Публікації за тегом: Поезії

Сортувати:    За датою    За назвою

Картина відомого українського художника-пейзажиста Костянтина Степанюка"Пливу всім плином по Тобі,
де зупинилися два серця.
Поміж рожевих голубів,
між світлих душ і чорних вдів
Тепер не смійся і не сердься!
Тепер ми зернятко одне,
хай вітер нас закине в гори.
Хто знав Тебе або Мене –
нехай ті гори обмине..,
бо наше щастя – їхнє горе!

                                            (Сергій Губерначук)

Біда в домі. Картина Миколи Мазура.

"Вона народила сина,
Навчила його ходити.
Як виріс, казала: “Дитино,
Приходимо в світ, щоб любити!”
В очах його сині волошки,
А коси, мов стигле жито.
Він жити не вміє “потрошку” – 
На краще все прагне змінити...."

(Марія Дем'янюк)

Галина Римар. Про Івана Огієнка. Поезії. Брусилів."Малий Іванко народився взимку,
в морозну, сніжну, світлу диво-ніч,
це стало чотирнадцятого січня,
в селянській хаті, у Брусилові.
Про нього гарно дбали діти старші -
Одарка, Федір, і Палажка, і Василь,
й Михайло. Поважали працю змалку.
Усьому вчились у своїх батьків..."

(Галина Римар)

Володимир Даник, український поет, письменник, пісняр. Калина у вірші і в пісні."Наснилось калині,
Що хлопця любила.
Від згадки про те паленіли уста,
А вже ж і не літо, осіння сльота.
А вже ж і не осінь, холодна зима.
І вітер б’є в очі і сонця нема.
Наснилось калині,
Що хлопця любила.
З вогню в нього губи,
Її він голубив…

(Володимир Даник)

Люда - картина Миколи Мазура (2003 р.), фрагмент"Квітка з твоєї долоні
проросла у моєму серці.
Тану в твоєму полоні
крапелиною в сині озерця.
Ніжність твоя до нестями
гладить моє волосся.
Серце ледь чутно співає,
райдужне двоголосся.
Звідки такі мережки
слів неймовірно ніжних?.."

(Марія Дем’янюк)

Пацлавська чудотворна ікона Пресвятої Богородицісусик маленький, як Сонечко з неба
Свої рученята підносить до тебе,
І дякує Богу, і всіх нас вітає,
Усі веселімся: “Христос ся Рождає!”

(Галина Бойко)

Ліна Костенко. Вірш, присвячений Василю Сліпаку. Міф. Ті, що народжуються раз на століття..."Ті, що народжуються раз на століття,
умерти можуть кожен день.
Кулі примхливі, як дівчата, —
вибирають найкращих..."

(Ліна Костенко)

Блог письменника Володимира Даника. Гумористичні поезії до Нового року."А надія горить, як свіча,
І невпевнено так, і стооко!
Ну, чого нам завжди вистача
І біди, і тяжкої мороки?!
Але кожен погодитись рад –
Бо і доля до болю смугаста! –
Що країна маленьких зарплат –
Все ж... країна найбільшого щастя!"

(Володимир Даник)

Володимир Даник. Стаття та поезії про студенство. Студенський вальс. "Очі і ніжні, і милі! 
Юності даль золота.
Ніби вируюча хвиля,
Линуть квітучі літа!
Роки студентські крилаті!
Прийде хвилина оця –
Знову у вальсі кружляти,
Щоб поєднати серця!"

(Володимир Даник)

Наталя Карпенко. Дитячі вірші про зиму. Зима. Малюнок Даші Кухарчук, учениці Кустинського ліцею, що на Рівненщині. Викладач - відомий український художник Костянтин Степанюк. "...Грудню, ти у нас козак,
На всі витівки мастак.
Тільки треба у двори
Натрусити сніг згори.
Білу хмару запрягти,
Голу землю зодягти."

(Наталя Карпенко)

Ірина Мацкова, українська поетка, яка мешкає у Словаччині. Член Спілки українських письменників Словаччини. Дипломантка Міжнародного літературного конкурсу Коронація слова (2017 - 2019 р.р.)Ірина Мацкова - член Спілки українських письменників Словаччини. В Україні зі своєю поетичною та пісенною творчістю виступала на радіо «Культура», в школах, бібліотеках, в Національному музеї літератури України. Приймала участь у благодійних акціях українських письменників та Всеукраїнського Інтеграційного Руху "ВІР в Україну" - Believe in Ukraine по допомозі дітям-сиротам, важко хворим дітям та школярам бібліотеки міста Красногорівка. У Словаччині виступала на радіо та телебаченні в передачах національних меншин, серед української громади, молоді та жителів міст,  пропагуючи українську культуру, народні традиції.  Нагороджена дипломами  Міжнародного літературного конкурсу «Коронація слова» (2017 - 2019 р.р.) у номінаціях: "Віршовані твори для дітей" та "Пісенна лірика". Увазі наших любих читачів пропонуємо добірки поезій,  надрукованих у літературно-мистецькому та публіцистичному журналі Спілки українських письменників Словаччини «ДУКЛЯ», журналі для дітей «ВЕСЕЛКА», в двотижневику Союзу русинів-українців Словаччини «НОВЕ ЖИТТЯ», в культурологічному просвітницькому тижневику «Слово Просвіти» та у поетичній збірці «Прийде Весна» (2019 р.).

