Публікації за тегом: Поезії

"Знаємо, що неньку нашу Україну,
Просто не дозволите скривдити ви, ні!
Повертайся, доню,
Повертайся, сину,
Повертайтеся
з війни
живі..."

(Віктор Савенков)

 

 

"Весна! Сніжить... Краплиночки злітають з висоти.
У небі між хмаринками пташиний ключ летить.
Вітаються із сонечком підсніжники малі,
У небі на галявинках зросли і на землі.
І всі звірята радісно спішать мерщій у двір-
Помилуватись квітами!
Весніє... Вір-не-вір..."

(Тетяна Строкач)

 

Мене звати Грегуль Наталія Миколаївна. Я киянка і пишу вірші українською та російською мовами. Два мої українські вірші «Україна» та «Колискова пісня» увійшли до збірки Новітньої Української Поезії під назвою «За межею означень», виданої в 2009 році в Івано-Франківську видавництвом «Місто НВ». Також я розміcтила свої вірші на сайті www.poetryclub.com.ua під ніком Vasilisa. «Колискову пісню» у виконанні учениці Березанської музичної школи (музика Анаталія Суського), розміщена на www.youtube.com. За освітою я педагог, викладач англійської мови та біології.

 

 

"Не поспішаючи, прийшла зима.
Тихенько так у двері стукотіла.
Покрила снігом всі поля
І ковдрою дахи прикрила.
Морозом ріки зупинила,
На вікнах гарний слід лишила,
І з вітром довго гомоніла,
Що кучугур нам наробила.
Тепер картинка в нас нова
Чарівна, біла, снігова."

(Тетяна Прокоф’єва)

 

"Хіба не диво бачити красу,
Як кожен ранок вбирається в росу.
Дарує радість нам і насолоду,
Осінь чудова в будь-яку погоду.
Ці неймовірно ніжні кольори,
Такі яскраві та живі,
Вони мов життєдайне джерело,
Від них йде ласка та тепло..."

(Тетяна Прокоф’єва)

 

"Несе киця вроду,
Пухнастий хвіст гнеться,
Хто її побачить —
За нею ув'ється.
Киця ж, ох і киця!
Дам їсти й напиться.
Ти така хороша,
Дай хоч подивиться..."

(Юлія Дмитренко-Деспоташвілі)

 

"Серце із серцем розмовляло.
Одне з них запитало:
– Де шукати Добро?
– Там злагода панує,
Де душевна гармонія існує.
Любов завжди Радість дарує,
Віру й Надію примножує,
Тож у кожному з нас живе Добро, –
Інше відповіло."

(Людмила Кибалка)

 

"Three days into.
‘Orcs’ invasion of Ukraine.
It was spotted by a satellite.
In the north of the country.
The very same morning.
In Bucha just outside Kyiv.
A 67-year-old was standing.
Outside his local supermarket..."

(Kurama)

 

 

“Beneath his green helmet.
Dark shadows ringed his eyes.
He had been on his feet.
All night fighting.
Like many on Ukraine's eastern front.
He is both battle-hardened and war-weary.
“It's difficult.
People don't get enough sleep.”...”

(Kurama)

 

“Every night I was going berserk.
Knowing that my son was lying out.
There in the freezing cold and.
There was nothing to cover him.”

(Kurama)

 

 

 

"Нехай помножать радістю серця
пісні, з якими можна ввись майнути
і небо осягнути до кінця."

(Сергій Губерначук)

 

 

 

 

 

"Біля мене на подушці
Спить сіренький зайчик Пушка.
Біля котика Мурка
Тихо мишка прилягла.
А у зоряній торбинці
Місяць сон несе дитинці."

(Інна Паламарчук)

 

 

"Був котик один у селі,
Боявся торкатись землі.
Ходив по деревах,
Грав співом по нервах, —
Тепер живе на кораблі."

(Юлія Дмитренко-Деспоташвілі)

 

 

 

"розсікається тиша
сиреною
хором сирен
з голосних телефонів
зусебіч вусебіч
до страти
залишаються миті
тобі пропонують ховатись
але ти не грішив
і тебе роздирає чому..."

(Галина Мирослава)

 

"Ти даєш мені все! Ти – мов сонце велике!
На палаючий день перероджуєш ніч
і на крилах пісень, полохливих і диких,
надсилаєш мене до божественних віч!"

(Сергій Губерначук)

 

 

 

 

"Тремти, вороже!
Новий рік
Нова осяює держава!
І вже на "Слава Україні!"
Відповідає цілий світ:
"Героям твоїм честь та слава!""

(Юлія Дмитренко-Деспоташвілі)

 

 

"Живи все довше-довше
і пам'ятай все більше
тільки про любов."

(Сергій Губерначук)

 

 

 

 

 

 

“But if necessary.
We'll come back and repair.
The lines every day.
The people need light.”

(Kurama)

 

 

 

"Long bursts of automatic gunfire.
Rattled across.
The grey, stubbled fields.
On the front line.
Between Soledar and.
The neighbouring town of Bakhmut.
During an intense gun and.
Artillery battle."

(Kurama)

 

"Against a backdrop.
Of muffled booms.
From the frontlines.
To the south and east.
People sank to their knees.
And threw roses.
In front of the van.
As it inched past them..."

(Kurama)