Ірина Михалевич
Вчимося писанкувати. Звуки натхнення.
Писанка гарна не лише картинкою, зображенням, тим, що бачимо. Писанка гарна ще й звуками.
Коли в кошику лежать готові для роботи видуті пташині яйця, і ми беремо той кошик до рук, - яйця штовхаються ледь чутно стінками, і до нас долина дзвінкий перестук, що віддалено нагадує звуки з більярдного залу.
Щоб написати писанку, слід розігріти писачок і зачерпнути до металевої лійки трішки воску. При цьому ми відчуваємо цілющий запах пасіки, запах бджолиного воску, а ще чуємо на слух, як згорає воскова свічка. Коли горить свічка стеаринова (чи парафінова), вона горить тихо. Часто стеарин не встигає згоріти і стікає долу. Інколи доводиться навмисне перехиляти свічку, позбавлятися від уже рідкого стеарину, щоб гніт горів краще. Коли ж горить воскова свічка, віск майже раптово згорає, вогонь залюбки його злизує та з'їдає, і ми при цьому чуємо приємні звуки потріскування.
Завдяки звуку можна визначити не тільки матеріал, з якого виготовлена свічка, а й стан шкаралупи яйця. Буває, що за роботою гладеньке поверхнею яйце висковзує з-під пальців і падає. Аби дізнатися, чи розбився видуток, не потрібно його ретельно роздивлятися, підносити до засвіченої лампи чи ощупувати, достатньо пригадати звук, котрий ви почули при падіння пустого яйця. Тут спрацьовує принцип відбору кавуна: якщо звук був глухим, то з яйцем усе в порядку.
Писачок теж здатен видавати звуки. При письмі він шкрябає шкаралупу. Однак такої додаткової функції набуває старий, дещо стертий інструмент. У такому разі він починає виразно звучати, згладжуючи нашу в технічному розумінні напруженість. Писачок стиха вишкрябає носиком лінію і ніби запевнює нас - віск лягає акуратно, добре, все отримується так, як ми того прагнемо.
Матеріал взято з блогу майстрині Ірини Михалевич. Фото автора.
Більше про писанку та писанкарство у блозі Ірини Михалевич на "Малій Сторінці":
Історія та символіка писанки. Дослідження, оповідки та майстер-класи писанкарки Ірини Михалевич
Матеріал справді надихає! Дякую!