Публікації за тегом: Народ

Сортувати:    За датою    За назвою

Свята українського народу, українські народні традиції, 15 лютого, Стрітення

15 лютого, на Стрітення, зима іде туди, де було літо, а літо - де була зима. По дорозі вони зустрічаються і сперечаються між собою. Якщо до вечора стане тепліше - літо перемогло зиму, а якіцо холодніше — зима. В цей день у церквах святили воду і свічки. Посвячені на Стрітення свічки звалися "громничими", бо їх запалювали і ставили перед образами під час грози, щоб оберегтися від грому та блискавки. Від "громничої" свічки і саме свято називалося колись "Громниця". Стрітенській воді також приписувалася магічна сила, нею натирали хворі місця, кропили вулики та давали пити худобі.

Свято Маланки. Звичаї та обряди на БуковиніУ давні дохристиянські часи відзначення початку року мало характер як релігійного, так і світського свята. На Буковині й донині збереглось у досить значній багатогранності освячення початку нового року, яке носить назву Маланка і входить до циклу різноманітних дійств зимової календарної обрядовості. Відомий український письменник другої половини XIX ст. Юрій Федькович зробив опис Маланки на Буковинській Гуцульщині...

Йосип Струцюк. Під містечком Берестечком. Козацький вірш. Малюнок Наталі Кохаль"Під містечком Берестечком змовкли вже литаври, 
Поламались гострі списи, кулі одсвистали.

Налетіло гайвороння та й заголосило:
«Скільки тої молодої перебито сили!

Справа - триста, зліва - триста, попереду — триста. 
Скільки того молодого впало товариства!»..." 

(Йосип Струцюк)

Євген Шморгун. Козацькі могили. Оповідання. Малюнок Наталі Кохан"Від Пляшевої до Берестечка й Острова - широке поле. Влітку 1651 року тут лютувала битва, що вписала героїчну й трагічну сторінку в історію нашого народу. І хоча тоді доля відвернулася від України, та військо під проводом Богдана Хмельницького вкрило себе невмирущою славою..." (Євген Шморгун)

Нова радість стала, яка не бувала. Колядка"Нова радість стала, яка не бувала.
Над вертепом звізда ясна світу засіяла. 
Де Христос родився, з Діви воплотився,
Як чоловік пеленами убого оповився."

Добрий вечір тобі, пане господарю. Щедрівка"Добрий вечір тобі, пане господарю!

Радуйся!
Ой радуйся, земле,
Син Божий народився!"

Ой сивая та і зозуленька, щедрівка для дітей

"Ой сивая та і зозуленька, 
Щедрий вечір, добрий вечір, 
Добрим людям на здоров'я 
І Усі сади та і облітала 
Щедрий вечір..."

Зимовий цикл українських свят, народні традиції та звичаї в УкраїніПрийшла зима. Випав перший сніг, наступили морози і покрилися кригою ріки. В селі всі господарські роботи закінчено. Господарі ховають реманент, лагодять сани, їздять до млина та готуються до Різдвяних свят... Господині прядуть. Дівчата вишивають і щоранку вмиваються «першим снігом» та витираються червоною крайкою — «щоб були рожеві лиця». Парубки допомагають батькам, а у вільний час заважають дівчатам вишивати. Наближається період угадування на майбутній рік, а разом із цим надходить і час старих традиційних розваг сільської молоді — розваг, що сповнені чаром первісної поезії нашого народу.

 

Зимовий цикл українських свят:

4 грудня - Свято Введення (Третя Пречиста)

7 грудня - Свято Катерини 

13 грудня - День Андрія Первозваного

14 грудня - Наума
17 грудня - Варвари
18 грудня - Сави

19 грудня - День Святого Миколая

22 грудня - День святої Анни
25 грудня - Спиридона Сонцеворота

1 січня - Новий рік. Новорічна коляда

2 січня   - День святого Гната

6 січня - Святвечір

7 січня - Різдво Христове

13 січня - Меланки (Маланки), Щедрий вечір, щедра кутя

14 січня - Новий старий рік та свято Василя 

18 січня - Голодна кутя або Другий Свят-вечір (Голодний Святвечір)

19 січня - Свято Водохреща (Йордан) 

20 січня - Івана Хрестителя

29 січня - Петра Вериги.

