На сайті
укр рус Дошка оголошень Додати оголошення

Заклички та примовки: велика добірка з книги "Дитячий фольклор"


Дитячий фольклор, заклички та примовки. Художник Юлій Крига

Заклички й примовки пов’язані з вірою давньої людини в магічну силу слова. Розвиваючись, народ поступово втрачав цю віру, одначе рудименти таких уявлень лишалися жити серед дітей. 
Заклички до дощу, сонця, хмар пов’язані із землеробською працею наших далеких предків. У далекому минулому вони, вірогідно, супроводжувалися й певними магічними діями, невиразні відгомони яких можна помітити у деяких текстах. Безперечно, заклички змінилися від тих прадавніх часів, але лишилася їхня суть — прохання, щоб пішов чи припинився дощ, вийшло сонце чи розійшлися хмари.
Тривале життя цього жанру серед дітей викликало й появу зразків, створених ними самими і вже позбавлених стародавніх мотивів.
Різновидом закличок є звертання до комах, птахів, рослин, води, лісу тощо. Об’єкти звертання дуже різноманітні, і можна гадати, що свого часу такі заклички були поширені серед дітей.
Характер звертань, їхній зміст, значення для виконавця висловленого прохання не рівнозначні в цих творах. Одні з них — просто розвага (до слимака, метелика), інші вимагають певної відповіді і в своєрідним ворожінням, пророцтвом майбутнього (до зозулі, до комахи «сонечка»). Ще інші мусять у чомусь посприяти — щоб вилилася вода з вуха після купання; щоб зникли веснівки на обличчі; щоб вийшла порошинка з ока; щоб не схопив у воді «чорток» під час купання в неурочний час. Діти звертаються до миші, щоб «дала» новий зуб; до гикавки, щоб перейшла на когось іншого; до мурашок, щоб доїли крихти хліба або випустили квасок (його діти люблять злизувати із стеблин); до шуліки, щоб не хапав курчат; до гайка, щоб показав гриб; до грибів, щоб сходилися докупи; до води, щоб швидше стікала після купання.
Зміст деяких закличок досить невиразний. Так, наприклад, діти зверталися з пісеньками до журавлів, які при цьому мали змінити свій шлях або закрутитися на місці. Зараз важко зрозуміти, яке це могло мати значення для виконавців. Можливо, це було якесь ворожіння, бо в деяких закличках збереглися згадки про певні, очевидно, магічні дії (зав’язування й простилання червоного пояса).
Поважний тон, властивий закличкам в цілому, в окремих творах зникав, з’являлася задерикуватість із погрозами, що напрочуд мирно співіснує в дитячому серці з жалісливістю. Такі твори е чимось середнім між закличкою та прозивалкою, дражнінням, звернутим до птаха чи тварини:

Киги, чайка!
Де твої яйка?
На горбочку
В черепочку.
Хлопці орали,
Яйка забрали.

Примовки за своєю суттю споріднені із закличками, але не мають звертання з безпосередньо висловленим проханням. Вони виражають почуття, викликані якимось явищем (напр., «сліпим» дощем), а можуть, як і заклички, «сприяти» у якихось діях, тобто е своєрідним дитячим заклинанням. Часом примовка не згадує ні самої дії, ні її об’єкта, але є зв’язок між реальним зоровим та художнім образом.

(Галина Довженок)

За матеріалами: Дитячий фольклор. Упорядник Галина Довженок. Художник Юлій Крига. Київ, видавництво "Дніпро", 1986 рік, стор. 11 - 12.

 

ЗАКЛИЧКИ ТА ПРИМОВКИ

ВИЙДИ, ВИЙДИ, СОНЕЧКО

Вийди, вийди, сонечко,
На дідове полечко,
На бабине зіллячко,
На наше подвір'ячко,
На весняні квіточки,
На маленькі діточки.
Тут вони граються,
Тебе дожидаються.  
 

 

* * *

 

ОЙ ДОЩИКУ, ПОЛИВАЙЧИКУ

Ой дощику, поливайчику,
Поливай, поливай,
Поливай, поливай
Та і нас не минай.


