Публікації за тегом: Весна

Сортувати:    За датою    За назвою

Українські народні звичаї. Українські народні традиції. Українські народні прикмети. 6 травня. День святого Юрія, Змієборця і Переможця. На 6 травня припадає День святого Юрія, за язичницьких часів день Ярила. Цього дня весна сходить на землю і вступає у свої права, цим днем завершується давній язичницький цикл новорічних весняних свят. Юрій відмикає ключами землю, випускає тепло, росу, благословляє майбутні врожаї. Люди виходили на поле хресним ходом, молились за врожай, кропили поле свяченою водою, закопували на нивах освячені крашанки та паски, примовляючи: «Роди, Боже, жито-пшеницю та всяку пашницю». Діти забавлялись, качаючись на озимих посівах, це давало силу і здоров'я, дівчата водили хороводи, співаючи веснянки, хлопці кидали грудки в небо, «щоб хліби росли високі», обливались водою, вірячи, що це сприятиме врожайності полів. На Юрія вперше виганяли худобу на цілющу росу, знаючи, що це віджене від тварин усі хвороби. Взагалі, роса на Юрія вважалась священною, її збирали для лікування і охороняли від відьом, використовуючи різні прийоми захисту: чіпляли на воротах, парканах, стайнях гілки свяченої верби, обсипали обійстя і корів маком, малювали дьогтем хрести на воротах, дверях тощо. Господині готували святковий обід із молочних страв та вперше доїли овець, виконували обряди на заворожування краси. (О. В. Ковалевський. "Українські традиції")

Про День святого Юрія розповідають у своїх книжках Олесь Воропай та Василь Скуратівський, а також читаємо про свято в українських енциклопедіях, укладачами яких є Ірина Сметана та Олексій Ковалевський.

 

Ірина Михалевич, майстриня-писанкарка. Традиційна писанка Центральної України. Писанка Ластівчині хвостики. Орнаментика, символіка, техніка виконання. Які барвники застосувати. Квіти ромашки, чорничний відвар, стружка цезальпініїПишемо писанки центральної України. Звертаємося до унікальної колекції Володимира Ястребова. До колекції входять писанки переважно з чорним тлом, проте є серед них одна з тлом червоним, та ще й з вкрапленнями зеленої барви, що теж, як і червоне тло, для писанок Наддніпрянщини є рідкістю. Називається ця особлива писанка "Ластівчині хвостики". Походить з Кіровоградського району Кіровоградської області – з села Івано-Благодатне. 

Пісня про матір. Слова Бориса Олійника, музика Ігоря Поклада. Виконання Театром пісні Джерела. Акапелла. Відео онлайн«Пісня про матір» (слова Бориса Олійника, музика Ігоря Поклада) - надзвичайно красиве виконання а капела на п`ять голосів Театром пісні "Джерела".

 

Галина Кирпа. Диво-день. Збірка віршів для дітей. Малюнки Олени Распопової"Абрикоса", "Безкінечна жабка", "Варта", "Весна", "Вишивання", "Вірш про крука", "Вірш про Чорного Шкрета", "Вітер на Десні", "Гори", "Гостина", "Гриб", "День великий, а ти малий!", "День до вечора клониться", "Дивлюсь на літо", "Дивний лис", "Диво-день", "Дідок огірок", "Для кого живеш", "Дорога для хрущів", "Дубок навесні", "Дуже гарний літачок", "Зайчик і перекотиполе", "І це називається літо", "Клопіт", "Ключі од веселих снів", "Коли б мені", "Коли я був", "Кольоровий вітер", "Крамарі снігурі", "Метелик і літак", "Ми всі під одним дощем", "На галяві мухоморській", "Неділя", "Отака синичка", "Павук", "Перед зливою", "Розмова", "Ромашка", "Слон мандрує до мами", "Сонечко нікого не боїться", "Так гарно, що весна", "Усі трудяться", "Хмарки", "Хмаролам", "Чого я другу не сказав", "Я серед лугу", "Ялинонька, сосонка і смерека" - дитячі віршики Галини Кирпи зі збірки "Диво-день".

