Авторські дражнилки на хлопчачі імена від Івана Андрусяка: "Абетка-прозивалка" (дівчачий варіант)


Іван Андрусяк

АБЕТКА-ПРОЗИВАЛКА

Дівчачий варіянт

Авторські дражнилки на хлопчачі імена, Іван Андрусяк, Абетка-прозивалка, дівчачий варіант

Це справді абетка, тільки не для тих малявок, які вчаться читати, а для тих, які вже вчаться у школі й пізнають "ази дружнього спілкування", себто, приколюються. Дівчачий варіянт означає, що в ній жарти і прозивалки на хлопчачі імена, сиріч користуватися ними мають дівчатка, щоб дружньо дошкуляти хлопчикам...

 

Авторські дражнилки на хлопчачі імена, Іван Андрусяк, Абетка-прозивалка, дівчачий варіантАндрійко-дурійко,
у зошиті двійка,
в щоденнику – дві,
ще й джміль в голові.

 

* * *


Ой, Борисе, заберися!
В тебе брови з барбарису,
щоки наче бербениці
і під носом дві суниці.

 

* * *


– Все з’їси, Василю?
– Ковбасу осилю,
та до ковбаси
порося неси! –
Отакий Василь –
справжній ковбасиль!

 

* * *


Гриць
наївся шпиць
і так загордився,
що й не дивиться.
Нам на ці шпиці
жарт знадобиться
крутий, як свердло –
щоби пройняло.

 

* * *


Ґенику-Ґенику,
хочеш вареника?
Чому сирий?
Щоб рота закрив!

 

* * *


Дмитрику-Дмитре,
в носику хитре –
забачить страхи
і каже: “Апчхи!”

 

* * *


Едик-ведмедик – страшний вередун.
Їв би й котлети, якби на меду;
борщ – якби був із варенням хіба...
Кажуть, що так відвисає губа.

 

* * *


У тебе, Євгене,
під носом зелене –
зверху мох,
а під ним горох.

 

* * *


З’їв французький хлопчик Жак
на сніданок десять жаб,
і тепер ковтає мушок –
годувати жабок мусить.

 

* * *


Зенику-Зеновію,
не хвались обновою –
на твоїй обнові
діри триметрові!

 

* * *


Маєш, Ильку,
в попі шпильку.
Шпилька шпиґ –
Илько в крик:
– Угамуйся, шпилько,
я Ілько, не Илько.

 

* * *


Івасик-головасик,
голосочок – басик.
Як тільки забасує – 
то й трактор забуксує!

 

* * *


Чеський хлопчик Їржі
вчився їсти вірші.
Котрий лиш розкусить –
всередині гусінь.

 

* * *


Хлопчик Йосип
маму просить:
– Забери мене зі школи!
Там такі страшні дівчатка –
ще заколками заколять...

 

* * *


Правда Колі очі коле,
а неправда – щоки.
Не признається ніколи,
де проспав уроки.

 

* * *


Леоніде, стати ніде...
Леоніде, стій!
Бо у школі до обіду
не лишиться й стін.

 

* * *


У Мирослава
зачіска – пава.
А з носа – ич! –
зирка павич...

 

* * *


На перерві Назар –
як справдешній корсар:
увійде в раж
і – на абордаж!

 

* * *


Є у нашого Олега
альфа, бета і омега.
Альфа в пазусі, а решта –
у кишенях і у мештах.
Бідолаха, він і досі
мріє їх вернути в зошит.

 

* * *


Пилипко очима кліп.
Каже: – Я тепер Філіп...
Тато глипа, мама хлипа:
– Загубили ми Пилипа!

 

* * *


Доки йшов до школи Ромчик,
планував лише погромчик,
а прийшов – і напролом
справжній влаштував погром!

 

* * *


Сашко-смішко
ходив з мішком,
і в тому мішку
носив двійку важку.
А двійка легка
утекла з мішка,
до щоденника плигнула
й показала язика.

 

* * *


Тарас-обертас
ховав дулю під матрац.
Дуля не пручалася,
тільки випиналася...

 

* * *


Уруґвайський хлопчик Уґо
довго вчився грати фуґу,
а коли була перерва –
грав учителю на нервах.

 

* * *


У хлопчика з Куби Фіделя
була геніальна ідея –
обчислити куб у квадраті
і залишок друзям продати!

 

* * *


Нашому Хомі
на умі
танки-пістолети самі.
Вічно він їх носить до школи...
Добре, що бодай іграшкові!

 

* * *


Раз китайський хлопчик Цінь,
упіймавши власну тінь,
попередив: “Не кривися мені!
Бо ходитиму лише у тіні”.

 

* * *


У корейського хлопчика Чена
була вдома собачка учена,
доки вирішив Чен: – Необачно,
коли вченіша навіть собачка.

 

* * *


Американський хлопчик Шон
дві гривні в гаманці знайшов.
Отоді й переконався Шон:
його тато – український шпіон!

 

* * *


Якось Щек з двома братами
на предвічних горах стали,
бачать – унизу ріка
величезна така!
Їм сподобалося дуже...
Нині там столиця, друже.

 

* * *

 


Авторські дражнилки на хлопчачі імена, Іван Андрусяк, Абетка-прозивалка, дівчачий варіантТак воно а чи не так –
тільки уявіть:
носить хлопчик М’який Знак
о-о-отакий живіт,
голови ж якби й нема –
в плечі уросла...
Якби він знайшовсь – ото б
сміхота була!

 

* * *


Вдягни, Юрку, бурку,
та сідай на курку,
та полетимо...
доки ще спимо.

 

 

* * *

 

Якову ніяково –
всі шукали Якова,
а він хвилювався,
що не заховався.

За матеріалами: Іван Андрусяк. Абетка-прозивалка. Віршики. Художник Ганна Осадко. Тернопіль, "Богдан", 2012, 128 с.  Джерело: http://abetka.ukrlife

 

 

  Більше абеток на нашому сайті:

Вірші про абетку зі збірочки Перший раз - у перший клас
У розділі представлено віршовані абетки від Марійки Підгірянки, Володимира Нагорняка, Івана Андрусяка, Григорія Усача, Оксани Сенатович, Наталі Забіли, Ганни Чубач, Варвари Гринько, Олександра Олеся, Анатолія Камінчука, Надії Репети, Тетяни Бойченко, Ярослава Паладія.

Останні коментарі до сторінки
«Авторські дражнилки на хлопчачі імена від Івана Андрусяка: "Абетка-прозивалка" (дівчачий варіант)»:
саша , 2017-12-10 14:00:22, #
Оновити список коментарів
Всьго відгуків: 1     + Додати коментар
Топ-теми