Ілюстраторка Наталія Чернявська.
Валентина Турчин
АБЕТКА ПРО ТВАРИН
А
Ангел морський досить дивний хижак,
Йому до смаку лише родич-слимак,
Собі відростив два «крила» біля рота,
Хизується гордо підводним польотом.
* * *
Б
Бобер безоплатно будує будинок,
Для білки, лисиці і двох морських свинок
Боброві не треба цемент і бетон,
Будинок міцний, не зруйнує й бізон.
* * *
В
Вирішив вовк відучитися вити,
Води набрав в рот, перестав говорити,
Від ранку мовчить, мов забув усі звуки,
Життя без виття для вовків справжня мука.
* * *
Г
Гуска гукала голубів на вечерю,
Гріла в печі для сусідів печеню,
І голубців накрутила з грибами,
Смачно вечеряли із голубами.
* * *
Ґ
Ґедзі для гусей відкрили базар
Там можна купити квітковий нектар,
Іще ґо́ґель-мо́ґель, фруктові салати
Гуси зраділи й гайда ґелґотати.
* * *
Д
У дятла дзьоб міцніший за сталь,
Здається, здолає й прозорий кришталь,
Із ранку й до ночі чути стук-грюк,
Заснути не може у білки малюк.
* * *
Е
Естонський гончак – азартний мисливець,
На здобич полює, як справжній сміливець,
Та щойно додому його приведуть,
Відразу зникають агресія й лють.
* * *
Є
Єхидна боїться загрози, то жах!
Відразу ховається в чагарниках,
Або заривається в землю цілком
Чи вміло згорнеться колючим клубком.
* * *
Ж
Хлібна жужелиця на житньому полі,
Поживи смачної знайшла доволі,
Увесь урожай до ранку зжувала,
Було поле жита, тепер не стало.
* * *
З
Зміїна родина звивається дружно,
Змагаються зрання, хто з них більш пружний.
У тата спина зболіла раптово,
Тепер про спортивні змагання ні слова.
* * *
І
Іспанський тер'єр мав важливе завдання —
Свою господиню вигулював зрання,
Тягнув поводок, щоб бува не згубилась,
Надвечір поснули обоє — стомились.
* * *
Ї
Їжак сироїжки знайшов на узліссі,
Зрадів – їжачата так люблять їх їсти,
Тепер на сніданок з грибами печеня,
З грибами салат і гриби до варення.
* * *
Й
Йокширський тер'єр обізнаний в моді,
Йому подавай водолазку чи худі,
До толстовки хомут, а до джемпера – блуза,
Та ще й з візерунком барвистим на пузі.
* * *
К
Мале кошеня ковбасу полюбило,
На кухню щоранку летить мов на крилах,
Салат, запіканка, пиріг, бутерброди,
Аби з ковбасою, то зразу й до рота!
* * *
Л
Лелека летів поміж ластівками,
Ширяли щасливі понад струмками,
Разом веселіше вертати додому,
Лелека забув про голод і втому.
* * *
М
Мавпяча мама майже безсила,
Мале мавпеня до макака носила,
Той ліки призначив – молочне желе,
І радив не їсти щодня крем-брюле!
* * *
Н
Схотів носоріг серед ночі поїсти
Угледів галявину й моститься сісти,
Та щось заважає поміж травою,
Аж боки сверблять – пожалив кропивою.
* * *
О
У одуда чубчик на віяло схожий,
Тож жити у спеку без нього не може,
Може від страху мертвого вдати,
А дзьоб немов гак, щоб комах діставати.
* * *
П
Зовуть попелицю скорочено – тля,
Її на рослинах видно здаля,
Висмоктує сік своїм хоботком,
Колонії цілі живуть під листком.
* * *
Р
Нога у рапани тільки одна,
Зате міцна й мускулиста вона,
Цей равлик навіть свердлить дірки,
Язиком, бо ж немає у нього руки.
* * *
С
Сліпак – умілий гризун-землерий,
Живе під землею, то ж майже сліпий,
Для себе, комах, ропух і мишей
Він вміло нариє десятки траншей.
* * *
Т
Таргани полюбляють залишки їжі,
І для них не важливо, чи вони свіжі,
Таргани особливо активні вночі,
Ховайте подалі смачненькі харчі.
* * *
У
Устриці – сховані в мушлю молюски,
Звідти дістати не легко їх. Дзузьки!
Чи то в колонії, чи самотою,
Поволі мандрують з морською водою.
* * *
Ф
Фазан – представник куроподібних,
Файний, барвистий, курям не рівня,
Бігає спритно, відмінно стрибає,
Та трішки ледачий – рідко літає.
* * *
Х
Ховрах цього року трішки схитрив,
Все літо гуляв, собі нір не нарив,
Знайшов сліпакову хатку-траншею
Її й обладнав собі за оселю.
* * *
Ц
Цвіркун серенади співає завзято,
Ховається в норах – не відшукати,
Вуха на лапах – для кращого слуху,
Крила малі – непридатні для руху.
* * *
Ч
Чапля чатує весь день на рибину,
Вже болять ноги, шия і спина,
Чапля вночі не збирається спати,
Доки всі сплять, саме час полювати.
* * *
Ш
Шершень шукає солодкий нектар,
Всіх розганяє, мов хижий шакал,
Шершня учуєш – швидше тікай,
Доки злетиться весь рій не чекай!
* * *
Щ
Щурові набридло житло в смітнику,
Схотів поселитися в тихім ліску,
Туди перетяг із речами валізу,
Тепер у смітті потопає пів лісу.
* * *
Ю
Юрок поміж листям угледів чорницю,
Надумав спекти запашну паляницю,
Всю зграю покликав збирати врожай,
Тож до паляниці ще й ягідний чай.
* * *
Я
Яструб – хижак, що полює уміло,
З кігтями лапи, то зрозуміло,
Все, що пливе, повзе чи летить
Може обідом стати за мить.
Ілюстраторка Наталія Чернявська.
Матеріали люб'язно надіслан авторкою спеціально для читачів «Малої Сторінки».
Читаймо також на "Малій Сторінці":
Валентина Турчин є авторкою книг: поетичних збірок "Війна залишиться у віршах" та "Зранені слова", дитячої книги "Абетка про тварин" та співавторкою на укладачкою низки книг, зокрема "Доброкрай", "На крилах сну", "Барви року". Валентина Турчин отримувала дипломи та відзнаки за свої твори, серед найцінніших: IV місце в конкурсі "Мала коронація слова" за оповідання, також оповідання про Київ коштом КМДА були надруковані у трьох збірках оповідань "Як тебе не любити...".
Вірші про абетку і літери, абетки в картинках
У розділі представлено віршовані абетки від Марійки Підгірянки, Володимира Нагорняка, Тетяни Строкач, Григорія Усача, Оксани Сенатович, Наталі Забіли, Ганни Чубач, Варвари Гринько, Олександра Олеся, Анатолія Камінчука, Надії Репети, Тетяни Бойченко, Ярослава Паладія, Оксани Кротюк та інших українських авторів та авторок.
Дитячі вірші про тварин, птахів, комах та риб