 

Олександр Копиленко. Майстер. Оповідання

Умовилися ми з Василем піти на цілий день на річку. Окунів ловити та на качок полювати. Любить такі мандрівки мій допитливий малий приятель. Обіцяв Василь раненько до мене зайти, та щось довго його немає. Я вже й зібрався, наготував усе, погодував своїх вихованців — пташок та білку. Думав, доведеться самому йти — мабуть, мій Василь заспав, хоч такого з ним ніколи не було. Коли умовлялися вдвох іти по рибу чи на полювання, Василь ніколи не спізнювався, а часом і мене будив. Такий завзятий він мисливець та рибалка! Аж ось, зрештою, хтось тихенько постукав у двері. Відчиняю двері; бачу, що Василь якусь новину приніс. По очах бачу, бо вони переможно посміхаються і блискають.

Олександр Копиленко. Оповідання про весну та природу. Малюнки Людмили Постних. Весна іде. Сади цвітуть. Найвеселіший місяць. Покинуте гніздоОповідання Олександра Копиленка для дітей про весну та природу: "Весна іде", "Сади ідуть", "Найвеселіший місяць", "Покинуте гніздо".

Природні барвники. Чим фарбувати писанку в квітні. Фарбування писанки горіховими сережками. Дослідження писанкарки Ірини МихалевичУ квітні деякі рослини уже з листям, але ще не цвітуть, як бузина, наприклад. Багато дерев цвітуть, та листя на них ще замале. Акація, напевне, єдине дерево, яке ніби не чує весну. Тільки в травні почне вона пускати листя, а зацвіте ближче до літа. Кожна рослинка знає свій час. Дізнаваймося більше про розвиток рослин і тоді знатимемо, якими рослинами і коли можна фарбувати писанку. Хочеться фарбувати свіжим, адже зі свіжих трав барвники отримуються найсильніші. У квітні можна назбирати грициків, кропиви, жовтих квітів форзиції, нарвати листя з берези, каштана, бузку. Досить швидко можна назривати березових сережок (краще на початку місяця) або сережок горіхових (всередині квітня). Для приготування барвника достатньо невеликої пригорщі. Горіх є гарним "постачальником" світло-коричневої барви. Фарбувати можна і навесні, і влітку - сережками, листям, зеленими горіховими кожушками.

13 травня 2017 року у Києві відбудеться виставка-дарування Вишивка етнографічнаУ суботу, 13 травня 2017 року, радо запрошуємо вас на заключний захід проекту «Вишивка етнографічна:«Украинский народный орнамент: вышивки, ткани, писанки» О.П. Косачева, Киев, 1876», який за п'ять років свого існування в інтернеті, музеях, бібліотеках об'єднав тисячі людей навколо першої грунтовної етнографічної роботи з української орнаментики Ольги Петрівни Драгоманової-Косач (Олени Пчілки). 

 

Ірина Михалевич. Писанкарство. Натуральні барвники. Фарбуємо писанки березовими сережкамиМинув піст, ми зустріли Свято Свят! І тепер радісно при зустрічі вітаємо одне одного словами “Христос Воскрес!”, “Воістину Воскрес!”. Прийшов квітень! Найкрасивіший та найпримхливіший місяць року. Відтепер біля наших осель ростуть, шукаючи сонця, багато свіжих рослин. Передсвяткові клопоти позаду, тож з'явився час випробувати свіжі рослини в дії.

Зірка Мензатюк. Казка про галантного кавалера. Казка для дітей. Художники Ніна та Олександр Коваль"Молода яблунька у приміському саду зацвіла цього року вперше. Була вона вже височенька, цвіту на гілках розсипалось рясно-рясно, і вона невимовно пишалася ним.
— От побачите,— шелестіла то до одної, то до другої своєї сусідки — старих розлогих яблунь,— побачите, скільки плодів буде в мене восени. Великих, одне в одне, жовто-рум’яних, адже я — сорту золотий ренет. Правда, гарна назва?
— Правда,— відповідали літні дерева, тепло усміхаючись на її слова..." (Зірка Мензатюк)

Дитячий відпочинок. Літо 2017 року. Літні табори для дітей. Англомовні табори для дітей. Мовна школа Sherbourne Priors у Великобританії. Мовна школа Sherbourne Priors працює увесь рікНавчальний центр знаходиться в самому серці Англії, в містечку Шерборн поблизу Уоріка. Приміщення, де розташована школа, називається Шерборн-Прайерс. Це старовинний особняк вікарія, побудований у XIX сторіччі та розташований посеред паркової зони площею два гектари. Школа працює цілий рік, тому є можливість у будь-який час замовити дитячу навчальну програму будь-якої тривалості.

