Публікації за тегом: Народ

Сортувати:    За датою    За назвою

7 липня - Івана Купала. Святкування за народними звичаями та традиціями. Купальські обряди українців. Олекса Воропай. Василь СкуратівськийІвана Купала - це день літнього сонцевороту, що є одним з найдавніших свят нашого народу. Символізує він єднання сонця і води, і головними його атрибутами є купальне дерево і опудало Марени. Купальне дерево дівчата прикрашають квітами, ягодами, стрічками і водять навколо нього хороводи. В інших селищах замість дерева роблять солом 'яне опудало - Марену. Одягають у жіночу сорочку, прикрашають. Після всіх веселощів і танців Марену кидають у воду. Якщо Марена - символ води, то палаюче колесо - символ сонця. 

У цьому циклі статей-досліджень відомої майстрині-писанкарки Ірини Михалевич читайте:

Українські традиції. Історія та символіка писанки (Ірина Михалевич)

Писанка. Духовні символи

Українські традиції. Історія та символіка писанки

Про історію писанки - дослідження

Аспекти семантики кольору (тези)

Писанка: сакральні числа 

Хто така «велика богиня»?

"Писанка "Клиння". Червоно-чорний лабіринт 

Червоно-чорна бессарабська писанка 

Писанка "Юрдана" з колекції Володимира Ястребова 

Історія колекції писанок Володимира Ястребова 

 

Дивіться оповідки майстрині Ірини Михалевич про наступне:

Орнаментика української писанки (дослідження-оповідки відомої писанкарки Ірина Михалевич)

Писанка із села Суржа, що на Поділлі 

Пишімо пшеницю на писанках

Писанка "Ластівчині хвостики" 

Пишемо писанку "Юрдана" з колекції Володимира Ястребова 

Бессарабські писанки: краса, що нас об'єднує

Писанка "Клиння". Червоно-чорний лабіринт

Оповідка про червоно-чорну бессарабську писанку (символіка, орнаментика, техніка виконання)

Писанки Центральної України. Писанка "Заступці": цікаві геометричні орнаменти

Дослідження про "рослинні" назви писанок середньої Наддніпрянщини

Відтворюємо болгарські писанки. Писанка «Крестовца» на жовтій основі

Пишемо писанку з ломаним хрестом з колекції Володимира Ястребова

Шукаємо вишуканих рішень: писанка з червоними лініями основи

Історія ґрандіозного мистецького проекту "Вишивка етнографічна" - від спілкування і творчих зустрічей до великої книги

Рідкісна красуня - подільська писанка

 

Ірина Михалевич. Фарбуємо писанку цвітом бузини. Про сильні барвникиЦвіт бузини фарбує писанку в насичений сонячний відтінок. Спішімо спробувати в роботі!!! В жовте писанку барвник зафарбує за 10 - 15 хвилин. Якщо раніше ви фарбували писанки виключно хімічними барвниками, будете здивовані силі цієї рослини.

Талановита дівчинка Вікторія Гарванко славить Україну своїм співом в Іспанії - сольний концерт юної співачки у Мадриді

Вікторія Гарванко – зіронька, яка так стрімко сходить на мистецькому небосхилі, і творчий потенціал якої, як і її талант загалом, зростають день за днем. 6 травня у Мадриді відбувся перший сольний концерт юної співачки Вікторії Гарванко. 11-річна талановита дівчинка зібрала повну залу глядачів, цінителів української музики.

 

Українські народні звичаї. Українські народні традиції. Українські народні прикмети. 6 травня. День святого Юрія, Змієборця і Переможця. На 6 травня припадає День святого Юрія, за язичницьких часів день Ярила. Цього дня весна сходить на землю і вступає у свої права, цим днем завершується давній язичницький цикл новорічних весняних свят. Юрій відмикає ключами землю, випускає тепло, росу, благословляє майбутні врожаї. Люди виходили на поле хресним ходом, молились за врожай, кропили поле свяченою водою, закопували на нивах освячені крашанки та паски, примовляючи: «Роди, Боже, жито-пшеницю та всяку пашницю». Діти забавлялись, качаючись на озимих посівах, це давало силу і здоров'я, дівчата водили хороводи, співаючи веснянки, хлопці кидали грудки в небо, «щоб хліби росли високі», обливались водою, вірячи, що це сприятиме врожайності полів. На Юрія вперше виганяли худобу на цілющу росу, знаючи, що це віджене від тварин усі хвороби. Взагалі, роса на Юрія вважалась священною, її збирали для лікування і охороняли від відьом, використовуючи різні прийоми захисту: чіпляли на воротах, парканах, стайнях гілки свяченої верби, обсипали обійстя і корів маком, малювали дьогтем хрести на воротах, дверях тощо. Господині готували святковий обід із молочних страв та вперше доїли овець, виконували обряди на заворожування краси. (О. В. Ковалевський. "Українські традиції")

Про День святого Юрія розповідають у своїх книжках Олесь Воропай та Василь Скуратівський, а також читаємо про свято в українських енциклопедіях, укладачами яких є Ірина Сметана та Олексій Ковалевський.