Вадим Крищенко, український поет"Згадується… Колись надіслав кілька пісенних віршів одному з композиторів Черкащини, а потім одержую відповідь. Мовляв, так, вірші цікаві… Але ще цікавіше, а що у вас вийшло нині, так би мовити… з-під пера! Якби подібне питання у ці дні виникло б у читачів щодо творчих поривань такого майстра слова, як Вадим Крищенко, то хорошою відповіддю на нього могла б бути досить розлога публікація поета у газеті «Літературна Україна» (номер від 23 листопада 2019 року). Приведені там і вірші з пісенним корінням, і вірші загалом не пісенні. Що аж ніяк не применшує ні глибини їх змісту, ні актуальності їх тематики. Вірш, яким розпочинається добірка, має назву «Я нікого уже не боюсь». Поет пише нібито про власне, про глибоко особисте. Але це глибоко особисте дуже близьке думам і прагненням багатьох українців..." (Володимир Даник)

Чарівний кіт. Витинанка Людмили Мазур - фрагмент."І муркоче котик
Лагідний Муркотик.
Муркотить тихенько
Пісеньку гарненьку:
“Мур-мур-мур, дитятко,
Треба міцно спатки,
Щоб раненько встати,
Мишку вполювати.
Їй замуркотіти 
Й потім відпустити”."

(Марія Дем’янюк)

Володимир Даник. Іронічні мініатюри і відчуття свята.

"Ну, та що ви... ніхто не кисне
На тривожній такій межі!
Є у нас і народна пісня
Та і посмішка від душі..."

(Володимир Даник)

Володимир Даник. Зі сторінок парламентcької газети. Іронічні мініатюри. Публікації у Голосі України."Життя… гай-гай… і радістю, й журбою…
Бо і немало – і снігів, і криг!
Степан, бува, іронією злою
Може дістати кожного і всіх.
Степан доводить… бо і вдача – рвійна!
Бо все ж у нього – судження своє.
– У нас начальство – дуже релігійне…
Бо по церквах – завжди поклони б’є!
Свою ж незгоду з ним – зразу ж Микита.
– Даремно ти це зводиш… на хи-хи…
За це потрібно все ж… тільки хвалити!
Бо як-не-як… замолюють гріхи."

                                           (Володимир Даник)

Володимир Ухач. Три патрони (збірка патріотичних віршів)

 "Моя Україна не зубожіла,
Досить стогнати!
ЇЇ вічна слава вогнем не згоріла – 
Треба лиш знати.
Моя Україна стрічає світанки
У променях бою.
В її поєдинках загоюють рани
Могутні герої.
Моя Україна не тужить,
Вона здобуває!
Хто землю осквернить, спаплюжить,
В блаженному гніві палає..." 
(Володимир Ухач)

Володимир Даник. Поетичні усмішки. 7 днів Черкаси. Роздуми Рябка."В голосі Гриця – і штормів, і гроз,
Вкотре до кума присікався строго:
– Ти у політику... пнешся чогось...
А ти у ній – розумієш хоч трохи?!
Ну, а кум скаже – як чарку налий...
І усміхнеться і стрімко, і юно:
– Ну, як політик... я трохи слабкий,
Я фахівець з блокування трибуни!"  (Володимир Даник)​

Сергій Губерначук. Щодня. Цикл поезій. У розділі використано картини відомого українського художника Анатолія Криволапа."Над кожним днем ще вище небо.
Бо нижчає земля.
Пітьом та сонць смугаста зебра
носила немовля. 
Воно зросло на чоловіка.
А згодом – старика.
З тих літ між поколінь без ліку
і ллється ця ріка."  (Сергій Губерначук)

Володимир Даник. Інавгурація у Черкаському технологічному. У ЧДТУ відбулася інагурація нового навчального року."Живемо у часи, коли багато що оновлюється і набуває нових барв. І слова, нібито давно знайомі, уже вживаємо у дуже несподіваних для себе випадках. Та і нові слова з’являються. Слово інавгурація і чути, і читати доводилося. І переважно це було пов’язано з початком виконання президентських обов’язків. Нині ж це слово було уже адресовано початку нового навчального року у технологічному університеті... Бо на об’яві повідомлялося, що має бути інавгурація... нового  (2019 – 2020) навчального року у цьому уже добре відомому виші. Звичайно ж, урочистості з приводу початку занять проводилися у технологічному універі і раніше. Але ж слово інавгурація вживалося з цього приводу уперше. А нове слово – це і новизна у його фактичному втіленні. Отож у чому себе виявила новизна у проведенні університетського свята?! Свята, на якому, до речі, було немало поважних гостей... Можливо, усі елементи новизни цього вельми традиційного свята і не згадаю, бо їх загалом було немало. Мова йтиме лише про те, що найбільше запам’яталося..." (Володимир Даник)

Сергій Губерначук. Джунґлі. Цикл поезій. У розділі використано картини української художниці Катерини Василівни Білокур. "Коли я вітром оперезався і літати научався,
ставало легше не мені, а тим, хто лишався.
Просто писалося кожній букві, кожній крапці
час у свідки набивався.
Бо свідок такого не я і не ті… я – летів
по появі своїх почуттів, по піднебінню неба,
і вище – до Феба, у рай-надсвіти..."

(Сергій Губерначук)


Всього:
793
На початок
Попередня
Поточна сторінка: 7
2   3   4   5   6   7   8   9   10   11   12  
Наступна
В кінець

Споріднені мітки:     Марія Пригара    Ігор Римарук    Анатолій Качан    Василь Голобородько    Верлібри (вірші)    Василь Шаройко    Петро Гулак-Артемовський     Наталка Поклад    Софія Майданська    Леся Українка    Олена Пчілка    Грицько Бойко    Володимир Підпалий    Василь Герасим'юк    Іван Малкович    Анатолій Мойсієнко    Уляна Кравченко    Абетка, літери, азбука, букварик    Олена Журлива    Богдан Лепкий    Ігор Павлюк    Ганна Черінь    Книжковий огляд   
Топ-теми