|
Дмитро Білоус
ПОКРОВА
Що розказував нам батько,
Не забудь до скону,
Про Покрову, Матір Божу,
Про святу ікону.
Сарацини підступили
Під мури Царграда,
Хоч відважно бились греки –
Не дали їм ради.
І коли вже воювали
за рубіж останній,
на всеношній святий Андрій,
а з ним Єпіфаній
(його учень) раптом бачать
прямо перед ними
у повітрі Матір Божу
з багатьма святими.
І коли вже сил у греків
зовсім не ставало,
розпростерла Мати Божа
біле покривало,
омофор свій, над їх станом,
благаючи стиха
про спасіння того граду
від біди та лиха.
Підбадьорені святими
словами молитви,
вийшли греки з небезпеки,
не програли битви.
Й нам в родині Мати Божа
додавала сили.
Богоматері ікону
ми дуже любили.
Ще й тепер прохаєм часто,
зустрівшися з горем:
покрий же нас, Божа Мати,
своїм омофором.
Серед нашого народу
Надія не згине,
Поки молишся за грішних,
Свята Берегине.
* * *
Богдан Чепурко
ПОКРОВА - КОЗАЦЬКА МАТИ
Вона усе на світі може —
поправить вчинки і слова,
у ризи вдягне образ Божий,
догляне вольності права.
Ізцілить рани і образи,
одягне в золото ліси,
усе покриє, всіх розважить
і сповнить — що б не попросив.
Свята Покровонько, як мати,
ти нам дитинство зігрівай,
і українську нашу хату,
і наш веселий рідний край!
* * *
Олесь Лупій
СВІТ У СЯЙВІ
Світ у сяйві, не впізнати
саду і городу.
То Покрова - світле свято
Нашого народу.
То Покрова землю вкрила
щедрими плодами,
розпростерла ніжні крила,
стала понад нами.
То Покрова – захисниця
людей православних.
То – Богиня -помічниця
запорожців славних.
Грає осінь кольорова,
Пахнуть груші, сливи,
Усміхається Покрова
до дітей щасливих.
* * *
Володимир Коломієць
ПОКРОВА
Встала в небі зоря вечорова
та й за руки веде зорченят…
Будь здорова,
козацька Покрово! —
найдивніше з осінніх свят.
* * *
Надія Гуменюк
ПОКРОВА
Пречиста Свята Покрово –
Козаків покровителько!
І наших звичаїв хранителько!
Молюся тобі, Богородице мила,
Щоб славою ти Україну покрила,
Як землю багрянцем дібров,
Щоб ворог її не зборов.
Даруй доброту і любов.
Візьми нас під свій
Материнський Покров!
* * *
Леся Храплива-Щур
ВОСЕНИ
Як проходить пресвітла Пречиста,
Шелестить позолочене листя.
І пряде, і пряде без упину
Срібний шовк — дорогу павутину.
Усміхається сонце осіннє,
Мерехтить поміж листом проміння.
І летить понад стерні, над полем
Павутиння ласкаве поволі.
Як проходить пресвітла Пречиста,
Горобина їй сипле намисто.
Україною йде в кожну осінь
З веретеном Предобра і досі.
* * *
Катерина Пасічна
ДО ДІВИ МАРІЇ
О Матір Божа! Зіркою зорієш
в своє життя беззахисне, земне.
Прошу Тебе, втішальнице Маріє,
великим серцем захисти мене!
* * *
Надія Галковська
ЧЕРНІГІВСЬКА ПОКРОВА
Покрова, матінка Покрова,
Ти вічна тиша вечорова,
Ти ніжний, лагідний світанок,
Кленового листка танок.
Он там яріє горобина,
І величава Катерина
Нам дорікає: «Діти, діти..»
І куполами тихо світить.
Усі ми під твоїм покровом, —
Свята земля, свята основа,
Хай буде радість, буде свято,
Бо ми живем, бо нас багато.
Козацька слава не погасне,
Як образ дорогий і ясний,
Як ніжний, лагідний світанок,
Кленового листка танок,
Як вічна тиша вечорова, —
Покрова, матінка Покрова.
* * *
Тетяна Винник
ПОКРОВА
Угорi росте пiдкова,
По зiрках iде Покрова.
Вкриє землю обегiром –
Або листям, або снiгом.
Йди, Покровонько, до нас,
Хай настане добрий час –
Козакам i воякам,
Й всiм на свiтi дiточкам!
* * *
Надія Семена
ПОКРОВА
В козацьке свято на Покрову —
Молитва наша за своїх!
Аби живі були й здорові,
Добром збережені від лих.
Нехай минає шабля й куля
І відступають вороги,
А по весні кує зозуля,
Роки рахуючи з нудьги.
Всім козакам і їх родинам,
Всій Україні з краю в край,
Де зріють ягоди калини
Й збирає осінь урожай!
В козацьке свято на Покрову,
Всім козакам — земних шедрот,
На щастя срібную підкову
І долі сонячних висот!
* * *
Марія Чайківчанка
ЗІ СВЯТОМ ПОКРОВИ!
Вже золота осінь — свято Покрови,
І голосний дзвін у храм кличе нас.
Там панує мир — христова мова,
Щоб чули ми, Господа божий глас.
О, Божа мати, діво Пречиста!
Прошу миру, спокою на землі.
Падаю до твоїх ніг падолистом
Шукаю неба у твоїм імені.
Маріє, покрий нас Омофором!
Захисти від горя, біди, війни.
Молимось щиро тобі всі хором
Зійди над землею сонцем весни.
О, Маріє, витри з очей сльозу!
Дай сили духу все пережити.
Потіш словом сиву мати, вдову,
Щоб у вірі їй дитя зростити.
О, Матінко Пресвятої Покрови!
Підніми дух козакам у строю.
Хай зцілить рани твоя мова
Воїн прожене ворога в бою.
Маріє, огонь війни погаси!
Нехай дощ омиє рани землі.
На спалені поля сніг натруси
Щоб вродив хліб золоті врожаї.
Царице, прошу тебе, благаю!
Дай нам перемоги, миру, волі.
З руїн встати, жити в своїм раю,
Щоб радіти життям та добрій долі.
* * *
Юлія Хандожинська
ПОКРОВА
Новий ранок починався
До Покрови привітався.
Йди, Покровонько, вже час
Заступитися за нас.
А чи листям, а чи снігом
Стань духовним оберегом
Для сім'ї і для родини,
Для всієї України.
|
