Публікації за тегом: Народ

Сортувати:    За датою    За назвою

Українська народна казка. "Поверталася стара лисиця з невдалого полювання. У животі бурчить від голоду. Іде, солодкими оченятами позирає. Назустріч їжак. "Здоров був, їжаче!" — "Здоровенькі й ви будьте," — відповів їжак і згорнувся клубочком. "Як здоров’ячко?" — "Спасибі." — "А давно ми не бачилися, голубчику. Давай на радощах поцілуємось." Згорнувся їжак іще тугіше, засопів..." (з української народної казки)

Лисичка-сестричка. Українська народна казка (читати та слухати)"Украла собі лисичка-сестричка курочку та й біжить. Біжить та й біжить, от стала її ніч застигати. Бачить вона хатку, заходить туди, вклонилась звичайненько та й каже: "Добривечір, люди добрі!" — "Дай боже здоров'ячка." — "Пустіть переночувати!"..." (з української народної казки)

Лисиця і козел у ямі. Українська народна казка. "Голодна лисиця бігла понад лісом, задерши голову вгору, приглядалася на ворон, зазівалась і впала в яму. Яма була глибока, викопана мисливцями, щоб зловити яку-небудь тваринку. Лисиця цілий день сиділа в ямі голодна, намагалася вистрибнути і ніяк не могла вибратися звідти. Уже пізно так, як у полудню пору, де не взявся козел, ішов до лісу, задерши голову. Хвостиком ворушив, борідкою потрухував, головою покивував. Побачила лисиця козла, почала його улещувати..." (з української народної казки)

Ірина Михалевич, майстриня-писанкарка. Писанка Клиння. Червоно-чорний лабіринт. Орнаментика, символіка, техніка виконання. Які барвники застосувати. Ромашковий відвар, цезальпінія, ягоди чорної бузиниЩо ж записано на писанках? Що означають усі ці малозрозумілі переплетення ліній? З писанкою цікаво, бо це робота гарячим бджолиним воском, цікаво, бо пишеш знаки і символи, в які закладено конкретну інформацію. Розібратися у барвниках – теж щонайменше захоплююче. Отже, на прикладі традиційної писанки центральної України «Клиння» з’ясуємо три речі: як писати, щоб не заплутатися в тенетах орнаменту; що означає символ «клиння»; чим і в якій послідовності фарбувати писанку. Надзвичайної краси червоно-чорну писанку з Новгородківського району Кропивниччини, що має назву “Клиння”, до колекції Володимира Ястребова взяли з села Інгуло-Кам'янки. Її орнамент так і вабить око: не відразу й зрозумієш, як він побудований...

Легенда про мак (Легенда Наддніпрянщини). Малюнок - Мері Діпнолл"Було це давно-давно, коли ще на нашу землю нападали кочівники-печеніги. В одному місті жили дуже вродливі дівчата. Хороводи водили, пісень співали. Побачили це печеніги і вирішили захопити дівчат у полон. Підстерегли вони, коли загін воїнів залишив місто і пішов у похід, та й оточили місто з усіх сторін. Зрозуміли дівчата, що їм прийшов кінець і вирішили врятуватися, втекти з міста через підземний хід. Вийшли вони на широке зелене поле і кинулись тікати до лісу..." (з легенди)

Чим фарбувати писанку у вересні. Натуральні барвники. Фарбуємо сандалом та кошеніллю. Майстер-клас від писанкарки Ірини Михалевич.У вересні так багато погожих тихих днів! Важко всидіти у чотирьох стінах. Як проігнорувати ясно-голубу осінь? Як відмовитися від її снажного тепла? Вересневий сонячний день треба бачити, і бачити довго-довго. Дивитися йому просто в очі. Відтак увечері усамітнюватися і писати писанки. Осінь. Час червоної барви. Гріємося біля куришки і фарбуємо писанки цезальпінією, червоним сандалом, кошеніллю, мареною. Усі ці рослини (і комаху кошеніль) можна придбати в інтернет-крамницях. Про сандал і кошеніль розповім докладніше.

Українська народна пісня. Історична пісня. За Сибіром сонце сходить. Пісня про Устима Кармалюка (текст, ноти, відео)"За Сибіром сонце сходить. 
Хлопці, не зівайте,
Ви на мене. Кармалюка,
Всю надію майте!.."

(українська народна пісня)

Українська народна пісня-балада. Пісня про Бондарівну (текст, ноти, відео)"У  містечку  Богуславку
 Каньовського  пана,
 Там  гуляла  Бондарівна,
 Як  пишная  пава.
 Ой  в  містечку  Богуславку
 Сидить  дівок  купка,
 Межи  ними  Бондарівна,
 Як  сива  голубка...."