 

Ірина Михалевич, майстриня-писанкарка. Традиційна писанка Центральної України. Писанка Ластівчині хвостики. Орнаментика, символіка, техніка виконання. Які барвники застосувати. Квіти ромашки, чорничний відвар, стружка цезальпініїПишемо писанки центральної України. Звертаємося до унікальної колекції Володимира Ястребова. До колекції входять писанки переважно з чорним тлом, проте є серед них одна з тлом червоним, та ще й з вкрапленнями зеленої барви, що теж, як і червоне тло, для писанок Наддніпрянщини є рідкістю. Називається ця особлива писанка "Ластівчині хвостики". Походить з Кіровоградського району Кіровоградської області – з села Івано-Благодатне. 

Писанкарка Ірина Михалевич. Шукаємо натхнення в традиції. Писанка із села Суржа. Фарбуємо натуральними барвниками. Відвар із березових сережок, чорницяКоли в нас виникає бажання написати писанку, ми відшукуємо традиційні зразки і відтворюємо за ними вподобаний орнамент. Щедрим натхненням можуть зарядити писанки, які походять з села Суржа, що на Поділлі. Унікальна річ! З цього села збереглася сорок одна писанка. Одна з них має біле тло. Відтворюймо традиційні писанки! Заряджаймося натхненням!

16 квітня 2017. Великдень. Свято воскресіння Ісуса Христа. Василь Скуратівський. ДідухВеликдень — Свято воскресіння Ісуса Христа. Відзначається він у першу неділю після весняною рівнодення. У 2019 році Великдень відзначається 28 квітня. В неділю всі рушають до церкви на службу, святять паски, яйця. Поздоровляюють і христосуються. При христосуванні цілуються, обмінюються писанками і кажуть так:  "Христос воскрес!" "Воістину воскрес!"

Володимир Рутківський. Життєпис та творчість.Володимир Григорович Рутківський народився 18 квітня 1937 року в селі Хрестителеве Чорнобаївського району на Черкащині у родині вчителів. Ріс, як сам зазначав: «звичайним «окупаційним» хлопчиком, як і всі українські дітлахи, чиї батьки пішли на війну» . Та на відміну від багатьох, у його дитинстві були не лише воєнне лихоліття, краса землі чи радість добре зробленої роботи, а й таїна старезної книжкової шафи посеред шкільного коридору, звідки тихцем цупилося все, що пролазило у таємну діру — від Маяковського до німецькомовних ілюстрованих видань, від «Шхуни «Колумб» Миколи Трублаїні до грубого тому казок усього світу про відьом, що його Володя з Вітьком (брат письменника — Н. М.) «вилучили» зі шкільного обігу та зачитали до дірок» . Був Шевченко, виспіваний мамою та стократ перечитаний уголос. Був козацький давній рід, посталий у рисах мовчазного могутнього материного батька, котрий невпинно трудився, не полишав Бога та знався зі «своїми» партизанами. Була й бунтівна польська батьківська кров, що так ясно проступала у хлопцеві вродженим гонором і затятою вимогливістю до себе та світу.

Українські народні традиції на Великдень. Олекса Воропаєв. Книга Звичаї нашого народу. В церкві"З давніх-давен існує в нас на Україні повір’я, що на Великдень, під час сходу, сонце «грає». «Великдень — таке велике свято, що й сонце гуляє, сказано бо: все радується і на небі, і на землі. Як йдеш з обідні й дивишся, воно гуляє: парости по ньому, наче хто мотає туди й сюди». На Гуцульщині кожен, побачивши сходяче сонце, побожно здіймає накриття голови і, звернувшись обличчям до сходу, віддає йому глибокий поклін, хреститься і шепче слова молитви: Слава тобі, Господи, за личенько твоє Господнє, що ся показало, праведне; слава тобі, просвященне!" (Олекса Воропай)

Білий тиждень. Страсна п'ятниця. Паска

Останній тиждень перед Великоднем називається білим або чистим. На цьому тижні віруючі люди дотримуються посту так само суворо, як і на першому тижні Великого посту. Найважливішим днем цього тижня є четвер, який називається чистим, світлим, великим, страсним або живним. У Страсну п'ятницю віруючі люди нічого не їдять до виносу плащаниці з вівтаря на середину церкви; а це звичайно бувало коло другої години по полудні. У Великодню суботу роблять крашанки або, як кажуть на Київщині, «галунять яйця», а в Карпатах — «сливчать сливки». Про походження звичаю готувати на Великдень писанки та крашанки існує багато легенд. Наведемо деякі з них...

Вербна неділя. Звичаї, прикмети і традиції українського народу. Олекса Воропай. Звичаї нашого народу. Василь Скуратівський. Прийде вербиця - назад зима вернетьсяЗа тиждень до Великодня відзначаємо Вербну неділю. У цей день нарізаємо вербних гілочок і несемо їх до церкви святити. Коли освячені гілочки приносимо з церкви, то шмагалиємо ними усіх членів родини і худобу, щоб здоровими були. Пщ селах цими гілочками виганють перший раз корів на випас, зберігають їх цілий рік від недуг і грому. Від вербної неділі починаємо готуватись до Великодня: варимо яйця, фарбуємо писанки, випікаємо обрядове печиво і паску.

7 квітня, Благовіщення Пресвятої Богородиці, церковний календар, народні традиції, українські народні звичаїСвято Благовіщення одне із найбільших весняних свят. Слово "Благовіщення" означає добру, радісну звістку про те, що почалось звільнення роду людського від гріха і вічної смерті. Архангел Гавриїл був посланий Богом в місто Назарет до Пресвятої Діви Марії і повідомив, що Господь обрав її бути Матір'ю Божою. Ангел з'явився в будинок праведного Іосифа, коли Марія читала Священне Писання, і сказав: "Радуйся, благодатна! Господь з тобою! Благословенна ти між жонами". Далі ангел повідомив, що Марія народить сина і має назвати його Ісусом. Марія відповіла, що вона раба Господня і хай буде так, як хоче Бог. В церкві в цей день святять проскури, а господарі в Україні випускають із хлівів тварин, щоб чули  весну.

Українські народні традиції, 30 березня, Теплий Олекса, церковний календар, пребодобний Олексій, чоловік Божий

30-го березня за новим стилем (17-го березня за старим стилем) - «Теплий Олекса». Так по-народному називається день святого Олексія, чоловіка Божого, який жив у IV столітті. Батьки одружили його з багатою римлянкою, але Олексій покинув дружину і присвятив своє життя Богові. У місті Едесса в Сирії 17 років молився при храмі Пресвятої Богородиці. Діва Марія з’явилася паламареві і сповістила, що Олексій є чоловіком Божим. За народним календарем в цей день пасічник виставить бджоли на пасіку, вівсянка засвище свою пісеньку: «Покинь сани, бери віз!», а щука-риба хвостом лід розіб’є. 

Картина Сергія Васильковського. Весна в Україні, 1883«Сорок Святих Мучеників» відзначається 22 березня за новий стилем або 9-го березня за старим. В цей день вшановуємо пам'ять сорока святих мучеників. Сорок святих мучеників севастійських - це була найкраща дружина у війську давньоримського імператора Лікінія. Сам Лікій був жорстоким язичником, гонителем християнської віри та тих, хто намагався її проповідувати. А ці сорок дружинників були пов'язані любов'ю до Ісуса Христа, відмовлялися і від почестей, і від багатства, але не погоджувалися принести жертву язичницьким богам. Сорок чоловіків не відмовилися від віри християнської. 

Народні традиції, звтчаї та прикмети. 14 березня - Явдоха. Малюнок Івана ЛитвинаЗа церковним календарем день преподобної мучениці Євдокії, у народі — святої Явдохи, припадає на 14 березня. Згідно з народною традицією, це перший день весни. Люди ретельно стежили за поведінкою тварин і птахів. Вважалося, що цього дня повертаються з вирію ластівки. Побачивши їх, діти брали у жменю землю, кидали їм услід і казали: «На тобі, ластівко, на гніздо!» — щоб швидше весна приходила. Діти в ластовинні, побачивши вперше цю пташку, поспішали попрохати: «Ластівко, ластівко, на тобі веснянки, дай мені білянки!» «Ластівки вилітають — погоду обіцяють!» — каже народне прислів’я. Господарі, що вже думали про посіви, за поведінкою ластівок визначали погоду: «стеляться» ластівки над землею — можна вже сіяти овес; «бояться» ластівки землі — ще буде негода. При цьому мала значення й кількість ластівок, бо вважалося, що «одна ластівка ще весни (погоди) не робить».

Легенда про матерів, малюнки Олександра Гришенкова"Колись дуже давно на узбережжі Чорного моря жили люди. Вони орали землю, випасали худобу, рибалили. Восени, коли закінчувалися польові роботи, люди виходили на берег моря і влаштовували веселі свята, ігри, які завершувалися пусканням стріл щастя. Дивитися на ці ігри виходив цар морських глибин Нептун, надзвичайно страшний і сердитий володар морської стихії..." (з легенди)

 

 

 

Посилання на твори Тараса Шевченка за абеткою

Щоб швидко знайти на нашому сайті твір Тараса Григоровича Шевченка, скористайтесь абетковим покажчиком, де посилання на вірші та поеми Кобзаря розміщені у порядку "від А до Я".

Масляна. Народні традиції та звичаїМасляна символізує проводи зими та зустріч із весною. За церковною традицією тиждень називається сирним або м’ясопусним — через набір страв, які прийнято готувати протягом цього періоду. Це свято не закріплене за певним днем на календарі, воно відзначається протягом останнього тижня перед Великим постом.


Всього:
254
На початок
Попередня
Поточна сторінка: 4
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11  
Наступна
В кінець

Споріднені мітки:     Покрова   
Топ-теми