На сайті
Дошка оголошень Додати оголошення

Весняні народні традиції та звичаї в Україні


ДНЕСЬ ВЕСНА КРАСУЄТЬСЯ...

 

Українські народні традиції та звичаї, весняний цикл свят


Разом з пробудженням природи від зимового сну на нашій землі, в Україні, починається цикл народніх весняних свят, пов’язаних з стародавніми міфами та віруванням, супроводжених піснями, іграми та хороводами.
Народ наш у своїх казках створив чудовий образ весни — гарної молодої дівчини з вінком квітів на голові. Вона, ця дівчина-весна — бажаний і довгожданий гість, її закликають дівчата піснями-веснянками, її зустрічають діти з дарами — солодким печивом у вигляді пташок, її уособлює найкраща з дівчат напередодні Святого Юрія, «Ляля» або «Леля», що одягає на себе білу вишиту сорочку, кладе на голову вінок з весняних квітів, оперізується «зеленим» поясом з трави і квітів і роздає дівчатам дари — вінки, що вістять весілля.
Народній образ весни — це образ краси, сили і надії.
Головним святом весняного циклу є Великдень — найбільше християнське свято нашої Батьківщини, коли ми з глибокою вірою в серці висловлюємо слова: «Воскресне Україна!»
Хороводи дівчат, «вулиця» сільської молоді, забави дітей, зустріч птахів, що повертаються з вирію, травневі свята і нарешті «зільник» — чарівна казка нашої старовини. Все це — українська весна, голос предків наших, дорога поезія нашої Батьківщини.
* * *
Наші предки, стародавні слов’яни, подібно до англосаксів, ділили рік на дві частини: зиму і літо або на зимове і літнє сонцестояння — Коляду і Купала. Ось чому в стародавніх народніх казках з зимою бореться не весна, а літо — гарна молода дівчина.
У предків теперішніх німців рік ділився на три частини: зиму, весну і літо.
Ймовірно, що з розвитком сусідських стосунків, слов’яни запозичили від німців тричастинний поділ року, і тільки геть пізніше рік почав у нас ділитися на чотири частини: зиму, весну, літо й осінь.
У старих писаних пам’ятках Руси-України слово «весна» зустрічається часто, як ось:
«Жатву и весну тъ съзьда». (1073 рік.) «Весна убо украшаетъ цвЬты землю». («Слово Данила Заточника»).
Щодо походження слова «весна», то в науковій літературі є кілька більш-менш ймовірних припущень. Так, Карл Рейф у своєму словнику виводить слово «весна» з санскритського «Vasanta» — свято весни. В словнику Крейзбра (Fr. Kreuzbr, «Religions de L’Antiquité...», Paris, 1825) слово «весна» пояснюється індійським «Вішну».
Дехто з дослідників вважає слово «весна» співзвучним з гебрейським (старожидівським) «Nisan» — що означає не тільки місяць березень, а й інші весняні місяці, з яких квітень називається «Iаг». («Рус. п. н. празн.», ІІІ, М. 1838)    
В українській мові, як і в мовах інших слов’янських народів, крім слова «весна», вживається і «ярь».  «Ярь — наш отець і мати, хто не посіє, не буде збирати». А звідси і «ярина», «ярове поле», «ярові хліба» і т.д.
Початок і час тривання весни, як відомо, залежать від кліматичних умов чи, краще сказати, від географічного положення країни. Колись було багато спроб визначити межі весни (її початок і кінець) для тієї чи іншої місцевости. Ще лютує зима хуртовинами, ще стоять тріскучі морози і лежать великі сніги, а в повітрі вже пахне весною. Здається, що зима хоче надолужити прогаяний час, а тому й лютує; але дарма, бо вже йде не до Різдва, а до Великодня ... 

За матеріалами: Олекса Воропай. "Звичаї нашого народу". Етнографічний нарис. Том 1. "Українське видавництво", 1958, стор. 139- 143.

