Міфи та легенди


Міфи складалися в різних народів у сиву давнину, на перших ступенях розвитку людської культури, ще до винаходу письма, до того, як з'явилися науки. Їх можна розглядати як наївні спроби пояснити явища дійсності, що оточувала первісних людей, як спроби витлумачити причини і наслідки цих явищ. Ми відрізняємо міф від літературного оповідання, навіть зовсім фантастичного, бо у міфа не було автора, якоїсь однієї людини, що його б вигадала. Міф — наслідок колективної творчості первісного племені. Міф ми відрізняємо й від дитячої казки, бо він не призначався для дітей, і в його правдивість вірили як ті, хто його переказував, так і ті, хто слухав переказ. Нарешті, міф ми відрізняємо й від власне історичного оповідання. В нашій сучасній мові міфом ми називаємо щось недійсне, неправдоподібне, нереальне, вигадане, таке, чого не було в історичній дійсності.

У кожного народу від найдавніших часів його існування зберігаються перекази, де справжнє, історичне переплітається з вигаданим. В них дійовими особами виступають не лише звичайні люди, але й казкові істоти, витвори багатющої народної фантазії: безсмертні боги, демони, напівбоги, могутні герої, небувалі тварини, велетні, карлики, всякі потвори. Згадаймо, наприклад, кентаврів — напівлюдей-напівконей з грецьких міфів, крилатого коня Пегаса, Сфінкса — левицю з жіночою головою, Химеру з головами лева і кози та зміїним хвостом, солодкоголосих сирен — напівжінок-напівптахів та безліч інших фантастичних образів.

У міфах відбуваються найнеймовірніші події — чудеса. Люди перетворюються на тварин і на рослини. Вправна ткаля Арахна стає павучихою, вродливий юнак стає квіткою гіацинтом, німфа Дафна, переслідувана Аполлоном, стає лавровим деревом, прекрасна статуя на прохання скульптора Пігмаліона стає живою жінкою — Галатеєю. Колишні герої та різні міфічні істоти стають сузір'ями: Велика Ведмедиця — це покарана Артемідою німфа Каллісто, мисливець Оріон — також сузір'я, Пегас, Персей, Андромеда, Кефей (Цефей), Кассіопея — всі ці міфічні постаті можна знайти вночі на зоряному небі.

Схожі міфи є в різних племен і народів. Наприклад, міфи про викрадення небесного вогню і дарування його людям існують у Полінезії, в Індонезії, в тубільців Північно-Західної Америки і в Давній Греції (Прометей). Річ тут не в тім, що одне плем'я могло запозичити в іншого той чи той міф. Найчастіше схожість міфів виявляється тоді, коли різні племена стоять на однаковому ступені суспільного і господарчого розвитку, коли вони перебувають у схожих умовах життя. Іноді схожість міфів різних народів пояснюється первісною спорідненістю, їхнім спільним походженням, як, наприклад, у народів так званої індо-європейської мовної сім'ї: у греків, римлян, кельтів, германців, слов'ян, вірменів, іранців, індійців.

Хоч зміст міфів у різних народів досить різноманітний, але можна перелічити певні міфологічні теми. Це насамперед міфи про виникнення світу, про походження богів, про походження людей, про подвиги героїв, про родовід знатних родів, про заснування міст, про благодійників людства, про прикрашені фантазією історичні події, про чудеса і чудовиськ, про чудесні перетворення (метаморфози), про покарання людей за блюзнірства, іноді й про кінець світу.

(Андрій Білецький, доктор філологічих наук)

За матеріалами: "Крилатий кінь". Київ, "Веселка, 1983.

 

 

-----------------------

 

 

Українські міфи, легенди та перекази
Народні легенди і перекази зафіксували найдавніші відомості про розвиток людства в цілому. Однак немало легенд і переказів виникло в житті кожного окремого народу, відбиваючи його місцеву суспільно-побутову історію. Ці твори мають велике пізнавальне значення, оскільки в них відображено одвічний протест народу проти соціальної несправедливості та зовнішніх загарбників.
 
