На сайті
Дошка оголошень Додати оголошення

Публікації за тегом: Народ

Сортувати:    За датою    За назвою

Зимові свята в традиціях нашого народу - Різдвяний онлайн-конкурс для учнів 1-11 класів

Це конкурс для тих, хто щороку з нетерпінням чекає зимової казки, яку приносять традиційні свята. Учні 1–11 класів зможуть дізнатися багато нового про українські зимові традиції. Щоб отримати нагороди, учасникам потрібно знати, хто такий Святий Миколай, як українці відзначають Новий рік, Різдво та Водохрещу, якими обрядами супроводжуються ці святкування, які ще свята ми зустрічаємо взимку. Реєстрація на конкурс триватиме з 15 грудня 2018 року до 15 січня 2019 року.

 

Українські приказки та прислів'я про пори року та народні прикмети"Весна красна квітками, а осінь - плодами.
Бджоли раді цвіту, а люди - літу.
Весняний день рік годує.
Весна всім красна."  (з народного)

Ой, летіла стріла. Українська народна балада."Ой, летіла стріла
З-за синього моря.
Ой, де ж вона впала?
На вдовинім полі..."

(балада)

Летючий корабель. Українська народна казка. Малюнки Аркадія Мільковицького."Був собі дід та баба, а в них було три сини: два розумних, а третій дурний. Розумних же вони й жалують, баба їм щонеділі нові білі сорочки дає, а дурника всі лають, сміються з нього, а він, знай, на печі у просі сидить, у чорній сорочці. Як дадуть, то й їсть, а ні, то він і голодує. Аж ось пройшла чутка, що так і так, прийшов такий царський указ, щоб зібралися до царя всі на обід, і хто зробить такий корабель, щоб літав, і приїде на тім кораблі, за того цар дочку віддає. Розумні брати й радяться: "Піти б, то, може, там де наше щастя закотилося!" Порадились, просяться в батька та в матері: "Підемо ми,— кажуть,— до царя на обід: загубити нічого не загубимо, а може, там де наше щастя закотилося!.." (українська народна казка)

Ох. Українська народна казка. Малюнки Ольги Сенченко"Ох" - українська народна казка про парубка, який переміг лісового царя Оха.

Вознесіння Господнє. Про народні традиції - з книги Василя Скуратівського Дідух. На малюнку: Джотто ді Бондоне (1267—1337). Вознесіння Христа. Капелла Скровені в місті Падуя, ІталіяЗгідно з біблійною оповіддю, на 40-й день після свого воскресіння Христос, кілька разів з’явившись учням, вознісся на небо. На честь цієї події православною церквою встановлено свято Вознесіння Христового. У храмах виносять і ховають плащаницю, тому після Вознесіння вже не можна вітатись словами «Христос Воскрес!» Вознесіння завжди припадає на четвер. На це свято найкраще росте трава. У деяких місцевостях цього, дня «заполювали льон» — щоб добре ріс, «підносився» вгору. Випікали печиво у вигляді драбинок, на Чернігівщині та Сумщині — млинці «христові онучки», з якими ходили в поле («щоб добре росло жито») або на цвинтар — поминати померлих (щоб їхні душі вознеслися на небо). Молодь улаштовувала різноманітні забави. Вважалося, якщо на Вознесіння гарна погода, то на добрий врожай, а якщо слякотлива — на недорід.

Ірина Михалевич, майстриня-писанкарка. Фарбуємо писанку озиминою у квітніНайпершими навесні прокидаються трав’янисті рослини – кропива, деревій, чистотіл. Ще раніше нагадують про скору весну, припорошені снігом, зелені поля. У каталозі Кульжинського записано, що озимина здатна подарувати писанці зелену барву. Мені захотілося спробувати. Тож сіла до автобуса і поїхала до окраїни міста, до найближчого поля). У спину тепло, світить лагідне сонце, угорі співають жайворонки. Синьо і гарно довкруж. Озимина з корінням не виривається, зривати її легко і швидко. Для барвника достатньо пари оберемків.

