Володимир Євтимович Свідзінський — видатний український поет-лірик, незрівнянний майстер поетичної медитації, твори якого зачаровують яскравою самобутністю, безпосередністю, мудрим спокоєм споглядання й любові. Творчість Володимира Свідзінського мало відома читацькій аудиторії, позаяк довгі роки поспіль його ім’я і трагічна доля замовчувалися, а за життя поета побачили світ лише три його невеличкі поетичні збірки: «Ліричні поезії» (1922), «Вересень» (1927) та «Поезії» (1940). Микола Бажан свого часу писав про Володимира Свідзінського: «Це — поет неповторний, своєрідний, тонкий. Я маю насолоду від його поезії і думаю, що невдовзі прийде час і на достойне поцінення його творчості критикою і громадськістю».
Галина Мирослава. "Востаннє"
"і він видихався
ця швидкість була не його
і плутались кроки
і серце стискало без жалю
ховалося сонце лягаючи в очі на дно
і він відчував
що все далі від світу
все далі..."(Галина Мирослава)
"...Піснею квітни завзято,
Сяйвом схвильованих нот!
Бо нам усім оживати
В слові тривожнім – народ...
Те, що в душі заясніло,
Стрімко, мов хвиля, зліта.
Мовонько, ти ж наша сила,
Ти наших дум висота!"(Володимир Даник)
"...тільки всесвіт і вічність
тільки вічність і всесвіт
завжди все бачать
завжди все чують
завжди з тобою
і немає болю
він у смугах
які зависають туманом
а твоє серце його не витримує..."(Галина Мирослава)
Триває прийом робіт на Міжнародний літературний конкурс для дітей «Україна у барвах слова»
Національний музей літератури України, Національна спілка письменників України, Київська організація Національної спілки письменників України, Товариство зв’язків з українцями за межами України «Україна-Світ» проводять Міжнародний літературний конкурс «Україна у барвах слова» за участю Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка та Благодійної організації «Благодійний фонд «Серце до серця». Роботи приймаються до 10 жовтня 2020 року (включно).
"Тарас Шевченко – як поет-пісняр?! Сама постановка цього питання є до певної міри досить суперечливою, оскільки відповідь на нього тісно пов'язана з тим, що ми вкладаємо у зміст цих слів сьогодні. Бо у наші дні загалом пишеться пісень немало, але серед них занадто багато таких творів, про які не скажеш однозначно – пісня невдала! А з іншого боку і вдалою її – теж не назвеш… Тобто забагато пісень здебільшого нібито цілком професійних, однак у той же час дуже вже сірих і середньоарифметичних. Майже повністю позбавлених власного обличчя. Пісень, у яких не знайдеш ні живої думки, ні свіжого і зворушливого суцвіття почуттів. А життя і творчість такого поета, як Тарас Шевченко, важко назвати інакше як – неординарними!.." (Володимир Даник)
Пісня "Там, де ти" на слова Сергія Губерначука у виконанні дуету "ПІАНІСТ ВІДПОЧИВАЄ" (Львів)
"Там, де ти – море сліз,
а я сміюся і танцюю скрізь,
а я радію, що від мене знов
пішла любов..,
така любов."(Сергій Губерначук)
Надія Кир’ян. Поезії про дощ
"Умиє дощик личко
Весняної землі.
Прокинеться травичка,
Прилинуть журавлі.
Дощик срібний, дощик срібний,
Сонце золотисте
Уквітчали землю рідну,
Мов живе намисто..."(Надія Кир’ян)
"Відпалало сонце жарко.
В надвечір’ї — ніжні хмарки.
Хмарка-лев
І хмарка-кіт
Розмовляють край воріт.
Тільки що це? —
Кіт не слуха.
У кота
Пропали вуха..."
(Надія Кир’ян )
Літературні твори для дітей (автори)
Радо читаймо прекрасні твори авторів, представлених на "Малій Сторінці"!
"Ти життя моє перечорнобилив,
Заорав ти мою рідню.
