Публікації за тегом: Природа

Сортувати:    За датою    За назвою

Ірина Михалевич, майстриня-писанкарка - про натуральні барвники. Готова писанка. Барвники: чорнобривці, цезальпінія, чорниці, оцет, чорнобривці, чорниці. Чорнобривці прямостоячі і цезальпінія. Узгоджуємо яскраві деталі."У традиційній українській писанці найчастіше бачимо поєднання трьох кольорів — жовтого, червоного та чорного. Тож, коли перед нами постане задача відтворити автентичний орнамент саме в такій палітрі, перешкод не буде. Знайти серед рослин джерело жовтої барви не становить проблеми. Забарвити жовту поверхню яйця в червоне теж нескладно — у цій справі допоможуть такі рослини як марена красильна або цезальпінія. Червону писанку пофарбувати в чорне також неважко, у нагоді стануть ягоди бузини чорної, які гарно фарбуть і свіжими, і після морозильної камери. Бачити на традиційних писанках поєднання компліментарних кольорів, наприклад, зеленого й червоного, доводиться рідше. На мою думку, причина того проста — ці кольори добре виглядають разом, але накладаються одне на одного не так вдало, як червоний на жовтий. Гарно поєднуються в орнаменті суміжні кольори — жовтий, помаранчевий, коричневий." (Ірина Михалевич)

Підмаренник справжній"Цього літа я вперше спробувала пофарбувати цвітом підмаренника справжнього (Galium verum) і, на своє щастя, отримала чудовий результат. Як довго фарбує писанку (куряче яйце) ця рослина? Кладемо яйце до відвару і йдемо за компотом, наливаємо собі чашку, вкраюємо хліба, смакуємо і повертаємося. Коли виймемо писанку з барвника, вона буде жовтою-жовтою, такою жовтою, як сам цвіт підмаренника, а, може, й густішої барви. До такого яскравого тла шовковичний барвник кріпиться за лічені секунди і писанка стає світло-зеленою, колір приємний та соковитий, теплий виходить..." (Ірина Михалевич)

 Квітка-веселка. Легенда про іриси. Переклад Тамари Швець."Коли титан Прометей викрав на Олімпі небесний вогонь і подарував його людям, на Землі спалахнула чудовими сімома кольорами веселка - така велика була радість усього живого на світі. Вже і захід відгорав, і день згас, і сонце пішло, а веселка - та як і раніше - світилася над світом, даруючи людям надію. Вона не гаснула до самого світанку, а коли уранці знову повернулося на своє місце сонце, - там, де горіла і переливалася фарбами чарівна веселка, розквітли неймовірної краси іриси." (Переклад Тамари Швець)

Відома майстриня-писанкарка Ірина Михалевич - про натуральні барвники. Неочікуваний колір. Як фарбує писанки яскраво-червоний мак"Лише квіти живуть по-справжньому,  бо вони живуть так, ніби розуміють краще від людей швидкоплинність життя. Ця фраза з фільму “Зламані квіти” якнайкраще пасує макам. Квіти дикого маку неймовірно красиві - яка легкість, тендітність, ніжність! Дикий мак росте розсіяно по всій території України на полях, межах і засмічених місцях, уздовж доріг, кам'янистих схилах..." (Ірина Михалевич)

Василь Сухомлинський. Як Бджола конвалію знайшла. Казка-оповідання для дітей"Вилетіла Бджола з вулика, покружляла над пасікою. Чує, десь далеко-далеко дзвенять дзвіночки. Полетіла Бджола на музику дзвіночків. Прилетіла до лісу. На галявині — конвалії. Кожна квітка — маленький срібний дзвіночок. Усередині — золотий молоточок. Б’є молоточок по сріблу — лунає дзвін. І в степу, і на пасіці чути. Так Конвалія кличе Бджолу." (Василь Сухомлинський)

Любе сонечко, грій. Дитяча пісня про весну. Слова Наталі Карпенко. Музика Миколи Ведмедері. Текст, ноти."В небі сонечко – блись!
– Не ховайся, озвись,
Ходить дід-вітровій.
Любе сонечко, грій!"

(Наталя Карпенко)

 У верби-вербиченьки. Дитяча пісня. Слова Наталі Карпенко. Музика Миколи Ведмедері. Текст, ноти."У верби-вербиченьки таке миле личенько,
У верби-вербиченьки усмішка ясна.
Опустила вербонька коси на травиченьку,
Заплела вербиченьку квітами весна."

(Наталя Карпенко)

Зірка Мензатюк. Сльози Божої Матері. Оповідання про конвалії з книги Зелені чари. Художники Людмила Остапенко, Олена Бржосніовська, Вікторія Ярош."Коли весна сягає свого зеніту, ці лісові квіти враз заполонюють міські вулиці прекрасними білими букетами. Тонкі незрівнянні пахощі струменіють тоді містом, і здіймаються в душі незбагненний щем і зачарування, і хочеться, покинувши все, мчати в ліс, під зелені шатра молодого листя, до солов’їного щебету, до прохолодної папороті, до сріблистих місячних галяв..." (Зірка Мензатюк)

Зірка Мензатюк. Вишнева країна. Оповідання з книги Зелені чари. Художники Людмила Остапенко, Олена Бржосніовська, Вікторія Ярош. "За незлічені вишневі садки, за пісні про рясні вишні поети назвали Україну вишневою. З давніх-давен дійшла до нас сумна легенда про вишню. Колись у степу жив старий січовик з дочкою-одиначкою. Дівчину посватав вродливий козак, але молодятам не судилося жити в парі. У день їхнього весілля на село напали татари. Козака убили в сутичці, загинула й наречена. Засмучені їхньою долею люди поховали молодят в одній могилі. І ось на ній виросла незвичайна вишня, схожа на загиблу дівчину: невисока, кругловида, зі смаглявими плодами. Так з’явилася вишня-степовичка. Народний художник Федір Панко з козацького села Петриківка на Дніпропетровщині, звідки походить відомий народний петриківський розпис, змалював давню легенду в картинах, котрі обійшли багато виставок, друкувалися в альбомах і книгах..." (Зірка Менатюк)

Зірка Мензатюк. Дикі півонії. Оповідання з книги Зелені чари. Художники Людмила Остапенко, Олена Бржосніовська, Вікторія Ярош."Хто не знає півоній? Важко уявити весняні квітники без цих пишних рожевих, білих чи пурпурових квітів. їхнє розмаїття безмежне: у світі налічується 10 тисяч сортів півоній. У Китаї, де вирощування півоній вважають не тільки приємною, а й богоугодною справою, вони цвітуть цілими садами. А китайські діти слухають казки про добру богиню незвичайної вроди на ім’я Дух Півоній. Дикі півонії також мають багато видів. Два з них ростуть в Україні. У горах Криму трапляється півонія кримська. А в степу - півонія вузьколиста, яку ще називають степовою півонією, або воронцем..." (Зірка Мензатюк)

Зірка Мензатюк. Квітка-шахівниця. Оповідання про рябчика зі збірки оповідань Зелені чари. Художники Людмила Остапенко, Олена Бржосніовська, Вікторія Ярош.""Ну й вигадуєш, ха-ха! Пелюстки в клітинку? Гарна казочка!" А я ж нічого не придумую. Заплющую очі - й мов наяву бачу луку свого дитинства, Велику Рудку в селі Мамаївцях на Буковині. Ранньою весною, ще лиш зазеленіє трава, на луці з’являлися квіти, які любило все село. Вони виднілися здалеку - темні цятки на тлі молодої трави. То були прекрасні квіти! Високе стебло з вузькими та довгими закрученими листками, а на ньому - ніби тюльпани, схилені додолу. Та найдивніше, що вони мали пелюстки, розкреслені в дрібнесенькі білуваті й вишневі клітинки. Не квітка, а справжня тобі шахівниця! Може, білі весняні метелики грали на них у шахи та були світовими переможцями, достоту, як українські шахісти? Наукова назва квітки - рябчик шаховий..." (Зірка Мензатюк)

Зірка Мензатюк. Кукульбаба, кукульдід. Оповідання про кульбабки з книги Зірки Мензатюк Зелені чари. Художники Людмила Остапенко, Олена Бржосніовська, Вікторія Ярош."Трава, як руно, сонце, як золото, вишні в цвіту, і ми, малі, під вишнями, у кульбабовім раю. Весною в дівчаток не було милішої забавки, ніж кульбаба. У які тільки шати вона не прибирала нас, в які коштовності не перетворювалась! Розділиш стебло навпіл, зав’яжеш на зап’ясті - маєш золотий годинник; зробиш із стебла кільце - ось тобі й браслет; понанизуєш кільця одне за одне - то вже намисто, а скільки плели вінків!.." (Зірка Мензатюк)

Зірка Мензатюк. Долина нарцисів (зі збірки оповідань Зелені чари). Художники Людмила Остапенко, Олена Бржосніовська, Вікторія Ярош."Ці чудові пахучі квіти цвітуть навесні ледь не в кожному квітнику. Давні греки склали про них гарну сумну легенду. Вона оповідає, що Нарцис був сином річкових божеств. Йому напророкували, що він житиме довго, якщо не побачить свого відображення. Це було неважко: зроблені з металу дзеркала тоді ще траплялися вкрай рідко. Нарцис виріс красенем, усі дівчата закохувалися в нього, проте він любив тільки полювання. Через його байдужість німфа Ехо висохла з горя, і від неї зостався лиш голос. Одного разу на полюванні Нарцис нахилився до джерела, щоб напитись, і раптом побачив своє віддзеркалене обличчя. Власна врода так вразила юнака, що він не зміг відійти від потічка і навіки застиг над ним, милуючись собою. Так і перетворився на чудову квітку..." (Зірка Мензатюк)