* * *

 

ДОЩИКУ, ДОЩИКУ, ПОЛИНИ, ПОЛИНИ 

Дощику, дощику, полини, полини,
Щоб калюжі були.
Дощику, дощику, перестань, перестань,
Та поїдемо на Вордань.
Дощику, дощику, я наварю борщику
У синьому горщику,
Та поставим на дубочку,
Будем стріляти, дощик спиняти.
Сонце блисне, яйце трісне,
Дубочок хитнувся, дощик минувся.


* * *


ДОЩИКУ, ДОЩИКУ

Дощику, дощику,
Перестань, перестань,
Я поїду
В Берестань, в Берестань,
Куплю горщика,
Зварю борщику,
Яйце вкину.
Яйце трісне,
Сонце блисне.


* * *


ІДИ, ІДИ, ДОЩИКУ 

Іди, іди, дощику,
Зварю тобі борщику
В зеленому горщику,
Поставлю на вербі,
Щоб випили горобці.
Я яєчком забілю,
А яєчко прісне,
А сонечко блисне.


* * *

 
ДОЩИКУ, ДОЩИКУ

Дощику, дощику,
Наваримо борщику
У зеленому горщику;
Яйце вкину,
Яйце трісне,
Сонце блисне.
Ключик, замочок,
Шовковий платочок.


* * *


НЕ ЙДИ, НЕ ЙДИ, ДОЩИКУ 

Не йди, не йди, дощику,
Зварю тобі борщику
Та поставлю на горі,
Щоб не їли комарі.


* * *


ДОЩИКУ, ДОЩИКУ

Дощику, дощику,
Наваримо борщику
У зеленому горщику,
Поставимо на горі —
Виїдять комарі;
Останеться трошки —
Виїдять мошки;
Останеться капля —
Виїсть цашія;
Останеться кришка —
Виїсть мишка.


* * *


ІДИ, ІДИ, ДОЩИКУ 

Іди, іди, дощику,
Зварю тобі борщику,
Поставлю ти в кутику
На зеленім прутику,
Поставлю ти на горі,
Щоб не з’їли комарі.
Дощик іде,
Рутка цвіте.


* * *


ІДИ, ІДИ, ДОЩИКУ 

Іди, іди, дощику,
Наварю я тобі борщику
У новому горщику
Та поставлю на вербі,
Щоб не з’їли комарі.
Буде вам, буде й нам,
Буде всім комарам.


* * *


НЕ ЙДИ, НЕ ЙДИ, ДОЩИКУ

Не йди, не йди, дощику,
Наварю я борщику
І поставлю на вербі,
Щоб випили гороб’ї.
А я тому гороб’ю
Кийком ніжки переб’ю.
Додому не зайде,
Місця собі не найде.


* * *


ДОЩИКУ, ДОЩИКУ

Дощику, дощику,
Зварю тобі борщику
В зеленому горщику,
Горщик повернеться,
Дощик полинеться.


* * *


НЕ ЙДИ, НЕ ЙДИ, ДОЩИКУ

Не йди, не йди, дощику,
Дам тобі борщику
У глинянім горщику.
Поставлю на дуба;
Дуб повалився,
Горщик розбився,
Дощик полився.


* * *


ІДИ, ІДИ, ДОЩИКУ

Іди, іди, дощику,
Зварю тобі борщику,
На дубі поставлю.
Дуб ізворухнеться,
Горщечок розіб’ється,
Тобі поросятко,
А мені гусятко.


* * *


ІДИ, ІДИ, ДОЩИКУ

Іди, іди, дощику,
Зварю тобі борщику
В полив’янім горщику.
Іди, іди, дощику,
Цебром, відром, дійницею
Над нашою пашницею.
Іди, іди, дощику,
Зварю тобі борщику.


* * *


ДОЩИКУ, ДОЩИКУ

Дощику, дощику,
Зварю тобі борщику
В новенькому горщику,
Поставлю на дубочку.
Дубочок схитнувся,
А дощик линувся —
Цебром, відром, дійницею
Над нашою пашницею.


* * *

 
ДОЩИКУ, ДОЩИКУ

Дощику, дощику,
Припусти, припусти
На колгоспні капусти,
На Галине зіллячко,
На наше подвір’ячко,
На весняні квіти,
Па маленькі діти,
На колгоспні жита,
Щоб нас звеселити.


