Публікації за тегом: Весна

«‒ Цвінь-цвірінь! Цвінь-цвірінь! Подивіться, падає сніг! Настала зима! Два горобці весело стрибають по гілці ялинки. Під ялинкою ‒ хатинка зайчика Біле Хутро. ‒ Настала зима?! – тріпоче зайчик у віконце вухами. – Яке диво! Незабаром наш ліс одягнеться у мантію кольору мого хутра. Я знаю, чому зима вибирає саме цей колір. ‒ Чому? ‒ запитують горобці. ‒ Бо зима мене дуже любить. Більше за інших тварин. ‒ У тебе немає й крихти скромності! ‒ розсердилися горобці. – Ти хвалько. Між іншим, бабуся Зима носила білий кожух задовго до того, як ви, зайчики, з’явилися на світі! І якщо хочеш знати ‒ Зима любить усіх нас! Усіх!..» (Емілія Плуґару)

 

 

Мій любий край ...............49 Мовою, рідною мовою .............50 Морозко–морозець ..............51 На батьківській землі ...............52 На весняне свято ................53 На мамине свято ......................54 На санчатах .....................55 Найкраща у світі матуся .........56 Нерозлучна двійка ............57 Новий рік до всіх приходить .....58 Новий рік спішить .............60 Осінь..........................................61 Осінь пахне .....................62 Пісня Снігуроньки ....................63 Плакали зайчата .............64 Прийшла весна ........................65 Свято новорічне ..............66 Сіє, віє, засіває .......................67 Січень ..............................69 Скаче коник ............................70

"Весна повернулася з вирію. Завітала до саду та присіла під яблунею. Узяла до рук рушникове полотно, різнобарвні нитки. Співаючи пісню, вона вишивала рушник, на якому зелена трава вкривала поля, квітнули чарівні квіти, але забракло ниточок. Де ж взяти їх?.."

(Людмила Кибалка)

 

 

 

"– Я матусі, – мовить Настя, –
Намалюю кошик щастя.
Малюватиму ромашки
І метелики, і пташку.
В кожну барву кольорову,
Покладу зерно любові,
В кожну квітку – поцілунок.
Ось матусі подарунок!"

(Ганна Максимович)

 

"Глядачі та слухачі
Прийдуть нині уночі
Слухати веснянки
Солов’їв над ранком.
Почали сьогодні
Співи великодні,
Довго не співали,
На курорт літали..."

(Галина Мирослава)

 

 

Слава козакам ...................71 Сніг-сніжок .....................73 Сніжинки.........................74 Сонечко проснулось ..............75 Сонячно .........................76 Струмочок ..............................77 Травичка ........................78 У засніженому лісі .................79 Хай буде мир ....................80 Хмаринки ................................81 Ходить літо .....................83 Ходить осінь ..........................84 Хусточка моя.....................85 Це весна ................................86 Чомучка .........................87 Шишки...................................88 Я заспіваю ......................89 Ялинка ..................................90 Ялиночка ........................91

"Оновлюється природа навесні і людина прагне оновлення. Власне, для цього Церквою запроваджений Великий піст: всі відправи і таїнства націлені на те, щоб людина очистилася і приготувалася до Свята Свят — Воскресіння Господа і Спаса нашого Іісуса Христа. У ці дні ми повертаємося до писанки. Створення писанки вимагає певних духовних зусиль: перш ніж сісти писати, необхідно відкинути метушливі думки і налаштуватися на зустріч із самим собою..."

(Ірина Михалевич)

 

"Коли написано вже немало, не завжди і згадаєш, з якого приводу створювався той чи інший вірш. Але щодо деяких віршів це згадується. І згадується відразу. Погода і це давно відомо – річ примхлива. Була весна. Дерева цвіли. І раптом... сніг. І подивившись у вікно на вулицю, можна було побачити незвичайну картину – досить-таки рясний цвіт на деревах і... сніг... на дахах будинків і на землі та на асфальті. Сніг усе ж довго не протримався і вже наступного дня його не було, але... написався вірш. І вірш пісенний. І на творчих зустрічах з читачами я цю пісню не раз виконував під гітару. Ось така весняна пісня – ...зі снігом. А вірш, до якого підщтовхнула така несподівана зміна погоди – перед вами..." (Володимир Даник)

 

"Смарагдові очі землі 
Задивилися в глибини небесні, 
А на блакитному тлі 
Пробігли минулих днів тіні.
Хмаринки веселі 
Пливуть до засніженої скелі. 
Сріблясті оболоки — пасма світлі 
На високому чолі."