Ярослав Чумак. Євангельські притчі Ісуса Христа. Розповіді на основі Євангелії. Малюнки Віктора Амвроза. Притча про милосердного самарянина. Король і його боржник. Розповідь про сіяча. Притча про таланти. Притча про скарб у полі. Запрошення на бенкет. Притча про блудного сина.До книги увійшли такі притчі:

Притча про милосердного самарянина
Король і його боржник
Розповідь про сіяча
Притча про таланти
Притча про скарб у полі
Запрошення на бенкет
Притча про блудного сина

Василь Скуратівський. Як не тепер, то в Чистий Четвер. Оповідка з книги Дідух."Три останні дні напередодні Великодня люди вважали жалобливими, «бо Ісус Христос покутував за наші гріхи». Найбільш богомільні не тільки «носили жалобу» — голосно не розмовляли, не сміялися, не встрявали в суперечки — а й не вживали їжі, даючи напередодні сувору обітницю, «щоб Бог допоміг позбавитися гріхів та хвороб». Здебільшого це стосувалося Чистого четверга (Живильного, Страсного, Великого, деінде Нявського Великодня). З цим днем пов'язано чи не найбільше обрядів і дійств..." (Василь Скуратівський)

Юрій Чига. Великдень на Буковині. Народні звичаї та традиції. Юрій Чига (1946 - 2018)- видатний гуцулознавець з Сучавщини (Румунія), дослідник гуцульських традицій і старовіччини

"Буковина була і ще є багатоетнічним краєм, і кожний етнос має свої обряди, пов’язані із різними церковними святами та іншими подіями. Великодні обряди розпочинаються тижнем, який передує Великодню і зветься Великим: кожен із його днів ніс у давнину певне культове навантаження. Знаю багато повір'їв, пов'язаних з цими днями у горах, де проживає переважна частина гуцулів. Так, у Чорну середу заказувалося обрізати дерева, бо могли висохнути. Вірили, що на Живний четвер після того, як люди виходили з церкви після вечірньої, «приходять мерці на відправу». У Велику п’ятницю ніхто не пускав кров із ніякої маржини, так само ніхто в цей день не йшов по рибу або полювати. Це табу підкріплялося страхом, що поранений звір «клєстиме цілий рік», і це прокляття діятиме до дев'ятого покоління. Цієї застороги дотримувалися в пам'ять про страту того дня Ісуса Христа..." (Юрій Чига)

Ірина Михалевич, майстриня-писанкарка. Писанка, сакральні числа (оповідка-дослідження). Бессарабська писанка. Життя - рух. Писанка, помережана сіткою таємничих ліній, і сама – суцільна загадка. Мало відомо про походження звичаю розписувати пташині яйця, невідомо звідки і коли цей звичай виник на нашій рідній землі. А що ж відомо про писанкарські символи?  На багатьох сайтах можна знайти детальне потрактування орнаментів. У різних текстах повторюється одна і та ж думка – раніше люди надавали числам особливого сакрального значення і тому поділ писанки на певну кількість частин не є випадковим. Можна зустріти ось таку трактовку – поділ писанки на дві рівні частини передає уявлення про два світи, коли бачимо поділ на три частини, то це на позначення трьох небесних сфер. Прочитав і хочеться пояснень – про які світи йдеться, що то за небесні сфери, чому квітка на писанці має саме п’ять пелюсток, а не сім тощо?

 

Українські прислів'я та приказки про Великдень. Прикмети та повір'я на Великдень"​Діждались ми паски, а далі діждемо і Божої ласки.

На Великдень і крашанки цілуються.

За тиждень Великдень - недалечке червоне яєчко! 

Красна річка берегами, а Великдень пирогами.

Будь великий, як верба, а здоровий, як вода, а багатий, як земля."

(з народного фольклору)

Тетяна Строкач. Великодні вірші. Поезії до весняних християнських свят. Вірш про Вербну неділю. Вірш про Чистий четвер. Вірш про Великдень."Благовіщення", "Вербна неділя", "Чистий четвер", "Великдень" - поезії Тетяни Строкач, що увійшли до цієї святкової весняної добірочки.

