Публікації за тегом: Поезії

"Ну, а Микита цвіте і сія,
У валентинку – вкладає всю душу!
– Риба моя... щука моя...
Тебе твій карасик любить... і дуже!"

(Володимир Даник)

"- Я?.. Прийду! 
Каховку також узяти міг би - 
Каховка гралась в Таврійські ігри.
- А сказати пару слів хто хотів?
- Хто-хто - Львів!
- Чому Львів?
- Бо хотів!
- Друже Львове, тобі слово.
- Говорити буде Львів!
- Хто все з'їв? Хто ж все з'їв?!"

(Володимир Нагорняк)

"Не відношу себе до особливих любителів джазу, а тим більше до його великих знавців. Але є джазові твори, що мене зворушили і схвилювали. І зворушили і схвилювали до такої міри, що було виразне відчуття – так, це музика мого серця... Були, звичайно ж, джазові твори, які залишали мене байдужим. А то і зовсім розчаровували. Але ж... Але ж була, була завжди у душі спрагла потреба почути... чи щось таке, що ти вже чув... чи щось для тебе абсолютно невідоме і нове... і раптом усвідомити – так, це джаз... і це талановито! Ця музика уміє хвилювати і заспокоювати. Вміє бути звичною і у той же час незбагненно-змінною і непередбачуваною. Яскравою і неординарною. Ще не відкритою і до прозорої ясності зрозумілою..." (Володимир Даник)

"Є подільський славний звичай:
Гість прийшов – дарунки дітям.
Хай живе зелена пам’ять 
У майбутнього про нас."

(Володимир Нагорняк)

"На кінчиках пальців твоїх
миттєвості, стиснені в вічність.
Лише доторкнися смичком –
і ти їм даси свободу…
Вони утічуть аритмічно
повз нерви натягнених струн.
Це буде твій власний струм
із звуків чужого століття…
Це сльози моєї скрипки
на кінчиках пальців твоїх…"

(Сергій Губерначук)

"Будить сонечко:
- Та вставай уже.
Хутко ліжечко застеляй.
А ще
До водички спіши вмиватися,
До дзеркал своїх усміхатися.
Добрий ранок бажай всім, серде́нько.
Починається день твій новенький."

(Галина Мирослава)

"Є кафедра у одному з університетів... Де саме? У Черкасах. У якому університеті? Технологічному. Є такий університет у моєму славному козацькому місті. А якщо вже витримувати чіткість і офіційність у визначеннях, то це – Черкаський державний технологічний університет. З 1993 року я працюю на цій кафедрі і що можу про неї сказати? Що на ній у той час працювали цікаві люди, залюблені у свою справу викладачі. Люди з якими було цікаво спілкуватися. Та і студентам, сподіваюсь, було цікаво зі своїми викладачами. Та і коли нині відбуваються неофіційні засідання кафедри з якогось святкового приводу і на столі займає своє почесне місце смачний торт і до нього додаються акуратно нарізані фрукти, духмяний чай, гаряча кава, то тем для розмов буває дуже багато. Тем, що аж ніяк не обмежуються предметами, що викладаються на кафедрі. З чого, звичайно ж, можна було б і зробити висновок, що і тепер на кафедрі працюють цікаві люди. З якими цікаво спілкуватися. І з якими,  думаю, цікаво і нашим студентам..." (Володимир Даник)

"Не пригаса кипіння струн
І у душі моїй – зима…
Йому сказали: ти – шпигун!
Ось тільки… доказів нема..."

(Володимир Даник)

Галина Мирослава,  у дитячій літературі часто підписувалась як Галка Мир, родом з Червонограда. Пані Галина - з сім'ї вчительки української мови, що фанатично любила свою професію та українську літературу, Мирослави Козак, і дизайнера одягу, шанованого у Червонограді закрійника невеличкого ательє, до якого приїздили шити костюми та плащі навіть зі столиці, Івана Козака. За життя навчалась на різних курсах, як потрібних, так і таких, що були даремною тратою часу, змінювала види діяльності, та єдине, що завжди залишалось незмінним - безмежна любов до української мови та поезії. 

"Глянь сюди: ото будяк,
Він росте собі будь-як.
Росте сміло там і тут,
Не боїться жодних скрут,
А тягни його так-сяк,
Ради не даси − будяк,
Що росте собі будь-як."

(Галина Мирослава)

Зміст збірки:   

Жолудик
Двое козенят    
Зайчикові пригоди     
Хто сильніший?     
Лисиця й Журавель     
Зайчата і Свиня     
Мавпочка й горіхи     
Чотири пори року 

"Подаруй, подаруй мені вітер,
вільний вітер люблю над усе.
І не думай політ зупинити,
хай любов нашу юність несе..."

(Сергій Губерначук)

"Снігами замела стежки зима,
Якими ти збиралася ступати...
Але ж зима не вічна! І весна
Розтопить сніг, надію подарує,
Розквітне, забринить, немов струна,
В яскраві барви світ твій розмалює!!!
Молитви щирі хай Господь почує..."  (Тетяна Строкач)

"Внучечці маленькій,
Дівчинці Ганнусі,
Новеньку  сорочку 
Вишила бабуся. 
Швидко-швидко голку
Нитка здоганяла,
Бабця від веселки 
Всі узори брала..." (Марія Деленко)

Великий розділ про культуру об'єднує в собі такі теми:

Наша країна - Україна (гімн, символи, мова)
Українські народні традиції. Свята українського народу
Фольклор - народна мудрість
Художня література - мистецтво слова
Твори Василя Сухомлинського на сайті за абеткою
Абетковий покажчик творів Тараса Шевченка на сайті
Незвичне, цікаве та оригінальне - яскраві сторони культури
Біблія для всієї родини (короткий переказ українською)
Календар подій та свят в Україні та світі
Блог Ольги Шарко про мову
Блог письменника Володимира Даника
Кулінарні рецепти
Музика

 

"Несамовито яблуні цвітуть.
Дощем умите сонце шле привіти...
Коханий, я збагнула справжню суть:
чому для тебе я воліла б жити!"

(Сергій Губерначук)

 

 

"І сміх веселий дітвори
Лунає звідусюди.
Хай буде мирним рік Новий,
Нехай щасливим буде!.."
(Тетяна Строкач)

"Не доживу до тебе.
Просто у шторм відчалю
до Островів Печалю,
не підкоривши неба.
Не доживу до тебе…" 

(Сергій Губерначук)

"Сніг - молоком,
Сосни - корицею,
Блюдечко - сонце,
Ясніє сторицею.
Озеро - гарний 
Лискучий льодяник.
- Ось, тобі, Зимонько,
Сніжний сніданок!.."

(Марія Дем'янюк)

"Священний подарунок від Бога – й до Бога 
для кожної живої душі – 
дорога Віри, Надії й Любові, 
аби пізнати справжнє торжество Розуму і Духу"

(Сергій Губерначук)