* * *


ДОЩИКУ, ДОЩИКУ

Дощику, дощику,
Припусти, припусти
Та на наші капусти,
Відром, цебром,
Відерцем, цеберцем!


* * *


НЕ ЙДИ, ДОЩИКУ

Не йди, дощику,
Дам ти борщику,
Поставлю на дубоньці,
Прилетить три голубоньці
Та візьмуть тя на крилонька,
Занесуть тя в чужиноньку.


* * *


ІДИ, ІДИ, ДОЩИКУ

Іди, іди, дощику,
Зварю тобі борщику
У новому горщику,
Винесу на дуба,
Прикличу голуба.
Голуб буде пити,
Дощик буде лити.
Поки голуб прилетить,
То голубка відлетить.
Тобі каша, а нам борщ,
Щоб ішов густенький дощ.


* * *


ІДИ, ІДИ, ДОЩИКУ 

Іди, іди, дощику,
Зварю тобі борщику,
Залізу на дуба,
Прикличу голуба.
А голуб загуде,
Дрібен дощик піде!


* * *


НЕ ЙДИ, НЕ ЙДИ, ДОЩИКУ 

Не йди, не йди, дощику,
Зварю тобі борщику
У новому горщику,
Вилізу на дуба,
Спіймаю голуба.


* * *


ІДИ, ІДИ, ДОЩИКУ

Іди, іди, дощику,
Зварю тобі борщику
В полив’янім горщику,
А собі то кашки —
Стрибати гопашки.
Гопа, гопа, гопашечки,
Наївшися вже кашечки.


* * *


НЕ ЙДИ, НЕ ЙДИ, ДОЩИКУ 

Не йди, не йди, дощику,
Наварю ті борщику,
Поставлю ті під вікном,
Накормлю ті молоком.
 
 
* * *


ХОДИ, ХОДИ, ДОЩИКУ 

Ходи, ходи, дощику,
Зварим тобі борщику,
Зварим тобі галушок
Та виллємо на пісок.


* * *


НЕ ЙДИ, НЕ ЙДИ, ДОЩИКУ 

Не йди, не йди, дощику,
Наварю ті борщику,
Поставлю на вербі,
Прилетять журавлі,
Вип’ють, вип’ють,
Тобі ніц не зоставлять.


* * *


ДОЩИКУ, ДОЩИКУ

Дощику, дощику, перестань, перестань,
Та поїдем на баштан, на баштан,
Та вирвемо диньку.
Богові половинку,
А тобі скибочку,
А ти, менший, іди!


* * *


ДОЩИКУ, ДОЩИКУ! 

Дощику, дощику!
Припусти, припусти
На бабині капусти,
На дідові дині,
Щоб поїли свині.


* * *


ДОЩИКУ, ДОЩИКУ 

Дощику, дощику,
Полини, полини,
Щоб калюжки були,
Щоб радюжки попрать.
І на пліт почіплять.


* * *


ДОЩИКУ, ДОЩИКУ

Дощику, дощику,
Припечи, припечи,
А я буду у куточку
На печі, на печі.


* * *


ДОЩИКУ, ПРИПЕЧИ, ПРИПЕЧИ 

Дощику, припечи, припечи,
А нам хліба напечи, напечи.


* * *


ДОЩИКУ, ДОЩИКУ 

Дощику, дощику,
Не мани, не мани
Та ще лучче сипони, сипони.


* * *


ДОЩИКУ, ДОЩИКУ

Дощику, дощику,
Звари мені борщику,
А я тобі кашки,
Підем до Мелашки.


* * *


ОЙ ДОЩИКУ, ПОЛИВАЙЩИКУ 

Ой дощику, поливайщику,
Поливай, поливай,
Поливай, поливай,
Ти, пареньок, до дівчиноньки
Прибувай, прибувай.


* * *

 
ВИЙДИ, ВИЙДИ, СОНЕЧКО 

Вийди, вийди, сонечко,
На дідове полечко,
На бабине зіллячко,
На наше подвір’ячко.


