Публікації за тегом: Ірина Михалевич

"Мої сердечні вітання, друзі. Нині горіхова пора. З волоських горіхів (з цілих і зі шкаралупок) вийде змайструвати різні поробки. Дитиною я робила кошик з половинки горіха, оздоблювала його квітами з кісточок калини. І то було диво! Найпростіше разом з малою дитиною змайструвати отаку поробку — взяти шкаралущу горіхову, гнучкий пагінець ґринделії чи вербову гілочку, ось і ручка кошика, і насипати до кошика диких осінніх плодів — з каркаса, з глоду чи маслинки, можна такий кошик ще оздобити декоративною ниткою..." (Ірина Михалевич)

 

 

 

«Мої Вам сердечні вітання, друзі! Поспішаю розказати Вам про одне гарне і приємне дерево, яке росте в нас на Кропивниччині, в степовій Україні. Цю рослину в нас висаджують по берегах річок задля укріплення ґрунту на схилах. Бачила я також кілька дерев у нашому місті біля житлових будинків. Отже, каркас західний (Celtis occidentalis). Інші назви — залізне дерево, болотяна ягода, кропив'яне дерево. Рослина походить з Північної Америки, є добрим медоносом, гарним джерелом пилку. Багато птахів, у тому числі перепілки, фазани, дятли та кедрові воскокрилки споживають її плоди. Їстівні плоди каркаса і для людини. М'якоть борошниста, жовтогарячого кольору, солодка на смак, багата на жири та вуглеводи.Цікаво, що більшість фруктів містять у своєму складі фруктозу, глюкозу, лимонну та яблучну кислоти, а каркас, один з небагатьох, родить напрочуд калорійні плоди...» (Ірина Михалевич)

 

"Вітання, друзі. Цей допис присвячено одній чудовій дикій рослині, плоди якої дозрівають у серпні, вони чорні зовні і коричневі зсередини, дуже соковиті і цілющі, а ще ж вміють фарбувати. Мова піде про жостір очисний (Rhamnus cathartica). Серпень тече, крутить полиновими пахощами під променями золотистого сонця. У серпні дозріває чимало чорних плодів. Найпершою згадується бузина. Здалеку її плоди здаються чорними, стиглими, а підійдеш ближче — плодоніжки зелені, а значить і плоди ще не поспіли. Дозріває бузина аж тоді, коли плодоніжки в кетягах рожевіють, стають такого кольору, як ото лапки в голубів...." (Ірина Михалевич)

 

"Вітаня, друзі! Рада черговому нашому спілкуванню довкола запашних рослин, традицій, довкола рідного. На подвір'ї баби Наді (моя бабуся 31 року народження), скільки пам'ятаю, ріс кущ блідо-рожевої троянди. Коли рожі зацвітали і розкошували в крапельках чи то роси, чи то дощу, ми знали — прийшло літо. Раніше троянди зацвітали якраз на порозі календарного літа, і ми зустрічали його духмяним чаєм з рожевих пелюсток. Мені так чудно було — і як то чай та й з троянди, що росте прямо під вікном веранди. Бабусин день народження ми відзначали 2 червня, хоча справжня дата була інша. В цей день завжди квітували чайні солодкої рожевої барви троянди. Кущ ріс у квітнику під верандою, попри нього була вимощена широкими плитами доріжка. Тож в дощовий день ми ходили саме тією доріжкою і не зачепитися кофтою за той колючий кущ не було ніякої можливості. Отак будні і чіпляються за нашу пам'ять, щоб ставати яскравими спогадами..." (Ірина Михалевич)

 

"Вітання Вам з Кропивниччини, друзі! Вчимося фарбувати писанку свіжою кропивою. Кропива дводомна (Urtica dioica L.) жалиться, але навесні виростає однією з перших по берегах річок, в лісі, тому бажання спробувати пофарбувати нею писанки переважує всі перестороги. Рецепт проготування кропив'яного барвника: беремо невелику пригорщу трави кропиви, заливаємо її на кілька годин холодною водою, віджимаємо, варимо 15 хвилин на малому вогні, води даємо 170 мл. Увага! Кропива при варінні піниться, тому варто ввесь час спостерігати за процесом. Готовий відвар проціджуємо через ситечко і кладемо галун (алюмокалієві квасці) на кінчику ножа. Барвника вийде десь з півстакана. Тобто Ви зможете фарбувати в такому барвнику тільки одну писанку за раз..." (Ірина Михалевич)

 

