Публікації за тегом: Вірші

Сортувати:    За датою    За назвою

 Платон Воронько. Ввійде пісенька у дім - стане весело усім. Цикл віршів для дітей зі збірки На рідному порозі (вірші, поеми, казки​). Ілюстрації Людмили Постних.

Зміст: 

Дударики 
Жмурка
Веселий лет 
Гра в копієчку 
Залізний обручик 
Кошеня
Він не знає 
Пісня про сади
Пісня про нашу дорогу

 

 

"Про вибори, що підступають… віршами?!
А вибори – це ж трохи... землетрус!
І, може, знов хоч гіршого та іншого
Уперто забажається комусь.
І вже піари солов’їні чуємо –
Про далечінь п’янку... кипіння криз...
Ну, та нічого... ми проголосуємо –
Бач, може, і не гірше, ніж колись!"

(Володимир Даник)

Малюнок Юлії Чайки (фрагмент) "Учительська праця – це зріст і навчання,
Коли ти з прогресом у ногу ідеш.
Учительська праця – велике надбання,
Коли ти дитині себе віддаєш.
Учительський успіх – надія і віра,
Де такт і терпіння – як видих і вдих.
Учительський успіх – це розум і міра,
Вони вчаться в тебе, ти вчишся у них..."

(Наталя Карпенко)

 

Платон Воронько. У моєї доні  оченята сонні. Колискові. Цикл віршів для дітей з книги На рідному порозі. Художник Людмила Постних. Ходить сон коло хати. Колискова. В шибку дивиться пітьма. Доня хоче спати. В небі — в морі. У широкому вікні. Їде вечір на коні. В лісі є зелена хата. Добрий вечір.

Зміст:

Ходить сон коло хати 
Колискова 
В шибку дивиться пітьма 
Доня хоче спати  
В небі — в морі 
У широкому вікні 
Їде вечір на коні 
В лісі є зелена хата 
Добрий вечір 

 

 

Платон Воронько. На рідному порозі. Збірка поезій для дітей. Поеми. З Німеччини в Чернеччину. Ярик-школярик. Вівчарик. Іваник-склярик. Його планета. Художник Людмила Постних.

Зміст:

З Німеччини в Чернеччину 
Ярик-школярик 
Вівчарик
Іваник-склярик 
Його планета 

 

 

Платон Воронько. На рідному порозі. Книга - вірші, поеми, казки. Художник Людмила Постних."...Ще з дитячих років стали нерозривними для Платона Воронька на все життя поняття праці й пісні. Адже батько його був ковалем, а дід — бандуристом, котрий пішки виміряв не один десяток доріг. І Платон Микитович, невтомний поет і трудар, не один десяток доріг пройшов майже в усіх кінцях світу — доріг війни й миру, доріг страждань і щастя, доріг негод і перемог. І на всіх дорогах життя не полишала поета дідова пісня, гартована у батьковому горні, бо вона, вбираючи в себе всі болі й радощі життя, сама ставала його невід’ємною часткою. Не випадково поруч із дорослими віршами в доробку поета займають рівнозначне місце твори для дітей. Поезія і дитинство — це для Платона Воронька спільне, невід’ємне одне від одного. Всі його вірші пронизані усмішкою, зігріті лагідною добротою, яких так частенько не вистачало в свій час малому Платонові... Тож коли доля нагородила його щасливою можливістю дарувати дітям радість — він усі щедроти своєї душі віддав найменшим!.." (Анатолій Костецький) 

 

Платон Микитович Воронько — визначний український поет.Платон Микитович Воронько — визначний український поет, учасник Другої світової війни. З воєнних випробувань Платон Воронько виніс незабутні враження, пам’ять про фронтових побратимів, що наснажувала всю його творчість. Платон Микитович Воронько створив чимало героїко-патріотичних поезій, поем, зворушливих ліричних віршів, а також творів для дітей. Його поезії властива широта жанрового діапазону, роздумливість, життєва правдивість, глибина переживання, ритмомелодійна своєрідність, збагачена народнопісенними традиціями. Деякі вірші Платона Воронька покладено на музику. За книгу поезій «Повінь» П. М. Воронько у 1972 році був удостоєний Державної (нині — Національної) премії України ім. Т. Г. Шевченка.

"Падає з дерева листя жовтеньке,
Падає з дерева листя руде.
Ще би дощу хоч малесеньку жменьку,
Вересень кладку для жовтня кладе.

Хай розмалює нам жовтень намисто,
Вкутає стежку і вкриє траву. 
Хай сорочину пошиє барвисту,
Вересень вив’язав жовтню канву."

(Наталя Карпенко)

Світлина Олени Єременко."Ще ніби... жодного удару!
Іще незрозуміло всім,
Що грім ще схований у хмарах –
Такий важкий, тривожний грім..."

