Публікації за тегом: Поезії

"Аборигени островів надій,
обманутих надій:
історія напише – українці
Аборти ненароджені,
мої невидані книжки,
розкажуть вам про мене
після мене
Абсурди проростають у закони
Аванс життя 
тобі дарує 
Вічність.."

(Володимир Нагорняк)

"Лазурова ланина життя
Юніє від тиші в серці.
Багатство людської душі – 
Оаза на обрії
Віри та Надії."

(Людмила Кибалка)

"Почуй мене, Боже,
Дитину маленьку.
Тебе дуже любить
Душа і серденько!
Я хочу з Тобою
Життя все прожити,
Тобі й Україні
На благо служити!"

(Юлія Забіяка)

 

Учасниками Конкурсу можуть стати усі незалежно від віку чи громадянства. До розгляду приймаються твори, написані українською, англійською чи польською мовами. Важливо, щоб твір стосувався Тартакова чи містив згадки про певні споруди, персоналії, події тощо, пов’язані з Тартаковом. Часові рамки періоду не вказані - твори можуть відображати будь-який період включно із фантастикою про майбутнє. До конкурсу допускаються оригінальні твори, створені учасниками особисто та ніде не опубліковані раніше. Не розглядаються твори, які містять запозичення або плагіат. Автори можуть подавати на розгляд кілька творів у різних номінаціях, які відповідають умовам конкурсу, – кожен із цих творів розглядатиметься й оцінюватиметься окремо. Роботи прийматимуться до 6 грудня 2020 року.

 

"Усе почалося зі слова – і скі́нчиться в слові.
Безмовна душа відійде́ у німі небеса.
Нечу́тно одхиляться двері живої любові –
і ти́шею тиш заговорить космічна краса!"

(Сергій Губерначук)

"Голос серця —
Ангела слова.
Голос серця —
Рідна мова.
Голос серця —
Пісня колискова.
Голос серця —
Досвітня зірниця.
Промінь сонця —
Душі безсмертя."

(Людмила Кибалка)

"Аж до останку 
Тримаймося пліч-о-пліч 
Перед світанком,
У найтемнішу ніч, 
В пам'ять про тих,
Хто тілом від куль прикрив, 
В пам'ять про сотні
Вбитих твоїх синів!"

(Олена Лоза)

 

Олена Лоза — поетеса, авторка пісень. Народилася 7 березня 1970 року в селищі Сахновщина Харківської області. За освітою — педагог, працювала вчителем молодших класів у Дубовогрядській ЗОШ.

 

У цьому пізнавальному відео дітлахи познайомляться із літерами української абетки, які позначають голосні звуки. Рушаймо до пригод разом із веселою "Хмаринкою"!  

 

 

 

 

 

"Я вже був колись… Пам’ятаю
цю осліпленість збожевілля,
на навколішках власних останків
неприховане незусилля,
як літав сорок день без себе,
але мав ще про себе згадку..."

(Сергій Губерначук)

 

 

Письменницький конкурс #безпробілів чекає на тексти письменників та письменниць 12-19 років і підліткову літературу, написану людьми будь-якого віку. Прозу, поезію та п’єси, сміливі експерименти на межі стилів і жанрів. Новаторські за формою та змістом історії з різноманітними персонажами й актуальними темами. Нас цікавить увесь спектр людських почуттів — від надії до відчаю, від бунту до прийняття. Все, що болить, дратує, радує і змушує підлітків вставати з ліжка щодня. Влучно підібрані слова, яким віриш, й образи, які потрапляють просто в серце. Ми не боїмося складних у будь-якому сенсі тем і хочемо читати про те, що зазвичай замовчують, але ми завжди вловлюємо стереотипи і будь-яку дискримінацію у тексті. Нас захоплюють персонажі й автори з незвичним поглядом на світ і небачені реальності чужої свідомості. Тексти переможців проілюструють молоді українські ілюстратори й опублікують на сайті Букмоль, а на авторів 10 найкращих текстів чекають й інші приємності.

