Публікації за тегом: Ірина Михалевич

"Коли у жовтні теплі дні стоять так довго, деякі цвітуть все літо і до перших морозів, деякі квіти зацвітають удруге. Мені закортіло перевірити, чи квіти, що з'являються восени, такі ж сильні барвники, як і ті, які цвітуть влітку. Знову квітне конюшина (лучна і повзуча), чистотіл, нагідки, цикорій. Кінець жовтня - піднялася мальва вдруге, продовжують цвісти чорнобривці і гайлардія..." (Ірина Михалевич)

Поки триває друге бабине літо, збираємо і зриваємо горіхові кожушки та й готуємо з них барвник для писанок. Відвар з них фарбує жовту писанку (після ромашки) в коричневі відтінки.

"Я люблю ласувати рахат-лукумом. В упаковці, яку звичайно купую, є шматочки рожевого, помаранчевого та зеленого кольорів. До складу помаранчевих входить барвник «Акванат Аннато», до складу зелених – «Хлорофіл», до рожевих входить барвник Е120 – «Кармін». Про барвник з такою гарною назвою і поговоримо докладніше..." (Ірина Михалевич)

Серпневу писанку фарбуємо квітами! Якими? Якщо гайлардію спробували, мальву теж, тоді час для чорнобривців! Які ж вони гарячі, ароматні, фантастичні! На них подивишся - вщерть наповнюєшся сонця, радості. Розгляньмо, якими барвами уміють чорнобривці сяяти на писанках.  Існує 59 видів цієї рослини. В Україні поширені три, я спробувала два з них: дрібноквіткові (Tagetes patula) та чорнобривці прямостоячі (Tagetes erecta). 

Про долю цієї людини, її унікальний шлях я довідалася випадково на котромусь сайті. Коли стала шукати американські джерела, дізнаватися більше, була вражена обсягом проведеної роботи, широким інтересом людей по всьому світу до такої здавалося б вузької і специфічної теми. Десь у 1968 році американська художниця Міріам К. Райс зацікавилася застосуванням натуральних барвників. Сталося це в Мендосіно (штат Каліфорнія, США). Розповідаючи про барвники своїм вихованцям у художньому класі, Міріам неабияк захопилася експериментами з грибами... 

У серпні ще можна знайти квіти мальви. Та коли мальва відцвіте, підстрахує гайлардія (Gaillardia). Вона, як і мальва, зафарбує жовте яйце в ясно-зелений відтінок. Барва вийде дещо яскравішою і холоднішою ніж після мальви.

Писанкарі, окрім символів, не можуть не цікавитися складом воску, наприклад, або особливостями рослин. Чому квіти цикорію світло-сині, а квіти материнки рожеві? Як це квітам вдається бути такими красивими, барвистими, неповторними? Виявляється, пелюстки квітів тому такі барвисті, бо забарвлені певними речовинами – пігментами. Рожеве, червоне, лілове, синє забарвлення квітам надають антоціани. Халкони, аурони відрізняються жовтим забарвленням, а флавонові глікозиди поряд з антоціанами надають забарвленням квіток блакитний відтінок. Флавони містяться в білих пелюстках і квітках відтінку слонової кістки. 

Квіти червоної мальви – основний барвник липня. Мальва фарбує білі яйця в насичену зелену барву. Така вона самодостатня. Та якщо є бажання, можна не обмежуватися тільки мальвою і спробувати різні ґрунти – кукурудзяні рильця, засушені цвіт бузини чи ромашку, безсмертник, пижмо або й інші перевірені барвники, що фарбують у світлі відтінки.

Шовковиця – солодка, корисна, проганяє безсоння, зміцнює імунітет, рятує від втоми. А ще ця ягода добре фарбує писанки, відкриває літо. Особлива ягода. Для фарбування підійде чорна шовковиця. Багато зривати не треба, достатньо й однієї жмені. Шовковиця дає темні барви. Її можна поєднувати з іншими барвниками, накладати на жовте тло й отримувати зелені кольори. Та все ж, як на мене, шовковиця виглядає більш принадною, коли залишається на білому полотні сама самісінька...

Відкрила для себе цієї весни аморфу кущову (Amorpha fruticosa). Рослина росте прямо понад водоймами, дуже близько до води. Схожа на робінію (акацію) листям. Цвіте фіолетовими колосками посеред травня. Бджоли її люблять. Фарбує аморфа кущова в гарні зелені відтінки (біле яйце), проте чекати результату треба довго - кілька годин, а то й всю ніч. Накладати поверх неї інші барвники тільки починаю пробувати...треба ще попрацювати, подосліджувати. Ці теперішні результати мені сподобалися! Чому? Бо зелених барвників більшає. Біле яйце аморфа пофарбує в зелене.

