Блог Людмили Федорової, викладачки світової літератури. Науково-методичні праці з педагогіки

• Все
• Текст
• Вкладені публікації (27)
• Відгуки (47)
• Мітки (10)

...Бути грамотним, знати слова в ХХІ ст. замало. Потрібно бути ІТ-грамотним. В плані ІТ-грамотності сьогодні людство, в більшій масі, вміє «говорити» та «читати», але не «писати». Тобто воно, в своїй більшості, не складає програми. Але через програми для машин людина перетворить «слово» на «дію». Саме такий алгоритм розмірковувань Фауста. Те, що так бентежило філософів доби Просвітництва, настане в добу Сингулярності. Людство має навчитися комунікації з машинами... 

Насування епохи ІТ-технологій вимагає структурування великого обсягу інформації і без візуалізації тут не обійтись. К. Д. Ушинський писав: «Розум є не що інше, як добре організована система знань». Система, в перекладі з грецької, означає – ціле, складене з частин з’єднання. С. Л. Рубінштейн свого часу зазначав: оскільки все в реальному світі системне, взаємообумовлене і взаємопов’язане, то і знання, що описують різноманітність форм цього світу, повинні бути системними. А системні знання – це знання, що вибудовуються за логічною схемою.

Аналізуючи концепцію літературної освіти у формуванні життєвих компетентностей випускника школи, мушу зауважити, що мій підхід до конспектотверення, який я давно пропагую, сьогодні стане у пригоді для вчителів зарубіжної літератури. СІК (схема інтерактивного конспекту) уроку зарубіжної літератури, не поступаючись іншим, передбачених програмою як основні, дозволяє органічно формувати такі, на перший погляд, як другорядні для художньої літератури компетентності - математичну, технологічну, природничу та інформаційно-цифрову. 

СІК побудований таким чином, що містить в собі і конспект для учня, за яким можна створити сторінки зошита з друкованою основою. В такому зошиті передбачені різного роду завдання, словник, цікава інформація і таке інше. Дидактичне наповнення зошита відповідає трьом її китам: темі, меті уроку; методам, організаційним формам і засобам навчання; цілям навчання, очікуваному результату.

Слова древньогрецького філософа гарно висвітлюють основне практичне завдання літератури – вміти букви складати в слова, слова – в речення, а речення – в більш об'ємні і ємнісні речі. Цей процес без логіки неможливий. Більш того, в природі все підпорядковане законам логіки, з приводу цього синонімом слова космос (грецькою – порядок), може бути логіка (грецькою – слово, думка, що має сенс).

Навчання, яке домінувало донедавна (я назвала б його площинно-однобоким) стає анахронізмом. Воно поступово витісняється научінням - процесом, в основі якого лежить синергетика. Будь-який об'єкт/предмет вивчення має умовно ліве-праве, перед-зад, верх-низ, тобто є об'ємним. В результаті об'єкт/предмет контактує з навколишнім середовищем всіма своїми гранями/площинами. Якщо продовжити асоціативний ряд, то об'єкт/предмет починає формувати синергетичні зв'язки, тобто простір, що його оточує, починає самоорганізовуватись, щось на кшталт груп в Інтернеті або принципу доміно.

Останнім часом тенденція щодо інтеграції споріднених предметів набирає все більше прихильників в МОН, мотивуючи це сучасним синергетичним підходом до освіти. Хочеться зауважити, що синергетичні зв'язки можливі між дійсними об'єктами/предметами, нівелювання яких приведе до зникнення самих зв'язків, а значить результату – нового предмету. Таке можливе в дайджесті. Інтегрування ж передбачає наявність елементів/предметів. Цей безперервний евристичний процес вищого порядку, за синергетичним принципом научіння, можна представити трьохкомпонентною формулою: спосіб + предмет = результат.

 

Антологія літератури повертає весь час нас до її основної парадигми: допомогти людині отримувати досвід, відповіді на запитання. Здавалося б, на які запитання можливо віднайти відповідь у художньому творі, котрий скоріше породжує емоції і розвиває уяву. Та варто заглибитись у сучасний підхід до освіти як процесу научіння, з його синергетикою, і стає зрозумілою вся важливість літературної освіти та культури читання.