Юлія Хандожинська. Сила соняшника. Казка для малят. Картина Івана Ілька."Велике жовте сонце повільно котилося по безкрайому небу. З самого ранку воно відкривало свої долоні і випускало світло на землю. Всі раділи і посміхалися золотобокому сонцю. Його тепла і щедрості вистачало на всіх. Але траплялося, що припливали величезні гривасті хмари–леви. Не звичайні, білі, а сірі і похмурі, кудлаті і грізні. Вони були такі великі, що затуляли собою ціле синє безкрає небо. Від їх гуркоту здавалося, що десь ламалась земля..." (Юлія Хандожинська)

 Марія Яновська. Легенди у віршах. Прут і Говерла. Синевір."Давним-давно в Карпатах-горах
Жив парубок на ймення Прут.
На небі засвітились зорі,
Додому лісоруби йдуть.
А він, вмостишись під ялину,
Кептар під голову поклав,
Заснув і бачить: в полонині
Бреде красуня поміж трав.
Чи так було, чи то здалося..."
(Марія Яновська)

Зірка Мензатюк. Сон весняного лісу - зі збірки оповідань Зелені чари. Сон таврійський. Сон розкритий (широколистий). Художники Людмила Остапенко, Олена Бржосніовська, Вікторія Ярош"Щоразу навесні, коли повертаюся з дачі, заходжу в ліс подивитися, як з’являється сон-трава. Серед сухого торішнього бадилля мовби починає куритися димок: то виростають сиві волохаті листочки. Дим здіймається вище, стає густішим - точнісінько так розгоряється вогнище. І ось нарешті пробиваються лілові з золотом язички полум’я - квіти сон-трави. До цього зілля в народі склалося добре, зворушливе ставлення, адже його вважають сиротою. Як і людських сиріток, мачуха будить його дуже рано: „Сон, сон, іди вон, усі квіти зацвіли, тільки тебе нема!”. Сон устає, виходить нагору, а воно ще й сніг, і лід, холодно йому в босі ніжки, а нікому пожаліти..." (Зірка Мензатюк)

Зірка Мензатюк. Топчу, топчу ряст. Оповідання зі збірки Зелені чари. Художники Людмила Остапенко, Олена Бржосніовська, Вікторія Ярош."Що є гарніше, ніж дзвінкий весняний ліс! Ще в ярах сніги лежать, а вже щебету! А вже сонця! А цвіту, цвіту! Ніби під землею справляють феєрверк - так і вибухають білі, сині, лілові, жовті барви. Лісові квіти дуже квапляться. Їм треба вирости, зацвісти, зав’язати насіння - усе це, поки не розкрилося листя на деревах, поки вниз вільно ллється сонячне світло. Найпершими - ще в лютому - зацвітають підсніжники..." (Зірка Мензатюк)

Галина Мирослава. Навскоки. Збірка віршів для дітей. Пострибунчики."Будить сонечко:
- Та вставай уже.
Хутко ліжечко застеляй.
А ще
До водички спіши вмиватися,
До дзеркал своїх усміхатися.
Добрий ранок бажай всім, серде́нько.
Починається день твій новенький."

(Галина Мирослава)

Марія Деленко. Пішов дзбанчик у танчик. Логопедичні вірші з ілюстраціями."Пішов дзбанчик у танчик" - чудова ілюстрована збірка логопедичних  віршів ​Марії Деленко, які допоможуть поставити мову малятам та віднайти гарний настрій усім нам :)) 
Зміст книги:
Барабан і барабанчик, Балабайка-балалайка, Бібабушчині співаночки, Балагурик баранець, Весняна пісенька, Мушка-джеркотушка, Зелена пісенька, Жовта пісенька, Жовтопузик, Громовиця, Хрумси-румси, Брів на ринок рундучок, Буквар, Балабушка, Літній дощик, Фаєчка і байка, Чап-чалапа, Чубчик кучерявий, Жу-жу-жу, Синій вірш, Відгостило літо, Колискова мишеняті, Вересневі нотки.

 

Марія Деленко. Казка про росинку Намистинку"Землею мандрувало веселе літечко. Побувало всюди: у полі, у лісі, у саду і квітнику, у місті і селі. У торбинці несло вишеньки-черешеньки, сунички, глечик липового меду, пучечок м’яти-любисточку, наперсточок та кольорові нитки, бо ж  час від часу після дощу потрібно було веселицю на небі вишивати. За довгий літній день притомилося і присіло під копичкою запашного сіна. Зелений коник Цвікунець взявся його розважати. На маленькій скрипочці вигравав мелодію радості, а Соловейко, замруживши очі, витьохкував на калині для усього світу. Окрайчик сонця сховався за видноколо. Тихо-тихо на землю опускався  кучерявчик вечір. Усе темрявою окутав. А всеньке небо зорями засіяв.  Літечко зручно вмостилося під копичкою і задрімало, бо ж завтра знову у мандри..." (Марія Деленко)

 


Всього:
332
Поточна сторінка: 1
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11  
Наступна
В кінець

Споріднені мітки:     Микола Трублаїні    Тварини, птахи, риби, комахи   
Топ-теми