(українська народна пісня-балада)

Василь Голобородько. Кривий танець (текст та його інтерпретація)"На горі дівчата 
– у вишиваних сорочках – 
кривий танок ведуть, 
весну веселу гукають ..."

(Василь Голобородько)

Ірина Михалевич, майстриня-писанкарка. Бессарабська писанка. Орнаментика, символіка, техніка виконання. Які барвники застосувати. Квіти ромашки, стружка цезальпінії, ягоди бузиниВідтворюємо колекцію краєзнавця і вченого XIX століття Володимира Ястребова. Ми знаємо про 124 писанки з його колекції – українські, болгарські, молдавські. Більша частина зразків родом із центральної України. Яскравим острівцем на тлі колекції проступають унікальні бессарабські писанки. Вони мають переважно рожеве або червоне тло, крупний орнамент, часто – з крапками. Край, звідки вони походять – Бессарабія. Це крайній південний захід України, де діяла Дунавецька січ. Бажаєте познайомитися ближче? Ось ця червоно-чорна бессарабська писанка готова розповісти про себе...

Рукоділля. Українські народні традиції. Писанкарство. Ірина Михалевич, майстриня-писанкарка. Писанка Юрдана (символіка писанки, техніка виконання). Писанки центральної України (Середньої Наддніпрянщини). Колекція Володимира ЯстребоваПишемо писанки центральної України (Середньої Наддніпрянщини). Звертаємося до унікальної колекції Володимира Ястребова, до якої, окрім українських та молдавських, увійшли й болгарські писанки. Болгарських зразків у колекції - одинадцять. Усі вони створені в селі Вільшанці (наголос на другий склад). Зараз це районний центр на Кропивниччині. У Вільшанці живе компактна болгарська громада. Отож, знайомимося з писанкою "Юрдана".

Українські народні традиції, звичаї та народні прикмети. 6 серпня - Великий Спас (Яблучний Спас). 6 серпня відзначаємо свято Преображення Господне, або Спаса. У цей день у церкві святять груші, яблука, мед і обжинкові вінки, або жмут колосся жита й пшениці. Повернувшися з церкви, родина, звичайно, врочисто сідала за стіл і розпалялася: їли яблука з медом і запивали виноградним або яблуневим вином, — «щоб садовина родила». В середній смузі України від цього дня вже можуть починатися приморозки, а тому й кажуть: «Прийшов Спас, держи рукавиці про запас!» (Василь Скуратівський)

 

 

Українські народні традиції та звичаї. Олекса Воропай. Василь Скуратівський. Маковія (Маковея). Свято Першого Спаса. Свято Спаса на воді. Свято Медового СпасаМаковія — одне з найулюбленіших у народі свят. Відзначають його 1 серпня. Цього дня у церквах святили воду, квіти й мак. Так звану маковійську квітку переважно робили з городніх квітів, але додавали в букет і лісові квіти. Пишний букет складався з чебрецю, чорнобривців, м’яти, васильків, нагідок, польових сокирок тощо. Додавали інколи й голівку невеличкого соняшника, і все це обв’язували червоною стрічкою. Свято Маковія називають іще Першим Спасом, Спасом на воді, Медовим Спасом. Воду, освячену на Маковія, вважають цілющою. Цього дня хворі на пропасницю купалися в річці. А в давнину ще й святили колодязі та воду в річках. Медовим його називають тому, що вулики до того часу наповнюються медом і традиційно пасічники починали медозбір. Тільки після освячення першого меду в церкві на Маковія можна було розговлятися.

 

українські народні звичаї, українські народні традиції, українські народні прикмети. 2 серпня - День Пророка Іллі. Олекса Воропай, Василь Скуратівський. На Іллі новий хліб на століЗгідно із народними віруваннями, Святий Ілля є наступником громовика Перуна, повелителя блискавки та грози. Святий Ілля їздить небом у вогняній колісниці і б'є чортів блискавками. Громові стріли — кам'яні, після удару вони на сім сажень уганяються в землю, а через сім років виходять на поверхню. Хто знайде таку стрілу — щасливий, бо вона лікує від усіх хвороб.