 
Міфи та легенди. Літературні (авторські) легенди. Іван Франко, Сергій Плачинда, Катерина Гповацька, Ольга Бондарук, Юрій Мосенкіс, Євген Шморгун, Михайло Слабошпицький, Роман Завадович, Надія Кир'ян
Читаймо легенди, які записали такі відомі українські письменники, як: Іван Франко, Сергій Плачинда, Катерина Гповацька, Ольга Бондарук, Юрій Мосенкіс, Євген Шморгун, Михайло Слабошпицький, Роман Завадович, Надія Кир'ян, Ольга Горянка, Сергій Губерначук, Володимир Нагорняк та інші автори.

Давньоєврейський міф. Початок світу. Переказ Олександра Білоусенка. William Blake: Adam and Eve.Міфічні історії про походження світу знаходимо і в Біблії — стародавній пам'ятці культури. Слово "Біблія" в перекладі з грецької мови означає "книжки" (звідси й бібліотека - місце для збереження книжок). Біблія - це зібрання багатьох книг, які протягом тисячі років у різних місцях писали різні люди. Книга книг (так ще називають Біблію) складається з двох частин - Старого Заповіту та Нового Заповіту. Перша частина (Старий Заповіт) містить оповіді про створення неба, землі, перших людей і тварин.

 

Біблійні легенди, притчі, міфи.Погортаймо перші сторінки Біблії, які розпочинаються легендами, що, здавалося, були відомі нам завжди, ніби ми з ними народилися. Легенди про створення світу, про перших людей Адама та Єву, про потоп на Землі й Вавилонську вежу невеликі за обсягом, проте насичені образністю. Лише кількома штрихами створюється кольорова рельєфна картина світу: «Сказав Бог: "Нехай па землі виросте всіляка зелень: трава і дерева". Хоча легенди сприймаються як окремі завершені твори, проте всі вони пов'язані за змістом, і події в них розвиваються в хронологічному порядку. Проблеми, які порушено у біблійних легендах й через тисячоліття не втратили своєї актуальності для різних народів світу. Своєрідною є мова біблійних творів. Святе Письмо творили різні автори, але деякі виражальні засоби можна визначити як типові для всієї книги.

 

Давньогрецькі міфи. Міфи Давньої Греції.

Мандруючи стежками міфів, ми опинились у Давній Греції. «Прекрасна земля Еллади, прекрасні її квітучі долини, її гори в зеленім клечанні лісів, звідки весело мчать дзюркотливі струмки, зливаючись далі и річки, що несуть свої прозорі хвилі до лазурової морської безодні. Такою постає стародавня батьківщина греків у переказаному Катериною Гловацькою міфі про велетня Тіфона. Благодатна грецька земля дала світові народ з живою уявою і величезним літературним талантом, який відображено в багатій міфології. Відомий український літературознавець Андрій Білецький зазначає: «У грецьких міфах відбилися різні нездійсненні для тих давніх часів мрії людства: приборкання стихійних сил природи (подвиги Геракла, Персея, Тесея), освоєння далеких земель і морів (подорож аргонавтів і мандри Одіссея), опанунання повітряного простору (Дедал та Ікар), перемога над усіма хворобами і навіть над самою смертю (міф про сина Аполлона, божественного лікаря Асклепія)». Давньогрецькі міфи вражають силою фантазії і величчю думки. Чимало людей з різних країн вважають їх знання обов'язковою складовою власної освіченості.
 

Міфи давнього Китаю. Древньокитайські міфи.

Міфи давнього Китаю:

- Давньокитайський міф про створення світу (переказ Ольги Бондарук).

- Піднебесна імперія (міф про виникнення Китайської імперії).

- "Перша людина Пань-гу" (міф Стародавнього Китаю).

- Древньокитайський міф "Про створення людей".

 

 

Індійські міфи. Міфи стародавньої Індії

 Індійські міфи:

- «Творення світу»,
- «Про створення ночі»,
- «Про потоп»,
- «Про золоті часи».

 

 

 

Єгипетські міфи. Міфи давнього ЄгиптуЄгипетська міфологія почала формуватися в IV тис. до н. е. Міфи давніх єгиптян були пов’язані з віруваннями людей. У кожній провінції вірили у своїх богів і по-різному пояснювали світ і все, що існує довкола. Так, в одній частині Стародавнього Єгипту люди вважали, що землю оточують і підтримують гори, населені богами й велетнями, а довкола них бігає сонячний осел, що тікає від змія — ночі. В інших землях світ уявляли великим кільцем океану, а води Нілу начебто впадають у нього. Існує чимало міфів, пов’язаних із Нілом, адже він визначав усе життя єгиптян.

