Публікації за тегом: Народ

2 лютого, на Стрітення, зима іде туди, де було літо, а літо - де була зима. По дорозі вони зустрічаються і сперечаються між собою. Якщо до вечора стане тепліше — літо перемогло зиму, а якіцо холодніше — зима. В цей день у церквах святили воду і свічки. Посвячені на Стрітення свічки звалися "громничими", бо їх запалювали і ставили перед образами під час грози, щоб оберегтися від грому та блискавки. Від "громничої" свічки і саме свято називалося колись "Громниця". Стрітенській воді також приписувалася магічна сила, нею натирали хворі місця, кропили вулики та давали пити худобі.

 

"Були собі три метелики: один білий, другий червоний, а третій жовтий. Вони весело літали цілий день у великому саду, в соняшному світлі, перелітали з квітки на квітку, куштували медок і летіли далі. Час їм дуже швидко минав. Вони так загралися, що й не зогляділися, що сонечко сховалося за хмари і пустився дощ. Змокли метелики. Полетіли вони до своєї хатки, аж там біда: двері замкнені, а ключа ніде не можна знайти..." 

У давні дохристиянські часи відзначення початку року мало характер як релігійного, так і світського свята. На Буковині й донині збереглось у досить значній багатогранності освячення початку нового року, яке носить назву Маланка і входить до циклу різноманітних дійств зимової календарної обрядовості. Відомий український письменник другої половини XIX ст. Юрій Федькович зробив опис Маланки на Буковинській Гуцульщині...

 

 

 

"Під містечком Берестечком змовкли вже литаври, 
Поламались гострі списи, кулі одсвистали.

Налетіло гайвороння та й заголосило:
«Скільки тої молодої перебито сили!

Справа - триста, зліва - триста, попереду — триста. 
Скільки того молодого впало товариства!»..." 

(Йосип Струцюк)

 

 

"Від Пляшевої до Берестечка й Острова - широке поле. Влітку 1651 року тут лютувала битва, що вписала героїчну й трагічну сторінку в історію нашого народу. І хоча тоді доля відвернулася від України, та військо під проводом Богдана Хмельницького вкрило себе невмирущою славою..." (Євген Шморгун)

"Нова радість стала, яка не бувала.
Над вертепом звізда ясна світу засіяла. 
Де Христос родився, з Діви воплотився,
Як чоловік пеленами убого оповився."

"Добрий вечір тобі,

пане господарю!

Радуйся!
Ой радуйся, земле,
Син Божий народився!"

 

"Ой сивая та і зозуленька, 
Щедрий вечір, добрий вечір, 
Добрим людям на здоров'я 
І Усі сади та і облітала 
Щедрий вечір..."

"В одного чоловіка було два сини. Якось молодший син попросив батька віддати належну йому долю спадщини. Тому батько поділив маєток і дав кожному синові його частку. Дуже зрадівши, що одержав багатство, молодший син вирушив у далеку країну. Та він нерозважливо витратив свої гроші на розваги з численними друзями. Але настав час і перед ним постала гірка правда: його гроші закінчилися. А коли у нього не стало грошей, його полишили й друзі. Він недоїдав, а тут ще й голод наступав у тій країні. Тепер юнак перетворився в звичайнісінького жебрака..."

 

 

Прийшла зима. Випав перший сніг, наступили морози і покрилися кригою ріки. В селі всі господарські роботи закінчено. Господарі ховають реманент, лагодять сани, їздять до млина та готуються до Різдвяних свят... Господині прядуть. Дівчата вишивають і щоранку вмиваються «першим снігом» та витираються червоною крайкою — «щоб були рожеві лиця». Парубки допомагають батькам, а у вільний час заважають дівчатам вишивати. Наближається період угадування на майбутній рік, а разом із цим надходить і час старих традиційних розваг сільської молоді — розваг, що сповнені чаром первісної поезії нашого народу.

 

 

Зимовий цикл українських свят:

 

21 листопада — Свято Введення (Третя Пречиста) (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 4 грудня)

24 листопада — Свято Катерини (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 7 грудня)

30 листопада — День Андрія Первозваного (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 13 грудня)

1 грудня — Наума (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 14 грудня)

4 грудня — Варвари (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 17 грудня)

5 грудня — Сави (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 18 грудня)

6 грудня — День Святого Миколая (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 19 грудня)

9 грудня — День святої Анни  (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 22 грудня)

12 грудня — Спиридона Сонцеворота  (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 25 грудня)

20 грудня — День святого Гната (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 2 січня)

24 грудня — Святвечір  (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 6 січня)

25 грудня — Різдво Христове  (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 7 січня)

31 грудня — Меланки (Маланки), Щедрий вечір, щедра кутя  (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 13 січня)

1 січня — свято Василя  (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 14 січня)

1 січня — Новий рік. Новорічна коляда 

5 січня — Голодна кутя або Другий Свят-вечір (Голодний Святвечір)  (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 18 січня)

6 січня — Свято Водохреща (Йордан)  (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 19 січня)

7 січня — Івана Хрестителя  (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 20 січня)

16 січня — Петра Вериги  (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 29 січня).

 

 

 

 

Разом з пробудженням природи від зимового сну на нашій землі, в Україні, починається цикл народніх весняних свят, пов’язаних з стародавніми міфами та віруванням, супроводжених піснями, іграми та хороводами. Народ наш у своїх казках створив чудовий образ весни — гарної молодої дівчини з вінком квітів на голові. Вона, ця дівчина-весна — бажаний і довгожданий гість, її закликають дівчата піснями-веснянками, її зустрічають діти з дарами — солодким печивом у вигляді пташок, її уособлює найкраща з дівчат напередодні Святого Юрія, «Ляля» або «Леля», що одягає на себе білу вишиту сорочку, кладе на голову вінок з весняних квітів, оперізується «зеленим» поясом з трави і квітів і роздає дівчатам дари — вінки, що вістять весілля. Народній образ весни — це образ краси, сили і надії.

 

 

Весняний цикл свят:

 

2 лютого — Стрітення (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 15 лютого).

11 лютого — День святого Власа (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 24 лютого)

19 лютого — День преподобного Льва (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні  4 березня)

24 лютого — "Обретіння" (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні  9 березня)

1 березня — "Явдохи"  (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні  14 березня)

5 березня — День святого Конона (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 18 березня)

9 березня — "Сорок Святих"  (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні  22 березня)

М’ясопусна неділя — 10 березня 2024 року;

Масляна (Масниця, Колодій) триває тиждень: з 11 березня по 17 березня 2024 року 

Сиропусна неділя. Прощена неділя​ — 17 березня 2024 року

Великий піст триває з 18 березня по 4 травня 2024 року

17 березня — "Теплий Олекса" (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні  30 березня)

25 березня — Благовіщення Пресвятої Богородиці  (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні  7 квітня)

26 березня — Благовісника (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 8 квітня)

8 квітня — День святого Руфа (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 21 квітня)

Вербна неділя — 28 квітня 2024 року

Страсний ("Білий") тиждень — останній тиждень перед Великоднем:
Страсний понеділок
Страсний вівторок
Чиста середа
Навський Великдень
Чистий четвер                  Чистий Четвер — 2 травня 2024 року
Страсна п’ятниця
Великодня субота
Великодня ніч

Великдень — 5 травня 2024 року

Великодній понеділок (Волочильний, Обливальний, Поливальний, Водяний понеділок) — 6 травння 2024 року

23 квітня — День святого Юрія, Змієборця та Переможця (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 6 травня)

 

 

 

В основі літнього обрядового циклу лежить культ рослинності та магія заклинання майбутнього врожаю, культ сонця та культ померлих. Він включає такі основні свята: Зелені свята (Трійцю), Купайла (Івана Купала), Петрів День (Петра та Павла) та призабуті нині свята Лади, Ярила, Громові свята. З-поміж урочистостей літнього обрядового циклу найважливішими були Зелені свята, які не мають точно визначеної дати, а випадають через сім тижнів після Великодня.

 

 

 

 

Літній цикл свят:

 

22 квітня — Ляля, або Красна гірка  (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 5 травня)

23 квітня — День святого Юрія (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 6 травня)

9 травня — День святого Миколи Чудотворця (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 22 травня)

10 травня — "Симонове зело" (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 23 травня)

12 червня — День Онуфрія Великого (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 25 червня)

13 червня 2024 року відзначаємо Вознесіння Господнє

Трійця (Зелені свята, П'ятидесятниця): у 2024 році — 23 червня

24 червня — Івана Купала  (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 7 липня)

29 червня — Петра і Павла  (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 12 липня)

19 липня — День святої Мокрини (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 1 серпня)

 

 

 

 

Головними моментами осіннього циклу українських традиційних свят були звичаї, приурочені до завершення збору врожаю чи повернення худоби з літніх пасовищ. У них, як і в попередніх циклах, відображена головна селянська турбота — забезпечення родючості полів, плодючості худоби, продовження людського роду. Обряди осіннього циклу також були спрямовані на родинне життя: з Покрови починалися весілля, а на Введення, Катерини та Андрія ворожили на обранців. Обрядові дії переважно переносилися у приміщення, набуваючи форми вечорниць.

 

 

Осінній цикл свят:

 

20 липня — День Пророка Іллі  (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 2 серпня)

27 липня — День святого Палія (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 9 серпня)

1 серпня — Маковія (Маковея). Свято «Першого Спаса», «Спаса на воді», «Медового Спаса»  (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 14 серпня)

6 серпня — Великий Спас (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 19 серпня)

15 серпня — "Перша Пречиста" (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 28 серпня)

29 серпня — "Головосіка" (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 11 вересня)

1 вересня — "Семена" (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 14 вересня)

8 вересня — "Друга Пречиста" (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 21 вересня)

14 вересня — "Здвиження Чесного Хреста" (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 27 вересня)

01 жовтня — свято Покрови Пресвятої Богородиці (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 14 жовтня).

26 жовтня — Святого Дмитра (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 8 листопада)

28 жовтня — День святої П'ятниці (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 10 листопада)

1 листопада — Кузьми-Дем'яна (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 14 листопада)

8 листопада — День святого Михайла (до 01.09.2023 року це свято відзначалося в Україні 21 листопада)

 

 

 

 

Володимир Рутківський пише для дітей і тому пише з погляду дитини, з площини й обширів, найприродніших для неї — рідного дому, свого села, краю… Це дорослий може охопити подумки весь час свого буття, усі простори Батьківщини чи й планети. Дитині ж подібний погляд не притаманний та й неможливий. І беззаперечний талант й майстерність Володимира Рутківського саме як дитячого прозаїка, нині, певно, найкращого в Україні, полягає у цьому тонкому відчутті дитячого часопростору, в умінні розгортати текст, не виходячи за межі відомого на дану мить юним героям. ... Письменникові взагалі не притаманна вигадана змодельована казковість, оскільки для нього найбільше диво — сама людина. Чудесне у його текстах зазвичай має цілком природне пояснення і твориться людськими руками. Йдеться не лише про приручених вовків замість козаків-перевертнів у «Джурах…» чи Велеса-Овсієвого онука у «Сторожовій заставі», а й про Бухтика, котрий як Вінні-Пух чи Карлсон, є, по суті, вигадкою головного героя, чи про Ягу-Катрусю, що знову «вилюдніла» завдяки щирому людському співчуттю тощо.

Василь Тимофійович Скуратівський (1939 - 2005) - один з найвідоміших українських народознавців ХХ століття. Своє багатолітнє творче життя він присвятив дослідженню історії свого народу й роду, вивченню його звичаїв, традицій, обрядів, життєвих правил, пізнанню багатющої духовної культури наших предків. Родом митець із Полісся, тому найбільше досліджував саме свій рідний край, обряди, звичаї, культуру поліщуків, яких раніше називали древлянами.​

Вірші до свята Покрови Пресвятої Богородиці від українських авторів: Катерини Пасічної, Володимира Коломійця, Надії Гуменюк, Дмитра Білоуса, Олеся Лупія, Лесі Храпливої-Щур, Надії Галоковської, Богдана Чепурка, Тетяни Винник, Юлії Хандожинської.

 

 

Добірка включає 102 заклички та примовки, зібрані з різних областей України укладачем книги "Дитячий фольклор" Галиною Василівною Довженок: "Дощику, дощику, полини, полини", "Дощику, дощику", "Не йди, не йди, дощику", "Іди, іди, дощику", ... "Вийди, вийди, сонечко", "Вигрій, вигрій, сонечко", ... "Вода, вода холодная", "Течи, течи, водо, з мене", "Коте, коте! Вилий воду на колоду", "Павле-равле", "Журавлі, журавлі", "Круцю, круцю, журавлі", "Зозуле рябенька", "Зозуле, зозуле, голубочко", "Лети, лети, зозуленько",  "Ластівко, ластівко!", ... "Комашки, комашки", "Мишко, мишко", "Бобрун, бобрун,бобрунечко", ... "Бабочка, бабочка", ... "Киги, чайка!", "Шуляк, шуляк, колесом!", ... "Гай, гай, на чужий край", "Бусел, бусел", "Бузьок-чапля", ... "Мавко, мавко", "Гикавка, гикавка", ... "Соломина вічка" та багато інших закличок.

 

"Запорізька січ", "Хочем знати", "Прадід", "На Янівському цвинтарі", "Прапорець" - дитяча поезія львовської поетеси Марії Хоросницької, присвячена козакам та стрільцям-патріотам, що боролися за нашу країну.

"Було собі два брати — один убогий, а другий багатий. От багатий колись ізласкавився над бідним, що не має той ні ложки молока дітям, та й дав йому дійну корову, і каже: "Потроху відробиш мені за неї." Ну, бідний брат відробляв потроху, а далі тому багачеві шкода стало корови, він і каже вбогому братові: "Віддай мені корову назад!" Той каже: "Брате! Я ж тобі за неї відробив!" "Що ти там відробив, як кіт наплакав тієї роботи було, а то таки корова! Віддай!" Бідному шкода стало своєї праці, не схотів віддавати. Пішли вони позиватися  до пана. Прийшли до пана..." (з української народної казки)

 

"Батьків Богдана Хмельницького не знає і не бачив ніхто. А на горі, де зараз церква, жив собі дід з бабою. Біля них ріс густий-густий хміль. У діда і баби не було дітей, і вони по цьому журилися. Якось ранком вийшов дід з хати, почув ніби дитячий голос. Дід почав пробирати руками хміль і пішов туди, звідки чув голос. У густому-прегустому хмелю він знайшов хлопчика. Дитина лежала перед ним, а в голові в неї сяяло сонце. Дід перехрестився, взяв дитину і поніс до хати, а сонце теж пішло за ним..." (з народної легенди)