"Будиночок у зимовому лісі". Художниця Надія Борисенко.
Ольга Зубер
ЯК ЗВІРЯТА ЗИМУ ЗУСТРІЧАЛИ
(казка)
— Тук-тук, тук-тук! — почулося знадвору.
— Що це стукає? — прокинулась Мишка.
Зовсім не хотілося їй вилазили з теплого кубельця. Але, цікаво ж. Вона підхопилася й визирнула у віконце.
— Ого! — скрикнула мала. Вона наспіх одягнулася й вискочила на вулицю.
Надворі вовтузився Борсучок.
— А що ти робиш?
— Будиночок будую.
— А для кого?
— Зима на носі.
Мишка звела очі докупи й поглянула на свого носа.
— У кого?
— В усіх.
— У мене немає.
— Скоро буде.
— То це для Зими будиночок?
— То звісно. Прийде вона до лісу стомлена. От і буде їй де відпочити.
— Як ти чудово придумав, Борсучок! — аж підстрибнула Мишка. — Я тобі допоможу!
— Добре! Зараз прилаштуємо віконечко, дверцята й будиночок буде готовий! — зрадів Борсучок.
— Візьміть для неї гостинці! — подала Білочка пакуночок із горішками.
— А від мене глечик молочка, — підслухала їхню розмову Лисичка.
— А від мене скляночку запашного меду! — почухалася Ведмедиця.
— А Зима їсть моркву? — несміливо потупцяв Зайчик.
— Смаколики від Зайчика полюбляють усі! — посміхнулася Лисичка.
— Готово! — вигукнув Борсучок і причепив на дверцята табличку з написом:
«Будиночок для Зими. Ласкаво просимо!»
Мишка порозкладала частування на столі, принесла подушечку й теплий плед. Щоб Зима часом не змерзла.
Настав вечір, і всі порозходилися по домівках.
А Зима не забарилася. Прийшла до лісу. І так стомилася з дороги! Та не знала, де відпочити. Аж глядь — будиночок під сосною. Прочитала напис, зраділа й шусть всередину! Закуталася в пухнастий плед й
почала пригощатися смаколиками.
Випила молока з медом, похрумтіла горішками. А морквинку поклала собі в кишеню.
Відпочила трішки й взялася до роботи: ліс прикрашати, поки всі сплять. Захотілося їй віддячити звіряткам за гостинність.
Порозвішувала на ялинках сніжинки, льодом вкрила струмочок, засніжила стежинки, розмалювала віконечка. Ще ніколи не було так гарно в лісі!
А тоді вмостилася на пеньку, дістала з кишені морквинку та хрум–хрум, хрум-хрум. А звірята почули та й думають: мороз тріщить. І навіть ніхто не здогадався, що то Зима морквинкою хрумкотить.
Казка люб'язно надіслана авторкою спеціально для читачів "Малої Сторінки".
Читайте також на "Малій Сторінці":
Цікаві дитячі казочки від Ольги Зубер
Ольга Зубер — молода поетка та казкарка з міста Переяслав-Хмельницький, що на Київщині. Має педагогічну освіту. Писати вірші почала ще в дитинстві, а от казочки — коли стала підростати маленька донечка. Дівчинка у мами — дуже цікава, тому казок для неї було все замало. От і почала пані Ольга вигадувати свої цікаві казкові історії, які з 2015 року почали друкувати дитячі періодичні видання: "Малятко", "Колобочок", "Мамине сонечко", "Котя", "Жирафа Рафа", "Ангелятко". Як і кожен автор, письменниця мріє про видання своєї книжечки...