Дивіться приклад розробки схеми інтерактивного конспекту до уроку на тему: "Маркус Зузак, "Крадійка книжок". Книга як символ збереження особистості в тоталітарному світі". До відома: «Крадійка книжок» — роман австралійського письменника Маркуса Зузака 2006 року. Він був екранізований 2013 року Браяном Персивалем. Українською видано 2015 року видавництвом «Клуб сімейного дозвілля».

Останнім часом на вчительську громаду вилився потік новітніх слів, термінів, навчальних технологій і таке інше. А наш брат нестримно прийнявся засвоювати і впроваджувати все це. Та часто ці дії нагадують скоріше "цикл старих пісень на новий манер", ніж справдешній новий підхід до навчання. В чому ж криється концепція нової української освіти, її "філософський камінь"? На мою думку, він криється в одному - усвідомленні...

 

У цій статті викладачки світової літератури Людмили Федорової представлено практичний матеріал по підготовці уроків з літератури у 7 класі - схеми інтерактивних конспектів з наступних тем:

- Артур Конан Дойл – відомий автор класичних детективів, популярність його героїв у різних країнах.
Особливості сюжету і композиції оповідань про Шерлока Холмса.

- Артур Конан Дойл. «Пістрява стрічка». Сутність «дедуктивного методу» Шерлока Холмса, утвердження в його образі сили інтелекту і моральних якостей.

- Артур Конан Дойл. «Пістрява стрічка». Доктор Ватсон як розповідач. Різні точки зору на події як художній прийом створення атмосфери таємничості.

- Артур Конан Дойл. Шерлок Холмс як безпосередній учасник розв’язання сімейного конфлікту в оповіданні «Пістрява стрічка».

Також у статті знайдете сторінки учнівського зошиту з вищевказаних тем.

Зайшла зима. І принесла нам на своєму білому вбранні розкішне червоне намисто свят. Миколая, Новий рік, Різдво, Василя, Водохреща... В самих назвах цих свят криється містично-казкова постать Миколи Васильовича Гоголя. Тож прийміть як привітання від мене розробку СІК і сторінки учнівського зошита по темі «Ніч перед Різдвом» славетного автора та позакласний захід, приурочений його творчості. Сподіваюсь, що вони допоможуть створити вам, шановні колеги, магічну атмосферу цих свят і зарядять нас всіх сміхом, добром та любов’ю на цілий рік. Веселих свят!!!

"Літературу відносять до предметів наративного характеру. Прийнято, що в основі наративу лежить сюжет, наскрізна лінія, задум автора. Вчителю при вивченні кожен твір потрібно розглядати в певному ключі, що призводить до спрощення і зникнення його об'ємності. Часто пояснення будується так, щоб складне стало зрозумілим, створюючи лише ілюзію розуміння. Та, щоб зрозуміти задум автора, потрібно самому пережити щось подібне, мати власний досвід. Будь-який художній літературний твір потребує читача з неабиякою життєвою мудрістю. Дуже малий відсоток дітей (далеко не кожен дорослий) можуть мати достатню валізу знань для усвідомленого розуміння задуму автора. Як вчителю, який виконує цілі уроку, тим самим спрощує, переводить в площину інформації, передати повноту твору, його об'ємність. Для цього потрібно використовувати природну властивість дітей до научіння, набування життєвого досвіду, до відкриттів..." (Людмила Федорова)

Все має свою історію – люди, предмети, поняття (історія в розумінні оповіді). Як згадувалось в одній із попередніх публікацій ("Під враженнями книги Н. Н. Талеба "Чорний лебідь"") – все, що потрапляє в поле нашого зору, може потенційно стати історією. Здатність історизувати (авт.) буквально все є природною особливістю нашого розуму. Як тільки нас починає цікавити суб'єкт/об'єкт, так зразу ж він історизується. Сторітеллінг виступає інструментом нашого мозку – відбувається аналіз-синтез інформації.

«Ти повинна бути божевільна… інакше ти просто не прийшла б сюди» (Чеширський Кіт – Алісі)...

Дивіться схему інтерактивного конспекту  та сторінки зошита до уроку, де розглядатиметься образ Аліси з пригодницького романа-казки Льюїса Керролла "Аліса в Країні Див".

"Керролл показав нам світ догори ногами так, як він бачиться дітям…" (Вірджинія Вулф)

Дивіться схему інтерактивного коспекту та сторінки учнівського зошиту до уроку світової літератури у 5 классі, завданням якого є вивчення персонажів, які оточують Алісу (за романом-казкою Льюїса Керолла "Аліса в Країні Див").

"Одним із моїх захоплень було написання листів. Оскільки в сім’ї я був старший і мусив забавляти молодших братиків і сестричок – трьох братиків і сімох сестричок, то часто вигадував їм різні історії. Писав їм листи: листи-дражнилки, листи-бурчуни, листи-казки, листи-страшилки. У цих листах пропонував відгадувати шаради-задачі, головоломки, фокуси, яких знав безліч і вигадував свої. В листах жартував, вигадував, і головне, що дітям це подобалось, і вони мене розуміли. Я був їх кумиром. Прочитавши ці листи, можна зрозуміти, чому я зміг написати «Алісу…» - у звичайному бачив дива. Пізніше я написав багато книг з логіки і математики. Але особливими вважаю ті, в яких приділив багато уваги складанню ігор, розв’язанню логічних задач. Найзнаменитіші з них – «Логічна гра», «Історія з вузликами» та інші. Урок присвячений цій темі ми плануємо провести разом із математикою. Тож до зустрічі, мої дорогі читачі!" (Льюїс Керролл)

Фантастична література (фантастика) — різновид художньої літератури, в якій зображується дивний і незвичайний світ, з яким людина в реальному житті зіткнутися не може. Слово «фантастика» з грецької значить «мистецтво уявляти». Засновниками фантастичної літератури вважаються Едгар По, Жюль Верн, Герберт Уеллс. Серед різновидів фантастичної літератури виокремлюють науково - фантастичну літературу і літературу фентезі. Фантастика — різновид художньої літератури, у якому авторська вигадка від зображення надзвичайних, нереальних явищ поширюється до створення особливого, вигаданого «чудового світу», що є творчою уявою письменника.

Розглядати творчість поета, а особливо Шарля Бодлера, в контексті компетентнісного підходу, є справою невдячною. Одвічний конфлікт між життєвими компетентностями і духовними цінностями і по нині залишається не вирішеним. Кожен долає його по своєму. Уявімо, що в двадцять один Ви маєте статок у 75000 франків, вітчима – генерала, дипломата і сенатора, а з іншої сторони літературна богема – Бальзак, Готьє, Гюго, Верлен. Що вибрали б Ви?.. Розумно поєднати перше з другим Шарлю не вдалося. Він обирає життя «паризького денді». 

Почати свій flash fiction необхідно із давньогрецьких філософів, особливо виділити римських поетів, – Лукреція, Вергілія, які писали свої твори у віршованій формі, а останнього Данте взяв провідником по Пеклу і Чистилищу в "Божественній комедії". Для величності, свої твори філософи віршували, розказували в них про різні сфери життєдіяльності тогочасного суспільства, демонструючи ширину і глибину знань у різних царинах. Як відомо, основним тропом поетичного мовлення є метафора. Метафора передбачає визнання нової реальності, яка є багатовимірною і може пророкувати, але не гадати. Така її властивість дозволяє входити у світ, що розширює людські можливості, відкривати нові відчуття і виміри, заходити за горизонти людської свідомості, туди, що називають містичним або божественним. «Божественна комедія» Данте актуальна ще й тому, що розмірковуємо ми напередодні найбільшого християнського свята – Великодня, з його нереальною метафорою – «Смертю смерть подолав». В перефразованій формі у француза Делаланда  «Розмірковування про тіні»: «Як божевільний гадає, що він Бог, так ми думаємо, що ми смертні» (епіграф до «Запрошення на страту» Володимира Набокова). Саме про усвідомлення безсмертя людської душі, сенсу людського буття роздумує Данте у своєму творі.

