Дражнилки на імена дівчат — з книги "Дитячий фольклор"


 

Дитячий фольклор. Юлія Хандожинська. Веселі дражнилки. Ілюстрації - M. Баликіна, Ю. Северина, Г. Савченко, В. Горбачова, Г. Сокиринської, В. Буйновського, В. Ульянової, К. Каруцяка, О. Ворони, Г. Тульчевської, В. Завадова, В. Майнуловича

 

 

 

ДИТЯЧІ ДРАЖНИЛКИ 
(ПРОЗИВАЛКИ)

ГАНДЗЯ-ГАНДЗЯ КУЧЕРЯВА 

Гандзя-Гандзя кучерява 
Під решетом ночувала. 
Як там сім день побула, 
Шкоди більш не робила.

 

smileywinkcheeky

 

ГАНКА-ДРАНКА КУЧЕРЯВА 

Ганка-дранка кучерява 
Під решетом ночувала. 
Як решето подереться, 
Ганка лиха набереться.

 

smileywinkcheeky

 

ГАНДЗЯ-БАНДЗЯ КУЧЕРЯВА

Гандзя-бандзя кучерява
Під решетом ночувала.
Під решетом добре спати,
Не треба ся накривати.

 

smileywinkcheeky

 

ЇХАВ ПАН ЧЕРЕЗ ЛАН

Їхав пан через лан,
Бричка гуркотіла,
А як Ганя сіла в бричку,
Бричка загуділа.

 

smileywinkcheeky


КАТЕРИНА  

Катерина та Андрій 
Сварилися за щавій. 
Катерина Андрію 
Не давала щавію.

 

winkwinkwink

 

ЛЮБА-ДРУБА-КАРАПУЗ 

Люба-друба-карапуз 
З’їла у баби гарбуз. 
Два на два помножить, 
Три на два — не може.

 

winkwinkwink

 

МАРІКА-КАЛІКА 

Маріка-каліка 
Пішла на долину, 
Залізла в шипшину, 
Погнала телицю, 
Згубила спідницю.

 

winkwinkwink

 

А МАРІЯ-КУКУРІЯ 

А Марія-кукурія 
Зарізала півня.
Всім дівчатам лусочки, 
А хлопчикам пір’я.

 

smileywinkcheeky

 

А МАРУСЬКА З’ЇЛА БУЗЬКА 

А Маруська з’їла бузька, 
А мені не дала,
Бодай тоту Марусечку 
Бідочка напала.

 

smileywinkcheeky

 

МОТРЯ, МОТРЯ

Мотря, Мотря 
Під дощем мокла,
На припічку висихала,
Під піччю долівку протирала.

 

smileywinkcheeky

 

НАСТЯ-ХВАСТЯ 

Настя-хвастя 
По саду ходила, 
Ротом мух ловила, 
Сопельки губила.

 

smileywinkcheeky

 

ОЙ, НАТАЛКО, НАТАЛКО 

Ой, Наталко, Наталко, 
Бери-но ти качалку, 
Вранці покачай, 
Вечеряти мамі дай.

 

smileywinkcheeky

 

ТЕТЯНО, ТЕТЯНО!

Тетяно, Тетяно!
Їла з кувшина сметану;
В кувшин голову стромляла — 
Гаразд сметани не достала.

 

winkwinkwink

 

ХИМА, ХИМА-ХИМУЗА

Хима, Хима-Химуза 
Наварила гарбуза, 
Сама їсть, сама п’є, 
А мені не дає.

 

winkwinkwink

 

ХРИСТЯ-МИСТЯ 

Христя-мистя, 
Вуха з листя,
Ніс — цибулька, 
Зверху гулька.

 

smileywinkcheeky

 
ЯВДОХА ЧОРНЯВА 

Явдоха чорнява, 
Брови як сметана. 
Узялася в боки, 
Ухоплять сороки.

 

За матеріалами: Дитячий Фольклор. Збірка. Бібліотека української усної народної творчості. Упорядкування, вступна стаття та примітки Г. В. Довженок. Ілюстрації Юлія Криги. Київ, видавництво художньої літератури «Дніпро», 1986, стор. 162 - 180. 

