Публікації за тегом: Поезії

"Я не заздрю уже нікому —
Де ще мудрих таких знайти?
Це ж мені стало вперше відомо:
Ікс плюс ігрек — це будеш ти..."

(Василь Симоненко)

"Рідні береги", "Квітка Сонця", "Прощання на причалі", "Теплий край", "Гроза в Карпатах ", "Летючий корабель" - такі поезії Анатолія Качана зі збірки лірики та ігрової поезії «Гуляє парус на Лимані» увійшли до нашої добірки віршів про Україну та рідний край.​

Культурна референтура ОУН оголосила Всеукраїнський дитячий конкурс патріотичної поезії імені Олени Теліги та Олега Ольжича. До участі в конкурсі запрошується українська учнівська молодь – юні поети і поетеси віком від 7 до 17 років. Рукописи на конкурс приймаються з 14 жовтня до 31 грудня 2018 року. Кожен учасник чи учасниця конкурсу подає один рукопис обсягом щонайбільше 10 власних віршів українською мовою, з яких щонайменше один вірш мусить мати виразне громадянське, патріотичне звучання.

 

"І повноводе, мов Дніпро,
Бажання манить, ніби магніт,
Поспішаймо робити добро,
Поспішаймо відкривати світ!"

(Володимир Даник)

 

"Буває часто ми в пориві злості
Сказати можем зайвого батькам,
У гніві промовчати нам не просто,
Не усвідомлюючи, піддаєм себе гріхам."

(Оксана Аннич)

"... Завітавши до нашої обласної бібліотеки, забиваюся у куток, у який зазирають спраглі до поезії читачі, переглядаю вміст вагомих і трохи переповнених книжкових полиць. І відразу ж пульсує думка – а що ж новенького?! Такого, що ще не читав... Нещодавно виданого...
Аж ось і помічаю – книга поезій Віктора Женченка «Партитура буття»  (Київ, «Жнець», 2016 рік). Книга має приємну зовнішність, з її обложки приязно усміхається і сам автор, і ніби каже – не ледачкуйте, шановні читачі... Читайте поезію! Вона того варта... " (Володимир Даник)

 

"Коли пізно увечері ти прокидаєшся,
Більше не можеш заснути:
Лізуть в скроні думки, в голові запитання:
Що нам далі робити, як далі бути???
Тобі шкода людей: ті, що зараз там є,
Що за тебе сьогодні воюють...
Ви тримайтесь, бійці, я молитву вам шлю -
Прошепочеш... А раптом почують?!.." (Оксана Аннич) 

"На Донбасі і горе, і кров,
І розтоптані танками ниви,
Та про місто ми чуємо знов,
Що у нього все ж... назва щаслива!.."

(Володимир Даник)

 

"У сні зустрілись дві душі
Посеред поля у глуші
Одна весела, жвава, молода,
А інша - сплакана, сумна..."

(Оксана Аннич)

"У небі чорнокрилий птах
Літає, загубивши страх.
Що шукає він? Куди летить?
Зачекай мене хоча б на мить!.."

(Оксана Аннич)

 

"З глибин душі
Воскресла давня мрія.
Така стара...
І знову – молода.
На видноколі 
Трикутник журавлиний лине,
Як візія минулого життя.
Жадання  заповітне в ірій рине,
Шукаючи можливості буття."   (Людмила Кибалка)

"Жовтогарячий  ранок
Заплітає коси травам, 
Вмиває прозорими крихтами
Роси.
Сьогодні буде краще,
Ніж учора,
Бо сонце Боже усміхається мені."  

(Людмила Кибалка)

"Моя рідна земля", "Казка світанкова", "Стежка", "Вiтчизно моя", "Просинь", "Проміння" - такі поезії увійшли до красивої добірки віршів по Україну від нашої сучасниці - киянки Людмили Кибалки.

"Крізь призму свічада душі,
Де відбивається сонячне проміння,
Я бачу дні та ночі найсолодші,
Як МАКРОКОСМ усміхається мені…
Мить  зародження тремтливої зірниці -
                               променистого КОХАННЯ…"

(Людмила Кибалка)

Володимир Даник - поет, прозаїк, автор пісень і бард. Автор 21 книг поезій, пісень і прози, серед яких: «Гуморески та байки» (1991), «Таємна зброя» (1992), «Під впливом НЛО» (1992), «Як стати молодим» (1992), «Вічна тема» (1993), «У Черкасах – сміються!» (2006) та інші.

Володимир Олексійович - член Національної спілки письменників України, лауреат Міжнародного літературного конкурсу «Коронація слова» (2016 р.), лауреат Міжнародного літературного конкурсу «Гранослов», лауреат конкурсу «Автора! Автора!», який проводився журналом «Перець» та міністерством культури України.

Людмила Кибалка - сучасна молода українська поетеса та письменниця. Вона народилася і живе у Києві. У 2002 році закінчила факультет української мови та літератури Київського національного університету  ім. Тараса Шевченка, а згодом навчалася в аспірантурі Інституту філології КНУ ім. Тараса Шевченка. Людмила Кибалка пише як поетичні, так і прозові твори. Усі вони - щирі та теплі, сповнені любов'ю та добротою. Тож читаймо разом і поринаймо у світ прекрасного...

"Синьо-жовтий прапор України –
Це безхмарне небо, синє-синє,
А під небом золотіє нива,
І народ – і вільний, і щасливий."

(Наталка Поклад)

"З журбою радість обнялась", "Чари ночі", "Сніг в гаю... але весною", "В дитинстві ще... давно, давно колись", "О слово рідне! Орле скутий!", "Айстри" - поезії Олександра Олеся, що увійшли до цієї добірки.

"Матусенько, голубонько моя,
Лише тобі - весняні пишні квіти!
Немов би світанковая зоря,
Синам і донькам у житті ти світиш..."

(Тетяна Строкач)

"- Як ти любиш мене, мамо?
- Дуже сильно я люблю!
Ти життя моє, ти радість -
Лиш для тебе я живу..."

(Оксана Аннич)