(Людмила Кибалка)

 

 

"«Чим пофарбувати писанку в жовтий колір? А в червоний? А в зелений – чим?» Так звучать питання про фарбування писанки рослинами. Здається, що досить дізнатися назву рослини і можна фарбувати. Спішимо, забуваємо про саму техніку створення писанки і тому ризикуємо не уникнути прикрих помилок. Чого не варто забувати, перш ніж братися за писанку, і в яких рослин позичати жовтий та червоний кольори?  Почнімо спочатку..."

(Ірина Михалевич)

 

"Пролісок тендітний
Сонце зустрічав,
Віченьки блакитні 
Вгору підійняв.
Сонце привітало
Квіточку ясну,
Щиро обійняло
Зірку весняну."

(Наталя Карпенко)

"вітер розхитує
то в один бік то в інший
кахикає налягаючи
лише гамір 
лиши гамір
і піском в очі
міра губиться 
десь поміж 
як і мир у тобі 
ти б спинила його пташко
але звук сам застрягає в твоєму горлі
прецінь гілля тріщить під тобою
хіба поспівом 
по втратах"  (Галина Мирослава)

 

"З В**** – прийшла барвиста пора,
Радіє дітвора.
З Д**** – ліва притока Дніпра."

(Весна, Десна)

 

 

 

 

 

"Мале кошеня прокинулося рано. А розбудило його буркотіння у власному животику. Малюк дуже зголоднів і не міг заснути. Бабці Христі в хаті вже не було. "Мабуть, бабуся пішла до корівки Квітки і незабаром прийде з повним цеберцем молока," – муркнуло кошеня собі під носик, перекрутилося на лежанці і заплющило оченята. Та буркотіння в животі не вщухало, а навпаки, гуркало, наче грім у небі. "Де ж  забарилася бабуся з молоком?" – кошеня стрибнуло з лежанки на підлогу і вперлося носиком прямісінько в двері, що вели на вулицю. Дверцята відчинилися. Кошеня висунуло спочатку ніс. Щось його щипнуло. То був морозець. Малюк визирнув з хатини і не повірив своїм очам – двір  побілів.  Випав перший сніг. Усю зиму на нього чекали, та зима була занадто теплою. І лише на початку весни вона на прощання застелила село білою ковдрою..." (Ксенія Бондаренко)

 

"Стояла я і слухала весну,
Весна мені багато говорила,
Співала пісню дзвінку, голосну
То знов таємно-тихо шепотіла..."

(Леся Українка)

"Стояла я і слухала весну,
Весна мені багато говорила,
Співала пісню дзвінку, голосну
То знов таємно-тихо шепотіла..."

(Леся Українка)

 

 

 

 

"Яблуко з яблуні впало.
Ярослава яблуко взяла:
«Дуже-дуже воно яскраве –
Не з’їм, і не дам Ярославу;
Яблуко понесу на віконце –
Хай дорогу показує сонцю!"

(Володимир Нагорняк)

"Ще під листям прілим
Їх не видко,
Та відгорнеш ковдру —
Мацюпонькі
Пролісків жовто-зелені дітки
Пнуть угору
Крихітні долоньки.
Визирнуть,
Тоді вже годі втримати!.."

(Олена Лоза)

"Їжачок народився навесні. Тоді, коли лише починала пробуджуватися від сну природа. Мама з татом облаштували йому дитячу кімнату, що залишилася від  старших братика та сестрички, які уже виросли. Як відомо, перше,що надається від народження - ім'я. Але ніхто не міг придумати як назвати малого. "Може Пушок чи Колько?" - думав вголос  тато. "Та ні, він не пухнастим буде,коли виросте!" - говорила мама, -"Та й зараз не дуже м'які чи гострі у нього колючки". Як ви вже зрозуміли, поки що їжачок був без імені. Одного разу сестричка повела його на прогулянку. Маля неквапливо брело по стежці та позіхало. Не дійшовши й  до середини шляху, малий заснув і молодша їжачиха понесла його додому..." (Юлія Забіяка)

 

"В наше місто знов прийшла весна
І бурульки капають сльозами.
Кожний рік здивована Десна
Сонце зустрічає поряд з нами.
Скільки в неї є великих сил,
Щоб прибрати кучугури снігу,
Скрижанілий, панцирний настил
На шматки порвати у відлигу."
(Геннадій Деснянський)