(Володимир Даник)

Дитячі поезії Галини МирославиГалина Мирослава, у дитячій літературі часто підписувалась як Галка Мир, родом з Червонограда. Пані Галина — з родини вчительки української мови, що фанатично любила свою професію та українську літературу, Мирослави Козак, і дизайнера одягу, шанованого у Червонограді закрійника невеличкого ательє, до якого приїздили шити костюми та плащі навіть зі столиці, Івана Козака. За життя навчалась на різних курсах, як потрібних, так і таких, що були даремною тратою часу, змінювала види діяльності, та єдине, що завжди залишалось незмінним — безмежна любов до української мови та поезії.

"Місяць – неначе люлька.
Зорі шепочуть: спати.
Тільки мені сьогодні
Хочеться небом стати.
Хочеться захистити душу
наперстком волі
Від недосконалого слова,
Від незрозумілого болю"  

(Галина Мирослава)

 

 

"У безодню неба лине душа, 
Щоб зоріти зорею. 
До гурту поспіша, 
Щоб із чарівною піснею 
Та з Любов'ю найсолодшою 
Ширяти над землею."

(Людмила Кибалка)

Осінні поезії для дітей від Ганни Максимович."Летять лелеки вдалині,
А з ними лелечатко.
Йому не страшно в вишині,
Бо поруч мама й татко.
Та сумно залишати край,
Де в радості зростало.
Тут рідні поле, річка, гай.
Тут весело кружляло.
А я прошу: "Лети! Лети!"
І в небеса дивлюся.
А лелеча: "Курли! Курли!
Весною повернуся!"" 
(Ганна Максимович)

Моє село. Картина художника Володимира Дідули (фрагмент)."Щоб квітла Україна
Із сонцем, з вітерцем —
Кожнісінька родина
Саджає деревце.
Той вишеньку,
Той яблуньку,
Той дуб, а той горіх
Для того, щоб прикрасити
Свій батьківський поріг..."

(Надія Кир’ян)

"В сестри Оленки в квітничку
Барвіночок зацвів.
А я викохую квітник
Із наймиліших слів.
Квітник-словник,
Словник-квітник —
Він справжній чарівник.
Вміщає поле, і ріку,
І день, і ніч, і вік..."

(Надія Кир'ян)

"Любий святий Миколаю!
Ми на тебе всі чекаєм!
У зимову ніч казкову
Одягнеш свої обнови,
та візьмеш дарунків міх,
Й обдаруєш діток всіх.
Не минеш і сиротину,
І знедолену дитину.
Хай всміхнеться дітвора
Від двора і до двора!
Радо свято зустрічає,
Миколая величає!"  
(Тетяна Винник)

Юлія Забіяка (псевдонім - Юлія Еней). Вірші для дітей.

"Ось і випав перший сніг!
Гриць по саночки побіг,
А Марійка кошенятко 
Погукала: "Йди до хатки!"
Та воно лише нявчало...
Що котячою казало?"

(Юлія Забіяка)

"У рідній моїй стороні
Не маю я рідного дому,
Ні саду — щоб діяти те,
Що миле й відрадне мені.
Зібрав би я в гарну сім'ю.
Дерева, і квіти, і скелі,
І плем'я, чий голос — пісні,
Любило б оселю мою..."

(Володимир Свідзінський)

 

Painting by Ann Robertson"Ти увійшла нечутно, як русалка, 
Обличчя тлінне, спущені повіки,
Вогка земля в одежі. Ти сказала, 
Глузливо усміхаючись: — А, морок, 
Морока, труд гіркий — живу сховати! — 
Я крикнув і збудився. Ніч стояла,
Ніч, повна шуму й древньої скорботи.
І плакав я вночі. Ти так далеко! 
Страшна земля в одежі... Так глибоко! 
Та сосонка, приставлена до тебе,
Та сосонка зів’яла чи живе?.."  
(Володимир Свідзінський)

 

Велика і Мала Ведмедиці"На небі є Ведмедиця,
Якої не боюсь.
Колись давно сузір’я це
Відкрив мій пра-дідусь.
Ведмедиця, Ведмедиця,
Ведмедиця крилата —
Навколо неї бавляться
Маленькі ведмежата.
Як ніч сховає сонечко,
То з-під її крила
Нам світять дві Ведмедиці —
Велика і Мала..."  
(Надія Кир'ян)


Всього:
1411
На початок
Попередня
Поточна сторінка: 8
3   4   5   6   7   8   9   10   11   12   13  
Наступна
В кінець

Споріднені мітки:     Марія Пригара    Ігор Римарук    Анатолій Качан    Євген Гуцало    Василь Голобородько    Верлібри (вірші)    Василь Шаройко    Петро Гулак-Артемовський     Наталка Поклад    Софія Майданська    Леся Українка    Андрій М’ястківський    Грицько Бойко    Володимир Підпалий    Роман Завадович    Василь Герасим'юк    Анатолій Мойсієнко    Уляна Кравченко    Леонід Глібов    Абетка, літери, азбука, букварик    Олена Журлива    Богдан Лепкий    Ігор Павлюк    Наталя Забіла    Катерина Перелісна    Безконечники (вірші)    Книжковий огляд   
Топ-теми