Як і рідна мова, звичаї, традиції об'єднують людей в один народ
Наш український народ має багату і оригінальну культуру, надбану численними поколіннями. З давніх часів до нас ідуть життєва мудрість та настанови щодо способу життя. Вони закладені в українських звичаях, святах, обрядах, фольклорі. Це — світовідчуття та світосприймання нашого народу. Українські традиції пояснюють та обґрунтовують взаємини між людьми, між людьми і природою, духовну цінність кожної окремої людини, і народу взагалі.
Рід наш прекрасний духовністю. Наші пращури відбирали найцінніші надбання, збагачуючи їх, і бережливо передавали з покоління до покоління. Українці вміли відчувати природу, черпати здоров’я, силу й красу з її лона; всі творчі сили людини були спрямовані на зміцнення сім’ї, свого роду. Отож не забудьмо свого прямого обов'язку і продовжимо справу наших предків.
Прийшла зима. Випав перший сніг, наступили морози і покрилися кригою ріки. В селі всі господарські роботи закінчено. Господарі ховають реманент, лагодять сани, їздять до млина та готуються до Різдвяних свят... Господині прядуть. Дівчата вишивають і щоранку вмиваються «першим снігом» та витираються червоною крайкою — «щоб були рожеві лиця». Парубки допомагають батькам, а у вільний час заважають дівчатам вишивати. Наближається період угадування на майбутній рік, а разом із цим надходить і час старих традиційних розваг сільської молоді — розваг, що сповнені чаром первісної поезії нашого народу.
Зимовий цикл українських свят:
4 грудня - Свято Введення (Третя Пречиста)
13 грудня - День Андрія Первозваного
14 грудня - Наума
17 грудня - Варвари
18 грудня - Сави19 грудня - День Святого Миколая
22 грудня - День святої Анни
25 грудня - Спиридона Сонцеворота1 січня - Новий рік. Новорічна коляда
2 січня - День святого Гната
13 січня - Меланки (Маланки), Щедрий вечір, щедра кутя
14 січня - Новий старий рік та свято Василя
18 січня - Голодна кутя або Другий Свят-вечір (Голодний Святвечір)
19 січня - Свято Водохреща (Йордан)
20 січня - Івана Хрестителя
29 січня - Петра Вериги.
24 лютого - День святого Власа
4 березня - День преподобного Льва
9 березня - "Обретіння"
Касіянів день
Масляна (Колодій, Масниця) - 7 березня 2021 року
(7 березня 2021 - М’ясопусна неділя;
14 березня 2021 - Сиропусна неділя. Прощена неділя.)
18 березня - День святого Конона
"Хрестя"
7 квітня - Благовіщення Пресвятої Богородиці
8 квітня - Благовісника
21 квітня - День святого Руфа
Вербна неділя - 25 квітня 2021 року
Страсний ("Білий") тиждень - останній тиждень перед Великоднем:
Страсний понеділок
Страсний вівторок
Чиста середа
Навський Великдень
Чистий четвер Чистий Четвер - 29 квітня 2021 року
Страсна п’ятниця
Великодня субота
Великодня нічВеликдень - 2 травня 2021 року
Великодній понеділок (Волочильний, Обливальний, Поливальний, Водяний понеділок) - 3 травня 2021 року
В основі літнього обрядового циклу лежить культ рослинності та магія заклинання майбутнього врожаю, культ сонця та культ померлих. Він включає такі основні свята: Зелені свята (Трійцю), Купайла (Івана Купала), Петрів День (Петра та Павла) та призабуті нині свята Лади, Ярила, Громові свята. З-поміж урочистостей літнього обрядового циклу найважливішими були Зелені свята, які не мають точно визначеної дати, а випадають через сім тижнів після Великодня.
Літній цикл свят:
5 травня - Ляля, або Красна гірка
22 травня - День святого Миколи Чудотворця
23 травня - "Симонове зело"
10 червня 2021 року відзначаємо Вознесіння Господнє.
Трійця (Зелені свята, П'ятидесятниця): у 2021 році - 20 червня
25 червня - День Онуфрія Великого
1 серпня - День святої Мокрини
Головними моментами осіннього циклу українських традиційних свят були звичаї, приурочені до завершення збору врожаю чи повернення худоби з літніх пасовищ. У них, як і в попередніх циклах, відображена головна селянська турбота - забезпечення родючості полів, плодючості худоби, продовження людського роду. Обряди осіннього циклу також були спрямовані на родинне життя: з Покрови починалися весілля, а на Введення, Катерини та Андрія ворожили на обранців. Обрядові дії переважно переносилися у приміщення, набуваючи форми вечорниць.
Осінній цикл свят:
9 серпня - День святого Палія
14 серпня - Маковія (Маковея). Свято «Першого Спаса», «Спаса на воді», «Медового Спаса»
28 серпня - "Перша Пречиста"
11 вересня - "Головосіка"
14 вересня - "Семена"
21 вересня - "Друга Пречиста"
27 вересня - "Здвиження Чесного Хреста"
14 жовтня - свято Покрови Пресвятої Богородиці
8 листопада - Святого Дмитра
10 листопада - День святої П'ятниці
14 листопада - Кузьми-Дем'яна
21 листопада - День святого Михайла
Кожна нація, кожен народ, навіть кожна соціальна група має свої звичаї, що виробилися протягом багатьох століть і освячені віками. Але звичаї — це не відокремлене явище в житті народу, це — втілені в рух і дію світовідчуття, світосприймання та взаємини між окремими людьми. А ці взаємини і світовідчуття безпосередньо впливають на духову культуру даного народу, що в свою чергу впливає на процес постання народної творчости. Саме тому народна творчість нерозривно зв’язана зі звичаями народу. Звичаї народу — це ті прикмети, по яких розпізнається народ не тільки в сучасному, а і в його історичному минулому.
Традиції українського народного виховання сформовані та відшліфовані через безперервне застосування протягом багатьох віків. Це ціла педагогічна система поглядів, ідеалів та засобів батьківсько-материнського, а також суспільного впливу на дітей та молодь.
Дякую
спасибі
Велике дякую)
дякую
Дякую