Публікації за тегом: Поезії

"У небі чорнокрилий птах
Літає, загубивши страх.
Що шукає він? Куди летить?
Зачекай мене хоча б на мить!.."

(Оксана Аннич)

 

"З глибин душі
Воскресла давня мрія.
Така стара...
І знову – молода.
На видноколі 
Трикутник журавлиний лине,
Як візія минулого життя.
Жадання  заповітне в ірій рине,
Шукаючи можливості буття."   (Людмила Кибалка)

"Жовтогарячий  ранок
Заплітає коси травам, 
Вмиває прозорими крихтами
Роси.
Сьогодні буде краще,
Ніж учора,
Бо сонце Боже усміхається мені."  

(Людмила Кибалка)

"Моя рідна земля", "Казка світанкова", "Стежка", "Вiтчизно моя", "Просинь", "Проміння" - такі поезії увійшли до красивої добірки віршів по Україну від нашої сучасниці - киянки Людмили Кибалки.

"Крізь призму свічада душі,
Де відбивається сонячне проміння,
Я бачу дні та ночі найсолодші,
Як МАКРОКОСМ усміхається мені…
Мить  зародження тремтливої зірниці -
                               променистого КОХАННЯ…"

(Людмила Кибалка)

Людмила Кибалка - сучасна молода українська поетеса та письменниця. Вона народилася і живе у Києві. У 2002 році закінчила факультет української мови та літератури Київського національного університету  ім. Тараса Шевченка, а згодом навчалася в аспірантурі Інституту філології КНУ ім. Тараса Шевченка. Людмила Кибалка пише як поетичні, так і прозові твори. Усі вони - щирі та теплі, сповнені любов'ю та добротою. Тож читаймо разом і поринаймо у світ прекрасного...

"Синьо-жовтий прапор України –
Це безхмарне небо, синє-синє,
А під небом золотіє нива,
І народ – і вільний, і щасливий."

(Наталка Поклад)

"З журбою радість обнялась", "Чари ночі", "Сніг в гаю... але весною", "В дитинстві ще... давно, давно колись", "О слово рідне! Орле скутий!", "Айстри" - поезії Олександра Олеся, що увійшли до цієї добірки.

"Матусенько, голубонько моя,
Лише тобі - весняні пишні квіти!
Немов би світанковая зоря,
Синам і донькам у житті ти світиш..."

(Тетяна Строкач)

Ліна Костенко, Володимир Шовкошитний, Дмитро Павличко, Іван Драч, Леонід Талалай, Валентина Козак, Валентина Харченко, Борис Олійник, Віктор Баранов, Світлана Йовенко, Анна Багряна, Ніна Гнатюк, Станіслав Бондаренко, Наталя Ільчишина, Юлія Хандожинська - українські автори, що створили поезії про Чорнобильську катастрофу, які увійшли до цієї добірки. Читаймо... Пам'ятаймо...

 

"...Як добре, коли вміють діти 
 Слова хороші говорити. 
 Але ще краще, як уміло 
 Слова оці довести ділом."

(Тетяна Строкач)

 …Була така в Галичині поетка. Її знають переважно як дитячу авторку. Свого часу вона активно брала участь в українських галицьких шкільних, просвітницьких справах, багато писала для дитячих журналів ("Світ дитини" і ін.), допомагала в складанні букварів та читанок. Наразі продовжують виходити її дитячі збірки, можна знайти її і в сучасних читанках (дитяча класика на кшталт  "Українка я маленька, українці – батько й ненька…" чи "Мати наша мати, як голубка сива…" або такі шедеври дитячої поезії, як "Безконечні казочки"). Але насправді Марійка Підгірянка була не лише дитячою письменницею. У 1919 вона видала зовсім не дитячу поему "Мати-страдниця". Недитячими були її перші збірки: "Відгуки душі" (1908), втрачена "Краплини крові". Більшість її творів розкидано в різних тогочасних часописах. Марійка Підгірянка багато писала не тільки "актуальних" патріотичних, "виховних" віршів, але й чимало і чистої лірики – світлої, сумної, гіркої і трагічної. 

"Україно моя", "Земля, освячена Тарасом", "Я з цих країв", "Барвінок", "Осколки серця", "Симфонія весни", "Куди пішли?", "Йдемо з батьком по гриби", "Вовк, коза й капуста", "Херсонський сніг" - вірші з книги Володимира Нагорняка "Український рік".

"Розтопилися сніги, 
Як тут не радіти?
Бо відразу проросли
Вже найперші...(квіти)"

(Тетяна Строкач)

"Благовіщення", "Вербна неділя", "Чистий четвер", "Великдень" - поезії Тетяни Строкач, що увійшли до цієї святкової весняної добірочки.

"Ось і провесна! Пора нам 
На город заглянуть, діти!
Сніг стопився, а з-під нього 
Вже сміються перші квіти."

(Іванна Савицька)

"Кольори весни", "А за весною - літо наступає", "Спасибі, осінь, за твої щедроти", "Знов діждались ми зими" - чотири цикли поезій про усі пори року складають поему Марії Познанської "Всьому свій час".

"У кожної людини є думки,
Є мрії, спогади веселі та сумні,
Емоції та різні почуття -
У кожного історія своя..."
(Оксана Аннич)

"Зайці в полі варять борщ", "Добре мчати на санчатах", "Ворона з Лісабона і крук із Прилук", "Павучиха з павуком", "Без дороги дощ", "Чарівники" - вірші, що увійшли до цієї добірочки Євгена Гуцала.

До збірки Євгена Гуцала увійшли такі вірші: "Без дороги ходить дощ", "Великий трудівник", "Ворона з Лісабона і Крук із Прилук", "Говорило мило з шилом", "Дві лисички — дві сестрички", "Знов прийшла на землю", "Їжачиха і їжак", "Качка", "Лис зустрів у лісі лиса", "Мамо, стало холодно", "Осінь", "Павучиха з павуком", "Синя скриня", "Фонтан", "Цар Горох і хлопчик Ох".