 

 

Більше дражнилок на нашому сайті:

Дражнилки

дражнилкиВідвіку народна мудрість давала вихід негативним емоціям дитини у слові, яке супроводжували рухи, стрибки, гримаси — у дражнилках. Наявність дражнилок, їх різноманітність і цензурний характер — показник здорових відносин у дитячому колективі, здатності до адаптації без втручання дорослих і без фізичної розправи. Народна дражнилка всім своїм ладом призначена для того, щоб поставити на місце кривдника, виказати своє ставлення до неприємних відхилень у поведінці, звичках, зовнішньому вигляді. Без дражнилки гра і життя дитини втрачають часом гармонійність, а часом і справедливість. Ефект дражнилки розрахований на багатократне докучливе повторення одних і тих самих римованих рядків.

 

winksurprisecheeky

 

Народні дитячі дражнилки, Дитячий фольклор, Бібліотека української усної народної творчості

З усіх жанрів дитячого фольклору чи не найбільш «дитячим» є дражнилки (або інакше їх називали прозивалками). У дражнилках (прозивалках), цій своєрідній формі самовираження, яскраво виявилися особливості дитячої естетики, безпосередність дитячої реакції в момент сварки чи суперечки на слова образи, жести, гримаси, а то й дії.
Дражнилки будуються в основному двома шляхами — як твердження і як звертання. Щоб дошкулити висміюваному, йому приписуються недоладні, безглузді, принизливі дії. З рядів цих пісеньок постає страшенний ненажера, безмежний боягуз або хвалько, хтось неохайний, невмілий, неповороткий тощо. Щоправда, фантазія і тут має свої межі, про що свідчать так звані «формули висміювання», з яких складаються численні варіанти дражнилок.
Часом,  приводом до створення дражнилок ставали і зовнішні вади людини, діставалося в них мазунам і плаксіям, не минало їхнє жало й людей, старших, але таких, які чимось не відповідали уявленню дітей про звичне, нормальне. У випадках, коли дражнилка будується як звертання, висміюваному пропонується виконати дію, що емоційно має негативне забарвлення. Якщо ж запропонована дія за змістом нейтральна, то для створення необхідного колориту до звертання приєднується якесь дошкульне твердження:

Антоне, Антоне,
Собака втоне! 
Тягни за вушка —
Буде добра юшка.

У дражнилках найпершою сходинкою у створенні образу є приклади до імені чи інших визначень «героя», які використовуються мало не в усіх зразках і обираються за співзвучністю з обігруваним словом.
Дражнилки мають чітку ритмічну будову, чітке римування. Рима, як правило, буває точною або наближається до такої. У творах із парною кількістю рядків рима в основному суміжна; у зразках з непарною кількістю суміжна рима зберігається, але з’являється й внутрішня рима у першому рядку. Взагалі внутрішня рима використовується в дражнилках дуже часто і в окремих випадках стає пануючою.
Усе це створює значну інтонаційну багатоманітність жанру, його насиченість цікавими звукосполученнями і свідчить в цілому про формування в дитячій свідомості певних естетичних вимог.
У багатьох поетичних творах дитячого репертуару більш чи менш яскраво виявлений відтінок гри.
Наскрізне порушення пропорцій та співвідношення предметів, їхніх якостей створює своєрідний ігровий «світ навпаки», світ небилиць. Небилиці розраховані на дітей, що вже достатньо орієнтуються в реальних якостях та взаємозв'язках предметів.
Абсурдність ситуацій у пісенних та віршованих небилицях виникає від зміни місць суб'єкта та об’єкта реальної дії, від надання предметам протилежних якостей тощо. Ці недоречності, як правило, не виступають окремо, а насичують твір, поєднуючись у різних комбінаціях.
Гра словом, інтонацією — основний художній прийом звуконаслідувань, зміст яких — уподібнення до голосів та інтонацій навколишнього світу. В українському фольклорі зустрічаємо наслідування звуків дзвона, співу жайворонка, солов'я, жовтобрюха, виття вовка, але чи не найпоширенішою розвагою такого роду було наслідування кумкання жаб. Головне для створення відповідного ефекту — це інтонація і певний добір фонем. «Зовнішній», так би мовити, зміст звуконаслідувань був різноманітний, але в цілому пов’язаний з реальним життям, побутом народу — тут ми знаходимо згадки про ярмарок, чумакування, заробітчанство тощо. (Галина Довженок)

За матеріалами: Дитячий Фольклор. Збірка. Бібліотека української усної народної творчості. Упорядкування, вступна стаття та примітки Г. В. Довженок. Ілюстрації Юлія Криги. Київ, видавництво художньої літератури «Дніпро», 1986, стор. 13 - 14. 


Останні коментарі до сторінки
«Дражнилки на імена дівчат — з книги "Дитячий фольклор"»:
Всьго відгуків: 0     + Додати коментар
Топ-теми