19 травня 2018 року Україна вкотре долучилася до щорічної акції «Ніч музеїв». Більшість музеїв країни того вечора гостинно відкрили двері для відвідувачів, аби ті просто серед ночі могли завітати до залів, роздивитися основні експозиції, дізнатися більше про можливості й потенціал сучасних музеїв, відвідати цікаві заходи. Тема цьогорічної акції стосувалася інноваційних підходів у діяльності музеїв. Своїми напрацюваннями в цьому напрямку ділився й обласний краєзнавчий музей міста Кропивницького. До нього на творчу зустріч, разом з іншими гостями, запросили писанкарку з міста Олександрії Ірину Михалевич. Майстриня розповіла про її досвід використання блогів у справі популяризації писанкарства.

Ромашка - найнадійніший, найстійкіший, найсимпатичніший писанкарський барвник. Ромашка лікарська зацвітає наприкінці травня, і тоді на землі з'являється безліч сонць) Крім усіх переваг, ромашковий барвник - це ще й надійний і чудовий ґрунт. З ним спокійно працювати, на нього впевнено ляже будь-яка наступна барва. У цьому дописі ми розглянемо покрокові фото створення традиційної писанки Середньої Наддніпрянщини. Першим барвником, в якому фарбуватимемо нашу писанку, буде саме ромашка.

Володимир Ястребов. Завдяки цьому науковцю-етнографу ми тепер маємо уявлення, які писанки писали у центральній частині України. У жодних інших колекціях зразки з Середньої Наддніпрянщини не представлені. Ім'я Володимира Ястребова перебуває в одному ряду з такими іменами, як Михайло Драгоманов, Микола Сумцов, Хведір Вовк, Дмитро Яворницький. Народився майбутній науковець в сім'ї священика в селі Крива Лука Самарської губернії. Навчався в Одесі в Новоросійському університеті на історико-філологічному факультеті. Після університету переїздить до Єлисаветграда (нині місто Кропивницький), де стає викладачем історії в земському реальному училищі. Там він створює музей старожитностей, своїх учнів залучає до етнографіних досліджень та археологічних розкопок.

Відвар зі стружки дерева цезальпінія відмінно накладається на аморфу кущову. Поєднання саме цих барвників дає зелене світло повноцінним писанковим композиціям. Дивіться покроковий приклад написання писанки з орнаментом від Олександра Ладіка.

Коли тільки починаєш працювати з природними барвниками, то здається, що ти маєш справу з 6-кольоровим набором фарб. Дізнаючись більше і більше, вирішуєш, що маєш справу з усіма відтінками жовтого, адже більшість рослин фарбують у жовте. Потім, коли пробуєш силу-силенну рослин у роботі, думаєш – і навіщо мені працювати з такою великою кількістю відтінків? Справді, навіщо? 

Як фарбують грицики? Кожного року по-різному. Це може бути гірчичний відтінок, жовта барва, проте найчастіше грицики дарують писанці ніжно-зелений відтінок, близький до світло-салатового. Легку зелену барву можуть також дати молода кропива, листя берези. Отож, грицики входять у ту маленьку групу весняних барвників, які здатні забарвити писанку у відтінки зеленого. Цим вони унікальні.

"Пишемо традиційну поліську писанку крок за кроком. Писанка має назву "Півонія з трав'янцями", походить з села Добротів, що на Чернігівщині. Перш ніж занурити писанку до першого барвника, потрібно нанести чимало ліній на біле тло шкаралупи. Найчастіше то і є основний масив роботи..." (Ірина Михалевич)

Перебуваючи в Києві, майстриня-писанкарка Ірина Михалевич презентувала порадник «Фарбування писанки. Природні барви» у дитячій бібліотеці імені Василя Симоненка (на запрошення майстрині-вишивальниці Тетяни Серебреннікової) та в музеї Івана Гончара (на запрошення Катерини Качур). Також Ірину запросили до участі в програмі на Українському радіо (програма «Український ракурс», радіоведуча – Галина Соломінська), а працівниками музею Гончара був відзнятий промо-ролик, в якому Ірина розповідає про те, чим буде корисний порадник читачам. 

Найпершими навесні прокидаються трав’янисті рослини – кропива, деревій, чистотіл. Ще раніше нагадують про скору весну, припорошені снігом, зелені поля. У каталозі Кульжинського записано, що озимина здатна подарувати писанці зелену барву. Мені захотілося спробувати. Тож сіла до автобуса і поїхала до окраїни міста, до найближчого поля). У спину тепло, світить лагідне сонце, угорі співають жайворонки. Синьо і гарно довкруж. Озимина з корінням не виривається, зривати її легко і швидко. Для барвника достатньо пари оберемків.

7 квітня 2018 року у Луцьку просто неба на вулиці Лесі Українки з'явилася галерея писанок. Це писанки за "Сонячною колекцією" писанок Ольги Косач (Волинський краєзнавчий музей), які відтворила і подарувала закладу торік відома майстриня-писанкарка Ірина Михалевич. Пані Ірина відтворила писанки, бо долучилася до всеукраїнського проекту "Вишивка етнографічна", куратор - Тетяна Серебреннікова. Традиційні волинські та подільські писанки вважаються зразками найвищого прояву художньої майстреності. Писанки розміщено на двометрових бігбордах. Вони привертають величезну увагу лучан та гостей міста.