Українські традиції на Свято Катерини (7 грудня)


7 ГРУДНЯ - КАТЕРИНИН ДЕНЬ

 

Українські народні традиції та звичаї, Свята українського народу, Свято КатериниСвята Великомучениця Катерина з Олександрії була вродливою, освіченою і багатою. В 17 років Катерина приймає християнство і відтоді проповідує вчення Христове. За наказом імператора Максиміана – замучена за віру. Дівчину катували кілька днів, вимагаючи, аби вона відмовилася від своєї віри. Та Ангел зійшов з неба і припинив її муки. Дівчина загинула, але за великі страждання її шанують і до наших часів, як святу веливеликомученицю.

День святої Катерини є святом дівочої долі. Саме сьомого грудня дівчата ворожать і закликають долю. Ранком, ще до схід сонця, дівчата ідуть у садочок і зрізують по гілочці вишеньки. Ставлять її у воду і чекають свята Меланки. В разі, якщо до цього дня вишня зацвіте, то й доля дівчини буде цвісти. Засохне гілочка — не буде весілля у цьому році.
Увечері дівчата збираються у одній хаті і варять для всіх вечерю. Зазвичай, це борщ та каша. Коли вечеря готова, то кожна дівчина вилазить на ворота та, тримаючи горщик з кашею в руках, тричі кричить:
— Доле, моя доле, йди до мене вечеряти!
Якщо півень заспіває саме в цей час, то кажуть це “доля обізвалася”! Якщо ні – дівчина журиться і чекає наступного року.
Кожна дівчина хоче, щоб її доля була доброю. Добру долю дівчата уявляли в образі молодого гарного панича. А погану – обірваною кудлатою жебрачкою. Якою ж вона буде — твоя доля?

Українські народні традиції та звичаї, Свята українського народу, Свято Катерини, Катеринин день, 7 грудняДівчата в цей день ворожили.
Гілки вишні у воду садили.
Якщо скоро вишня розів’ється,
То дівчині доля усміхнеться.

Брали горщик каші та рушник,
Виходили з хати до воріт.
Кожна дівчина по черзі
Викликала долю в серці.

Потім довго прислухалася,
Щоб їй доля обізвалася.
Кому — майбутнє щасливе,
Кому — свекруху сварливу.

Ось до першої дівчини
Вийшов пан чарівний, дивний.
Каші грудку скуштував,
Вдачі й щастя обіцяв.

На хвилиночку з’явився
І в повітрі розчинився —
Завітають восени
До дівчиноньки свати.

Свято це дівоче, дивне.
Що намрієш в ніч чарівну,
Все це збудеться.
Чекай на Весільний коровай.

Тож святую Катерину
Не забудь у цю годину
Вшанувати і згадати,
І молитву прочитати.

Українські народні традиції та звичаї, Свята українського народу, Свято Катерини, Катеринин день, 7 грудня

За матеріалами: Вадим Бойко, Анастасия Стельмах. "Свята українського народу". Видавництво "Діса-Плюс", 2010, стор. 6 - 9.

 

* * *

 

СВЯТО КАТЕРИНИ (7 ГРУДНЯ)

Олекса Воропай

(Текст подається за оригіналом, зі збереженням авторського стилю)

 

