Публікації за тегом: Весна

Сортувати:    За датою    За назвою

"Осінь прийшла, не питаючись. Без запрошення, мов незвана гостя. Лісова миша Люська сиділа на купі хмизу й спостерігала за жовтавим листям, що кружляло в неї над головою, вкриваючи лісову стежку. — Ех! — сумно зітхнула вона, дивлячись довкола. — Оце ще мені ця осінь! Як гарно було влітку: сонечко, зелена травичка. Гуляй, не хочу. А тепер і податися нікуди. Одні калюжі та сухе листя. Та це ще що! Скоро й зима прийде. А Борсук-віщун, лісовий синоптик, передбачив, що зима буде дуже й дуже холодною… Хоча… Якщо згадати, то минулого року він казав те ж саме, а особливого холоду й не було. Тож, може й цього разу минеться… Та все одно, падаюче листя псувало Люсьці настрій, і в неї починалася, як ото кажуть люди, депресія. Про це вона читала в газеті, яку їй приніс дятел Дмитро із села, що поруч з лісом. Люська знала, що люди вміють виготовляти такі газети. Тільки от як вони це робили, вона не могла зрозуміти. У цей час єдине, що її тішило — це ліс..." (Ольга Зубер)

 

Блог майстрині-писанкарки Ірини Михалевич. Ірина Михалевич – про натуральні барвники в усі пори року. Майстер-класи. Дослідження, оповідки про писанки. Писанкарські знахідки майстрині Ірини Михалевич. Фарбуємо писанку розхідником звичайним. Глухокропивові — розхідник звичайний, глуха кропива стеблообгортна, глуха кропива пурпурова."Вітаю Вас, дорогі і близькі моєму серцю друзі! Обіймаю Вас і дякую за тепле та цікаве спілкування. Вітаю з днем пам'яті святого Юрія Побідоносця. Молімося за перемогу. Оце вже й травень. А у травні так багато зела, хочеться спробувати в дії побільше рослин. Можливо, Ви вже пробували фарбувати квітами з клумби і отримали чудові весняні кольори від культурних сортів червоних тюльпанів чи суцвіть бузку. І те, і те фарбує в зелений колір (бузок дає теплий, а тюльпани — холодний відтінок). Я ж зараз випробовую дикі рослини. Цього року, слава Богу, я вже встигла випробувати три види глухокропивових — усі вони фарбують в зелену барву різних відтінків. Найгустіший та найприємніший колір подарував розхідник..." (Ірина Михалевич)

 

Блог майстрині-писанкарки Ірини Михалевич. Дослідження, оповідки про писанки. Писанкарські знахідки майстрині Ірини Михалевич. Майстриня-писанкарка Ірина Михалевич – про натуральні барвники квітня: фарбуємо у квітні квітами тюльпанів (майстер-клас). "Вітаю, друзі! У квітні найдоступнішими квітами, певна річ, є тюльпани. Ці квіти, доки не розкриються, сильно-сильно нагадують людську постать, тому такі зворушливі. Про розкриті тюльпани гарно сказала Ліна Костенко, коли порівняла їх із весняними келихами. Тюльпани цієї пізньої весни таки встигли подолати свій шлях від цибулини до пишної червоно-чорної квітки, і це ще один символ надії для нас. Якщо у квітнику Вашої бабусі квітнуть червоні тюльпани, попросіть букет додому. Тюльпани кілька днів простоять у вазі з водою, а коли почнуть в'янути, ось тоді і можна приготувати з них барвник..." (Ірина Михалевич)

 

"Celebrate our Easter,
the resurrection of Christ.
We show the world,
nothing can defeat our Ukraine."

(Kurama)

 

 

 

 

"Христос воскрес —
Воскресне й Украïна!
Вона у нас одна така, єдина!
Безбожником розп'ята на хрестi,
Спророчено ïй зло перемогти!"

(Юлiя Дмитренко-Деспоташвiлi)

 

 

 

Блог майстрині-писанкарки Ірини Михалевич. Дослідження та оповідки про писанки. Історія та символіка писанки. Традиційні писанки Кропивниччини "Писанка в Україні тісно пов'язана зі святом Світлого Христового Воскресіння, тому в радянський період писанкарство тривалий час було під забороною. Аж настільки, що в Центрі України перестали писати писанки зовсім. На Кропивниччині жінки до Пасхи, а потім і до Проводів завжди старалися приготувати побільше крашанок. Моя бабуся Надія Семенівна Данильченко, 1931 року народження, жила на хуторі на Спаському куті поблизу села Березівка Маловисківського району. Вона заздалегідь, з лютого місяця, починала збирати сирі курячі яйця. Бережливо складала їх до металевої форми, в якій випікала паску, а стояла та форма під ліжком. Там було прохолодно, тож яйця не псувалися і зберігалися до весни..." (Ірина Михалевич)

 

"Теплий вітрику, вітеречку,
Обігрій і найменше сердЕчко
М'яко помахом,
Ніжним порухом,
Би'м піднялось до неба повагом
Понад болем, понад руїнами,
Над сльозами і над могилами,
Би'м росло тільки ввись у блакиті
Попід вишитим сонцем, між квітів,
Між любові, що в'яже долі
У надії з власної волі."

