"Серце із серцем розмовляло.
Одне з них запитало:
– Де шукати Добро?
– Там злагода панує,
Де душевна гармонія існує.
Любов Радість дарує,
Віру й Надію примножує,
Тож в кожному з нас живе Добро, –
Інше відповіло."(Людмила Кибалка)
"Нехай помножать радістю серця
пісні, з якими можна ввись майнути
і небо осягнути до кінця."(Сергій Губерначук)
Інна Паламарчук. Вірші про сон
"Біля мене на подушці
Спить сіренький зайчик Пушка.
Біля котика Мурка
Тихо мишка прилягла.
А у зоряній торбинці
Місяць сон несе дитинці."(Інна Паламарчук)
"Був котик один у селі,
Боявся торкатись землі.
Ходив по деревах,
Грав співом по нервах, —
Тепер живе на кораблі."(Юлія Дмитренко-Деспоташвілі)
Галина Мирослава. Вірш «Бомбосховище»
"розсікається тиша
сиреною
хором сирен
з голосних телефонів
зусебіч вусебіч
до страти
залишаються миті
тобі пропонують ховатись
але ти не грішив
і тебе роздирає чому..."(Галина Мирослава)
"Тремти, вороже!
Новий рік
Нова осяює держава!
І вже на "Слава Україні!"
Відповідає цілий світ:
"Героям твоїм честь та слава!""(Юлія Дмитренко-Деспоташвілі)
"Against a backdrop.
Of muffled booms.
From the frontlines.
To the south and east.
People sank to their knees.
And threw roses.
In front of the van.
As it inched past them..."(Kurama)
«Щастя, лишенько ж твоє,
мов зачмелене цабе
їдко ф'юкне, ґрече хрусне,
з гіркотою піде й лусне.»(Галина Мирослава)
«Remains of a damaged helicopter.
Removed after this week's crash.
In Brovary in which.
Three senior officials died.
A devastating missile strike.
In Dnipro where 46 people died.
Was followed by a helicopter crash.
Near Kyiv, which killed 14...»(Kurama)
““I live on the seventh floor.
The rocket hit the fifth floor.
Early this morning, at around five.
But I'm fine.”
A 73-year-old retired businessman.
And the only remaining resident.
Of a large apartment block.
On the edge of town...”(Kurama)
"He moved his elderly mother.
To Dnipro last year.
Believing it to be a safer place.
To live during the war.
On Saturday 40 people.
Were killed in the strike.
He is a son in search of his mother.
Who is still missing..."(Kurama)
Kurama (Japan). «A poet in a voice» — a poem for Kyiv Opera singers (is voiced by the author)
"As singing a word.
As playing a character.
My voice is streaming.
How far in the world?
How far in the land?
How far in the sea?
How far in the air?
How far in the war?.."(Kurama)
Kurama (Japan). Two poems about events in recently liberated Kherson (war in Ukraine 2022), video
«On Tuesday.
A hospital maternity ward was shelled.
No-one was hurt but.
It has further escalated fear among people.
Kherson is a city haunted by.
Relentless and indiscriminate attacks.
The city was liberated.
On 11 November...»(Kurama)
«Fathers and sons serve.
On the same frontlines.
How was it for a 22-year-old?
At least at the very beginning.
Fathers and sons serve.
On the same frontlines.
How would it go on for a 22-year-old?
His father would face a different fate...»(Kurama)
"Принеси мені ліхтарик, Святий Миколаю!
Не цукерки й шоколадки, я тебе благаю,
Щоби світло було завжди і вночі, і нині,
Щоби затишно було у нашій хатині..."(Марія Дем'янюк)
"My heart is jumping.
In front of our bus...
My heart is jumping.
In front of our bus...
I'll see my dear son.
I'll see my dear son.
My dear son has been in the hospital.
He was injured in a heavy battle..."(Kurama)
«“Let's endure this winter.
Because we know what we are fighting for.”
“Freedom comes at a high price.
But slavery has an even higher price.”
“Let's endure this winter.
Because we know what we are fighting for.”
“The world must see and understand.
What absolute evil we are fighting against.”...»(Kurama)
«With the call sign Karaya.
An ‘elf’ military pilot.
Shot down five Iranian drones.
Over Vinnytsia and ejected.
With the call sign Karaya.
He is already waiting for.
A new aircraft.
A little more — and he returns to the ranks...»(Kurama)
"Завивають сирени
тривожно, невпинно —
Гірка нині доля у тебе,
моя Україно!
Своїми грудьми
ти Європу
й пів Світу прикрила.
Та вірю, що вистоїш, нене,
й розправиш
свої білі крила!..."(Василь Мелюс)
"...Поклонюся Богам,
За здоров'ячко роду,
на зцілення Воякам:
Щоби кісточки укріплялися,
Як потрощені злим — ізросталися,
Щоб всі рани умить заживлялися.
А ворожі кістки розпадалися!"(Галина Римар)