* * *

Цикл весняних свят завжди супроводжується піснями, іграми та хороводами. До весняного календаря наші прадіди зараховували й свято Стрітення (15 лютого), яке вважалось перехідним містком від зимового до весняного обрядового циклу: це був день першої зустрічі зими з літом. Але справжній прихід весни пов'язувався з появою перших птахів: прилітаючи з вирію, вони на крилах несуть весну-літо, а в образі птахів прилітають душі новонароджених та прабатьків, які охороняють врожай. Приблизним початком весни вважався день преподобної мучениці Євдокії, або Явдохи (14 березня). За старим стилем Євдокії святкували 1 березня, а цей день вважали початком нового року, який приходить із пробудженням природи. Весняний цикл календарних свят мав особливе значення, бо пов'язувався з закладанням майбутнього врожаю. Тому люди за допомогою обрядів та ритуальних дій намагалися всіляко прискорити прихід весни, тепла, дощу. Вони вірили, що весна принесе щедрі дари, коли її шанувати, співати їй хвалу, закликати її. Так як цей період пов'язувався ще й із пробудженням людських почуттів, то весняна обрядовість багата розмаїтими молодіжними розвагами та поетичними народними співами - веснянками, що пронизували не одне свято та обрядове дійство. Головним святом весняного циклу є  Великдень (Воскресіння Господнє) - найбільше християнське свято, яке органічно поєднує язичницькі ритуали та церковні обряди, а завершується весняний обрядовий цикл Вознесінням Господнім на сороковий день після Великодня, щорічно у четвер.  

Весняний цикл свят:

15 лютого - Стрітення

Масляна (Колодій, Масниця)

24 лютого - День святого Власа

4 березня - День преподобного Льва

9 березня - "Обретіння"

Масляна, Сиропуст

Касіянів день

14 березня - "Явдохи" 

18 березня - День святого Конона

22 березня - "Сорок Святих" 

30 березня - "Теплий Олекса"

"Хрестя"

7 квітня - Благовіщення Пресвятої Богородиці 

8 квітня - Благовісника

21 квітня - День святого Руфа

Вербна неділя - 1 квітня 2018 року

"Білий тиждень" - останній тиждень перед Великоднем:
Страсний понеділок
Страсний вівторок
Чиста середа
Навський Великдень
Чистий четвер
Страсна п’ятниця
Великодня субота
Великодня ніч

Великдень - 8 квітня 2018 року

Великодній понеділок (Волочильний, Обливальний, Поливальний, Водяний понеділок)

Джерело: http://traditions.in.ua/

 

* * *

 

Вірші для дітей. Вірші про весну. Наталя Карпенко. Весняні прикмети у віршах"Повернулися граки –
Сніг сховався у грядки.
Чути пісню журавля –
Час засіяти поля."

(Наталя Карпенко)

 

 

 
 
 

Українські народні звичаї. Українські народні традиції. Українські народні прикмети. 6 травня. День святого Юрія, Змієборця і Переможця. На 6 травня припадає День святого Юрія, за язичницьких часів день Ярила. Цього дня весна сходить на землю і вступає у свої права, цим днем завершується давній язичницький цикл новорічних весняних свят. Юрій відмикає ключами землю, випускає тепло, росу, благословляє майбутні врожаї. Люди виходили на поле хресним ходом, молились за врожай, кропили поле свяченою водою, закопували на нивах освячені крашанки та паски, примовляючи: «Роди, Боже, жито-пшеницю та всяку пашницю». Діти забавлялись, качаючись на озимих посівах, це давало силу і здоров'я, дівчата водили хороводи, співаючи веснянки, хлопці кидали грудки в небо, «щоб хліби росли високі», обливались водою, вірячи, що це сприятиме врожайності полів. На Юрія вперше виганяли худобу на цілющу росу, знаючи, що це віджене від тварин усі хвороби. Взагалі, роса на Юрія вважалась священною, її збирали для лікування і охороняли від відьом, використовуючи різні прийоми захисту: чіпляли на воротах, парканах, стайнях гілки свяченої верби, обсипали обійстя і корів маком, малювали дьогтем хрести на воротах, дверях тощо. Господині готували святковий обід із молочних страв та вперше доїли овець, виконували обряди на заворожування краси. (О. В. Ковалевський. "Українські традиції")

Про День святого Юрія розповідають у своїх книжках Олесь Воропай та Василь Скуратівський, а також читаємо про свято в українських енциклопедіях, укладачами яких є Ірина Сметана та Олексій Ковалевський.

