пишних  узорах,
Назустріч іскристо летять,
Як на крилах білосніжних ..."

(Людмила Кибалка)

"Ось у школі лісовій
йде урок, сідай мерщій.
Сова мудра вчить писати,
і читати, й рахувати.
Парти - вищі то пеньки,
а малесенькі - стільці."

(Галина Римар)

"Верхи на плечах
Їхала малеча.
Комір служив за віжки,
Стукали в груди ніжки,
А той, хто до того був тихо,
В сідлі заливався сміхом."

(Галина Мирослава)

Галина Мирослава,  у дитячій літературі часто підписувалась як Галка Мир, родом з Червонограда. Пані Галина - з сім'ї вчительки української мови, що фанатично любила свою професію та українську літературу, Мирослави Козак, і дизайнера одягу, шанованого у Червонограді закрійника невеличкого ательє, до якого приїздили шити костюми та плащі навіть зі столиці, Івана Козака. За життя навчалась на різних курсах, як потрібних, так і таких, що були даремною тратою часу, змінювала види діяльності, та єдине, що завжди залишалось незмінним - безмежна любов до української мови та поезії. 

"Цьомкав місяць-легінь нічку,
Притуляв вуста до щічки.
І співав чорненькій гулі.
Та вклав її до люлі.
Як вхопив сон на гачок, 
Сам уклався на бочок.​"

(Галина Мирослава)

"Сонечко сіяє повне сили й хвали, 
Вітерець тепленький віє між лугів — 
А з небес блакиту, із спокою царства, 
Весну нам віщує жайворонків спів..."
(Уляна Кравченко)

 

"Глянь сюди: ото будяк,
Він росте собі будь-як.
Росте сміло там і тут,
Не боїться жодних скрут,
А тягни його так-сяк,
Ради не даси − будяк,
Що росте собі будь-як."

(Галина Мирослава)

"Кажуть, що латиноамериканська кухня є досить гострою. Можна сказати, що далеко не для кожного шлунку… А українська?! Ну, нібито надмірною гостротою не страждає. Однак… теж не без гостроти. Бо і як не згадати жартівливе: "Куме, їжте солоні огірочки… вони гострі!" І у відповідь: "Та нічого… сало також не тупе…" А крім солоних огірків є ще один спосіб додати їжі гостроти – вживати часник... А до речі, яке ваше ставлення... до часникового соку? Не доводилося з чимось таким зустрічатись?!.." (Володимир Даник)

 

"... Марусенька, Марієчка, тендітная, ружі цвіт,
повела за Волю битись у свої 16 літ.
Горбулівське дитя сонця золотоволосе
не забуде Україна, поки сходить сонце!.."

(Галина Римар)

 

"...Світлі собори дивляться в небо –
молять прощення для нас.
Хай в наших дітях
б’є православний час!.."  

(Сергій Губерначук)

"Хто скаже нам, та хто ж ми є, 
якого роду-племені?
Яким молитися богам 
й що предки заповіли нам? 

Козак МАМАЙ в строю, ізнов 
БОРОНИТЬ землю ПРЕДКІВ ВІЛЬНУ,
його ПІСНІ, і біль, і щем - 
КИЄВОРУСЬКА УКРАЇНА,  
його слова, його любов - 
КИЄВОРУСЬКА УКРАЇНА..."  (Галина Римар)

"У маленького Богданка
У торбинці – засіванка.
А іще вона в кишені,
А ще трохи і у жмені.
Нині хлопчик спозаранку
Всім розносить засіванку:
Сію, сію, посіваю,
З Новим роком вас вітаю..."  (Марія Деленко)

"Іду я луками, між трав 
Я пахощі вдихаю літа
І де б я, досі, не блукав
На цій землі я хочу жити..."

(Світлана Пасенюк)

 

        "О, Мінно, я вже маю крила,
        неосяжні крила, безмежний дух.
        О, Мінно, є єдина сила,
        хаотична сила – небесний рух."

         (Сергій Губерначук)