 

Українські народні традиції та звичаї, весняний цикл святРазом з пробудженням природи від зимового сну на нашій землі, в Україні, починається цикл народніх весняних свят, пов’язаних з стародавніми міфами та віруванням, супроводжених піснями, іграми та хороводами. Народ наш у своїх казках створив чудовий образ весни — гарної молодої дівчини з вінком квітів на голові. Вона, ця дівчина-весна — бажаний і довгожданий гість, її закликають дівчата піснями-веснянками, її зустрічають діти з дарами — солодким печивом у вигляді пташок, її уособлює найкраща з дівчат напередодні Святого Юрія, «Ляля» або «Леля», що одягає на себе білу вишиту сорочку, кладе на голову вінок з весняних квітів, оперізується «зеленим» поясом з трави і квітів і роздає дівчатам дари — вінки, що вістять весілля. Народній образ весни — це образ краси, сили і надії.

Весняний цикл свят:

15 лютого - Стрітення

Масляна (Колодій, Масниця) - 4 березня 2019 року

24 лютого - День святого Власа

4 березня - День преподобного Льва

9 березня - "Обретіння"

Касіянів день

14 березня - "Явдохи" 

18 березня - День святого Конона

22 березня - "Сорок Святих" 

30 березня - "Теплий Олекса"

"Хрестя"

7 квітня - Благовіщення Пресвятої Богородиці 

8 квітня - Благовісника

21 квітня - День святого Руфа

Вербна неділя - 21 квітня 2019 року

"Білий тиждень" - останній тиждень перед Великоднем:
Страсний понеділок
Страсний вівторок
Чиста середа
Навський Великдень
Чистий четвер
Страсна п’ятниця
Великодня субота
Великодня ніч

Великдень - 28 квітня 2019 року

Великодній понеділок (Волочильний, Обливальний, Поливальний, Водяний понеділок)

 

Літній цикл народних українських свят. Традиції та звичаї

В основі літнього обрядового циклу лежить культ рослинності та магія заклинання майбутнього врожаю, культ сонця та культ померлих. Він включає такі основні свята: Зелені свята (Трійцю), Купайла (Івана Купала), Петрів День (Петра та Павла) та призабуті нині свята Лади, Ярила, Громові свята. З-поміж урочистостей літнього обрядового циклу найважливішими були Зелені свята, які не мають точно визначеної дати, а випадають через сім тижнів після Великодня.
 

Українські народні традиції. Осінній цикл святГоловними моментами осіннього циклу українських традиційних свят були звичаї, приурочені до завершення збору врожаю чи повернення худоби з літніх пасовищ. У них, як і в попередніх циклах, відображена головна селянська турбота - забезпечення родючості полів, плодючості худоби, продовження людського роду. Обряди осіннього циклу також були спрямовані на родинне життя: з Покрови починалися весілля, а на Введення, Катерини та Андрія ворожили на обранців. Обрядові дії переважно переносилися у приміщення, набуваючи форми вечорниць.