* * *


ВИГРІЙ, ВИГРІЙ, СОНЕЧКО 

Вигрій, вигрій, сонечко,
На широке полечко,
На наше подвір’ячко,
На бабине зіллячко.
Там дід косить,
Сонця просить,
Хмару розбиває,
Сонця добуває.
Бий, дзвоне, бий!
Хмару розбий.


* * *


ВИЙДИ, ВИЙДИ, СОНЕЧКО 

Вийди, вийди, сонечко,
На попове полечко,
З попового полечка
На бабине зіллячко,
З бабиного зіллячка
На моє подвір’ячко.
А ти, хмара,— під татара,
А ти, сонце,— під віконце.


* * *


ПРИЙДИ, ПРИЙДИ, СОНЕЧКО

Прийди, прийди, сонечко,
Під моє віконечко,
Будемо ся гріти,
Як маленькі діти.


* * *

 
СОНЕЧКО, СОНЕЧКО 

Сонечко, сонечко,
Виглянь у віконечко,
Дітки гуляють,
Тебе виглядають.


* * *


ВОДА, ВОДА ХОЛОДНАЯ 

Приказують після купання:

Вода, вода холодная,
Стечи з мене,
Нагрій мене.
А з кого не стече,
Того сонце спече.


* * *


ТЕЧИ, ТЕЧИ, ВОДО, З МЕНЕ 

Течи, течи, водо, з мене,
А я буду рости з тебе,
А ти будеш витікати,
А я буду виростати.


* * *


ВИДЬ МІ, ВОДА, З УХА

Діти стрибають на одній нозі, і, приклавши долоні до вух, хитають головою то в один бік, то в другий, щоб витікала вода, й приказують:

Видь мі, вода, з уха,
Дам ті корець бруха,
Видь мі, вода, з голови,
Дам ті корець полови.


* * *
 
 
ВИЛИЙ ВОДУ НА КОЛОДУ 

Вилий воду на колоду —
Чи на грім, чи на дощ,
Чи на блискавицю.


* * *


КОТЕ, КОТЕ!

Коте, коте! Вилий воду на колоду —
Чи на грім, чи на дощ, чи на блискавку,
Чи на мене, молодую, як на ластівку.


При цьому дивляться на долоні: якщо сухо, то — на блискавку чи зірницю, а якщо вийшла вода, то — на дощ і грозу.


* * *


КОДУ, КОДУ 

Коду, коду,
Вилий воду на колоду —
Чи на дощ, чи на сонце,
Чи на боже віконце.


* * *


ДОДУ, ДОДУ

Доду, доду,
Вилий воду —
Чи на дощ,
Чи на погоду?

 

* * *


КОТИ, КОТИ 

Коти, коти,
Вилийте води,
Щоб у вухах не лящіло,
Щоб голова не боліла!


* * *

 
ПАВЛЕ-РАВЛЕ

Павле-равле,
Вилий воду
На колоду.
Як не виллєш,
То сам вип’єш.


* * *


ЖУРАВЛІ, ЖУРАВЛІ

Щоб журавлі закрутилися в повітрі колесом, примовляють:

Журавлі, журавлі,
Колесом, колесом!
Ваші діти
За лісом, за лісом.


* * *


КРУЦЮ, КРУЦЮ, ЖУРАВЛІ

Круцю, круцю, журавлі,
Як колесо на воді;
Колесо сі обертає,
Журав голов завертав. 


* * *


ЖУРАВЕЛЬ, ЖУРАВЕЛЬ

Журавель, журавель,
Колесом, колесом!
Зав’яжем тобі очі
Красним поясом, поясом.
Журавель, журавель,
Кругом дороги!..
Як не скажеш: «Помагайбі»,—
Зв’яжем тобі ноги.


* * *


ЖУРАВЛИКИ-ЖУРАВЛІ

Журавлики-журавлі
Закрутились на ріллі,
Ваша мать під лісом
Прив’язана красним поясом.
Путь вам, дорожка!
Ви летіть від вас,
Та не забувайте нас!
Ми вас будем дожидати,
В віконечко виглядати;
Не барітеся ви ж там,
А мерщій летіть ви к нам.