 

Міф про заснування ЯпоніїСвіт виник миттєво. Боги-камі і матерія дали собі раду: легка і чиста матерія відокремилася від важкої та мутної, утворивши небо і землю. Перші боги з’явилися самі собою та не дали себе побачити. Вони залишалися безстатевими, тому земля являла собою напіврідку багнюку, суміш двох стихій (Інь та Ян). У п’ятому поколінні боги-камі  роз’єдналися на чоловічі і жіночі божества, першими з яких стали бог Ідзанагі та богиня Ідзанамі. Вони отримали від богів-попередників священний спис і настанову перетворити землю на твердь. Вони почали перемішувати багнюку списом, аж доки тверда земля не відокремилася від рідкої води. Так утворились Японські острови. 

 

Міфи та легенди Америки. Походження вогню. Легенда індіанців ковичан (читати, завантажити). На малюнку - Rite of Passage by Graig Tennant"Наші батьки розповідають, що в далекі часи плем'я Ковичан не вміло користуватися вогнем. Та воно не особливо й потребувало вогню, тому що жило в теплих краях. М'ясо люди їли сирим або сушили на сонці. Але настали холодні часи, і довелося будувати собі житло. Одного разу до стійбища прилетіла птах Горихвістка і сказала: "Скоро стане ще холодніше, і вам знадобиться вогонь..."" (з легенди індіанців)

 

Міфи та легенди. Літературні (авторські) легенди. Іван Франко, Сергій Плачинда, Катерина Гповацька, Ольга Бондарук, Юрій Мосенкіс, Євген Шморгун, Михайло Слабошпицький, Роман Завадович, Надія Кир'янЧитаймо легенди, які записали такі відомі українські письменники, як: Іван Франко, Сергій Плачинда, Катерина Гповацька, Ольга Бондарук, Юрій Мосенкіс, Євген Шморгун, Михайло Слабошпицький, Роман Завадович, Надія Кир'ян, Ольга Горянка, Сергій Губерначук, Володимир Нагорняк та інші автори.

 

Горіх чи гарбуз. Кримськотатарська народна казка-легенда. Переклад українською Данила Кононенка

"Жили собі в одному селі чоловік та жінка і був у них один-єдиний син. Коли син народився — зраділи вони: буде кому доглянути їх до старості. Ось виросте син і буде поле орати, худобу пасти, дрова на зиму запасати, а вони, старі, відпочинуть. Та от син виріс, батьки постаріли, а відпочинку їм немає. Син вийде на сонечко, розляжеться на траві і лежить, а батьки працюють. Лежить їхній син і мріє про те, як піде він у місто і знайде під кущем торбу із золотими монетами..." (з народного)
 

Лаппі і Тапіо. Фінська легенда. Переклад О. І. Іванової"Давно це було. Лаппі, сміливий мисливець, покликав друзів поганятися за оленями. Цілісінький день вони були в лісі. А коли настала ніч, заночували в лісовій хатинці. Уранці Лаппі погримів лижами й сказав..." (з фінської легенди)

 

 

 

Міф Стародавньої Індії про створення світу Старослов'янські міфи та міфи стародавніх Греції, Індії, Китаю та Скандинавії про створення світу. Також читайте давньоєврейський міф "Початок світу" зі Старого Заповіту.

 

 

 

 

Міф давніх скандинавів. Початок світу. Переказ Ольги Бондарук. Марсель Лаверде. Імір, льодяний велетень."Давно-предавно, коли не було ні дня, ні ночі, коли взагалі не було ні землі, ні неба, ані моря, велетенська глибока тріщина позіхала в порожнечі, немов рот небаченого страховиська. Усе довкола тієї тріщини вкривали туман і темрява, але десь на самому споді миготів язичок вогню. А ще з тієї тріщини невпинно витікала вода і в холодній темній порожнечі замерзала широкими смугами льоду. Великий дух глянув на цей лід і побачив, що на ньому нічого не росте, що все довкола — сіре та безбарвне..." (зі скандинавського міфу)

 

 