 

 

Осінній цикл свят:

2 серпня - День Пророка Іллі

9 серпня - День святого Палія

14 серпня - Маковія (Маковея). Свято «Першого Спаса», «Спаса на воді», «Медового Спаса»

19 серпня - Великий Спас 

28 серпня - "Перша Пречиста"

11 вересня - "Головосіка"

14 вересня - "Семена"

21 вересня - "Друга Пречиста"

27 вересня - "Здвиження Чесного Хреста"

14 жовтня - свято Покрови Пресвятої Богородиці

8 листопада - Святого Дмитра

10 листопада - День святої П'ятниці

14 листопада - Кузьми-Дем'яна 

21 листопада - День святого Михайла

 

Казки Володимира РутківськогоВолодимир Рутківський пише для дітей і тому пише з погляду дитини, з площини й обширів, найприродніших для неї — рідного дому, свого села, краю… Це дорослий може охопити подумки весь час свого буття, усі простори Батьківщини чи й планети. Дитині ж подібний погляд не притаманний та й неможливий. І беззаперечний талант й майстерність Володимира Рутківського саме як дитячого прозаїка, нині, певно, найкращого в Україні, полягає у цьому тонкому відчутті дитячого часопростору, в умінні розгортати текст, не виходячи за межі відомого на дану мить юним героям. ... Письменникові взагалі не притаманна вигадана змодельована казковість, оскільки для нього найбільше диво — сама людина. Чудесне у його текстах зазвичай має цілком природне пояснення і твориться людськими руками. Йдеться не лише про приручених вовків замість козаків-перевертнів у «Джурах…» чи Велеса-Овсієвого онука у «Сторожовій заставі», а й про Бухтика, котрий як Вінні-Пух чи Карлсон, є, по суті, вигадкою головного героя, чи про Ягу-Катрусю, що знову «вилюдніла» завдяки щирому людському співчуттю тощо.

14 жовтня, свято Покрови Пресвятої Богородиці, вірші. Ілюстрація К. МілонадісаВірші до свята Покрови Пресвятої Богородиці від українських авторів: Катерини Пасічної, Володимира Коломійця, Надії Гуменюк, Дмитра Білоуса, Олеся Лупія, Лесі Храпливої-Щур, Надії Галоковської, Богдана Чепурка.

Дитячий фольклор, заклички та примовки. Художник Юлій КригаДобірка включає 102 заклички та примовки, зібрані з різних областей України укладачем книги "Дитячий фольклор" Галиною Василівною Довженок: "Дощику, дощику, полини, полини", "Дощику, дощику", "Не йди, не йди, дощику", "Іди, іди, дощику",  ... "Вийди, вийди, сонечко", "Вигрій, вигрій, сонечко", ... "Вода, вода холодная", "Течи, течи, водо, з мене", "Коте, коте! Вилий воду на колоду", "Павле-равле", "Журавлі, журавлі", "Круцю, круцю, журавлі", "Зозуле рябенька", "Зозуле, зозуле, голубочко", "Лети, лети, зозуленько",  "Ластівко, ластівко!", ... "Комашки, комашки", "Мишко, мишко", "Бобрун, бобрун,бобрунечко", ... "Бабочка, бабочка", ... "Киги, чайка!", "Шуляк, шуляк, колесом!", ... "Гай, гай, на чужий край", "Бусел, бусел", "Бузьок-чапля", ... "Мавко, мавко", "Гикавка, гикавка", ... "Соломина вічка" та багато інших закличок.

Марія Хоросницька, Матусина радість, вірші для дітей, художник Катерина Суєвалова. Вірш На Янівському цвинтарі"Запорізька січ", "Хочем знати", "Прадід", "На Янівському цвинтарі", "Прапорець" - дитяча поезія львовської поетеси Марії Хоросницької, присвячена козакам та стрільцям-патріотам, що боролися за нашу країну.