"У перший день весни 2024 року в Кропивницькому відбувся Krop Fashion Day, де українські дизайнери показали нові колекції і де був проведений аукціон на підтримку ЗСУ, а саме 57 окремої мотопіхотної бригади. "Місто, не мовчи", "Великодні веснянки" та "Птахи Перемоги" - саме такі назви мають колекції одягу від кропивницьких виробників. Тетяна Лугинець та її бренд "Charwish" вже встигли привернути увагу глядачів колекцією з фотографіями відомого митця Олександра Майорова (на цих фото зображено Кропивницький). А 1 березня 2024 року глядачі побачили нову колекцію, яка присвячена Великодню і має назву "Великодні веснянки". Майстерня "Charwish", яка розпочала роботу в 2017 році, зосереджена на пошитті одягу з елементами сучасної вишивки. Відтепер їхні світшоти розшито писанковими символами, які майстри перенесли на одяг з традиційних писанок Кропивниччини (сучасна Кіровоградська область). На створення колекції "Великодні веснянки" Тетяну Лугинець надихнули писанки, які вона побачила в етнолабораторії "Баба Єлька", і які були створені олександрійською писанкаркою Іриною Михалевич за ескізами колекції краєзнавця й етнографа Володимира Ястребова..." (Ірина Михалевич)

 

"Цього року в лютому я знову фарбувала писанки гілочками солодкої яблуні, вишні Морель, прутиками верби плакучої, а ще вперше спробувала в роботі гілочки глоду, черемхи пізньої та бузини чорної. Взято шість різних рослин, отримано шість різних відтінків! Квіти, плоди і трави фарбують яскраво, гілочки — це ніжні кремові, ясно-бурі, жовтаві, рожевуваті барви. В цьому дописі пропоную торкнутися однієї вельми цікавої й особливої теми — фарбування писанки гілочками дерев та кущів. Про силу дерев я довідалася з літератури, присвяченої традиційній медицині. Зокрема, з порадника “Природа зцілює і взимку. Гілкотерапія”. Варто знати, пише травознай Ростислав Желясков, що не лише у плодах, квітах і зелених листочках містяться вітаміни та інші корисні речовини, а й у самому дереві або кущі, на якому вони ростуть у теплі пори року. І найбільше користі — у корі тоненьких гілочок, тобто в свіжих пагонах..." (Ірина Михалевич)

 

"У писанкарок прийнято питати, чому вони вчать дітей на своїх майстер-класах. Очікувано почути — охайності, посидючості, зосередженості, щось такого. Досвідчені майстрині, звісно ж, такого не скажуть. Бо вони розказуватимуть не за себе. Київська писанкарка, відома дослідниця писанки, авторка фахових книг Оксана Білоус в інтерв'ю Наталці Фіцич зазначила, що крім практичних навичок, діти на заняттях чують про минувшину і це виховує любов до рідної землі. Вчить вчитель, а писанка хіба чомусь навчить? Так! Писанка вчить і старих, і малих..." (Ірина Михалевич)

 

 

"Мої Вам вітання, друзі. Продовжуємо спілкуватися про фарбування рослинами. Цього разу поговоримо про фарбувальні можливості ягід, які достигають пізньої осені і є доступними всю зиму. Чим холодніша погода, тим яскравіша барва — мова про загадкову і смачну магонію..." (Ірина Михалевич)

 

 

 

 

"Доброго здоров'я, друзі! Поговорімо докладніше про осінні писанки та про чудові кольорові поєднання, які придумує осінь. Окремо зупинимося на глоді, його лікувальних, фарбувальних та смакових вміннях. Сани готують з літа, а писанки пишуть увесь рік. Ну, бо чекають писанкаря на майстер-класи з готовим набутком. Неймовірно м'які сяючі барви дарує осінь писанкам, вона добирає барви так, що краще й не придумати. Цьогоріч я спробувала справді нове для себе поєднання. Кольори я не підбирала, тільки рослини. Тому таке осіннє звучання йде не від мого задуму: його несуть осінні плоди і трави..." (Ірина Михалевич)

 

"Вітаня, дорогі друзі! Продовжуємо з Вами спілкуватися про дикі рослини в Україні. Цього разу поговорімо про незвичну для нашого ока, але симпатичну рослину, яка потрапила до нас чи то з Африки, чи то з Центральної Азії. Вперше цього цікавого і красивого тонконога я побачила літом 2023 року. Зветься - Пальчатка кривава (Digitaria sanguinalis). Чи росте там, де Ви є, така рослина? Кажуть, її вже повно навіть по городах. Особливо багато зустрічається пальчатки на Київщині, на Тернопільщині, менше — на Кропивниччині, Полтавщині та Харківщині..." (Ірина Михалевич)

 

 

"Вітаю, друзі! Поспілкуймося про чорний колір і вишні. Їх є багацько сортів — морелі (з густо-червоними майже темними плодами), смачнюча карликова вишня, чорна антрацитова, аморель зі світлими вишеньками, всіма нами знана рання українська шпанка... З біологічного погляду серед фруктових дерев, які суттєво відрізняються поміж собою, можна виокремити тільки три — грушу, яблуню і сливу. Тобто й абрикоси, і всі вишні, і черешні, і сливи всілякі угорки, і терен, і черемшина — усе це сливи, бо ж належать до роду слива  (Prunus). Для порівняння латинська назва у сливи домашньої — Prúnus doméstica, а у терена колючого — Prúnus spinosa.... " (Ірина Михалевич)