Писанкарка Ірина Михалевич. Авторські композиції із символом Пшениця. Фарбуємо писанки природними фарбниками.Символ "пшениця" на писанках - це символ Воскресіння Господа Нашого Іісуса Христа. Тож пишімо цей символ, зображуймо його частіше. Фарбувати писанку рослинними відварами цікаво, захоплююче, інтригуюче. Вони часто бувають натхненням у роботі. Готуємося, пробуємо, тренуємося, підбираємо такі барвники, які нас не розчарують. Фарбування писанок крок за кроком: засушена ромашка - і писанка жовта; цезальпінія (пару хвилин) - і писанка жовто-гаряча; цезальпінія (півгодини) - і писанка рожева, червона, коралова; морожені ягоди бузини (пару хвилин) - і писанка коричнева, вишнева; морожені ягоди бузини (хвилин 20) - і писанка чорна. Ромашка - цезальпінія - ягоди бузини - це один з можливих варіантів компонування натуральних барвників, компонування "що за чим". Не змішування. Під словом компонування я маю на увазі послідовність використання барвників у певному порядку. Не забуваємо про квасці - це активатор для багатьох природних барвників. Без дрібки цієї протрави не обійтися.

Писанкарка Ірина Михалевич. Шукаємо натхнення в традиції. Писанка із села Суржа. Фарбуємо натуральними барвниками. Відвар із березових сережок, чорницяКоли в нас виникає бажання написати писанку, ми відшукуємо традиційні зразки і відтворюємо за ними вподобаний орнамент. Щедрим натхненням можуть зарядити писанки, які походять з села Суржа, що на Поділлі. Унікальна річ! З цього села збереглася сорок одна писанка. Одна з них має біле тло. Відтворюймо традиційні писанки! Заряджаймося натхненням!

У Кропивницькому відкрито виставку робіт Ірини Михалевич Живі барви писанки. Виставка писанок у Кропивницькому. Писанкарка Ірина Михалевич. Фарбування натуральними барвниками

11 квітня 2017 року в обласному художньому музеї міста Кропивницький напередодні Великодня у залі сакрального мистецтва було презентовано виставку писанок Ірини Михалевич «Живі барви писанки». На виставці представлені писанки, які пані Ірині вдалося створити протягом 2014 - 2017 років. Писанки було пофарбовано такими натуральними барвниками, як цвіт бузини, листя горіха, ягід шовковиці, чорниць, бузини, квітів сафлору, мальви, безсмертника, ромашки, комахи кошеніль, сандалу, цезальпінії. В рамках відкриття виставки було проведено презентаційний майстер-клас з писанкарства (фарбування природним барвником — ягодами бузини). Виготовлені писанки стали гарним подарунком дітлахам до наступаючого свята — Світлого Христового Воскресіння.

 

Писанкарка Ірина Михалевич. Мінімальний набір барвників для фарбування варених яєць. Ягоди шовковиці, чорниці, бузини, квіти ромашки та безсмертника, стружка цезальпінії, цибулиння, березові сережкиВсі види народного мистецтва України унікальні. Проте писанкарство — особливе. Ми це можемо сказати напевне, бо писанка є символом Свята Свят - Воскресіння Господа нашого Іісуса Христа. Писанки кладуть до святкового кошика, щоб освятити і потім розговітися ними після строгого посту. Писанками прикрашають аналої в храмі, їх кладуть біля ікон, прикрашають оселі і дарують рідним та близьким. Отож, хочеться написати якнайкращі писанки, щоб сяяли вони чистими та м'якими барвами. До весняного писанкування краще готуватися з літа-осені. Слід вчасно зібрати і заморозити ягоди шовковиці, чорниці, бузини, насушити ромашки та безсмертника, назбирати цибулиння.

