БАРВІНОК
(легенда)
Завантажити текст легенди "Барвінок" (txt.zip)
У ніч на Івана Купала дівчата плели вінки, а потім кидали їх на воду Черемоша. Пливіть, мовляв, укаіть на судженого. Тільки Лади, наймолодшої і найвродливішої, не було серед дівчат. Вона так захопилася збиранням квітів, що забрела далеко в ліс. Злякалася Лада, опинившись сама-самісінька в нічному лісі. Почала гукати своїх подруг. Та дарма, лиш таємниче відлуння відгукувалося на її голос.
А ніч, ця чудова купальська ніч, творила в лісі справжні дива: чулися голоси якихось птахів, на галявині завели свій танок лісові мавки. А під темними кущами розквітали небачені квіти. Вони розкривали свої ніжні пелюстки і сяяли сріблясто, манили до себе, ніби обіцяли розкрити якусь таємницю.
Нахилилася Лада, зірвала квітку, вплела до свого барвистого вінка. І сталося диво: засвітився вінок голубуватим світлом. Замість різнобарвних лісових квітів з’явилися у вінку темно-зелені гладенькі листочки, а з-поміж них визирнули ніжно-блакитні п’ятипелюсткові квіти.
І почула дівчина тихий голос:
- Пам’ятай, Ладо, що п’ять пелюсток цієї квітки - то п’ять основ щасливого подружнього життя. Запам’ятай їх і збережи в серці своєму на все життя: перша пелюстка - то краса, друга - ніжність, третя - незабутність, четверта - злагода, п’ята - вірність. Будь щаслива!
Замовк голос, стало тихо-тихо.
І тоді якась сила повела дівчину через ліс. Почало світати. Лада опинилася на крутому березі Черемоша *1.
Нікого там уже не було.
Стояла Лада над Черемошем і думала: кидати їй цей дивний вінок у кришталеві води чи зберегти його для себе?
Не почула, як підійшов до неї легінь*2 красний, торкнувся легенько рукою її плеча і мовив:
- Ти забарилася, Ладо, зі своїм вінком. Черемош його не прийме. Може, мені подаруєш той вінок?
Не промовила дівчина ні слова. Мовчки простягнула красному легіню свій вінок.
Вінок упав на траву, розсипався, розрісся веселими зеленими стрічками попід кущами, глянув на світ блакитними очима квіточок.
Довге і щасливе життя прожила з того часу Лада зі своїм судженим, а молодь відтоді плете вінки з барвінку, аби жила на землі щаслива й вірна любов.
*1 Черемош - річка в українських Карпатах, на Буковині й Гуцульщині. Це - - найбільша притока річки Прут.
*2 Легінь - юнак, парубок.
За матеріалами: "Перлинка" (Віра Науменко). Книга з літературного читання. Додаток до підручника "Літературне читання" для 4 класу. Навчальний посібник. Київ, "Генеза", 2017, стор. 14 - 16.
Більше легенд, міфів та переказів на нашому сайті:
Міфи складалися в різних народів у сиву давнину, на перших ступенях розвитку людської культури, ще до винаходу письма, до того, як з'явилися науки. Їх можна розглядати як наївні спроби пояснити явища дійсності, що оточувала первісних людей, як спроби витлумачити причини і наслідки цих явищ. Ми відрізняємо міф від літературного оповідання, навіть зовсім фантастичного, бо у міфа не було автора, якоїсь однієї людини, що його б вигадала. Міф — наслідок колективної творчості народу. Міф ми відрізняємо й від дитячої казки, бо він не призначався для дітей, і в його правдивість вірили як ті, хто його переказував, так і ті, хто слухав переказ. Нарешті, міф ми відрізняємо й від власне історичного оповідання. В нашій сучасній мові міфом ми називаємо щось недійсне, неправдоподібне, нереальне, вигадане, таке, чого не було в історичній дійсності.
Дивіться також:
Притча — невелике усне оповідання повчального характеру про якусь життєву пригоду. Вона утверджує перемогу добра, cправедливості. Притчі - це історії, які передаються від серця до серця, відкривають людям почуте, побачене, але найголовніше - душу. Вікова мудрість, що закладена в притчах, перетворює їх на своєрідну книгу життя, яка допомагає нам зрозуміти себе та наше майбутнє.