На Великдень граються у крашанки не лише молодь, а й дорослі, жонаті чоловіки. Найчастіше грають в “навбитки”, в “котка” та в “кидка”. Рештки писанок та крашанок топтати ногами чи просто викидати є великим гріхом. Шкаралупу закидають на стріху хати або в річку, струмок.
Головна риса ігор з крашанками полягає у тому, що переможець забирає яйце програвшого.
Найбільше писанок та крашанок перепадає дітям. І матусі, і бабусі, і родичі та знайомі вручають їм ці весняні дарунки. Під час обрядових обходів з великодніми привітаннями - христувань - господарі також обдаровують дітей писанками.
Гра навбитки (чи цокання або товкання)
Гра "навбитки" полягає в тому, що один тримає в руці крашанку, носком догори, а другий б'є носком свого яйця. Потім б'є другий по кушці, тобто по протилежному кінці. Чия крашанка розіб'ється з обох кінців, той програв: він віддає свою крашанку тому, хто виграв.
Гра навбитки — своєрідне мистецтво. Треба вміти взяти яйце так, щоб удар прийшовся якраз по центру, де шкаралущу найважче розбити, добре стиснути його в руці, але щоб не роздавити, бити з рівною силою з того й другого боку — хто б'є по нерухомій крашанці, має більше шансів виграти. Багато важить уміння вибрати для гри яйце з міцною шкаралущею. Раніше, бувало, йшли на хитрощі: робили з обох кінців яйця — гострого і тупого — непомітні проколи голкою, видували білок і жовток, а потім заливали всередину розтоплений віск. Таке яйце звалося вощанкою, його звичайне яйце розбити не могло. Тому грати вощанкою вважали недозволеним прийомом.
* * *
Скочування з горбочка
Діти сідають над горбочком півколом і кожне спускає (котить) з горбочка свою крашанку. Котячись, крашанки "збігаються" і котрась з них, вдаряючись об другу, розбивається. Чия залишилася ціла, той забирає собі й "битку".
* * *
Міньки навпомацки
Дитина бере писанку в одну руку, а крашанку в другу і ховає руки за спину. Звертається до другої: "Угадай, в якій руці писанка, а в якій - крашанка". Хто вгадав, забирає яєчка, а як не вгадав - свої дає.
* * *
Відгадки
Кладуть кілька шапок, під одну з них - крашанку. Хто відгадає, під котрою з шапок є крашанка, той виграв. Хто не відгадає - програв.
* * *
Знайти із зав'язаними очима
Кладуть крашанку на землю. За десять кроків від нього стоїть один з тих, хто хоче виграти яйце. Йому зав'язують очі хусткою. У такому стані він відміряє десять кроків, розв'язує очі і має дістати до яйця, не сходячи з місця. Якщо дістане - виграв.
* * *
Кітьки, або коток
В кітьки — варіація гри крашанками: їх треба котити по землі.
У "котка" грають так: з похилого місця, з перепоною внизу, котять яйця, одне за одним, намагаючись котити так, щоб попасти своєю крашанкою в крашанку партнера. Правило: хто частіше попадає, той більше виграє.
Інший варіант - чиє яйце покотиться далі, той і виграв.
Раніше ця гра була популярнішою від гри навбитки. Іноді вислів "гратися у кітьки" вживається у значенні: хитрити один перед другим, щоб своє тільки показати і з рук не випустити, а чуже забрати.
* * *
Гра в "кидка"
Гра в "кидка" відбувається так: один з гравців кладе дві крашанки на такій віддалі одна від одної, щоб поміж ними не могло прокотитися яйце; другий гравець стає на віддалі одного сажня і кидає свою крашанку. Якщо він попаде одночасно в обидві – виграв, а як в одну або не попав взагалі – програв.
* * *
Захована крашанка
Кладуть кілька шапок, під одну з них - крашанку; хто відгадає, під котрою з шапок є крашанка, той виграв, а не відгадає - програв.
* * *
Крашанка на землі
Кладуть яйце на землю. В десяти кроках від нього стоїть один з гравців, що хоче виграти яйце; йому зав'язують очі хусткою. З зав'язаними очима він відміряє десять кроків, розв'язує очі і має дістати до яйця, не сходячи з місця. Якщо дістане - виграв, не дістане - програв.
* * *
Куди показує крашанка
Розкручують крашанку і накривають шапкою. Хто вгадав, куди яйце показує носиком, той виграв.
* * *
Чиє яйце довше крутиться
Гравці розкручують свої крашанки. Той, у кого вона крутиться найдовше - переможець.
* * *
"— А ми просо сіяли, сіяли,
Ой дід ладо, сіяли, сіяли.
— А ми просо витопчем, витопчем,
Ой дід ладо, витопчем, витопчем..."(Пісня-гра)
"Десь тут була
Подоляночка,
Десь тут була
Молодесенька..."(Пісня-гра)
За повір'ям, хто скуштує по шматку від дев'яти різних пасок - цілий рік буде щасливим. Отож, хтось для того, аби обмінятися великоднім хлібом та крашанками, а хтось - щоб пограти у традиційні великодні ігри і поспівати веснянок, - збираються на Великдень біля церкви, відбувши вдома родинний святковий обід. Найвідоміші великодні гуляння в останні роки відбуваються в Києві біля Михайлівського Золотоверхого собору та у Львові - в Шевченковому гаю.
На Великдень граються у крашанки не лише молодь, а й дорослі, жонаті чоловіки. Найчастіше грають в “навбитки”, в “котка” та в “кидка”.
Більше дитячих ігор на нашому сайті дивіться:
Ігри та забави для дітей. Розвиваючі ігри
В цьому розділі читайте цікаві статті: "Українські народні дитячі ігри як засіб виховання" та "Про ранній розвиток дитини та розвиваючі ігри. Що треба знати батькам". А також дізнайтесь, як грати в справжнісінькі українські народні ігри: "Хвіст-голова", "Плетений шум", "Сірий вовк", "Журавель", "Бобер", "Мак", "Подоляночка", "Мир-миром", "Гуси, гуси, додому!", "Хрещик", "Дзвіночок", "Гуси", "Ворон", гра у Панаса (піжмурки), гра у котика і мишку, дитяча гра у крем'яхи, великодні ігри з крашанками, пальчикові ігри для дітей та багато-багато інші.
Дивіться також на "Малій Сторінці":
Великдень. Святкування та народні звичаї
Загублена писанка. Великодня казка від Ірини Мацко
Великодня пригода. Казка Лесі Храпливої-Щур
Писанки Оксанки. Казка Лесі Храпливої зі збірки "Писанка українським дітям"
Пригоди писаночки. Великодня казочка Лесі Храпливої