На відео: Кирило Заблоцький читає вірш Людмили Федорової про Тараса Шевченка.
|
|
Людмила Федорова До Шевченківських днів В літа моєї другої весни, Коли я любо бавився словами, Дідусь Кобзарика подарував мені З малюнками і віршами-казками. І оживав в мені той ясний світ Чудними образами й дивоголосами! Я сів у Човник-Зорехід — Помандрував шляхами-сторінками. Я чув, як Вітер гомонів Про Козаченьків, Степ і Волю. Садок Вишневий шепотів Журливо-ніжні колискові. Я чув, як плаче Ярославна, Шумлять Гаї і стогнуть Кручі, Як Соловей щебече славно, Як завива, реве Ревучий! |
|
Більше віршів про Тараса Шевченка:
У поезії українських митців образ Тараса Шевченка є символом української державності, української нації, національної єдності українців, символом поступу до внутрішньої свободи, чесності, правди, самовираження, символом, що надихає жити, боротися, кохати - як вічна святиня, як уособлення найвищого розуму і непізнаного духу, як невмируща душа і пам'ять української нації...
Дивіться також:
