Сережки ліщини, лютий 2023 року.
Ірина Михалевич
ЯК ФАРБУВАТИ ПИСАНКУ ЛІЩИНОВИМИ СЕРЕЖКАМИ
Привіт, друзі!
Сподіваюся, що чуєтеся Ви добре. І що нова оповідка про фарбування рослинами стане Вам у нагоді.
Напровесні, коли холод і лід, природа дрімає. Та під тонкою кіркою видимого спокою теплиться життя. Дерева та кущі навіть серед зими готові прийти людині на допомогу.
Найбільше користі — у корі тоненьких гілочок, що виросли упродовж останнього року життя рослини. Так пише травознай Наталя Земна у книзі ”Природа зцілює і взимку. Гілкотерапія”.
Цієї зими, друзі, я заготовила чимало соку калини. Вона приємна в чаях, усуває симптоми застуди, очищує шкіру, зміцнює імунітет. Після переробки ягід залишаються галузки з кетягів. Ними я і спробувала фарбувати біле куряче яйце. Отримується світло-бура барва, яка нерівномірно лягає на поверхню. Можливо, коли взяти гілочки прямо з куща, то вийде краще пофарбувати. Треба спробувати.
Гілочками верби плакучої я фарбувала навесні минулого року. Якось інтуїтивно вирішила спробувати. Яка ж чудова яскрава жовта барва отрималася! І от наламала я тих же гілочок у січні — фарбують. Правда, трохи стриманіше. Верба цікава у фарбуванні. Навесні, коли бруньки ще закриті, фарбує в гарну буру барву, а далі — в яскравий жовтий колір.
Отож, впродовж зими можна фарбувати гілочками вишні (за спостереженнями Ольги Краснопольської фарбують вони в рожевий відтінок), гілочками калини (бура барва), гілочками верби плакучої (світло-бура та жовта барви). Фарбують також гілочки садової яблуні (приємна жовта барва) і гілочки груші (за результатами досліду Ольги Циквас-Шумської дарують соковиту зелену барву).
Напровесні природа дрімає, та є рослини, що прокидаються раніше від усіх. З їхньою допомогою і вийде пофарбувати писанку.
Ліщинові сережки.
Бойківська писанка, фарбована свіжими ліщиновими сережками, мареною, плодами вишні-антипки.
У лютому та березні розкриваються сережки на ліщині. Вони вміють фарбувати писанку в ясно-жовтий відтінок. Про фарбування ліщиновими сережками я дізналася від Галини Тудай. Щиро вдячна пані Галині за цей досвід.
Хто любить рибалити, той знає, що ліщинова вудка є найкращою: вона легка, гнучка, міцна і до того ж просто приємна у руці. Розповідає Наталя Земна і про те, що кора ліщини містить таку ефірну олію, якої немає в жодному іншому дереві.
Їстівні не тільки горіхи, ліщинові сережки також їстівні, адже містять 20% білків та ліпіди. Такі цікаві відомості я прочитала в блозі французької дослідниці рослин Наталі Деєс.
Сережки формуються ще пізнім літом і потім чекають всю осінь аж до січня-лютого, щоб розкритися. Є в їхньому складі жирні кислоти, мінерали, вітаміни групи B та багато інших речовин. На смак сережки гіркі. Вони знижують апетит і мають потогінну дію, тож коли вживати їх в якості настою за 20 хвилин до їжі, це сприятиме зниженню апетиту.
Сережки можна перетерти на кавомолці і додавати в тісто.
Частота, з якою археологи знаходять горіхи ліщини у залишках їжі під час доісторичних розкопок, показує, що ліщина була важливою їжею для людей палеоліту. Сережки можуть розкриватися з січня і по березень. Вони спочатку коричнево-сірі, потім жовті, наповнені пилком. Це найперша в році їжа для ранніх комах.
Про те, як фарбувати писанку ліщиновими сережками, на моєму каналі є свіжий майстер-клас. Ласкаво прошу до перегляду і дякую, що читали.
Матеріали люб'язно надіслано майстринею спеціально для читачів "Малої Сторінки".
Більше про писанку та писанкарство у блозі Ірини Михалевич на "Малій Сторінці":
Історія та символіка писанки. Дослідження, оповідки та майстер-класи писанкарки Ірини Михалевич
