Публікації за тегом: Народ

Сортувати:    За датою    За назвою

фольклор народна мудрість, Усна народна творчість, українські пісні, Календарно-обрядові пісні, Пісні зимового циклу, колядки та щедрівки, тексти і критикаОкремий  цикл  величальних  пісень,  приурочених  до  зимових  свят, складають  колядки  та  щедрівки  -  аграрно-магічні  пісні  святкового  обходу  дворів.  Серед  календарно-обрядових  пісень  вони  відзначаються  жанровою  своєрідністю,  урочисто  піднесеним  тоном,  емоційно-романтичним  забарвленням.

фольклор народна мудрість, Усна народна творчість, українські пісні, Календарно-обрядові пісні, Пісні літнього циклу: жниварські пісні, книга Календарно-обрядові пісніПісля  Купала  припинялись  молодіжні  розваги  і  гуляння,  наступала  велика  і  відповідальна  пора  в  житті  хлібороба  —  жнива.  Жниварський  пісенний  цикл  є  своєрідним  апофеозом землеробської  праці  селянина-трударя.  За  своїм  походженням  він такий  же  давній,  як  і  праця  хлібороба.

фольклор народна мудрість, Усна народна творчість, українські пісні, Календарно-обрядові пісні, Пісні літнього циклу: петрівки, книга Календарно-обрядові пісніПісля  зелених  свят  наступала  петрівка  -  пора  найдовших  у  році днів  і  найкоротших  ночей.  У  цей  час  дівчата  й  жінки  співали  петрівчані  пісні,  їх  іще  називали  петрівками.  У  цих  піснях оспівувалася  благодатна  пора  -  середина  літа,  пора  одцвітання  і  дозрівання  хлібів,  коли «ячмінь  колос  викидає,  соловейко  голос  покидає».  У  петрівках  дівчата просять  півнів  «не  вменшати  ночі»,  бо  вони  ще  не  відпочили  від  роботи,  не  настоялися  з  коханим,  не  виспалися  після  побачення.

Фольклор народна мудрість, Усна народна творчість, Українські пісні, Календарно-обрядові пісні, Русальські пісніОкрему  групу календарно-обрядових пісень складають  русальні пісні.  Їх  співали  на  русальному  тижні  під  час  так  званих  «зелених  свят».  В  язичеські  часи це  було  свято  закінчення  весни  і  початку  літа. Закінчувався  русальний  тиждень  «проводами  русалок»,  що  в  деяких  місцевостях  України  мали  назву  «розигри»,  або  «мавчин  Великдень».

Веснянки та гаївки. Закликання весни. Ой весна, весна днем красна"Ой весна, весна днем красна,
Що ж ти, весно, принесла?

Принесла я вам лiтечко,
Ще й рожевую квiточку..."

(З веснянки)

Літературна характеристика веснянок та гаївок (критика) Весна  -  пора  кохання,  пора  мрій  і  сподівань  -  сприймалась  радісно  й  весело.  «Всі  веснянки  дишуть  здоровим,  чистим  чуттям  радощів  життя  і  молодої,  свіжої  сили»,—  писав  Іван Якович Франко. 

фольклор народна мудрість, Усна народна творчість, українські пісні, Календарно-обрядові пісні, купальські пісні текст критика, Розповідь про Свято Івана Купала, Олена ЧебанюкУ  колі  річних  свят  Купало  —  одне  з  найголовніших  і  відзначалося урочисто,  чому  значною  мірою  сприяла  благодатна  пора  його  проведення:  буяла  рослинність,  сонце  було  в  апогеї  своєї  сили,  тепла  та впливу  на  природу.  За  народним  повір’ям  у  цей  день  «сонце  сходить, грає»,  трави  і  квіти  набирають  найбільшої  сили,  а  опівночі  вогнистим цвітом  розквітає  папороть,  віщуючи  тому,  хто  здобуде  його,  скарби, багатство,  статок  і  здоров’я.

фольклор народна мудрість, Усна народна творчість, українські пісні, Календарно-обрядові пісні, купальські пісні,  текст критика

У цій статті представлено повноцінну добірку купальських пісень з книги "Календарно-обрядові пісні" під упорядкуванням Олени Чебанюк, у якій зібрані найкращі зразки попередніх видань та ще не надруковані до тих пір записи, що зберігаються у Центральній Науковій бібліотеці України. У передмові до книги О. Ю. Чебанюк описала, як святкується Свято Івана Купала, де звучать наведені нижче пісні.

