Притчі, як дорогоцінне каміння, віками передавались від одної культури до іншої, стали універсальною мовою духовного спілкування народів. (В.Н.Кляпіков)
Притча - це одночасно мудрість і шлях до мудрості: це слово, вчинок, життя і мистецтво (А. Княжицький)
Притчі - це історії, які передаються від серця до серця, відкривають людям почуте, побачене, але найголовніше - душу.
Вікова мудрість, що закладена в притчах, перетворює їх на своєрідну книгу життя, яка допомагає нам зрозуміти себе та наше майбутнє.
Краса притчі полягає в тому, що вона не ділить людський розум на запитання і відповідь. Вона просто дає натяк на те, що кожного разу, коли відбуваються які-небудь події, згадується відповідна до них притча. На мій погляд, це не просто повчальні історії. У будь-якій з них можна знайти безліч прихованих змістів.
Інколи притча - найкраща відповідь на поставлене життям питання. Притчі вчать розуміти, приймати і цінити найважливіше в житті - кохання, щастя, розуміти неписані, але такі важливі закони життя.
Але, найцінніше - притчі не мають вікових обмежень. Вони цікаві всім!
Саме дітям, яких виховують іноді батьки в наказовому порядку: «Винеси сміття! Прибери в кімнаті! Поважай вчителів! Не прогулюй уроки», за допомогою притч можна найкраще пояснити важливі в житті речі.
Школярам потрібно читати притчі, щоб вони визначали для себе життєві пріоритети. Молодь знайде в притчах багато цікавого про зміст життя, про те, куди ми йдемо і який шлях нам обрати. Вчителі, психологи, класні керівники можуть за допомогою притч дати своїм учням знання, що проникають глибоко в серце і подібно насінню проростають і дають свої паростки.
За матеріалами: Черкаський Обласний Інститут Післядипломної освіти. Притчі, історії, легенди, метафори. Укладачі: Ярова В.Д., завідувач кабінету основ здоров’я та фізичної культури Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників Черкаської обласної ради; Сатанівська О.Д., учитель основ здоров’я Уманської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №11 ім. М.П.Бажана. Черкаси, 2012.
"Один багатий чоловік вибирався в далеку дорогу і, поки вирушити, роздав усе своє золото трьом своїм робітникам. Першому дав п’ять мірок золота, другому - дві, третьому – одну. І сказав: «Глядіть, щоб по моєму повороті ви віддали мені все ще й з надвишкою». По виїзді пана перший робітник пішов на базар і за все золото накупив від торгівців усього добра: прянощів, шовку, сушених овочів, вбрання, накривал і оливи. Згодом він попродав усе і заробив на цьому добре. Він працював важко, купував, що трапилось, продавав, і наприкінці, при розрахуванні, він міг наповнити грішми не п’ять, а десять мірок..." (з притчі)
"Коли всевладний майстер-Бог
створив в екстазі чоловіка,
то той мав сплачувати борг
лише добром, лише до віку."(Сергій Губерначук)
"Син спостерігав за стареньким батьком, котрий щодня багато трудився, а навесні взявся садити сад. Юнак підійшов до батька, поглянув на маленьку яблуньку, яку той старанно обкопував, і запитав: «Батьку, я бажаю тобі ще багато літ життя, але невже ти ще сподіваєшся їсти плоди із цієї яблуньки?»..." (з народної притчі)
"Було собі два друзі. І дуже міцною була їхня дружба Якогось моменту друзі посперечались, і один з них дав ляпаса іншому. Останній, відчуваючи біль, але нічого не кажучи, написав на піску: «Сьогодні мій найкращий друг дав мені ляпаса». Вони продовжували йти..."
"Помирає в одному поселенні старий мудрець. Прийшли до нього люди попрощатися та й говорять: «Скажи нам, мудрий старче, як вдалося тобі створити такий лад у сім’ї, що всі сини і невістки, дочки і зяті жили разом у мирі й злагоді»? ..."
Добірка притч: "Без труда нема плода", "Рай і пекло", "Сила слова", "Притча про двох вовків", "Гордий олень", "Зустріч і розлука", "Вибачення", "Срібло", "Жінка", "Дружба", "Любов і щастя", "Вчасні слова", "Майстер", "Гнилі яблука", "Любов", "Життя", "Притча про колодязь", "Вірний друг", "Віслюк", "Всього лише відображення", "Рани", "Щастя", "Пісок", "Чи в рай, чи в пекло", "Кожний знаходить те, що шукає", "Листок і вишенька", "Квітка та вітер", "Притча про яблука", "Сила притчі".
Народні притчі: "У пригоді", "Без труда нема плода", "Батькові поради", "Батьківська порада" (оповідач Наталя Швець), "Батьківська порада" (оповідач Горова Л.), "Батькова наука" (оповідач Ольга Максимів, Бойківщина), "Батькова наука" (оповідач Василь Барчук, Буковина).
нема прич про талант
було б добре якби було
погортайте, дітки, вище - така легенда є!!!