 

"Чи це правда, а чи ні —
вам судить, маленькі.
Я лиш баєчку скажу
тихо-помаленьку.
Феям не було роботи.
І таке буває!
Політали біля річки,
а тоді — по гаю.
— І пташки чомусь примовкли,
й рибки затужили.
Що б для них таке зробити,
щоби звеселіли?..."  

                                           (Галина Римар)

Зміст: Зайчика злякались  Муха — звір  Базіка  Не будь козою  Мій бичок  М’ячики  Допоміг  Каша, аби не наша  Картина Говорить мені чи ні?  Малий  Синок Васько  Кравчиха  Про стежечку

 

Зміст: Дід Мороз несе мішок  Перший сніг  Сніжна зіронька горить  З Новим роком!  Кожушок  Ялиня  Гра у сніжки  Дідів портрет  Віночок  Зимова калина  Казка про рукавичку  Про снігура  Лижки  Чобітки  Квіти  Пороша  Гість  Кіт не знав  Полотно  Дід Мороз і весна

 

Зміст:  Дударики  Жмурка Веселий лет  Гра в копієчку  Залізний обручик  Кошеня Він не знає  Пісня про сади Пісня про нашу дорогу

 

"Про вибори, що підступають… віршами?!
А вибори – це ж трохи... землетрус!
І, може, знов хоч гіршого та іншого
Уперто забажається комусь.
І вже піари солов’їні чуємо –
Про далечінь п’янку... кипіння криз...
Ну, та нічого... ми проголосуємо –
Бач, може, і не гірше, ніж колись!"

(Володимир Даник)

Зміст: З Німеччини в Чернеччину  Ярик-школярик  Вівчарик Іваник-склярик  Його планета

 

"...Ще з дитячих років стали нерозривними для Платона Воронька на все життя поняття праці й пісні. Адже батько його був ковалем, а дід — бандуристом, котрий пішки виміряв не один десяток доріг. І Платон Микитович, невтомний поет і трудар, не один десяток доріг пройшов майже в усіх кінцях світу — доріг війни й миру, доріг страждань і щастя, доріг негод і перемог. І на всіх дорогах життя не полишала поета дідова пісня, гартована у батьковому горні, бо вона, вбираючи в себе всі болі й радощі життя, сама ставала його невід’ємною часткою. Не випадково поруч із дорослими віршами в доробку поета займають рівнозначне місце твори для дітей. Поезія і дитинство — це для Платона Воронька спільне, невід’ємне одне від одного. Всі його вірші пронизані усмішкою, зігріті лагідною добротою, яких так частенько не вистачало в свій час малому Платонові... Тож коли доля нагородила його щасливою можливістю дарувати дітям радість — він усі щедроти своєї душі віддав найменшим!.." (Анатолій Костецький) 

 

Платон Микитович Воронько — визначний український поет, учасник Другої світової війни. З воєнних випробувань Платон Воронько виніс незабутні враження, пам’ять про фронтових побратимів, що наснажувала всю його творчість. Платон Микитович Воронько створив чимало героїко-патріотичних поезій, поем, зворушливих ліричних віршів, а також творів для дітей. Його поезії властива широта жанрового діапазону, роздумливість, життєва правдивість, глибина переживання, ритмомелодійна своєрідність, збагачена народнопісенними традиціями. Деякі вірші Платона Воронька покладено на музику. За книгу поезій «Повінь» П. М. Воронько у 1972 році був удостоєний Державної (нині — Національної) премії України ім. Т. Г. Шевченка.

Галина Мирослава, у дитячій літературі часто підписувалась як Галка Мир, родом з Червонограда. Пані Галина — з родини вчительки української мови, що фанатично любила свою професію та українську літературу, Мирослави Козак, і дизайнера одягу, шанованого у Червонограді закрійника невеличкого ательє, до якого приїздили шити костюми та плащі навіть зі столиці, Івана Козака. За життя навчалась на різних курсах, як потрібних, так і таких, що були даремною тратою часу, змінювала види діяльності, та єдине, що завжди залишалось незмінним — безмежна любов до української мови та поезії.