Більше...

Сергій Губерначук. Притчі у віршах


Сергій Губерначук. Притчі у віршах. Древньокитайська притча  на український лад

 

 

Древньокитайська притча 
на український лад

Коли всевладний майстер-Бог
створив в екстазі чоловіка,
то той мав сплачувати борг
лише добром, лише до віку.

Так і було б. Але юнак
зненацька занедужав дуже,
занудьгував, та так, та так,
що світ йому став осоружним.

І тут замислився Господь,
і дивлячись на хлопця муки,
почав творити іншу плоть,
піднявши вище неба руки.

Він взяв сто променів палких,
зірниці загадкову казку
і тихий плескіт хвиль морських,
і вітра трепетную ласку,

далекий жур прекрасних зір,
цнотливість місячного сяйва,
величність непокірних гір,
принадність ночі, сонця барви

і ґраціозність диких сарн,
і запах першої троянди,
ще й іскру блискавки, та з хмар
невтримний дощ із діамантів,

і гнучкість ви́ткої лози,
і жар вогню, й солодкість меду,
і свіжість ранньої роси... –
краси довічної прикмети!

Господь все воєдино склав –
і виліпив богиню, Жінку,
життя вдихнув і так сказав,
той дар вручивши чоловіку:

– Бери, що є, і не сумуй.
Її змінити ти не пробуй.
Блаженствуй з нею, рід заснуй.
Добром плати свій борг до гробу! 

 

 

Сергій Губерначук. Притчі у віршах. Древньокитайська притча  на український лад

 

 

                           * * *

 

           Гірський кришталь

(притча з книги  "Переді мною…")

Гірський кришталь
             утворений зі сліз Богів.
Святковий посуд
             зроблено з гірського кришталю.
Добірне товариство їсть і п’є
             у свято з посуду,
яке з гірського кришталю,
             що був утворений зі сліз Богів.

Ось починає плакати один,
             надпивши Божих сліз.
Ось інший банку кришталеву
             вниз зроняє.
Ось ти встаєш з-за столу
             і говориш так:
"Ви глумите у свято Божий скарб,
             надпивши Божих сліз!.."

Один за о́дним
             гості посуд добивають,
підводяться по черзі
             і говорять так:
"Ми глумимо у свято Божий скарб,
             надпивши Божих сліз!.. –
а як інакше?!.
             Якби Боги раділи – ми б не били!.."

З’являються Боги,
             винищують добірне товариство.
Знов розліта́ються по різні скелі
             й плачуть.
А той гірський кришталь,
             утворений зі сліз таких,
іде на посуд за́вжди
             й швидко б’ється.

До чого притча ця?
             Не всім відомо, ма́буть,
що люди і Боги
              святкують зовсім різне.

 

 

Сергій Губерначук. Притчі у віршах. Гірський кришталь.

За матеріалами: http://lukl.kiev.ua/

 

 

Більше віршів Сергія Губерначука на нашому сайті:

"Я вбачаю у цьому крила..." - поезії Сергія Губерначука

Поезії Сергія Губерначука з різних збірок. Добірка віршів для дітей. Вірші про Тараса Шевченка, про Україну, про Чорнобиль, про маму, про театр, про школу, про осінь, про Новий рік, про Різдво. Вірші, присвячені Героям Крут, про війну. Лічилки."Дай, я буду таким, як хочу,
Щоб не всі мене розуміли...
Ти вбачаєш у цьому злочин?
Я вбачаю у цьому - крила!.."
(Сергій Губерначук)

 

 

 

 

 

Дивіться також на "Малій Сторінці":

Народні притчі

Фольклор, народна мудрість, народні притчі
Притча — невелике усне оповідання повчального характеру про якусь життєву пригоду. Вона утверджує перемогу добра, cправедливості. Притчі - це історії, які передаються від серця до серця, відкривають людям почуте, побачене, але найголовніше - душу. Вікова мудрість, що закладена в притчах, перетворює їх на своєрідну книгу життя, яка допомагає нам зрозуміти себе та наше майбутнє.

Останні коментарі до сторінки
«Сергій Губерначук. Притчі у віршах»:
Всьго відгуків: 0     + Додати коментар
На сайті