* * *


ЗОЗУЛЕ РЯБЕНЬКА

Просячи зозулю вгадати тривалість життя:

Зозуле рябенька,
Пташино маленька!
Закуй мені по звичаю,
Доки жити в світі маю?


* * *


ЗОЗУЛЕ, ЗОЗУЛЕ, ГОЛУБОЧКО

Зозуле, зозуле, голубочко,
Скажи мені, зозуленько,
Скільки років я буду жити?


* * *


ЗОЗУЛЕ РЯБАЯ 

Зозуле рябая,
Сім літ не кувала,
Закуй мені в цьому літі,
Скільки житиму на світі.


* * *


ЛАСТІВКО, ЛАСТІВКО

Щоб позбутися веснянок, кидають камінцями услід за першими ластівками й промовляють:

Ластівко, ластівко!
На тобі веснянки,
Дай мені білянки!


* * *

 
ЛАСТІВКИ, ЛАСТІВКИ

Ластівки, ластівки,
Візьміть собі веснівки,
Нате вам камінці,
Дайте мені рум’янці.


* * *


КОМАШКИ, КОМАШКИ

Лякаючи мурашок, приспівують:

Комашки, комашки,
Ховайте подушки,
Татари йдуть
Й вас поберуть.


* * *


КОМАШКИ, КОМАШКИ 

Приспівують, висипаючи крихти у мурашник:

Комашки, комашки,
Визбирайте кришечки!
Як не визбираєте,
То виздихаєте.


* * *


МУРАШКА, МУРАШКА

Встромляючи послинену паличку у мурашник, діти приказують:

Мурашка, мурашка,
Садовая кашка,
Дай мені кваску,
А я тобі — медку.


* * *

 
ПАВЛИКУ-РАВЛИКУ 

Побачивши слимака, діти штовхають його паличкою. Коли він сховає ріжки, приказують:

Павлику-равлику,
Вистав свої рішки,
Тобі два, мені два,
Поділимось обидва.

 

* * *


ПАВЛЕ-РАВЛЕ

Павле-равле,
Вистав роги
На всі штири стоги!
Тобі два, мені два,
Поділимся обидва.


* * *


СЛИМАК, СЛИМАК

Слимак, слимак, укажи рожки.
Дам ті муки на пирожки.


* * *


РАВЛЕ-ПАВЛЕ

Равле-павле, вистав роги,
Дам ти крейцер на пироги.
Тобі два, мені два,
Поділимся обидва.


* * *


МИШКО, МИШКО

Коли в дитини випадає зуб, його викидають через грядки й примовляють:

Мишко, мишко,
На тобі кістяний зубок,
А мені дай залізний!


* * *

 
МИШКО, МИШКО 

Мишко, мишко,
На тобі мій зуб старий,
А дай мені свій новий.


* * *


БОБРУНА, БОБРУНА

Співають до комахи «сонечка» («зозульки»), посадивши її на долоню або палець і підстрибуючи на місці:

Бобруна, бобруна,
Божая коруна,
Розпустила крильця
На всі штири бильця.
Чи звідтам я,
Чи звідтам візьму жінку?


* * *


СОНЕЧКО, СОНЕЧКО

Сонечко, сонечко,
Одсунь віконечко
Та скажи мені,
Куди заміж іти?


* * *


БОБРУН, БОБРУН, БОБРУНЕЧКО

Бобрун, бобрун,бобрунечко,
Покажи ми доріжечку:
Чи вгору, чи в долину,
Чи в середню кватирину.


* * *


БОБРУНОЧКО РЯБА

— Бобруночко ряба,
Де твоя мама?
— За горами,
За долами.
— Що там робить?
— Пиво варить.
— Бзи аж до ний!*
(*Бзи аж до ний!—Лети до неї! (Діалект))


* * *


ЛЕТИ, ЛЕТИ, ЗОЗУЛЕНЬКО

Лети, лети, зозуленько,
Покажи ми доріженьку:
Чи угору, чи в долину,
Чи в попову муравину.


* * *


ЗОЗУЛЕНЬКО-ВОРОЖЕНЬКО

Зозуленько-вороженько,
Скажи мені правдоньку,
Куди я піду:
Чи в тую сторононьку,
Чи в тую,
Чи в землю святую.


