Публікації за тегом: Наталя Карпенко

"Жовтий листочок, жовта мітла,
Купа велика, купа мала.
Листя червоне, листя руде…
Тепле кубельце жовтень пряде." 

(Наталя Карпенко)

"Космея, Явдошка, розтріпана  пані…
І як цю красунечку тільки не звуть.
А може це зорі на аероплані   
Спустилися з неба на землю… Й цвітуть!

Такі вони милі, такі вони рідні,
Я знаю з дитинства цих любих сестриць.
Вони непримхливі й водночас тендітні,
І дуже вже схожі усі до зірниць..."

(Наталя Карпенко)

"Станцюй-но дощик гопака
В Купайла перед носом.
У тебе вдача козака!
Ми дуже тебе просим."

(Наталя Карпенко)

"Це не дощ, а справжня хлюща,
Репетує дужче й дужче!
Не кажи, що всім не вгодиш,
Ти – то ллєш, то не приходиш!"

(Наталя Карпенко)

 

"В небі сонечко – блись!
– Не ховайся, озвись,
Ходить дід-вітровій.
Любе сонечко, грій!"

(Наталя Карпенко)

"У верби-вербиченьки таке миле личенько,
У верби-вербиченьки усмішка ясна.
Опустила вербонька коси на травиченьку,
Заплела вербиченьку квітами весна."

(Наталя Карпенко)

"Після подорожі спить
У воді краплинка.
Сниться крихітці блакить
І пухка хмаринка."

(Наталя Карпенко)

"Прокидайся, квіточко, прокидайся,
У весняне платтячко зодягайся. 
Вже торішнє зіллячко перепріло,
Вже торішнє зіллячко в землю сіло."

(Наталя Карпенко)

"Затулили сонечко
Хмари дощові,
Скачуть за віконечком
Краплі по траві."

(Наталя Карпенко)

"Морозець ковтнув тумани,
Відв’язав сріблясті сани,
Посадив у сани вітер
І помчав гуляти світом."

(Наталя Карпенко)

"А на вулиці сніг! І летить, і кружляє в таночку,
І сідає до ніг, і цілунками тулиться щік! 
Це хазяйка зима зодягає святкову сорочку, 
На порозі стоїть Новий рік! Новий рік! Новий рік!"

(Наталя Карпенко)

Чудові, милозвучні поезії Наталі Карпенко так легко читаються і лягають на музику, що композитор​ Микола Ведмедеря просто не міг не написати музику до тих віршів, що зачепили його душу найбільше. Тож сподіваємося, що ці новостворені пісні радо співатимуть дітки в школах, в гуртках, на святах, деінде.

 

"Подивитися йду
Що зросло у саду.
Може, ягідка там?
Я і вам трохи дам..."
(Наталя Карпенко)

 

"Пролісок тендітний
Сонце зустрічав,
Віченьки блакитні 
Вгору підійняв."

(Наталя Карпенко)

"Як  же райдуга з’явилась,
Звідкіля те сяйво,
Чому в небі проявились
Після зливи барви?.."

(Наталя Карпенко)

"Проросли у сонечка пагінці!
Прилетіли лагідні промінці,
Відшукали річечку під містком,
Пробудили квіточку під листком…
Усміхнувся квітень теплом мені,
Вкрились ластовиннячком білі дні."

(Наталя Карпенко)

"Кішка мишку упіймала,
Бідоласі так сказала:
– Я велика! Ти мала!
Мені шана і хвала!
Вибіг з буди пес кудлатий
І на кішку став гарчати:
– Я великий! Ти мала!
Мені шана і хвала!.."

(Наталя Карпенко)

"Все цікаво нашим дітям!
Хто найбільший в цьому світі,
Що високе, що низьке,
Що широке, що вузьке!
Те велике, що – широке,
Товсте, довге і глибоке!.." 

(Наталя Карпенко)

Ці чудові пізнавальні вірші Наталя Карпенко - на порівняння величин: довгий - короткий; великий - малий; глибокий - мілкий.

 

"Визирну з колиски 
Тонкого ріжка,
Набираю блиску
Аж до срібляка.

Я чотири тижні
Змінюю свій лик!
Мандри дивовижні,
Й знову молодик!"  (Наталя Карпенко)

 

Пропонуємо почитати нашим діткам чудові поезії Наталі Карпенко. Поетеса доступно і легко розповідає про космос і погоду, про зиму і природу - про усе, що нас оточує.
Наталя Карпенко закінчила Одеський педагогічний університет імені К. Д. Ушинського, живе і працює у Вінниці вчителем-дефектологом, пише поезії, публікує їх у красивих ілюстрованих збірочках. Тож читаймо і насолоджуймося!