 

 

"У цьому дописі мова йтиме про традиційні писанки Сумщини і Пелагею Литвинову-Бартош. Чи доводилося Вам коли бачити традиційні писанки Сумщини? Вони такі неймовірні, мають на собі багато червоної барви в деталях орнаменту, а тло там різне-різне — чорне, темно-зелене, біле, гірчичне, блакитне, червоне. Орнаменти виразні, соковиті, себто на любу глянув і все — ти залюбувався на все життя. Які ті писанки і що за символи на них колись писали по селах Землянка, Боромля, Слоут, Грунь, Полошки, Чорториги та інших селах Сумщини ми знаємо завдяки жінці дворянського походження Пелагеї Литвиновій-Бартош..."

 

 

"Доброго здоров'я. Рада знову спілкуватися тут з Вами, друзі. Цього разу поговоримо про зорі та гороскопи. Влітку особливо приємно звертати увагу на зоряне небо і думати про сузір'я. Часто-густо знайомство з сузір'ями для нас починається не зі спостережень за нічним небом, а з гороскопа..." (Ірина Михалевич)

 

 

 

 

"Рослини вміють фарбувати яскраво, і вміють фарбувати притишено. Залежить це від того, тепла чи холодна весна, чи часто йдуть дощі, як довго працює барвник, від накладання барв, барва залежить навіть від часу, коли була зібрана рослина. Дещо результат фарбування залежить і від нас самих, від нашого серця." (Ірина Михалевич)

 

 

 

 

"Вітання, друзі. Поговорімо про найпрекраснішу барву на писанках і про те, з чого її можна добути в природі. Найпопулярнішим натуральним барвником в усіх країнах залишається цибулиння. Воно доступне, не потребує протрави, дарує темні брунатні барви, приємні жовтогарячі відтінки, і навіть золотаві. Для крашанок це барвник номер один. У випадку з писанками є одна дрібничка — цибулева барва несвітлостійка, тому краще класти її на жовту барву, а не на біле яйце.У червону барву також можна фарбувати червоним сандалом, барвником “sappan wood” (це деревина дерева роду цезальпінія), карміном (його можна зустріти під назвою барвник Е120, це перетерта в порошок комаха кошеніль). Кармін фарбує не в червону, а в насичену малинову барву. Маю кілька таких писанок. Вдячна друзям зі Швейцарії за таку можливість. Я мала нагоду фарбувати всіма видами червоних барвників (крім рогу оленя)..." (Ірина Михалевич)

 

"Вітаю, друзі! Литовська писанкарка Одроне Лампіцкене розписує писанки впродовж 40 років. Почала писати в дитинстві. Пише вона шпильковим писачком в традиційній для литовців техніці. Говорить, що найдужче їй подобається розписувати гусячі яйця, бо там є що розписувати. Коли орнамент складається з сотень рисочок і крапок, варіанти їхнього поєднання придумуються найрізноманітніші. Проте майстер в такому разі рухається в бік декоративності..." (Ірина Михалевич)

 

 

 

"Напровесні, коли холод і лід, природа дрімає. Та під тонкою кіркою видимого спокою теплиться життя. Дерева та кущі навіть серед зими готові прийти людині на допомогу. Найбільше користі — у корі тоненьких гілочок, що виросли упродовж останнього року життя рослини. Так пише травознай Наталя Земна у книзі ”Природа зцілює і взимку. Гілкотерапія”. Цієї зими, друзі, я заготовила чимало соку калини. Вона приємна в чаях, усуває симптоми застуди, очищує шкіру, зміцнює імунітет. Після переробки ягід залишаються галузки з кетягів. Ними я і спробувала фарбувати біле куряче яйце. Отримується світло-бура барва, яка нерівномірно лягає на поверхню. Можливо, коли взяти гілочки прямо з куща, то вийде краще пофарбувати. Треба спробувати..." (Ірина Михалевич)

 

"Вітаю, друзі! Рада знову спілкуватися з Вами. Випало трохи снігу, стало ще красивіше. А на ліщині гойдаються довгі такі сережки. Вони вміють навіть посеред зими (наприкінці січня й у лютому) дарувати жовту сонячну барву писанкам. Про ліщинові сережки я створю окремий допис (можливо, навіть відео-сюжет). Дякую Галині Тудай за цінну інформацію, яка стосується саме цього природного барвника..." (Ірина Михалевич)

 

 

 

 

"Вітаю Вас, друзі! Зима над нами широко розкинула крила. Сподіваймося, під ними нам буде затишно. Образи птахів на українських вишиваних рушниках особливо щемкі, образ птаха в нашому світогляді посідає чільне місце, він таїть в собі стільки важливого, бо промовляє про родину, Батьківщину, свободу, вічну весну..." (Ірина Михалевич)