Ірина Михалевич, майстриня-писанкарка. Чим фарбувати писанку в березні. Знайомимося з мареною. Натуральні барвники. Природні барвники.Березень. Ще холодно. Буває, що й сніжить. На цей місяць завжди припадають дні Великого посту. Якщо у вас не було змоги писати писанки у лютому, то в березні для цього удосталь часу. Чим же фарбувати писанки, коли земля ще гола? У цьому дописі пропоную звернути увагу на чудову рослину – марену красильну.

Ірина Михалевич, Майстриня-писанкарка. Писанка з червоними лініями основиРозписувати жовте яйце складно, бо при тім погано видно, куди вести писачок. Ще важче розписувати червону крашанку. Писанки з червоними лініями орнаменту – вкрай рідкісні. До кольорових таблиць каталогу Сергія Кульжинського вміщено одну таку: це червоно-чорний сорококлин. Писанка – білоруська. Наважилися? Тоді запалюймо свічку і берімо писачок!

Ірина Михалевич, майстриня-писанкарка. Пишемо писанку з ломаним хрестом. Колекція писанок Володимира ЯстребоваЛюблю цей орнамент за його симетричність. Як і сорококлин, він має багато варіантів і різні назви – Ломаний хрест (бол. Чупен крест), Хрести, Ластівчині хвостики… У каталозі Кульжинського, куди вміщено всі писанки з колекції Володимира Ястребова, назву цієї конкретної писанки, яку ми писатимемо, знайти важко, є там із цим плутанина. Походження її теж важко визначити, імовірно – це одеський зразок. Менше з тим. Подивімося ось на ці три писанки: бессарабську рожеву, подільську та київську. Орнамент один, а скільки мотивів!

Ірина Михалевич, майстриня-писанкарка. Орнаментика та символи писанок. Рослинні назви писанок середньої Наддніпрянщини. Писанка ТюльпаниСеред писанкарських орнаментів переважають космогонічні. Меншу, але теж чисельну групу становлять рослинні символи. Та чи на всіх писанках із «рослинними» назвами справді зображено рослинні символи? Дізнаємося разом.

Українські народні традиції, звичаї та прикмети. 18 січня - Голодна кутя. Другий Свят-вечір. Голодний Святвечір. Олекса Воропай. Василь СкуратівськийНапередодні Свята Водохреща, 18 січня, відзначалася Голодна кутя (Голодний Святвечір). Готують третю й останню кутю різдвяно-новорічних свят. Називається вона «голодною» від того, що з цієї пори і до наступного дня, доки не освятять воду в річці, люди говіли, себто не їли. Власне, це був останній день колядок. Здебільшого на голодний святвечір «водили Меланку» дівчата, хоч у деяких регіонах вчиняли це і парубки. На переважній території України основні дійства завершувалися після Василів. З голодною кутею пов’язані цікаві обрядодії «закликання морозу». Адже хрещенські холоди були у давнину найміцнішими.

Вірші до Різдва Христового. Різдвяні поезії Романа Завадовича. Малюнок Вікторії Дунаєвої"Скінчився день, вже сонце спить,
На небі зірка мерехтить,
Під снігом гнуться віти -
У кожнім домі попри шлях
Стоять ялинки у свічках
І колядують діти..."

(Роман Завадович)

Українські народні колядки та щедрівки. Дівчачі та хлопчачі колядки. Віншівки господарям, хлопцям та дівчатам. Засіваночки. Побажання по коляді (поколядь). Народні співи на Водохреща. Малюнки Вікторії Дунаєвої

"Ой радуйся, земле! Коляда іде! 
Святий вечір, добрий вечір! 
Коляда іде, всім дари везе.
Всім дари везе, нам слово каже, 
Нам слово каже, що весь світ сяє. 
Земле,земле, одчиняй двері. 
Одчиняй двері, бо твій князь їде!"

(українська народна колядка)


Всього:
247
Поточна сторінка: 1
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11  
Наступна
В кінець

Споріднені теги:     Покрова