Публікації за тегом: Поезії

"Кожен місяць, кожну пору
на землі нове вбрання.
Й ми самі не ті, що вчора, –
ми зростаємо щодня.
Глянь навколо оком пильним
і побачиш зміни ці.
Ось повільно, неухильно
Йдуть по черзі місяці."
(Наталя Забіла)

"День за днем,
за тижнем тижні –
непомітно лине час.
Різні зміни дивовижні
відбуваються круг нас.
От зима, весна та літо,
осінь, потім знов зима…
Сивий час летить над світом,
і кінця йому нема."

(Наталя Забіла)

Прекрасні дитячі вірші відомого українського поета Леоніда Куліша-Зінькова про кожен із дванадцяти місяців року: січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень зі збірки "Сонячний дощик".

 

"Налякаю тебе голубою гостинністю
на далекому й жовтому озері Зе́ро.
Усолоджу високим вином з вірогідністю,
що зломлю об портрета твойого всі пера!"

(Сергій Губерначук)

"Привітала літній день
Польова ромашка,
У небесну чисту синь
Полетіла пташка.
Цей чудовий літній день
Барвами чарує
І мелодії пісень
Щедро всім дарує."

(Ганна Максимович)

"Старанно в небо дивилась ялина,
Ковдру зірок виплітала хмарина.
В сяєво місяць сповив полонини,
А на смереках блискучі хустини.
Вітри у горах тихенько блукали,
Мрії на вітах дерев колисали.
Лагідний ранок підкрався навшпиньки
Й замилувався: як хороше ниньки..."

(Марія Дем’янюк)

Поетична збірка «Світань» включає ліричні вірші філософського, духовного, патріотичного, пейзажного, інтимного спрямування, а також вірші для дітей, наповнені щирими почуттями любові і захоплення оточуючим світом. Поезія авторки світла й ніжна, і цим світлом вона прагне поділитися з читачами. 

"Руки мамині найтепліші.
 Як мені їх не любити?
Ще до року мене вчила
Слово "мама" говорити.
Кожен з нас це пам'ятає
І вшановує віками:
Найтепліші руки можуть
Бути тільки лиш у мами."

(Вікторія Стасів)

"Я народилась і зростала на Опіллі, у мальовничому краї чудових лісів та зелених лук, цілющих джерел і гомінливих струмочків, чистих озер та річок; у милому для ока краї, де людина живе в гармонії з природою, де відчувається природна чистота води та повітря. В нашій родині завжди шанобливо ставились до природи та навчали  дітей бачити і відчувати її красу. Це формувало мій світогляд. Тепер вивчаю історію культури України." (Ганна Максимович)

"Орнаментальна ознака –
Творити об'єктивний світ.
Щира душа –
Любові світ;
Щира душа –
Це Духовна краса,
Мов чисті небеса."

(Людмила Кибалка)

"Радіє сонце з висоти Небес,
Метелики кружляють над травою,
Ромашку обнімає деревій,
Тут все в гармонії з Тобою.
Мене Ти огортаєш вітерцем,
І пестиш сонячним промінням,
– Люби мене! – Про це говорить тут усе,
Бо це твоє найвище людське вміння."

(Галина Бойко)

"Ти стукав у двері мого серця, Боже,
Тук-тук, тук-тук і знову й знов.
Це так до мене промовляла
Твоя незвідана Любов.
Та мить прийшла, я серце причинила
Ти так нечутно увійшов.
Та я лиш Духом міркувала,
Що це прийшла Твоя Любов."
(Галина Бойко)

Вікторія Стасів, студентка Львівської Політехніки, - творча та неординарна натура. Вона пише вірші для дітей українською та англійською мовами, втілює їх у папері, викладає на ютубі... Відтепер наші читачі можуть бачити твори Вікторії на "Малій Сторінці".

"Матуся вишивала рушника.
Вкладала біль, любов, молитву, віру,
Щоб Бог беріг життя дитиноньки 
Й подарував їй славну долю й щиру.

Вкладались ниточки у пелюстки
рожевії, червонії, блакитні... 
Й листочки зеленіли на стеблі,
щоб радісно було дитині в світі..."

(Галина Римар)

"Пливу всім плином по Тобі,
де зупинилися два серця.
Поміж рожевих голубів,
між світлих душ і чорних вдів
Тепер не смійся і не сердься!
Тепер ми зернятко одне,
хай вітер нас закине в гори.
Хто знав Тебе або Мене –
нехай ті гори обмине..,
бо наше щастя – їхнє горе!" 

                                            (Сергій Губерначук)

"Вона народила сина,
Навчила його ходити.
Як виріс, казала: “Дитино,
Приходимо в світ, щоб любити!”
В очах його сині волошки,
А коси, мов стигле жито.
Він жити не вміє “потрошку” – 
На краще все прагне змінити...."

(Марія Дем'янюк)

"Малий Іванко народився взимку,
в морозну, сніжну, світлу диво-ніч,
це стало чотирнадцятого січня,
в селянській хаті, у Брусилові.
Про нього гарно дбали діти старші -
Одарка, Федір, і Палажка, і Василь,
й Михайло. Поважали працю змалку.
Усьому вчились у своїх батьків..."

(Галина Римар)

"Наснилось калині,
Що хлопця любила.
Від згадки про те паленіли уста,
А вже ж і не літо, осіння сльота.
А вже ж і не осінь, холодна зима.
І вітер б’є в очі і сонця нема.
Наснилось калині,
Що хлопця любила.
З вогню в нього губи,
Її він голубив…" 

(Володимир Даник)

"Квітка з твоєї долоні
проросла у моєму серці.
Тану в твоєму полоні
крапелиною в сині озерця.
Ніжність твоя до нестями
гладить моє волосся.
Серце ледь чутно співає,
райдужне двоголосся.
Звідки такі мережки
слів неймовірно ніжних?.."
(Марія Дем’янюк)

"Ісусик маленький, як Сонечко з неба
Свої рученята підносить до тебе,
І дякує Богу, і всіх нас вітає,
Усі веселімся: “Христос ся Рождає!”

(Галина Бойко)