 

Великодній понеділок, Волочильний понеділок, Обливальний понеділок, Поливальний понеділок, Водяний понеділокСеред великодневих свят чи не найцікавіше відзначали другий день. У різних регіонах він мав свої іменні назви: Волочильний, Обливальний, Поливальний, Водяний понеділок. На Слобожанщині це був день Богородиці. Понеділкові обряди розподіляються на два окремих дійства: так звані христосувальні обходи («нести калача»), що й дало назву Волочильного понеділка, та обливання водою — Поливальний понеділок. Якщо перший обряд якоюсь мірою позначений церковним впливом, то другий — лише дохристиянськими віруваннями. (Василь Скуратівський)

 

 Великдень. Святкування, народні звичаїВеликдень — одне з найсвітліших та найбільших християнських свят, яке з нетерпінням чекають люди по всьому світові...

 

"Білий тиждень" - останній тиждень перед Великоднем. Народні звичаї та традиції (за Олексою Воропаєвим)

Білий тиждень. Страсна п'ятниця. Паска

Останній тиждень перед Великоднем називається білим або чистим. На цьому тижні віруючі люди дотримуються посту так само суворо, як і на першому тижні Великого посту. Найважливішим днем цього тижня є четвер, який називається чистим, світлим, великим, страсним або живним. У Страсну п'ятницю віруючі люди нічого не їдять до виносу плащаниці з вівтаря на середину церкви; а це звичайно бувало коло другої години по полудні. У Великодню суботу роблять крашанки або, як кажуть на Київщині, «галунять яйця», а в Карпатах — «сливчать сливки». Про походження звичаю готувати на Великдень писанки та крашанки існує багато легенд. Наведемо деякі з них...

Вербна неділя. Звичаї, прикмети і традиції українського народу. Олекса Воропай. Звичаї нашого народу. Василь Скуратівський. Прийде вербиця - назад зима вернетьсяЗа тиждень до Великодня відзначаємо Вербну неділю. У 2018 році вона припадає на 1 квітня. У цей день нарізаємо вербних гілочок і несемо їх до церкви святити. Коли освячені гілочки приносимо з церкви, то шмагалиємо ними усіх членів родини і худобу, щоб здоровими були. Пщ селах цими гілочками виганють перший раз корів на випас, зберігають їх цілий рік від недуг і грому. Від вербної неділі починаємо готуватись до Великодня: варимо яйця, фарбуємо писанки, випікаємо обрядове печиво і паску.

7 квітня, Благовіщення Пресвятої Богородиці, церковний календар, народні традиції, українські народні звичаїСвято Благовіщення одне із найбільших весняних свят. Слово "Благовіщення" означає добру, радісну звістку про те, що почалось звільнення роду людського від гріха і вічної смерті. Архангел Гавриїл був посланий Богом в місто Назарет до Пресвятої Діви Марії і повідомив, що Господь обрав її бути Матір'ю Божою. Ангел з'явився в будинок праведного Іосифа, коли Марія читала Священне Писання, і сказав: "Радуйся, благодатна! Господь з тобою! Благословенна ти між жонами". Далі ангел повідомив, що Марія народить сина і має назвати його Ісусом. Марія відповіла, що вона раба Господня і хай буде так, як хоче Бог. В церкві в цей день святять проскури, а господарі в Україні випускають із хлівів тварин, щоб чули  весну.