Своїм чорним горбатим шнобелем —
Я виорююсь день по дню."(Іван Драч)
"Короткі жартівливі твори при публікації називаєш по-різному – і усмішки, і гуморески, і... жарти та іронічні мініатюри. А одного разу дещицю таких моїх творів, опублікованих у газеті «Сільські вісті», було подано як... іронічні витинанки. Це мені як автору дуже сподобалось і навіть виникла думка, що «Іронічні витинанки» ніби... і назва непогана для книги. Але книги... навіть гумористичні... надмірними тиражами нині не виходять. Отож оприлюднити щось у інтернеті – це завжди актуально! А політика нині входить в кожен дім. Отож і згадуємо про неї, бува, з посмішкою чи з критикою. Буває, мислимо при цьому і дуже критично." (Володимир Даник)
"В наше місто знов прийшла весна
І бурульки капають сльозами.
Кожний рік здивована Десна
Сонце зустрічає поряд з нами.
Скільки в неї є великих сил,
Щоб прибрати кучугури снігу,
Скрижанілий, панцирний настил
На шматки порвати у відлигу."
(Геннадій Деснянський)
Поезії Іванни Савицької
"Я вперше побачила світ на Лемківщині, в селі Опарівка, пов. Стрижів, у священичій сім'ї о. Олександра і Марії з Дрималиків-Трешневських. Мене назвали Йоанною, і так написано в метриці. Хто і коли зробив з мене Іванну, не пам'ятаю. Читати й писати навчила мене в перемиській гімназії Дівочого інституту моя улюблена вчителька української мови, близька родичка Богдана Лепкого, св. п. Марія Гривнакова, і вона познайомила мене з письменником в купелевій місцевості Черче, де Лепкі мали літню, стилеву "палатку". Лепкий тоді сказав: "Марія мене впевняє, що ви маєте талант, і я так думаю, прочитавши деякі ваші вірші, та талант треба шліфувати, випещувати, вигойдувати, як маленьку дитину. Вам треба багато читати старих і нових авторів, не наслідувати, а шукати власного вислову, терпеливості треба, послідовності і уваги до кожного слова. Ви певно знаєте, що перо - то знищальна і будівельна сили. Пером можна зранити і скалічити навіть, і можна гоїти ним рани. Не знущайтесь над читачем довгими монологами, бо читач того не любить. Усміхніться до нього і подайте працівникам пера приязно руку..."" (Іванна Савицька)
"На висоті довготривалих сновидінь,
на сходах вже заблокованих каналів,
за п'ять хвилин до осені і кольорових ліхтарів,
я пронесу листок із надписом "надія".
На вулиці дощ грає ля мінор,
а вітер піднімає мокре пальто,
за п'ять хвилин до осені і
кольорових ліхтарів,
я пронесу листок із надписом "людина"."(Соломія Мардарович)
Вірші про дощ від українських авторів
"Дощ полив, і день такий полив'яний.
Все блищить, і люди як нові.
Лиш дідок старесенький, кропив'яний
блискавки визбирує в траві.
Струшується сад, як парасолька.
Мокрі ниви і порожній шлях...
Ген корів розсипана квасолька
доганяє хмари у полях."
(Ліна Костенко)
"Якщо вже вижив — то живи!
Не проживай — живи на повну.
І кожен божий день наповнюй
Смарагдом свіжої трави,
Медами спілої черешні,
Коханням милої нарешті —
Хоч і до втрати голови!
Але ніколи не пливи
Безвольно вниз за течією..."(Володимир Шовкошитний)
Поетична сторінка Соломії Мардарович
Соломія Мардарович - молода українська поетеса, акторка театру, ведуча літературних подій, журналістка, волонтерка. Авторка поетичних збірок "Граматика звуку" (2016) та "Коли я захотіла політати" (2020, готується). Лауреат Міжнародного літературного конкурсу «Коронація слова-2018» в номінації "Пісенна лірика".
Поетична сторінка Валентини Кундель
"Україно, рідний краю,
Перед тобою чоло схиляю.
Пам'ять леліє багато доріг,
Що знову ведуть на твій поріг.
Серце гучно в дзвони б’є:
Є в мене Вітчизна, є!
Бажана, як та жар – птиця,
Україна білолиця!"
(Валентина Кундель)