Міфи різних народів про створення світу​. З міфів індіанців Північної Америки. Міф індіанців племені Оседж про створення світу​. Переказ Ганни Єрмановської. Марсель Лаверде. Жінка, яка впала з неба."У далекому минулому оседжі мешкали на небі. Вони захотіли знати, звідки вони родом, і пішли до Сонця. Сонце сказало їм, що вони його діти. Оседжі пішли далі і прийшли до Місяця. Місяць розповів їм, що він їх народив, а батьком їхнім було Сонце. Місяць звелів оседжам залишити небо, спуститися на землю і жити там. Вони прийшли на землю і побачили, що вона вкрита водою. Оседжі вже не могли повернутися на небо і почали плакати, але ніхто їм не відповів. Вони літали в повітрі і шукали духа, який би допоміг їм, але нікого не знайшли. Разом з людьми були тварини, і найкращим та найгіднішим був лось. Він утішав людей, і вони попросили їм допомогти. Лось стрибнув у воду і поплив. Потім він почав кликати вітри, і вони злетілися з усіх боків і дули доти, поки вся вода не піднялась угору, перетворившись на туман. Спочатку з’‎явилися гори, і люди оселилися на них, але там нічого не росло і їм нічого було їсти. Потім вода спустилася ще нижче, і з’‎явилася земля..." (з міфу племені Оседж)

 

Легенда про матерів, малюнки Олександра Гришенкова"Колись дуже давно на узбережжі Чорного моря жили люди. Вони орали землю, випасали худобу, рибалили. Восени, коли закінчувалися польові роботи, люди виходили на берег моря і влаштовували веселі свята, ігри, які завершувалися пусканням стріл щастя. Дивитися на ці ігри виходив цар морських глибин Нептун, надзвичайно страшний і сердитий володар морської стихії..." (з легенди)

 

 

 

Звідки взялися писанки, легенда

"Великі муки й терпіння переніс наш Спаситель, найбільший Учитель людства Ісус Христос. Його обмовили підступні люди перед римським намісником Пилатом, сказавши що Ісус хоче стати королем Юдеї. І Пилат не міг опиратися судові та віддав їм Ісуса на муки, хоч сам не вірив у цю брехню. Вони мучили Ісуса і допитували, насміхалися над ним, а потім домоглись у Пилата дозволу прибити Ісуса на хрест, і сталося так, як сам Ісус пророкував: Його замучать і Він пожертвує собою за весь людський рід. Але сповнилися й інші слова Ісуса і давніх старозавітних пророків. Ісус третього дня воскрес із мертвих..." (з легенди)
 

Легенда про Святого Миколая"Нічого не бракувало малому Миколі – ні одежі, ні смачної їжі. Та він був сирота, мама померла рано, за нею тато. Хлопчик ріс під опікою чужих людей. Він часто виходив на вулицю погратися з дітьми. Це були діти небагатих батьків. Жили вони в глиняних хатках, спати вкладалися без вечері. Миколай їх жалів, але не знав, як їм допомогти..." (з легенди)

 

 

Міфи про створення світу і людей, Ольга Бондарук. Вікторія Ковальчук, Український всесвіт"Ще до початку світу, коли не було ні неба, ні землі, а саме́ лише синє море, то посеред того моря стояло велике дерево, що його різні слов’янські народи називали по-різному: дубом, явором, сосною, березою, яблунею та інше. На тому дереві була золота кора, перло́ва роса, і сиділи на ньому дивовижні птахи. Дехто каже, що то були два голуби, а дехто — що сивий сокіл. Серед гілля того дерева роїлися бджоли, у його корінні жили всілякі тварини, на гілках знайшли притулок птахи. Таке дерево, що існувало до початку світу, в міфологи називається світовим. А найголовніші істоти на ньому — два голуби і сивий сокіл. То не просто птиці. Це втілені у пташину подобу боги, які створили світ — заснували небо із сонцем, місяцем і зорями з синього та золотого каміння, а землю — із дрібного піску..." (з давніх міфів)

 

Легенди та міфи зоряного неба"Небо глибоке засіяне зорями,
Що то за божа краса!"
(Михайло Старицький)

 

 

Українські міфи, легенди та переказиНародні легенди і перекази зафіксували найдавніші відомості про розвиток людства в цілому. Однак немало легенд і переказів виникло в житті кожного окремого народу, відбиваючи його місцеву суспільно-побутову історію. Ці твори мають велике пізнавальне значення, оскільки в них відображено одвічний протест народу проти соціальної несправедливості та зовнішніх загарбників.

 


Останні коментарі до сторінки
«Міфи та легенди»:
Всьго відгуків: 0     + Додати коментар
Топ-теми