(Галина Мирослава)

 

Блог майстрині-писанкарки Ірини Михалевич. Дослідження, оповідки про писанки. Писанкарські знахідки майстрині Ірини Михалевич. Майстриня-писанкарка Ірина Михалевич – про натуральні барвники квітня: фарбуємо писанку гілочками верби (майстер-клас). Барвники - свіжі гілочки верби плакучої, коріння марени красильної, морожені ягоди бузини. Писанка витравлена наприкінці оцтом."Дякую Вам за спілкування і за інтерес до живої української традиції писанкарства. У блозі є окремий розділ  “Про натуральні барвники в усі пори року”, де написано чим та в якому місяці можна добре зафарбувати писанку. Квітень містить не так багато заголовків. І от розділ доповнюється новим рецептом. Фарбувати вміє будь-яка рослина. Особливо гарно фарбують весняні рослини, бо вони найсильніші. О цій порі, в перших числах квітня, вже є сережки на березах. Вони зроблять писанку сонячно жовтою. У жовтий колір пофарбує і листя бузини чорної, що саме зараз зеленіє густими чубчиками. Але бузину чорну ще треба знайти десь у парку чи при дорозі. А от верба плакуча зростає повсюдно. Принаймні так є у нас на Кропивниччині. Це дерево часто можна побачити поміж житловими будинками, біля кафе, вздовж вулиць, побіля річки. Молоді гілочки верби плакучої зафарбують писанку у світло-бурий відтінок. Це так дивовижно: салатові вербові галузки дарують світло-коричневий відтінок, одразу на біле яйце. Отож, у моєму списку рецептів цьогоріч на один рецепт стало більше..." (Ірина Михалевич)

 

Малюнок Аніти Сергієнко.

"Священна вiйна в Украïнi!
Не стих вiд гармат соловей!
Iз нелюдом в битвi єдинiй
Вiн спiвом єднає людей!
За те, щоб дитина спокiйно
У власному домi знов гралась,
Щоб поряд батьки з нею були,
Родина щоб знову смiялась."

(Юлiя Дмитренко-Деспоташвiлi)

 

Ілюстраціі Нікіти Тітова."І буде мир...
І вишні зацвітуть
У рідному моєму краї.
Лелеки добру звістку принесуть:
"Кінець війні, ми ворога здолали!"
І на світанку вмиється Земля
Ранковою холодною росою.
І буде чути пісню солов'я,
А не ревіння літаків над головою..."

(Олена Горголь-Ігнатьєва)

 

Молитва. Ілюстрація Валентини Мірошник. Арттерапевтичний малюнок. Антистрес. Емоції під час війни. ​Альбом Гріфонаж-емоція."Дай, Боже, миру нашій Україні. 
Помилуй нас, і край наш  бережи. 
Твоя любов велика і безмірна, 
і наші молитвИ всі чуєш Ти... 
Хай постріли вже більше не лунають! 
Достатньо їх! Від тисячі ракет,  
вже полягло багато невинних душ, 
прийми до себе їх…"

(Валентина Мірошник)

 

Блог майстрині-писанкарки Ірини Михалевич. Дослідження та оповідки про писанки. Писанкарські знахідки майстрині Ірини Михалевич у воєнний час. Коли обмаль складників. Майстер-клас. Писанка у процесі розпису."Вітаю, дорогі та близькі моєму серцю друзі. Дякую Вам за підтримку, за спілкування. І за те, що продовжуєте цікавитися українською традицією писанкарства. У перші дні війни я замовкла. Потім продовжила створювати тематичні дописи про писанки, бо зрозуміла, що культурний контент у цей час значно важливіший аніж раніше. Одна моя знайома з Польщі написала, що хвилювалася за мене, бо не бачила моїх нових дописів. Зараз пишу писанки і записую відео у проміжках між сигналами повітряної тривоги. А дописи часом створюю з укриття. Не будемо опускати руки. Будемо боротися і робити все від нас залежне, щоб Україна перемогла. Відтепер писанкувати складніше. Бо ж фарбувати рослинами зручно тоді, коли поруч вдосталь дерев і трав (або аптека з трав'яними зборами). А ще, коли вдома є алюмокалієві квасці. А що ж робити, якщо квасців нема, а по аптеках шукати ніколи? Є вихід і тут. Без квасців фарбує цибулиння та коріння марени красильної..." (Ірина Михалевич)

 

Малюнок Валентини Мірошник"Ніколи не забудемо ми,
що з нами зробили ви!
Завжди ми будем пам'ятати,
як ви хотіли нас «спасати»!
Дзвонили вранці всі,
новини всі — в війні!
Зробили горе нам сьогодні ви,
прокляті москалі!.."