* * *


ОЙ ЗОЗУЛЬКО ЗОЛОТА

Ой зозулько золота,
Покажи ми ворота:
Чи я вмру, чи віддамся,
Чи я свої мамці здамся?


* * *


ЗОЗУЛЕНЬКО ЗОЛОТА 

Зозуленько золота,
Покажи мні ворота,
Куди милий надійде,
Черевички наднесе.


* * *

 
ВОРОЖКА, ВОРОЖКА

Ворожка, ворожка,
Де твоя дорожка?
Чи до пекла,
Чи до неба?


* * *


ГАЙКУ, ГАЙКУ

Шукаючи гриби, діти примовляють:

Гайку, гайку,
Дай гриба і бабку,
Сироїжку з добру діжку,
Красноголовця з доброго молодця.


* * *


ПОМАГАЙБІ, ГАЄЧКУ!

Помагайбі, гаєчку!
Дай гриба й бабочку,
Сироїжку з діжку,
Хрящика з ящика,
Красноголовця з хлопця!


* * *


ГУБИ, ГУБИ 

Губи, губи,
Сходіться докупи.
Маремушки, ковпачки,
Взувайтеся в ходачки,
Чобітки зелені,
Сходіться до мене.


* * *


БАБОЧКА, БАБОЧКА

Бабочка, бабочка,
Сядь на тину,
А я тебе уловлю,
Та побачу,
Та й пущу.


* * *

 
МОТИЛЮ, МОТИЛЮ 

Мотилю, мотилю,
Не лети високо!
Ой не лети, не лети
Від мене далеко.


* * *


ГЕДЗЬ, ГЕДЗЬ, ТАРАЛАЙ

Коли худоба у літню спеку «гедзиться», приспівують:

Гедзь, гедзь, таралай,
Задри хвоста та й бігай!
Попоїв лободи
Та й бігай до води!


* * *


ПІРНИКОЗА, ПОДАЙ НОЖА

Пірникоза, подай ножа —
Свої дітки порізати,
На кілочок повішати.
Сама коза бовть в воду!


* * *


КІБЧИКУ, КІБЧИКУ

Бажаючи, щоб кібець завмер у повітрі, виглядаючи здобич, співають.

Кібчику, кібчику,
Сплети мені лапті —
Не великі, не малі,
Щоб були од неба до землі.


* * *

 
КІБЧИКУ, КІБЧИКУ

Кібчику, кібчику,
Виплети мені рукавички,
А я тобі — батіжок.

 

* * *


КИГИ, ЧАЙКА! 

Киги, чайка!
Де твої яйка?
На горбочку
В черепочку.
Хлопці орали,
Яйка забрали.


* * *


ВУД-ВУД, ВУД-ВУД, ВУД-ВУДЕ

Вуд-вуд, вуд-вуд, вуд-вуде,
Чом не робиш, як люди?
Люди роблять вдень, вночі,
А ти сидиш на корчі.


* * *


ГУ! ГА! ПОЛОВИК!

Гу! Га! Половик!
Злапав курку за язик.
Я його буду ловити
Та йому голову крутити.


* * *


ШУЛЯК, ШУЛЯК, КОЛЕСОМ! 

Шуляк, шуляк, колесом!
Твої діти під лісом,
А я піду поберу,
Та в юшечці поварю,
І в криниці потоплю.


* * *


ГАЙ, ГАЙ, НА ЧУЖИЙ КРАЙ

Відганяючи від курчат шуліку, примовляють:

Гай, гай, на чужий край,
Там по четверо хватай,
А у мене не займай!


* * *


ШУГИ, НА ПАНОВІ КУРИ 

Шуги, на панові кури,
А на наші не лети,
Тобі очі засліпи.


* * *


БУСЕЛ, БУСЕЛ

Улітку, як бусли летять, діти проказують:

—    Бусел, бусел,
Де твої яйця?
—    На бору, на бору...
—    Я яєчка заберу, заберу.


* * *


ЧОРНОГУЗЕ, ДЯДЬКУ

Чорногузе, дядьку,
Зроби мені хатку,
І ставок, і млинок,
І цибулі грядку!


* * *


БУЗЬОК-ЧАПЛЯ

Приспівують діти, як бачать бузька:

Бузьок-чапля,
Молока крапля
І в горнець, і в скопець,
А сам бузьок молодець.


* * *

 
ЧОРТОК, ЧОРТОК

Малі діти, входячи в воду, приговорюють:

Чорток, чорток,
Не ламай кісток.
Ти з води, а я в воду!


* * *


МАВКО, МАВКО 

Заклинають, як лізуть у воду купатися на Мавчин Великдень* (*Мавчин Великдень — четвер у тиждень зелених свят, коли, за народними повір’ями, Мавки святкують свій Великдень):

Мавко, мавко,
На тобі полинь,
А мене покинь.


* * *


ГИКАВКА, ГИКАВКА

Щоб припинити гикавку після купання:

Гикавка, гикавка,
Біжи до води,
Кого стрінеш там,
Того й напади:
Хоч коня, хоч кобилу,
Хоч дівчину чорнобриву.


* * *


ГИКАВКО, ГИКАВКО 

Гикавко, гикавко,
Іди собі до води,
Кого хоч напади:
Чи коня,
Чи вола,
Чи корову,
Чи кобилу здорову.


* * *

 
ГИКАВКО, ГИКАВКО 

Гикавко, гикавко,
Піди на кладку
Та напади Ганку.
Піди на дошку
Напади Явдошку,
Піди на могилу
Та напади хоч коня, хоч кобилу,
Хоч панську дитину. Тьфу, тьфу!


* * *


ЩИКАВКО, ГИКАВКО

Щикавко, гикавко,
Відійди від мене,
А з мене на пліт,
А з плота Галі в живіт.


* * *


ГИКАВКО, ГИКАВКО

—    Гикавко, гикавко, де була?
—    У Києві!
—    Що їла?
—    Кобилину!
—    Де діла?
—    Покинула!
—    Покинь і мене!


* * *


ЩИКАВОЧКО, ГИКАВОЧКО

—    Щикавочко, гикавочко, де-с була?
—    У млині.
—    Що-с їла?
—    Забула.
—    Забудь і о мні.


* * *

 
ВИПЛИНЬ, БАБКО

Як попаде щось в око, примовляють:

Виплинь, бабко,
Дам тобі ябко.


* * *


СОРОКО, СОРОКО

Сороко, сороко,
Вичисти мені око!


* * *


ДІДКУ, ДІДКУ

Дідку, дідку,
Полізь на драбинку
Та вийми запорошинку.


* * *


ПОРОШКО, ПОРОШКО

Порошко, порошко,
Вийди на дорожку,
Дам тобі горошку!


* * *


СОЛОМИНА ВІЧКА 

Соломина вічка,
Вилинь чоловічка.
Хто йшов? — Крадивон.
Пішла, дівко, звідси вон.


* * *


СОНЦЕ СВІТИТЬ

Проказують під час «сліпого» дощу:

Сонце світить,
Дощик кропить,
Чарівниця масло робить.


За матеріалами: Дитячий фольклор. Упорядник і передмова Галини Довженок. Художник Юлій Крига. Київ, видавництво "Дніпро", 1986 рік, стор. 134 - 158.

 

Дитячий фольклор, заклички та примовки. Художник Юлій Крига

 

 Дивіться також на нашому сайті:

Дитячий фольклор
Дитячий фольклор - це, перш за все, ті зразки усної творчості народу, що призначені для дітей. Інша гілка — це твори, які існують у дитячому середовищі, але так само побутують і як окремі зразки певного фольклорного жанру (наприклад, загадки). Дитячий фольклор містить і таке явище, як усна дитяча творчість, що виникає у процесі гри та спілкування. Зразки цієї творчості живуть лише в дитячому середовищі.
До цього розділу ввійшли кращі зразки українського дитячого фольклору: колискові пісні, забавлянки, заклички, лічилки, дражнилки, мирилки, скоромовки. 

Останні коментарі до сторінки
«Заклички та примовки: велика добірка з книги "Дитячий фольклор"»:
Ліза , 2016-09-20 13:55:22, #
МИХАЙЛІВ ІННА , 2017-02-16 23:31:18, #
Оновити список коментарів
Всьго відгуків: 2    + Додати коментар