фольклор народна мудрість, Усна народна творчість, українські пісні, Суспільно-побутові пісні, Чумацькі пісні, текст, критикаЧитайте наступні чумацькі пісні та матеріал про них: "Ой у полі край дороги", "Ой у полі да криниченька", "Гей, ішли наші чумаки в дорогу", "Задумали чумаки в дорогу", "Гей, запряжем ми, братці", "Весна красна наступає, із стріх вода капле", "А в городі буркун-зілля", "Ой поїхав чумак у дорогу", "Ой за гаєм зелененьким", "Ой милі сусідоньки", "Ой зажурився соколонько", "Зацвіла калина у лузі да попустила квіти", "Та повій, вітре буйнесенький", "Зозуленька сивесенька", "Ой з-за гори з-за крутої сонечко сідає", "Через греблю вода рине", "Стояла сосоночка напротів сонечка", "Ой у полі могила", "Ой загули чорні галенята", "Ой мамцю, хлопці їдуть", "Ой гук, мати, гук!", "Сидить Цимбал да під вербою", "Да чумаченьки запили, загуляли", "Ой високо сонечко зіходить", "Ой хто дома та господарює", "Гей, з-за гори та із-за кручі", "Ой із-за гори та із-за кручі", "Із-за гори, із-за кручі риплять вози йдучи", "Ой у полі край дороги", "Жовте листя опадає, падає додолу", "Ой горе тій чайці, горе тій небозі", "Їхали чумаки та із України", "Ой воли ж мої, сиві та й рябії", "Воли ж мої половії!", "Ой у полі керниця", "Їхав чумак та у Крим за сіллю", "Ой робить сірома, ой робить сіромаха", "Ой косить хазяїн зелену дуброву", "Ой з-за Дону з-за ріки", "Хто не пив води та дунайської", "Ой хто в Криму не бував", "Ой закувала сиза зозуленька, сидя на тичині", "Та йдуть воли дорогою", "Да котилося да ясне сонце", "Зажурилися вражі вороженьки", "Ой пішов чумак у дорогу", "Вилетів пугач на могилу", "Ой помер чумак та й в чужій стороні", "Було літо, було літо", "Ой ходив чумак сім рік по Дону", "Ой ходив чумак, та ходив бурлак", "Ой ревнули воли", "Ой чумаче, чумаче".

Характеристика козацьких пісень (критика)

Виникнення і розвиток козацьких пісень пов'язані з історією козацтва, що сформувалося в XV—XVI сторіччя у боротьбі українського народу проти феодального гноблення та іноземних загарбників і уславилося своєю мужністю, героїзмом, відданістю вітчизні. Багато з них своїми мотивами та ідейним змістом споріднені з історичними піснями та думами.

фольклор народна мудрість, Усна народна творчість, українські пісні, Суспільно-побутові пісні, Козацькі пісніУ статті пропонуються такі козацькі пісні та їх характеристика: 

"А, хто хоче війну знати", 
"Гаєм зелененьким вода тече", 
"Гей, з устні Дніпра та до вершини", 
"Гомін, гомін по діброві", 
"Гомін, гомін, гомін", 
"Горе мені, козакові, що батька немає", 
"Да вари, мати, вечеряти", 
"Добривечір тобі, зелена діброво", 
"Засвистали козаченьки в похід з полуночі", 
"Коло млина, млина", 
"На вулиці сурма грає", 
"Не жаль мені на сотника", 
"Не жур мене, моя мати",
"Нещаслива годинонька була", 
"Ой а у полі, гей, терен, теренок", 
"Ой зацвіла калинонька у темному лузі", 
"Ой із лісу із темного", 
"Ой крикнула лебедонька", 
"Ой кряче, кряче чорненький ворон", 
"Ой літа орел, літа сизокрилий", 
"Ой мандрував молодий козак", 
"Ой матусю, та не гай мене", 
"Ой по горах сніги лежать", 
"Ой сів козак їсти, ідуть к йому вісти", 
"Ой там в степу при дорозі", 
"Ой у лузі та і при березі", 
"Понад морем, Дунаєм", 
"Соколику-сину! Вчини мою волю", 
"Ставлю коня в вишневому саду", 
"Стоїть явір над водою",
"Та йшов козак дорогою", 
"Туман поле покриває". 