 

 

 

 

Витравлюємо писанку на коричневому яйці (майстер-клас відомої майстрині-писанкарки Ірини Михалевич)Чітких рекомендацій щодо витравлювання не існує. Я просто розповім, як відбувалося витравлювання трьох конкретних писанок. Для письма я обрала лемківські зразки. Мені ще важко їх писати, але маю бажання навчитися. З інструментів та матеріалів були використані: бджолиний віск, шпильковий професійний писачок та писачок лійковий, свічки, куришка, простий олівець; бляшанка, в якій розтоплювався віск; курячі коричневі видутки, паперові серветки, ганчірка, стара чашка, щіточка, миючий засіб для посуду, оцет, важки та стаканчики, м'який рушник, чайник.

29 червня — День святих Апостолів Петра і Павла. Народні традиції, обряди та звичаї (за Олексою Воропаєм та Василем Скуратівським)Петра і Павла — особливе свято,
Що хліборобства сутність розкрива:
І боязко, і любо зустрічати
Найбажанішу пору цю — ЖНИВА!

За свій врожай молися, хліборобе!
Бо ж зараз ти й природа — сам на сам
І чи твоя молитва до вподоби
І полю, і серпу, і небесам?

29 червня — день святих первоверховних апостолів Петра і Павла, або, як кажуть наші селяни, «Петра». У цей час у багатьох районах України починаються жнива, а звідси й походить народне вірування про те, що справа святого Петра — «жито зажинати».

 

Рукоділля. Вишивання. Техніки вишивання рушникових швів. Книга Катерини Сусак та Ніни Стеф’юк Українська народне вишиванняНазва «рушникові шви» походить від їх конкретного, багатовікового застосування та призначення — вишивання рослинних орнаментів на рушниках. Це нескладні рахункові шви в специфічно-комбінативному поєднанні між собою. Рушниковими швами виконують в основному рослинні орнаменти, що асоціюються із зображенням «Дерева життя», «Вазона» і найрізноманітніших квіткових композицій. Такі орнаменти нерідко поєднують в собі антропоморфні, зооморфні, орнітоморфні мотиви.

24 червня — Івана Купала. Купальські обряди українців. Святкування Івана Купала за народними звичаями та традиціями Івана Купала — це день літнього сонцевороту, що є одним з найдавніших свят нашого народу. Символізує він єднання сонця і води, і головними його атрибутами є купальне дерево і опудало Марени. Купальне дерево дівчата прикрашають квітами, ягодами, стрічками і водять навколо нього хороводи. В інших селищах замість дерева роблять солом 'яне опудало — Марену. Одягають у жіночу сорочку, прикрашають. Після всіх веселощів і танців Марену кидають у воду. Якщо Марена — символ води, то палаюче колесо — символ сонця. 

 

У цьому циклі статей-досліджень відомої майстрині-писанкарки Ірини Михалевич читаймо:

Українські традиції. Історія та символіка писанки (Ірина Михалевич)

Писанка. Духовні символи

Українські традиції. Історія та символіка писанки

Про історію писанки - дослідження

Аспекти семантики кольору (тези)

Писанка: сакральні числа 

Хто така «велика богиня»?

"Писанка "Клиння". Червоно-чорний лабіринт 

Червоно-чорна бессарабська писанка 

Писанка "Юрдана" з колекції Володимира Ястребова 

Історія колекції писанок Володимира Ястребова 

Пелагея Литвинова-Бартош і традиційні писанки Сумщини (історія та символіка писанки)

 

Дивіться оповідки майстрині Ірини Михалевич про наступне:

Орнаментика української писанки (дослідження-оповідки відомої писанкарки Ірина Михалевич)

Писанка із села Суржа, що на Поділлі 

Пишімо пшеницю на писанках

Писанка "Ластівчині хвостики" 

Пишемо писанку "Юрдана" з колекції Володимира Ястребова 

Бессарабські писанки: краса, що нас об'єднує

Писанка "Клиння". Червоно-чорний лабіринт

Оповідка про червоно-чорну бессарабську писанку (символіка, орнаментика, техніка виконання)

Писанки Центральної України. Писанка "Заступці": цікаві геометричні орнаменти

Дослідження про "рослинні" назви писанок середньої Наддніпрянщини

Відтворюємо болгарські писанки. Писанка «Крестовца» на жовтій основі

Пишемо писанку з ломаним хрестом з колекції Володимира Ястребова

Шукаємо вишуканих рішень: писанка з червоними лініями основи

Історія ґрандіозного мистецького проекту "Вишивка етнографічна" — від спілкування і творчих зустрічей до великої книги

Рідкісна красуня — подільська писанка

Яку б то написати. Обираємо орнамент

 


Всього:
349
На початок
Попередня
Поточна сторінка: 5
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11  
Наступна
В кінець

Споріднені мітки:     Покрова    Івана Купала (Різдво Івана Хрестителя)   
Топ-теми