(Тетяна Сверлович)

 

"Проліски не можна рвати! Так-так, Надійка добре це знала. І не лише тому, що вони занесені до червоної книги, а й через те, що це особлива квітка – квітка білосніжних мрій, або, як каже матуся, білоніжних мріянь. Проліски квітують ранньою весною. На тендітному пагоні з’являється біленький дзвіночок із довгуватих білих пелюстків. Це – домівки мрій. У кожній квітці живе чиясь світла мрія. Коли з’являється вітер, то пелюсткові дзвіночки дзвенять. Так мрії поміж собою спілкуються. А ще вони ой як полюбляють танцювати! Вилітають зі своєї квітки, беруться за руки та рухаються по колу. Оскільки мріяння завжди добрі й щирі, то вони сяють. Отож під час танцю світлих бажань утворюється сяюче коло, або такий собі вінець із мрій. Весні дуже подобається цей віночок. Вона радо одягає його, а тоді мандрує повсюди, наспівуючи ніжні мелодії. Від привітних усмішок Весноньки та її пісень весняніє усе довкола: на деревах наливаються бруньки, птахи радо виспівують, а земля дістає пензлик і фарби, щоби у подальшому намалювати довкола сині підсніжники, різнокольорові крокуси: білі, сині, блакитні і, звичайно, жовті – кольору сонця. Та цьогоріч Весна забарилася..." (Марія Дем'янюк)

 

Ілюстрація Олесі Вакуленко.««А ми же братья» суне на гостину,
Куди ти без запрошення поліз!
Сто копанок тобі, а не Вкраїну,
Не вибачимо ворогові сліз!
Відстоїмо! Нам є за що стояти!
Поборемо! Усі ми як один!
За нами правда! З нами Божа Мати! 
В однім строю і дід, і батько, й син!»

(Наталя Карпенко)

 

 

Петриківський розпис. Картина Вікторії Тимошенко."Закликаю сонечко — посвіти! 
А весняну квіточку 
 розцвіти! 
Закликаю дощик я 
 поливай! 
До життя охоти всім додавай! 
Закликаю пташечку 
 прилети! 
Молоду травиченьку 
 прорости! 
Закликаю весноньку в рідний край! 
Пісенько-весняночко! Ввись злітай!"

(Тетяна Строкач)

 

«‒ Цвінь-цвірінь! Цвінь-цвірінь! Подивіться, падає сніг! Настала зима! Два горобці весело стрибають по гілці ялинки. Під ялинкою ‒ хатинка зайчика Біле Хутро. ‒ Настала зима?! – тріпоче зайчик у віконце вухами. – Яке диво! Незабаром наш ліс одягнеться у мантію кольору мого хутра. Я знаю, чому зима вибирає саме цей колір. ‒ Чому? ‒ запитують горобці. ‒ Бо зима мене дуже любить. Більше за інших тварин. ‒ У тебе немає й крихти скромності! ‒ розсердилися горобці. – Ти хвалько. Між іншим, бабуся Зима носила білий кожух задовго до того, як ви, зайчики, з’явилися на світі! І якщо хочеш знати ‒ Зима любить усіх нас! Усіх!..» (Емілія Плуґару)

 

 

Petrykivka painting by Victoriya Tymoshenko, Ukraine​."Весна повернулася з вирію. Завітала до саду та присіла під яблунею. Узяла до рук рушникове полотно, різнобарвні нитки. Співаючи пісню, вона вишивала рушник, на якому зелена трава вкривала поля, квітнули чарівні квіти, але забракло ниточок. Де ж взяти їх?.."

(Людмила Кибалка)

 

 

 

Ганна Максимович. Дитячі вірші про весну. Діточки сонця. Сонечко. Рушничок. Кошик щастя."– Я матусі, мовить Настя,
Намалюю кошик щастя.
Малюватиму ромашки
І метелики, і пташку.
В кожну барву кольорову,
Покладу зерно любові,
В кожну квітку – поцілунок.
Ось матусі подарунок!"

(Ганна Максимович)

 

"Глядачі та слухачі
Прийдуть нині уночі
Слухати веснянки
Солов’їв над ранком.
Почали сьогодні
Співи великодні,
Довго не співали,
На курорт літали..."

(Галина Мирослава)

 

 


Всього:
222
Поточна сторінка: 1
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11  
Наступна
В кінець
Топ-теми