Публікації за тегом: Дитячий фольклор

"Закликаю сонечко — посвіти! 
А весняну квіточку — розцвіти! 
Закликаю дощик я — поливай! 
До життя охоти всім додавай! 
Закликаю пташечку — прилети! 
Молоду травиченьку — прорости! 
Закликаю весноньку в рідний край! 
Пісенько-весняночко! Ввись злітай!"

(Тетяна Строкач)

 

"Ой, який же ти ластатий!
Ластовиння, мов крапки!
Та чомусь усі до тебе
Поспішають залюбки!"

(Юлія Хандожинська)

 

 

 

Добірка включає 102 заклички та примовки, зібрані з різних областей України укладачем книги "Дитячий фольклор" Галиною Василівною Довженок: "Дощику, дощику, полини, полини", "Дощику, дощику", "Не йди, не йди, дощику", "Іди, іди, дощику", ... "Вийди, вийди, сонечко", "Вигрій, вигрій, сонечко", ... "Вода, вода холодная", "Течи, течи, водо, з мене", "Коте, коте! Вилий воду на колоду", "Павле-равле", "Журавлі, журавлі", "Круцю, круцю, журавлі", "Зозуле рябенька", "Зозуле, зозуле, голубочко", "Лети, лети, зозуленько",  "Ластівко, ластівко!", ... "Комашки, комашки", "Мишко, мишко", "Бобрун, бобрун,бобрунечко", ... "Бабочка, бабочка", ... "Киги, чайка!", "Шуляк, шуляк, колесом!", ... "Гай, гай, на чужий край", "Бусел, бусел", "Бузьок-чапля", ... "Мавко, мавко", "Гикавка, гикавка", ... "Соломина вічка" та багато інших закличок.

 

"Стан — як у баби.
Очі — як у жаби,
Без верхньої губи,
Як сміється — видно зуби. 
Вуси, як у рака,
А сам рижий, як собака."

(з народного)

 

 

 

 

 

"Люба-друба-карапуз 
З’їла у баби гарбуз. 
Два на два помножить, 
Три на два — не може."

(народна дражнилка)

 

 

 

"Антін-веретін,
Де ідо, там пряде,
А як сяде, то у торбу
Все починки кладе."

(народна дражнилка)

 

 

 

Мати й дитина — це найпрекрасніший образ. «Нічого кращого немає, як тая мати молодая з своїм дитяточком малим», — писав Т.Г. Шевченко. Чуттєвий зв'язок, що з дня народження існує між матір’ю та дитиною, дістає вірне відбиття у зворушливо щирих і безпосередніх колисанках. Народні колискові пісні зачаровують ніжністю, безпосередністю, простотою, досконалістю. В них — материнська любов, світ добра і краси...

 

Дитячий фольклор — це, перш за все, ті зразки усної творчості народу, що призначені для дітей. Інша гілка — це твори, які існують у дитячому середовищі, але так само побутують і як окремі зразки певного фольклорного жанру (наприклад, загадки). Дитячий фольклор містить і таке явище, як усна дитяча творчість, що виникає у процесі гри та спілкування. Зразки цієї творчості живуть лише в дитячому середовищі. До цього розділу ввійшли кращі зразки українського дитячого фольклору: заклички, колискові пісні, забавлянки, лічилки, дражнилки, мирилки, скоромовки.

 

Читайте у цьому розділі скоромовки зі збірки "Народ скаже, як зав'яже", добірку українських народних скоромовок, скоромовки-спотиканки Грицька Бойка та добірку авторських скоромовок від Вадима Скомаровського, Володимира Підпалого, Ганни Чубач, Лесі Вознюк, Варвари Гринько, Володимира Лучука, Миколи Сингаївського та Анатолія Камінчука, Сергія Губерначука, Галини Мирослави, Леоніда Куліша-Зіньківа та інших українських авторів.

 

 

 

Дивіться загадки для дітей від Івана Франка, Грицька Бойка, Марійки Підгірянки, Варвари Гринько, Леоніда Глібова, Василя Шаройка, Анатолія Камінчука, Ігоря Калинця, Наталі Забіли, Володимира Лучука, Дмитра Білоуса, Валентина Кириленка, Галини Демченко, Юлі Турчиної, Людмили Голубказі, Володимира Підпалого, Григорія Храпача, Петра Ребра, Тамари Коломієць, М. Біндас, Ганни Чубач, Марійки Загірньої, Ніни Дергач, Михайла Климчука, Сергія Губерначука, Галини Римар, Ніни Колодяжної, Юлії Забіяки; загадки, зі збірки "Народ скаже, як зав'яже"; загадки про рослини, про зиму, про школу; загадки з різних збірочок для дітей.

 

Дивіться Різдвяну "Лічилку" від Лесі Храпливої-Щур, "Новорічну лічилку Василя Зайця; лічилку від Володимира Підпалого; лічилку, записану Іваном Манжурою; лічилки Варвари Гринько, Ганни Чубач, Василя Зайця, Лесі Храпливої-Щур, Володимира Підпалого, Володимира Лучака, Сергія Цушка, Людмили Савчук, Галини Мирослави, Наталії Любиченко, Анатолія Камінчука, Грицька Чубая, Сергія Губерначука, Олесі Мамчич, Галини Мирослави, Тетяни Строкач, Наталі Карпенко, Ніни Колодяжної; добірку українських народних лічилок, а також кілька різних збірочок лічилок та жмурилок для дітей.

 

"Коля, Коля, Миколай,
сиди вдома не гуляй,
а то дівки прийдуть,
зацілують і підуть!"

(народна дражнилка)

 

 

"Гандзя-бандзя кучерява
Під решетом ночувала.
Під решетом добре спати,
Не треба ся накривати."

(народна дражнилка)

 

 

 

"Грицько пикатий, 
Соломою напхатий, 
Гвіздочком прибитий, 
Щоб не був сердитий"

(народна дражнилка)

 

 

"— Васильку, Васильку, 
Ти бавився в просі,
Що цятки-просинки
На щічках, на носі?
— Дівчатка-росинки,
А то ж не просинки! 
Руденькі веснятка — 
Окраса хлоп’ятка! 

(Варвара Гринько)

 

"Ой, Іванку, Іванку, 
Упадеш в солянку, 
Краще пиши на листі 
Та не роби мазанку."

(народна дражнилка)

 

 

 

 

Відвіку народна мудрість давала вихід негативним емоціям дитини у слові, яке супроводжували рухи, стрибки, гримаси — у дражнилках. Наявність дражнилок, їх різноманітність і цензурний характер — показник здорових відносин у дитячому колективі, здатності до адаптації без втручання дорослих і без фізичної розправи. Народна дражнилка всім своїм ладом призначена для того, щоб поставити на місце кривдника, виказати своє ставлення до неприємних відхилень у поведінці, звичках, зовнішньому вигляді. Без дражнилки гра і життя дитини втрачають часом гармонійність, а часом і справедливість. Ефект дражнилки розрахований на багатократне докучливе повторення одних і тих самих римованих рядків.

 

Мирилки – невеличкі пісеньки, розраховані на те, щоб забути недавню сварку, відновити товариські стосунки. Дивіться козацькe мирилкe від Яни Яковенко та добірочки мирилок для малечі різних авторів.