День великомучениці Катерини чи, як звичайно це свято в народі називається, «Катерини», є свято дівочої долі. Напередодні цього свята колись парубки постували, щоб Бог послав їм добру жінку. В самий же день свят, сьомого грудня, дівчата ворожать і закликають долю.
Ранком,  до  схід-сонця  дівчина  йде  в  садок  і  зрізує  гілочку вишні. В хаті дівчина ту гілочку ставить у пляшку з водою і чекає свята Меланки. Якщо до «Меланки» вишня розів’ється і зацвіте — добрий знак, бо й доля дівоча цвісти буде. Засохне гілочка без цвіту — кепська ознака.
В цьому випадку під «долею» дівчата розуміють шлюб: є цвіт на гілочці — буде весілля, нема — восени доведеться Покрову благати: «Свята мати, Покрівонько, покрий мою голівоньку».
Увечорі дівчата сходяться до однієї хати і варять спільну вечерю — борщ і кашу. Приходять хлопці, починаються розваги. Танцювати не можна — піст, але й без танців весело — сміх, співи…
Опівночі, перед «півнями» дівчата беруть горня з «вечерею», обгортають його новим рушником і йдуть «закликати долю». Простують до воріт. Кожна з дівчат вилазить по черзі на ворота, тримаючи в руках горня з кашею та борщем, і тричі гукає:
— Доле, доле, йди до мене вечеряти!
Якщо в цей час заспіває півень, «доля обізвалася»; якщо ж ні:
«Доля оглухла, не чує мого голосу». Журиться дівчина і проклинає долю: «Щоб ти зозулі не чула, блуднице моя!»
Та це ще пів лиха — не ціла біда, якщо доля оглухла. Гірше, коли зірка з неба впаде. «Погасне доля!» — залякано шепочуть дів чата.
У житті здебільшого буває так, що гарні жінки не завжди мають «добру» долю. Цей мотив часто зустрічається в народніх піснях, оповіданнях і казках.
На Київщині біля Канева розповідають, що одного разу посварилися між собою дві жінки — гарна і негарна. Негарна розсердилась і каже до гарної:
— Хоч я і погана, зате моя доля хороша, а ти ось гарна, а зате твоя доля погана!
Умовились вони перевірити. Зварила кожна своїй долі борщ і кашу, прийшли опівночі на перехресну дорогу. «Погана» перша вийшла наперед, розв’язала свої горщики, зверху поклала чисту ложку, відійшла трохи від хреста і каже:
— Доле, доле, йди до мене вечеряти!
Сказала вона раз, сказала і вдруге. За третім разом — приходить панич, та такий же хороший, такий гарний, що й надивитися на нього не можна. Взяв він ложку, попробував спершу борщу, а далі каші. Поклав ложку зверху, загорнув у рушник гроші і не знати де подівся... Погана жінка забрала горщики, взяла з рушника гроші і каже до гарної:
— Ну, тепер ти клич свою долю вечеряти, як я кликала!
Гарна  жінка  поставила  свої  відерні  горщики,  розв’язала  їх, відійшла від хреста і гукає:
— Доле, доле, йди до мене вечеряти!
Гукнула вона раз, гукнула й другий, а за третім разом як піднявся вітер, буря. Пісок несе, дерева гне та ламає — таке робиться, що, Господи!... Коли глип — виходить доля гарної жінки; така ж погана!.. обірвана, кудлата та ще й з хвостом. Виїла все з горщиків, поперевертала їх, побила і пішла собі геть.
Так виглядає доля жіноча. Чоловіча ж доля у народніх оповіданнях зображена жінкою. Доля-жінка буває проворна або ледача — вона робітниця: працює на свого власника.
Хоч «Катерини» — це свято жіночої долі, та все ж при вечері хлопці люблять згадати і про свою долю.

Свирид Галушка розповідає таку казку:

Було собі два брати: один бідний, а другий багатий. Одного разу вийшов бідний брат на поле багатого і бачить: ходить по полі якась жінка, збирає колоски і кладе під копи. Він підійшов до тієї жінки і питається:
— Ти хто така?
— Я доля твого брата!
— А де ж моя доля?
— О-но лежить під копою, спить!
— Що ж їй зробити, щоб і вона була така проворна, як ти?
— Ось я тебе навчу, — каже доля багатого. — ти підкрадься потихеньку, схопи її за коси і бий та приказуй: «Оце тобі, лиха доле, лінощі! Оце тобі за те, що мене вже злидні через тебе обсіли!»
Послухав бідний брат цієї ради і пішов ловити свою долю. Підкрався, простягнув руку і хотів був схопити за коси, а вона — верть!
— та й втекла. Бігав бідний за своєю долею, бігав — не піймав... Пішов бідувати далі.
Українські народні традиції та звичаї, Свята українського народу, Свято Катерини, Катеринин день, 7 грудняЦікаво,  що  у  Франції  свята  Катерина  вважається  патронесою старих дівчат. День св. Катерини французи святкують 25-го грудня. Про це знаходимо замітку в «Нью Йорк Гералд Трібюн» за 27 лютого 1946 року:
«В цей день, ранком усі неодружені паризькі дівчата, старші від 25 років, одягають капелюшки, прикрашені жовтими й зеленими стрічками, що означають надію на одруження, і виходять групами на вулицю. Веселі «катеринетти», як звуть цих дівчат, гуляють по вулицях, співають, розважаються, а в одній з церков відправляється Служба Божа, і архиєпископ паризький благословляє старих дівчат.
Удень веселі процесії несуть квіти до статуї св. Катерини, а ввечорі дівчата розважаються на вулицях. В цей день старим дівчатам дозво ляється багато вільностей: за старою традицією чоловіки можуть цілувати на вулиці дівчат у жовто-зелених капелюшках; але ніхто не дивується, коли і «катеринетти» охоче цілують хлопців.
Війна внесла обмеження в святкування дня св. Катерини, і цей день був уперше широко відсвяткований в 1946 році. «Катеринетти» навіть налякали англійських вояків; американці швидше опанували ситуацію…».

За матеріалами: Олекса Воропай. «Звичаї нашого народу». Етнографічний нарис. Мюнхен, «Українське видавництво», 1958, стор. 17 – 19.

 

 

Більше про українські народні традиції на нашому сайті:

традиції
Рід наш прекрасний духовністю. З найдавніших часів наші пращури відбирали найцінніші надбання, збагачуючи їх, і бережливо передавали з покоління до покоління. Українці вміли відчувати природу, черпати здоров’я, силу й красу з її лона. Всі творчі сили людини були спрямовані на зміцнення сім’ї, свого роду. Отож не забудьмо свого прямого обов'язку і продовжимо справу наших предків.

Останні коментарі до сторінки
«Українські традиції на Свято Катерини (7 грудня)»:
Закохана в Україну , 2017-12-06 21:42:24, #
Оновити список коментарів
Всьго відгуків: 1     + Додати коментар
Топ-теми

Пропозиції інтернет магазинів на тему:

Рюкзак спортивный Terra Incognita Dorado 16 синий/серый
Ціна: 932 грн
інтернет-магазин: rukzak
Ультракомпактный рюкзак 10л Quechua чёрный
Ціна: 155 грн
інтернет-магазин: rukzak
Рюкзак спортивный Terra Incognita Dorado 16 оранжевый/серый
Ціна: 932 грн
інтернет-магазин: rukzak
Рюкзак 10л для хайкинга Quechua Arpenaz 10 NH100 чёрный
Ціна: 196 грн
інтернет-магазин: rukzak
Рюкзак спортивный Terra Incognita Dorado 16 красный/серый
Ціна: 932 грн
інтернет-магазин: rukzak
Рюкзак 10л для хайкинга Quechua Arpenaz 10 NH100 чёрный
Ціна: 196 грн
інтернет-магазин: rukzak
Рюкзак спортивный Terra Incognita Dorado 16 синий/серый
Ціна: 932 грн
інтернет-магазин: rukzak
Рюкзак спортивный Terra Incognita Dorado 16 оранжевый/серый
Ціна: 932 грн
інтернет-магазин: rukzak
Ультракомпактный рюкзак 10л Quechua чёрный
Ціна: 155 грн
інтернет-магазин: rukzak
Рюкзак спортивный Terra Incognita Dorado 16 красный/серый
Ціна: 932 грн
інтернет-магазин: rukzak