Українські народні традиції. Свята українського народу

• Все
• Текст
• Вкладені публікації (6)
• Відгуки (30)
• Мітки (5)

Прийшла зима. Випав перший сніг, наступили морози і покрилися кригою ріки. В селі всі господарські роботи закінчено. Господарі ховають реманент, лагодять сани, їздять до млина та готуються до Різдвяних свят... Господині прядуть. Дівчата вишивають і щоранку вмиваються «першим снігом» та витираються червоною крайкою — «щоб були рожеві лиця». Парубки допомагають батькам, а у вільний час заважають дівчатам вишивати. Наближається період угадування на майбутній рік, а разом із цим надходить і час старих традиційних розваг сільської молоді — розваг, що сповнені чаром первісної поезії нашого народу.

 

Зимовий цикл українських свят:

4 грудня - Свято Введення (Третя Пречиста)

7 грудня - Свято Катерини 

13 грудня - День Андрія Первозваного

14 грудня - Наума
17 грудня - Варвари
18 грудня - Сави

19 грудня - День Святого Миколая

22 грудня - День святої Анни
25 грудня - Спиридона Сонцеворота

1 січня - Новий рік. Новорічна коляда

2 січня   - День святого Гната

6 січня - Святвечір

7 січня - Різдво Христове

13 січня - Меланки (Маланки), Щедрий вечір, щедра кутя

14 січня - Новий старий рік та свято Василя 

18 січня - Голодна кутя або Другий Свят-вечір (Голодний Святвечір)

19 січня - Свято Водохреща (Йордан) 

20 січня - Івана Хрестителя

29 січня - Петра Вериги.

 

Разом з пробудженням природи від зимового сну на нашій землі, в Україні, починається цикл народніх весняних свят, пов’язаних з стародавніми міфами та віруванням, супроводжених піснями, іграми та хороводами. Народ наш у своїх казках створив чудовий образ весни — гарної молодої дівчини з вінком квітів на голові. Вона, ця дівчина-весна — бажаний і довгожданий гість, її закликають дівчата піснями-веснянками, її зустрічають діти з дарами — солодким печивом у вигляді пташок, її уособлює найкраща з дівчат напередодні Святого Юрія, «Ляля» або «Леля», що одягає на себе білу вишиту сорочку, кладе на голову вінок з весняних квітів, оперізується «зеленим» поясом з трави і квітів і роздає дівчатам дари — вінки, що вістять весілля. Народній образ весни — це образ краси, сили і надії.

Весняний цикл свят:

15 лютого - Стрітення

Масляна (Колодій, Масниця) - 4 березня 2019 року

24 лютого - День святого Власа

4 березня - День преподобного Льва

9 березня - "Обретіння"

Касіянів день

14 березня - "Явдохи" 

18 березня - День святого Конона

22 березня - "Сорок Святих" 

30 березня - "Теплий Олекса"

"Хрестя"

7 квітня - Благовіщення Пресвятої Богородиці 

8 квітня - Благовісника

21 квітня - День святого Руфа

Вербна неділя - 21 квітня 2019 року

"Білий тиждень" - останній тиждень перед Великоднем:
Страсний понеділок
Страсний вівторок
Чиста середа
Навський Великдень
Чистий четвер
Страсна п’ятниця
Великодня субота
Великодня ніч

Великдень - 28 квітня 2019 року

Великодній понеділок (Волочильний, Обливальний, Поливальний, Водяний понеділок)

 

В основі літнього обрядового циклу лежить культ рослинності та магія заклинання майбутнього врожаю, культ сонця та культ померлих. Він включає такі основні свята: Зелені свята (Трійцю), Купайла (Івана Купала), Петрів День (Петра та Павла) та призабуті нині свята Лади, Ярила, Громові свята. З-поміж урочистостей літнього обрядового циклу найважливішими були Зелені свята, які не мають точно визначеної дати, а випадають через сім тижнів після Великодня.

 

 

 

Літній цикл свят:

5 травня - Ляля, або Красна гірка

6 травня - День святого Юрія

17 травня 2018 року відзначаємо Вознесіння Господнє. 

23 травня - "Симонове зело"

22 травня - День святого Миколи Чудотворця

Трійця (Зелені свята, П'ятидесятниця) (у 2019 році - 16 червня)

25 червня - День Онуфрія Великого

7 липня - Івана Купала

12 липня - Петра і Павла 

1 серпня - День святої Мокрини

 

Головними моментами осіннього циклу українських традиційних свят були звичаї, приурочені до завершення збору врожаю чи повернення худоби з літніх пасовищ. У них, як і в попередніх циклах, відображена головна селянська турбота - забезпечення родючості полів, плодючості худоби, продовження людського роду. Обряди осіннього циклу також були спрямовані на родинне життя: з Покрови починалися весілля, а на Введення, Катерини та Андрія ворожили на обранців. Обрядові дії переважно переносилися у приміщення, набуваючи форми вечорниць.

 

 

Осінній цикл свят:

2 серпня - День Пророка Іллі

9 серпня - День святого Палія

14 серпня - Маковія (Маковея). Свято «Першого Спаса», «Спаса на воді», «Медового Спаса»

19 серпня - Великий Спас 

28 серпня - "Перша Пречиста"

11 вересня - "Головосіка"

14 вересня - "Семена"

21 вересня - "Друга Пречиста"

27 вересня - "Здвиження Чесного Хреста"

14 жовтня - свято Покрови Пресвятої Богородиці

8 листопада - Святого Дмитра

10 листопада - День святої П'ятниці

14 листопада - Кузьми-Дем'яна 

21 листопада - День святого Михайла

 

Кожна нація, кожен народ, навіть кожна соціальна група має свої звичаї, що виробилися протягом багатьох століть і освячені віками. Але звичаї — це не відокремлене явище в житті народу, це — втілені в рух і дію світовідчуття, світосприймання та взаємини між окремими людьми. А ці взаємини і світовідчуття безпосередньо впливають на духову культуру даного народу, що в свою чергу впливає на процес постання народної творчости. Саме тому народна творчість нерозривно зв’язана зі звичаями народу. Звичаї народу — це ті прикмети, по яких розпізнається народ не тільки в сучасному, а і в його історичному минулому.

Традиції українського народного виховання сформовані та відшліфовані через безперервне застосування протягом багатьох віків. Це ціла педагогічна система поглядів, ідеалів та засобів батьківсько-материнського, а також суспільного впливу на дітей та молодь.