Українські народні традиції, 30 березня, Теплий Олекса, церковний календар, пребодобний Олексій, чоловік Божий

30-го березня за новим стилем (17-го березня за старим стилем) - «Теплий Олекса». Так по-народному називається день святого Олексія, чоловіка Божого, який жив у IV столітті. Батьки одружили його з багатою римлянкою, але Олексій покинув дружину і присвятив своє життя Богові. У місті Едесса в Сирії 17 років молився при храмі Пресвятої Богородиці. Діва Марія з’явилася паламареві і сповістила, що Олексій є чоловіком Божим. За народним календарем в цей день пасічник виставить бджоли на пасіку, вівсянка засвище свою пісеньку: «Покинь сани, бери віз!», а щука-риба хвостом лід розіб’є. 

Картина Сергія Васильковського. Весна в Україні, 1883«Сорок Святих Мучеників» відзначається 22 березня за новий стилем або 9-го березня за старим. В цей день вшановуємо пам'ять сорока святих мучеників. Сорок святих мучеників севастійських - це була найкраща дружина у війську давньоримського імператора Лікінія. Сам Лікій був жорстоким язичником, гонителем християнської віри та тих, хто намагався її проповідувати. А ці сорок дружинників були пов'язані любов'ю до Ісуса Христа, відмовлялися і від почестей, і від багатства, але не погоджувалися принести жертву язичницьким богам. Сорок чоловіків не відмовилися від віри християнської. 

Народні традиції, звтчаї та прикмети. 14 березня - Явдоха. Малюнок Івана ЛитвинаЗа церковним календарем день преподобної мучениці Євдокії, у народі — святої Явдохи, припадає на 14 березня. Згідно з народною традицією, це перший день весни. Люди ретельно стежили за поведінкою тварин і птахів. Вважалося, що цього дня повертаються з вирію ластівки. Побачивши їх, діти брали у жменю землю, кидали їм услід і казали: «На тобі, ластівко, на гніздо!» — щоб швидше весна приходила. Діти в ластовинні, побачивши вперше цю пташку, поспішали попрохати: «Ластівко, ластівко, на тобі веснянки, дай мені білянки!» «Ластівки вилітають — погоду обіцяють!» — каже народне прислів’я. Господарі, що вже думали про посіви, за поведінкою ластівок визначали погоду: «стеляться» ластівки над землею — можна вже сіяти овес; «бояться» ластівки землі — ще буде негода. При цьому мала значення й кількість ластівок, бо вважалося, що «одна ластівка ще весни (погоди) не робить».

Масляна. Народні традиції та звичаїМасляна символізує проводи зими та зустріч із весною. За церковною традицією тиждень називається сирним або м’ясопусним — через набір страв, які прийнято готувати протягом цього періоду. Це свято не закріплене за певним днем на календарі, воно відзначається протягом останнього тижня перед Великим постом.

Свята українського народу, українські народні традиції, 15 лютого, Стрітення

15 лютого, на Стрітення, зима іде туди, де було літо, а літо - де була зима. По дорозі вони зустрічаються і сперечаються між собою. Якщо до вечора стане тепліше - літо перемогло зиму, а якіцо холодніше — зима. В цей день у церквах святили воду і свічки. Посвячені на Стрітення свічки звалися "громничими", бо їх запалювали і ставили перед образами під час грози, щоб оберегтися від грому та блискавки. Від "громничої" свічки і саме свято називалося колись "Громниця". Стрітенській воді також приписувалася магічна сила, нею натирали хворі місця, кропили вулики та давали пити худобі.

 16 квітня 2017. Великдень. Свято воскресіння Ісуса Христа. Василь Скуратівський. Дідух

Великдень — одне з найсвітліших та найбільших християнських свят, яке з нетерпінням чекають люди по всьому світові.

Останні коментарі до сторінки
«Весняні народні традиції та звичаї в Україні»:
ЯРЫК , 2018-09-19 15:54:55, #
Лесь Маланка , 2018-09-19 17:35:29, #
Оновити список коментарів
Всьго відгуків: 2     + Додати коментар