Публікації за тегом: Весна

"Ось і провесна! Пора нам 
На город заглянуть, діти!
Сніг стопився, а з-під нього 
Вже сміються перші квіти."

(Іванна Савицька)

"Кольори весни", "А за весною - літо наступає", "Спасибі, осінь, за твої щедроти", "Знов діждались ми зими" - чотири цикли поезій про усі пори року складають поему Марії Познанської "Всьому свій час".

"Проросли у сонечка пагінці!
Прилетіли лагідні промінці,
Відшукали річечку під містком,
Пробудили квіточку під листком…
Усміхнувся квітень теплом мені,
Вкрились ластовиннячком білі дні."

(Наталя Карпенко)

Читаймо дитячі вірші української поетеси Тетяни Строкач: поезії про маму, про війну, віршовані загадки про зиму та весну, загадки про пори року, поезії, присвячені народним святам та інші. 

 

 

 

 

"Ось і ластівки з-за моря повернулися; літають, метушаться, в сараї під дахом глиняне гніздечко ліплять. Та як акуратно! Грудочку до грудочки приклеюють. Зліплять гніздечко, неначе кошик, а збоку пролазку залишать. Через цю пролазку пуху, травинок у гніздо назносять. Постелить ластівка м’яку підстилку в гнізді, знесе туди яєчка І сяде пташенят висиджувати."  (Георгій Скребицький, Віра Чапліна)

"Сніг не сходить ще з полів,
Ще не видно журавлів,
В небі сонечко сміється
До землі ледь, ледь торкнеться 
День помалу прибуває,
Який місяць? Хто з вас знає? "

(Юлія Хандожинська)

"А хурделиця  не  спить 
Білим  снігом  тупотить
Знають  всі  це, знає  учень
Другий  місяць  зими -  січень.

(Юлія Хандожинська)

 

«Весна», «Пiдсніжник», «Сонце», «Сонячний зайчик», «Писанка», «Великдень», «Великоднiй Hiжин» - вірші Тетяни Винник, що увійшли до цієї добірочки дитячих поезій про весну. 

"Скоріш, люба весно, до нас прибувай, 
Щоб знову озвавсь соловейками гай, 
Щоб знов зеленіли веселі лани, 
Від сонечка сил набирались вони. 
Щоб жовті кульбабки цвіли у садках, 
А ми — всі дівчатка — були у вінках!"

(Марія Познанська)

«Писанка», «Великдень», «День Великий», «Великоднiй Hiжин» - вірші Тетяни Винник, що увійшли до цієї добірочки дитячих поезій про Великдень.

Пропонуємо почитати діткам чудові поезії Наталі Карпенко. Поетеса доступно і легко розповідає про космос і погоду, про зиму і природу – про усе, що нас оточує. Наталя Карпенко закінчила Одеський педагогічний університет імені К. Д. Ушинського, живе і працює у Вінниці вчителем-дефектологом, пише поезії, публікує їх у красивих ілюстрованих збірочках. Тож читаймо і насолоджуймося!

 

 

 

 

 

До чудової збірочки поезій Тетяни Виник увійшли такі вірші: «Весна», «Пiдсніжник», «Сонце», «Моя матуся», «Тато», «Синій світ», «Тіння», «Секрет», «Художник», «Вечір», «Неслухняні черевики», «Слон і дзеркало», «Пісенька лісових грибів», «Осінь», «Покрова», «Синичкa», «Сон», «Миколай Чудотворець», «Лист до Святого Миколая», «Метелиця», «Буває», «Іній», «Снігурі», «У Святвечір», «Вертеп», «Бiлий янгол», «Колядка», «Йде Рiздво по Hiжину», «Родивсь Христос!», «Щедрий вечір», «Засівка», «Водохреща», «Добро i Зло», «Моя родина», «Вишиванка», «Їде потяг повз Карпати», «Сіячі», «Писанка», «Великдень», «Великоднiй Hiжин».

 

"Повернулися граки –
Сніг сховався у грядки.
Чути пісню журавля –
Час засіяти поля."

(Наталя Карпенко)

"В січні день навшпиньки став:
Я росту! Дивіться!
В грудні довго спочивав,
А тепер не спиться.
Буду плечі розправлять
Кожної хвилини." (Наталя Карпенко)

 

"Заглядає у квітник
Місяць травень - чарівник.
Милі квіти розквітають,
Бджілки весело літають."

(Юлія Хандожинська)

"Щипати за щічку -  має таку звичку.
Холодом лякає, сніжком посипає.
Заморозила річки, всіх вдягнула в кожушки,
В рукавички і вушанки. В сніжки гратись поспішає.
Хоч холодна це пора, діткам - весело: ...!"  (Лариса Новацька) 

"Вже ясне сонце припікає,
Синичка весело співає,
Квітуча, ніжна, запашна
Ця пора року. Це — ... (весна)!"

(Тетяна Строкач)

 

 

 

 

До збірки віршів Олени Журливої "У нашої Наталі" з ілюстраціями увійшли її віршики: "Весна", "Не дівчинка, а квітка", "Моя поличка", "Хазяєчка", "Наш Воркотик", "Гиля, гиля, гусоньки", "Вийшла кізонька гуляти", "Перекотиполе", "Ластівки", "Хто це?", "Сторож", "Холодно, холодно", "Узяла лисичка скрипку", "Хто чим любить ласувати?", "Зима".

 

 

 

Вісім рядків про кожен місяць складають ілюстровану книжечку Олени Журливої "Хто знає, як рік минає". Картинки до неї намалювали художники  Іван Макогон та Антон Тетьора.

До збірки дитячої поезії Уляни Кравченко увійшли вірші: "Заспів", "Проліски", "Веснівка", , "Квіти", "Хрущі", "Конвалії", "На Зелені Свята", "Лелії", "Квітка і гусінь", "Незабудка", "Кіточка", "Пташка в клітці", "Думка" ("Ой, скажи мені, струмочку), "Рідне гніздо", "Сирітська думка", "Моїй дитині", "Спокійно засни", "Співай дитино!", "Ти питаєшся, дитино", "Скажи, дитино, правду щиреньку", "Як сяють зорі на неба склоні", "Серденько чуттєм огрій", "Мамо, сипле, сипле сніг!", "Поспіши, дитино мила!", "Під Святий вечір", "Та зима така чудова", "Вітер завиває, гуляє по полю", "Як зима, цариця біла", "Рідний край", "Цей твій брат, моя дитино", "Ті старші наші сестри, побратими", "Ой ся землиця", "Думка" ("Хоч ти неначе в домовині"), "Думка" ("Як палають в темнім борі ягідки калини"), "Молись, дитино", "Боже!", "Мова без слів", "Розмова", "Клопоти Нусі", "Нуся при роботі", "З листу мами до Нусі", "Свідоцтво Нусі", "Нуся на феріях", "В гостині у Нусі".