У XIX столітті в центрі української науки опиняється етнографія. Як наслідок, постає низка чудових етнографічних збірок, праць і монографій про різні сторони народного життя і народної творчості. Тоді виходять у світ “Народные южнорусские песни” Амвросія Метлинського, 1854; “Вжинок рідного поля” Миколи Гатцука, 1857; “Старосветский бандуриста” Миколи Закревського, 1860, та багато інших праць. Яскравою подією тоді став і альбом Ольги Косач “Украинский народный орнамент: вышивки, ткани, писанки”. Він побачив світ 1876 року в Києві. На той час, коли вийшов альбом, не було видано жодної повної збірки української орнаментики.
Є олівець, є спокуса ним скористатися. Часто тоді, коли без нього можна цілком обійтися. Олівець заважає, забирає додатковий час і не зближує з традицією. Ставити помітки, зарубки і всілякі допоміжні деталі можна воском. Дивіться покроковий майстер-клас написання без олівця писанки з "Сонячної колекції" Ольги Косач (Олени Пчілки).
Пропонуємо вашій увазі рецепти приготування відварів зі свіжої сировини. Найвідоміший спосіб фарбування в домашніх умовах - то є лушпиння цибулі. І відомо, що колір яйця залежить від концентрації розчину і терміну перебування писанки в тому розчині. Але відомі ще й інші способи фарбування. Наприкінці березня — на початку квітня піднімається зелень, після тихих дощів швидко зростають чистотіл, кропива, деревій, сережки на березах. Всі ці рослини здатні рівно зафарбувати яйце пастельними приємними відтінками. Чистотіл, деревій, березові сережки подарують писанці (крашанці та крапанці) ніжно-жовту барву, кропива — ясно-зелену...
Про походження та історію писанки розповідає відома українська писанкарка з Олександрії Ірина Михалевич (фотографії - з блогу авторки).
Hа Стрітення Господнє, 15 лютого, українці починали писати писанки, які традиційно асоціюють з Великоднем...