український фольклор, Звідки пішло прізвище й ім’я Богдана Хмельницького, народна українська легенда"Батьків Богдана Хмельницького не знає і не бачив ніхто. А на горі, де зараз церква, жив собі дід з бабою. Біля них ріс густий-густий хміль. У діда і баби не було дітей, і вони по цьому журилися. Якось ранком вийшов дід з хати, почув ніби дитячий голос. Дід почав пробирати руками хміль і пішов туди, звідки чув голос. У густому-прегустому хмелю він знайшов хлопчика. Дитина лежала перед ним, а в голові в неї сяяло сонце. Дід перехрестився, взяв дитину і поніс до хати, а сонце теж пішло за ним..." (з народної легенди)

Життєвий та творчий шлях Ольги КобилянськоїДовгий і складний шлях пройшла Ольга Юліанівна Кобилянська. Протягом півстоліття виступала вона в літературі, відображаючи життя народу в його різноманітних виявах, духовні прагнення інтелігенції, малюючи природу рідного краю. Письменниця утверджувалася в українській літературі поступово, в процесі переходу з німецької на українську мову, опанування культурних надбань рідного народу, реалістичного методу! Художньо осмислюючи той життєвий матеріал, що був їй найбільше відомий, Ольга Кобилянська створила цілу галерею образів із середовища демократичної інтелігенції, втіливши в них свої погляди на соціальні й морально-етичні проблеми часу. Художня проза Ольги Кобилянської сприяла розширенню світового резонансу українського художнього слова. Її новели, повісті неодноразово перекладалися російською, польською, чеською, словацькою, болгарською, словінською, французькою, румунською та іншими мовами. Ім’я видатної української письменниці-демократки, яка пройшла благородний шлях самовідданого служіння народові, віддала йому всі думки і помисли у тяжкий час соціального і національного поневолення, і в світлий час його возз’єднання, духовного відродження, оповите в нашій країні глибокою шаною і любов’ю, відоме у широкому світі.

 

Чому людина не знає, коли прийде до неї смерть. Легенда"Колись дуже давно всі люди жили однакову кількість років, і кожен знав, коли він буде вмирати. Через це всі старі люди робилися дуже недбалими. Але якось бог пішов подивитися, як живуть люди. Прийшов він до нашого села і дивиться на роботу старого діда. Дід саме городив пліт з лободи. Питає бог..." (з легенди)

Дитячий фольклор, усна народна творчість, забавлянки для дітейОдним з видів активного спілкування дорослих з малятами за допомогою художнього слова, що розвиває рухи та мислення, викликає жвавість, бадьорість та радісний настрій, є забавлянки (потішки, утішки). Це — коротенькі пісеньки або віршики, поєднані із своєрідними вправами і покликані зміцнити дитину фізично та підтримувати веселий настрій. Дивіться велику добірку українських народних забавлянок з бібліотеки української усної народної творчості (книга "Дитячий фольклор").

Дмитро Чуб Нитченко, Живий Шевченко, Шевченко в житті, читатиПостать нашого велетня Тараса Шевченка зростає в нашій свідомості і в очах культурного світу з року в рік. Новознайдені матеріали, нові праці про життя і творчість поета, невтомна боротьба за Шевченка в Україні і на чужині — все це поволі звільняє образ нашого пророка від фальшування й спотворення, яке уперто провадить ворог від появи першого «Кобзаря», не припиняючи й донині. Та ніякі ворожі заходи невсилі применшити його значення для нас, для історії України, для майбутнього нашого народу. Видання "Живий Шевченко" допоможе глибше познайомити читача, зокрема з приватним життям Тараса Шевченка: яким він був, які мав смаки, уподобання, характер, кмітливість і дотепність, його життьові пригоди, популярність. Книга має розкриває як початки творчости поета, так і зеніт його творчих успіхів. Не менш цікаві розділи розповідають про патріотизм нашого національного велетня, виявлений не лише в творчості, а і в щоденному житті, у діях, а також найінтимніші сторінки життя поета: його кохання, захоплення жінками, спроби одружитися. Усі ці відомості, вибрані серед багатьох джерел, скоментовані й освітлені відповідними поясненнями, підсумками та узагальненнями, допоможуть читачеві домалювати образ дорогої нам людини...


Всього:
254
На початок
Попередня
Поточна сторінка: 5
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11  
Наступна
В кінець

Споріднені мітки:     Покрова   
Топ-теми