Олександр Копиленко. Галя. Оповідання для дітей"Проминувши город, хлопці вибігли на луки до лісу. Біля самого тину росли кущі бузини, терну, шипшини. Здіймалася вгору на тонких стеблах густа кропива. Тому між кущами лазити було небезпечно: кропива жалила ноги, руки, навіть обличчя. Хоч як обережно йдеш, однаково не врятуєшся. Кропива мала страшних ворогів в особі Василя, Миколки та ще кількох хлопців, що вийшли бавитися на луки. В кожного з них у руках шаблюка, вирізана з деревини, з дротяною ручкою. Тільки у Василька справжня, залізна. Хлопці прийшли воювати зі своїм; ворогом — з кропивою. Вишикувавшись рівненько, піднявши шаблі, вони з бойовими вигуками кинулися вперед. Примчали до кущів і почали нещадно рубати зелені стебла кропиви. Вигукували: "Тепер будеш жалити? Будеш сверблячкою колоти, говори?" Але кропива мовчала, тільки голівки хилилися, зрубані хоробрими вояками. Знищивши в одному місці, Василь кинувся в друге й почав тут винищувати ворога. Кілька разів рубнув — так і повалилися голови кропив’яні. Розмахнувся ще раз і не рубнув. Рука спинилася, і Василь глянув здивовано..." (Олександр Копиленко)

Ірина Михалевич, Фарбуємо писанку бузиною, майстер-клас з фарбування бузиною, відео онлайнБлизиться Свято Свят — Світле Воскресіння Христове! Одним із символів Воскресіння Господа нашого Іісуса Христа є писанка. Її виготовляють протягом Великого посту для окраси храмів, оселі і для святкового кошика. Найперше пасхальне яйце Свята рівноапостольна Марія Магдалина принесла римському імператору Тіберію зі словами "Христос Воскрес!". Тіберій не повірив і сказав: "Цього не може бути, так само, як і це біле яйце не може зараз стати червоним". Як тільки імператор промовив ці слова, яйце стало червоним. Ми звикли і крашанку, і писанку фарбувати харчовими магазинними барвниками. Сьогодні ми пропонуємо вам звернутися до натуральних барвників і спробувати у фарбуванні трави, ягоди, квіти, які виросли на нашій землі і є безпечними. Це не новомодні тенденції, а повернення напівзабутого. Адже до XIX століття для виготовлення барвників у писанкарстві майстри використовували виключно природну сировину.

Писанкарка Ірина Михалевич Обираємо перевірені натуральні барвники для фарбування писанок. Засушена ромашка-стружка цезальпінії-заморожені ягоди чорниціОбираємо перевірені насичені джерела стійких кольорів для писанок: свіжі березові сережки або засушені квіти ромашки; цибулиння або стружка цезальпінії; ягоди чорниці, бузини, шовковиці.

Українські народні традиції, 30 березня, Теплий Олекса, церковний календар, пребодобний Олексій, чоловік Божий

30-го березня за новим стилем (17-го березня за старим стилем) - «Теплий Олекса». Так по-народному називається день святого Олексія, чоловіка Божого, який жив у IV столітті. Батьки одружили його з багатою римлянкою, але Олексій покинув дружину і присвятив своє життя Богові. У місті Едесса в Сирії 17 років молився при храмі Пресвятої Богородиці. Діва Марія з’явилася паламареві і сповістила, що Олексій є чоловіком Божим. За народним календарем в цей день пасічник виставить бджоли на пасіку, вівсянка засвище свою пісеньку: «Покинь сани, бери віз!», а щука-риба хвостом лід розіб’є. 

Народні традиції, звтчаї та прикмети. 14 березня - Явдоха. Малюнок Івана ЛитвинаЗа церковним календарем день преподобної мучениці Євдокії, у народі — святої Явдохи, припадає на 14 березня. Згідно з народною традицією, це перший день весни. Люди ретельно стежили за поведінкою тварин і птахів. Вважалося, що цього дня повертаються з вирію ластівки. Побачивши їх, діти брали у жменю землю, кидали їм услід і казали: «На тобі, ластівко, на гніздо!» — щоб швидше весна приходила. Діти в ластовинні, побачивши вперше цю пташку, поспішали попрохати: «Ластівко, ластівко, на тобі веснянки, дай мені білянки!» «Ластівки вилітають — погоду обіцяють!» — каже народне прислів’я. Господарі, що вже думали про посіви, за поведінкою ластівок визначали погоду: «стеляться» ластівки над землею — можна вже сіяти овес; «бояться» ластівки землі — ще буде негода. При цьому мала значення й кількість ластівок, бо вважалося, що «одна ластівка ще весни (погоди) не робить».


Всього:
170
На початок
Попередня
Поточна сторінка: 4
1   2   3   4   5   6   7   8   9  
Наступна
В кінець
Топ-теми