
|
|
Людмила Федорова НА ХВИЛЯХ-ПРОМЕНЯХ ЛЕСИНИХ КАЗОК (до 155-ти річчя з дня народження мисткині) Купаюсь я у Лесиних казках! Недавно на гостині була в Оха — Живе у царстві тридев'ятім В кареті я катаюсь золотій Стрічав-вітав у лісі Горобець. Я понеслась на літній бал Купайтеся у Лесиних казках! |
|

Ілюстрацію створено Gemini.
--------
P.S.
Питання до Gemini:
— Чи слово «промінь» ввела в українську мову Леся Українка?
Відповідь:
— Це чудове питання! Ви торкнулися однієї з найцікавіших сторінок історії нашої мови. Коротка відповідь: так, але з важливим уточненням.
Насправді родина Косачів (Леся Українка та її мати Олена Пчілка) була справжнім «мовним десантом». У той час українська мова сприймалася багатьма як «селянська», і в ній бракувало слів для позначення абстрактних понять мистецтва чи науки.
Ось як усе було насправді:
Хто ж «мати» променя?
Слово «промінь» вигадала не сама Леся, а її мати — Олена Пчілка.
До цього вживали слово «луч» (яке було занадто схожим на російське) або «світло». Пчілці потрібно було слово, яке б передавало ніжність і силу світла водночас. Леся Українка ж стала тією, хто «вивів це слово в люди», зробивши його неймовірно популярним у своїй поезії.
Які ще слова подарувала нам ця родина?
Косачі та їхнє оточення (гурток «Плеяда») збагатили словник десятками слів, без яких ми сьогодні не уявляємо життя:
Мистецтво — так, це слово теж ввела в обіг Олена Пчілка.
Перемога — у сучасному значенні його популяризували саме вони.
Палкий — (у значенні «пристрасний») часто зустрічається саме у Лесі.
Напровесні — ще один поетичний витвір.
Променистий, неозорий, мрія (останнє часто приписують Михайлу Старицькому, але Косачі активно його підхопили).
Чому це було важливо?
Уявіть, що ви хочете написати філософський трактат або інтелектуальну драму, а у вас під рукою лише слова для опису побуту в селі. Леся Українка та її оточення свідомо «конструювали» мову високої культури. Вони брали народні корені й створювали з них нові форми, щоб українська мова звула гордо й сучасно.
«Слово, моя ти єдиная зброя, ми не повинні загинуть обоє!» — ці рядки Лесі були не просто метафорою, а буквальною інструкцією до дії.

Матеріали люб'язно надіслано авторкою спеціально для читачів "Малої Сторінки".
Дивіться також:
