|
Наталя Карпенко
КУЛЬБАБКИ
Луг за ніч причепурився,
Жовтим цвітом рясно вкрився.
На кульбабки ясноокі
Сіли промені високі.
З сонечком кульбабки схожі,
Такі ніжні і пригожі.
Жовті сонечка-веснянки
Прокидаються щоранку.
Море радості і втіхи
Принесуть кульбабки дітям.
Квіти весноньку вітають,
У дитинство повертають.
* * *
КУЛЬБАБОНЬКА-КОБІТА
Кульбабонька-кобіта
Квітує аж до літа
І дивиться до смерку
На себе у люстерко.
Як тільки сонце сходить,
Вона за сонцем ходить,
Вона під сонцем грає.
Кульбабка засмагає!
|
|
|
КУЛЬБАБКА
Кульбабка у ярочку
Жаліється хвощу:
– Де випрати сорочку,
Ото би нам дощу!
Мені б на ноги стати,
Мені би підрости,
Мені би погуляти…
Так хочеться цвісти!
Стирчить жовтенька шапка
З-під коцика трави.
Зіщулилась кульбабка,
Зіщулились двори.
* * *
СОНЦЕВІ КВІТКИ
В небі фарба синя,
В лузі – золота.
Вкрило ластовиння
Луки на свята.
В’ють вінки онуки,
Тішаться батьки.
Просяться на руки
Сонцеві квітки.
Хочеться кульбабці
Обійняти світ.
Дмух! І вже на грядці
Кульбабуся й дід.
Дмух! І вже у полі
Білі літаки,
Білі парасолі,
Білі вітряки.
|
|
|
КУЛЬБАБОВИЙ РАЙ
Кульбабове поле, кульбабовий рай,
Кульбабове сонце, квітневий розмай.
З кульбаби віночок, з кульбаби свисток,
З кульбаби намисто і стільки цяцьок.
Наставила очі на мене бджола.
– Тут квітів багато, не бійся, мала.
Тут стане кульбаби тобі і мені,
До нас завітали кульбабині дні.
* * *
На кульбабиному полі
Сонце ліпить пампухи.
Місяць ліпить парасолі,
Парашути і цвяхи.
|
|
|
CРІБНОКРИЛІ КУЛЬБАБКИ
Літо йде, кульбабонько люба й мила,
Літо йде, кульбабонько золота.
Ти яскравим сонечком нам світила,
Де твої золочені дні й літа?
Стали твої квітоньки білі-білі,
Травень твої квітоньки посріблив.
Стали твої дітоньки срібнокрилі,
Травень їх до серденька притулив.
|
|
| |
* * *
КУЛЬБАБУСЯ
– На плече твоє зіпруся,
Каже доні кульбабуся.
– Підросли мої онуки,
Вже не просяться на руки.
Замалою стала хата,
Розлітаються малята.
Хай летять, я не тримаю,
А я трохи подрімаю.
|
|
|
КУЛЬБАБКА-ДІД
У кульбабиного діда
Хтось поцупив капелюх.
– Глянув дідо на сусіда:
Звідки в тебе білий пух?
– Не дивись на мене скоса,
Каже дідові сусід.
– Впав твій бриль у білі роси,
Я - ще дядько, ти - вже дід.
* * *
СУМНА КУЛЬБАБКА
Ви це бачили? Кульбабка
Загубила білу шапку
І стоїть така сумна…
– Ти куди біжиш, весна?
Так чекали ми на тебе!
– Вам журитися не треба,
Я ще поруч, я ще є,
Що квітує – то моє.
Я від хмари потерпала,
В хаті сонечка не мала,
Все робила, що могла,
Й врешті-решт перемогла.
Вкриті листячком зеленим
І черешеньки, і клени…
Подивіться! Навкруги
Гомонять ліси й луги.
|
|
|
ХОЛОДНО КУЛЬБАБЦІ...
Холодно кульбабці,
Гріється мала.
Взула теплі капці,
Светрика вдягла.
Літечко на носі,
Травень йде за мить.
А кульбабка й досі
В светрику тремтить.
* * *
ВІДХОДИТЬ ТРАВЕНЬ...
Відходить травень. Йде й кульбабка-пані,
Кульбабка-панна, панночка, дівча…
Була ще вчора в жовтім сарафані,
Сьогодні хустка впала до плеча.
Вона щаслива! Мала стільки світла!
Тамую подих… Як вона тремтить...
Ще вчора сонцем так довкола квітла!
Сьогодні дмух - і пухом полетить.
|
|
Поезії люб'язно надіслано авторкою спеціально для читачів "Малої Сторінки".
Ілюстрації взято з ресурсу Pinterest.
Більше творів Наталі Карпенко на "Малій Сторінці":
Пропонуємо почитати нашим діткам чудові поезії Наталі Карпенко. Поетеса доступно і легко розповідає про космос і погоду, про зиму і природу - про усе, що нас оточує.
Наталя Карпенко закінчила Одеський педагогічний університет імені К. Д. Ушинського, живе і працює у Вінниці вчителем-дефектологом, пише поезії, публікує їх у красивих ілюстрованих збірочках. Тож читаймо!
Інші вірші про рослини на нашому сайті:
Вірші про рослини
У цьому розділі розміщаємо вірші про різні рослини: про квіти, дерева, городину, тощо. Читайте вірші про рослини від Михайла Стельмаха, Катерини Перелісної, Олени Журливої, Анатолія Камінчука, Уляни Кравченко, Анатолія Костецького, Тетяни Винник, Варвари Гринько, Наталі Карпенко та інших українських авторів.
Фантастична книжечка-добірочка!!! Сподіваюся, вийде і у паперовому варіанті! Залюбки придбаємо!!!!