"Не був би Гоголь Гоголем, якби чогось відьмацького не сталося на дату його народження: число 21 зустрічається в цьогорічній даті дня народження два рази. Справжніх поціновувачів і дослідників творчості письменника зовсім не дивує така «чортівня» – з ним все так. Давайте перевіримо його надлюдські здібності, а саме: викликати у людей однакові образи, відчуття, думки. Посміхаєтесь, а даремно. Проведемо експеримент. Уважно розглянемо фото пам’ятника Миколи Васильовича. А тепер запишіть три слова, що прийшли вам на думку. Я свої зашифрувала, записавши їх навпаки: сін, ьлениш, дялгоп. Свят, свят, свят – вони співпали! Хіба це не містика? З ним все так. Все його доземне, земне і, як бачимо, після земне життя не можливо уявити без містики і міфів. Цю особливість він ввібрав від полтавської землі, що пронизана, як і вся Україна, прадавніми легендами, міфами і віруваннями. Високі цінності, витокові образи чоловічого і жіночого, космологія і тотемізм – світ українських прадавніх вірувань. Тому етнічні/епічні твори письменника – це спроба показати давнє глибинне коріння українського народу. Народу, який жив завжди в гармонії з Природою і поважав її закони. Цей етнос він обрамив в сучасність/реальність і показав для петербуржців, що їм такі міфи ближче, ніж європейські...." (Людмила Федорова)

 

"Хлестаков – це «комета», «хвіст» якої «освітлюється» і «повертається» оточенням: обставинами, побутом, людьми." (метафора)

Чому клоун так розмальовує свою зовнішність? Що відбувається із рисами обличчя клоуна? Які емоції викликає такий макіяж? «… Мне жаль, что никто не заметил честного лица, бывшего в моей пьесе. Да, было одно честное, благородное лицо, действовавшее в ней… Это… лицо был – смех» (Микола Гоголь) Саме через невміння драматичних акторів зіграти на сцені політичний цирк, а глядачів побачити – відбувається «репріманд». Перефразовуючи слова класика, можна сказати: всі сучасні комедійні шоу вийшли із «Ревізора».

Повість розповідає читачу про життя так званої «маленької людини». Головний герой твору — Акакій Акакійович Башмачкін, бідний титулярний радник із Петербурга. Він служив у департаменті переписувачем паперів, любив свою роботу і не хотів претендувати на щось більше.

Акакій Акакійович Башмачкин - людина низького соціального становища та походження, непримітний і непомітний, не відрізняється видатними здібностями, слабохарактерний, смиренний і нешкідливий. Саме таким ми бачимо головного героя повісті «Шинель», бідного титулярного радника. Цікаво зауважити, що Микола Васильович Гоголь дуже вміло підійшов до вибору імені його літературного героя: слово «Акакій» в перекладі з грецької мови означає «не робить зла»...

"Спробуємо показати як Гоголівська «Шинель» формувала філософські погляди двох сучасних напрямків філософії. За Гоголем, людина – це істота двох світів: тілесного і духовного (мета-підхід). Очевидно, що світогляд письменника формувався під впливом планетарно-космічних поглядів Сковороди на особистість та християнської моралі. До недавно особистість характеризувалася можливістю приймати осмислені рішення (незалежністю волі). Про свободу вибору особистості можна судити за трьома аспектами.." (Людмила Федорова)

"В усі часи (епохи, цивілізації, політичні устрої) були, є і будуть особливі люди. Вони приходять, щоб перевірити те чи інше суспільство на здоров’я: чи не хворіє бодай воно? Як правило, в основі їх тесту лежить рефлексія на біль або сміх. Це своєрідні лікарі-діагностики – виявляють симптоми та вказують на причини. Такою діагностикою для більшовицької Росії стала творчість Михайла Опанасовича Булгакова. Із висоти нашого часу чітко видна метафізика цього явища, що розвертається у двох речах: 1) лікар за професією добре обізнаний із впливом на людину сміху або болю; в якості еталону порівняння виступає здоровий глузд; 2) вибір у духовні наставники Миколи Васильовича Гоголя, творчість якого у свій час діагностувала, за цими ж критеріями, царську Росію. Продовженням царської Росії стає більшовицька Росія, а продовженням Гоголя стає Булгаков..." (Людмила Федорова)

Споріднені публікації, за тегами:     Школа    Вірші    Навчання    Наука та науковці    Світ    Педагогіка    Література    Біуроки (синтез-уроки)    Блог    Людмила Федорова