 

фольклор народна мудрість, Усна народна творчість, українські пісні, Суспільно-побутові пісніВ неосяжному океані народної пісенності важливе місце посідають соціально-побутові (або суспільно-побутові) пісні: козацькі, чумацькі, кріпацькі, рекрутські, солдатські, бурлацькі, наймитські, заробітчанські, робітничі. Розвинулися вони на основі традиції, виробленої ще раніше обрядовою і позаобрядовою ліричною та епічною пісенністю, продовжуючи і збагачуючи її. Це ліричні твори, де на перший план виступає ідейно-емоційне ставлення до події, а оповідальний елемент відіграє підпорядковану роль (на відміну від епічних і ліро-епічних). У соціально-побутовій ліриці відобразилися думки, почуття, настрої народу, викликані явищами, подіями чи обставинами суспільного життя, класовими суперечностями, боротьбою проти іноземних загарбників та феодально-капіталістичного гноблення. Взяті в сукупності, ці пісні дають широку, правдиву картину історичного буття народу. В них особливо виразно виявляються його волелюбність, ненависть до насильства й експлуатації, мрії про справедливий суспільний лад.
 

фольклор народна мудрість, Усна народна творчість, українські пісніПісенна творчість українського народу багата й різноманітна. З глибокої давнини супроводжує вона життя народу. Жоден із фольклорних жанрів не може порівнятися з піснею широтою охоплення життєвих явищ, відображення народного світосприймання, моралі, естетичних уподобань. Створена в незапам'ятні віки, вона хвилює й сьогодні правдивістю, свіжістю і щирістю почуттів, чарує поетичністю, художньою красою. До розділу увійшли: пісні літературного походження, весільні пісні, родинно-побутові пісні, історичні пісні, стрілецькі пісні, коломийки, календарно-обрядові пісні (пісні зимового циклу: колядки та щедрівки, жниварські пісні, петрівки, русальні пісні, купальські, веснянки та гаївки), суспільно-побутові пісні (Заробітчанські, наймитські, строкарські та робітничі пісні, бурлацькі пісні, рекрутські та солдатські пісні, кріпацькі пісні, чумацькі пісні, козацькі пісні).

Казки різних країн світуКазки Еріха Распе, Ганса Крістіан Андерсена, братів Якоба і Вільгельма Грімм, а також - англійська та угорська народні казки.

Ой Морозе, Морозенку. Український народний переказ.

"Був у батька Хмеля полковник Морозенко. Вельми славний був лицар. І всюди він перший: і під Жовтими Водами, і під Корсунем, і під Пилявцями та ще й під Кам’янцем-Подільським громив з чернею кляту шляхту голопузу. А ще спільно із загонами Максима Кривоноса здобув Високий Замок у Львові. Кажуть, прийшов на Запорозьку Січ Станіславом Морозовицьким, а став Нестором Морозенком..."  (З народного переказу)

Білгородський кисіль. Український народний переказ."... І люди налили горщик кисельного розчину й горщик сити з колодязя і дали печенігам. А ті прийшли і оповіли про все, як було. І зварили кисіль, і їли печенізькі князі, і дивувались, і забравши своїх закладників, а городян випустивши, відійшли від міста і пішли в свою землю."  (З народного переказу)

Прийом у запорожці. Народний переказ"Запорожці як підмовлять було до себе на Січ якого хлопця з Гетьманщини, то перше пробують, чи годиться бути запорожцем. Ото звелять йому варити кашу: "Гляди ж, вари так, щоб і не сира була, щоб і не перекипіла, а ми підемо косити. То ти, як уже буде готова, вийди на такий-то курган да й клич нас, а ми почуємо да й прийдемо. "От поберуть коси та й підуть нібито косити, а де там їм хочеться косити! Заберуться в комиш та й лежать. То оце хлопець, зваривши кашу, вийде на могилу й зачне гукати. А вони й чують, але не озиваються. То він гукав, гукав да й давай плакати..." (З народного переказу)

Берегиня (український міф)"... І тільки Берегиня в яскраво-білому вбранні з вишитими червоними «стрілами Перуна» та «соколами» змогла це зробити. Вона пішла на ящерів з піднятими догори руками — і грізне військо відступило. Ящери відповзали назад, поки не потопилися в річці Росі й не перетворилися на скелі. З того часу люди вважають Берегиню богинею краси, великою охоронницею. Вони вирізьблюють її образ на дверях, віконницях, вишивають її постать на рушниках і сорочках, щоб Берегиня завжди захищала їх від усього злого."  

Чому пес живе коло людини. Легенда."... Пес замовк, але здогадався, що людина має бути сильнішою, коли її лев боїться.
Пішов пес до людини й пристав на службу до неї. Від того часу й живе пес з людиною."

(З української легенди)

Українські легенди про вітер, дощ і вогоньЧитайте стародавні українські легенди: "Про вітер", "Про дощ", "Про вогонь".


Всього:
254
На початок
Попередня
Поточна сторінка: 10
5   6   7   8   9   10   11   12   13  
Наступна
В кінець

Споріднені мітки:     Покрова   
Топ-теми