Дражнилки

Відвіку народна мудрість давала вихід негативним емоціям дитини у слові, яке супроводжували рухи, стрибки, гримаси — у дражнилках. Наявність дражнилок, їх різноманітність і цензурний характер — показник здорових відносин у дитячому колективі, здатності до адаптації без втручання дорослих і без фізичної розправи. Народна дражнилка всім своїм ладом призначена для того, щоб поставити на місце кривдника, виказати своє ставлення до неприємних відхилень у поведінці, звичках, зовнішньому вигляді. Без дражнилки гра і життя дитини втрачають часом гармонійність, а часом і справедливість. Ефект дражнилки розрахований на багатократне докучливе повторення одних і тих самих римованих рядків.

* * *

Із плаксія, боягуза, хвалька в будь-якому дитячому гурті нещадно кепкують. Тому прозивалок і дражнилок сила-силенна. Найпоширеніша, звісно, висміювання плакс:

Рева плаче та кричить,
Рева крутиться й сичить,
Реве рева, як корова,
Гика й хника, а здорова.
Стали реву сватати,
Стала рева плакати.
А я реви не віддам,
Нехай рева реве сам.

дитячі дражнилки

* * *

Авторські дражнилки на хлопчачі імена від Івана Андрусяка: "Абетка-прозивалка" (дівчачий варіант)

"Це справді абетка, тільки не для тих малявок, які вчаться читати, а для тих, які вже вчаться у школі й пізнають "ази дружнього спілкування", себто, приколюються. Дівчачий варіянт означає, що в ній жарти і прозивалки на хлопчачі імена, сиріч користуватися ними мають дівчатка, щоб дружньо дошкуляти хлопчикам..." (Іван Андрусяк)

* * *

Юлія Хандожинська. Веселі дражнилки

"Ой, який же ти ластатий!
Ластовиння, мов крапки!
Та чомусь усі до тебе
Поспішають залюбки!"

(Юлія Хандожинська)

Велика добірка народних дражнилок з книги "Дитячий фольклор" (Бібліотека української усної народної творчості)

Дивіться добірку народних дитячих дражнилок: "Грицько-тицько", "Іван-болван", "Іван-барабан", "А Іван-шлобайдан", "Василь-крутосил", "Коля колючий", "Катерина і Андрій", "Іванюха-требуха", "Савка-булавка", "Чорногузик-скрекотун", "Антон козу веде", "Антін-веретін", "Василь-кабасиль", "Василь печерники косив", "Вітя, Вітя, Вітікар", "Вітя, Вікторець", "Ганка-дранка кучерява", "Гандзя-Гандзя кучерява", "Їхав пан через лан", "Гриць миші злякався", "В Домки, Домки", "Донька ряба", "Кирило загнав батька у барило", "Коля-Колюнчик", "Маріка-каліка", "Люба-друба-карапуз", "А Маруська з’їла бузька", "А Марія-кукурія", "Мотря, Мотря", "Ходить Марко по ярмарку", "Микита-волокита", "Ой Микито, Микито", "Микола робив кола", "А Микола — спина гола", "Міхал на коцюбі їхав", "Настя-хвастя", "Бігла курка ряба", "Назарка, Назар", "Ничипор, Ничипор", "Полька, Полька, Полька, чіт", "Павлюк ізліз на дрюк", "Петро-репетро", "Савка-булавка ", "Сірка-мірка", "А Степан-Степанок ", "Тетяно, Тетяно!", "Федір, Федір", "Хима, Хима-Химуза", "Юрко-бурко", "Ой ліз швець по драбині", "В понеділок орав", "П’яниця-буяниця", "Стрига-мокотиря", "Рева плаче та кричить", "Безгуб Свиню скуб", "Славний хлопчик", "Під коморою сиділи", "Будзанівські клинці", "Мазаний, мазаний", "Стан — як у баби", "Видно на вид", "Христя-мистя", "Явдоха чорнява", "А Петро-репетро", "А Кіндрат свиням брат", "А в нашого Нестірка", "А в нашого Омелька", "Грицько пикатий", "Грицю, Грицю, Грицю — сала", "Василю, Василю", "Митя, Митя, Митрофан", "Антоне, Антоне", "Ой Іванку, Іванку", "Павле, Павле", "Ой Михалку", "Ой Наталко, Наталко", "Ой Семаню, Семаню", "Семен — книш", "Стаху, кури на даху", "Рево, рево, де твій дом?", "Прийшов рудий до рудої".